
Справа № 629/3991/18
Номер провадження 1-кп/629/146/19
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 березня 2019 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого - судді Смірнової Н.А., за участю секретаря Андрієнко С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Лозівського міськрайонного суду Харківської області кримінальне провадження № 12018220380000643 на підставі угоди про визнання винуватості відносно:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, Башкортостан, Російська Федерація, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, офіційно не працевлаштованого, перебуваючого в цивільному шлюбі, маючого на утриманні малолітню дитину, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, б. 2, кв. 7, який фактично мешкає за адресою: м. Лозова, Харківської області, м-н 2, б. 13, кв. 27, раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,
з участю сторін кримінального провадження:
- обвинувачення – прокурора Лозівської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_2,
- захисту – обвинуваченого ОСОБА_1, адвоката ОСОБА_3, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 в невстановлений час, за невстановлених обставин, незаконно придбав особливо-небезпечний наркотичний засіб – опій ацетильований, з метою подальшого його незаконного збуту іншим особам.
25 квітня 2018 року в період часу з 19-18 години до 19-24 годин ОСОБА_1 знаходився поблизу будинку 4, який розташований на 4 мікрорайоні в м. Лозова, Харківської області, де незаконно зберігав при собі вказаний наркотичний засіб, маючи прямий умисел на його незаконний збут. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 о 19-18 годині, діючи з метою збуту особливо-небезпечного наркотичного засобу – опію ацетильованого, за вищевказаною адресою зустрівся з ОСОБА_4, який здійснював оперативну закупку вказаного наркотичного засобу. Після цього, ОСОБА_1, перебуваючи поблизу будинку 4, який розташований на 4 мікрорайоні в м. Лозова, Харківської області, отримав від ОСОБА_4 200 гривень за продаж особливо-небезпечного наркотичного засобу – опію ацетильованого та відійшов від нього. Після чого о 19-24 годині ОСОБА_1 зустрівся з ОСОБА_4 на території дитячого садка, який розташований з тильної сторони будинку 4 на 4 мікрорайоні в м. Лозова, Харківської області, де усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливого мотиву та з метою наживи передав йому медичний шприц з особливо-небезпечним наркотичним засобом – опієм ацетильованим, об’ємом 1,5 мл. Таким чином, ОСОБА_1 за 200 гривень продав ОСОБА_4, тобто незаконно збув особливо-небезпечний наркотичний засіб – опій ацетильований, маса якого (у перерахунку на суху речовину) становить 0,0799 грам.
Своїми діями ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 307 КК України, тобто незаконне зберігання з метою збуту, а також незаконний збут особливо-небезпечних наркотичних засобів.
26 березня 2019 року між прокурором Лозівської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_2, якому надані повноваження прокурора в кримінальному провадженні № 12018220380000643 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.04.2018 року, з одного боку і обвинуваченим в цьому провадженні ОСОБА_1 у присутності захисника – адвоката ОСОБА_3, з іншого боку, була укладена угода про визнання винуватості у відповідності до вимог ст. 472 КПК України. Згідно даної угоди ОСОБА_1 повністю визнав свою винуватість в скоєному злочині за ч. 2 ст. 307 КК України і прийняв зобов'язання беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри в кримінальному провадженні та співпрацювати з правоохоронними органами у викритті інших осіб причетних до зазначених кримінальних правопорушень. Також сторони дійшли згоди щодо покарання, яке має понести обвинувачений, а саме: відповідно до ч. 2 ст. 307 КК України з застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України покарання у виді позбавлення волі строком 5 років без конфіскації майна з застосуванням ст. 75 КК України та звільнити від відбуття реального покарання з випробуванням. Крім цього даною угодою встановлені відомості щодо розуміння сторонами угоди наслідків її укладання та затвердження зазначеної угоди.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнав свою вину у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення та пояснив, що він скоїв зазначене правопорушення, у вчиненому щиро кається. Також пояснив суду, що угоду він укладав добровільно і наслідки укладання і затвердження зазначеної угоди для нього зрозумілі. Просив затвердити зазначену угоду.
Суд, заслухавши думку прокурора та захисника, які наполягали на затвердженні угоди, приходить до наступного.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні, в якому бере участь потерпілий, не допускається.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 обвинувачується та визнає вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, який згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином.
Внаслідок вказаного злочину шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Судом роз'яснені сторонам наслідки укладання вказаної угоди відповідно до вимог ч. 2 ст. 473 КПК України.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 цілком розуміє права визначені абзацами 1, 4 п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п. 1 ч. 1 та ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Відповідно до ч. 3 ст. 474 КПК України якщо угоду досягнуто під час судового провадження, суд невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди.
В судовому засіданні встановлено, що дана угода відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України та може бути затверджена і на підставі цієї угоди може бути ухвалений вирок. Оскільки умови угоди не суперечать його вимогам, правова кваліфікація кримінальних правопорушень вірна, умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи та інтереси сторін, укладення угоди було добровільним, очевидна можливість виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань, не відсутні фактичні підстави для визнання винуватості. Крім того судом береться до уваги те, що узгоджені сторонами вид і міра покарання є такими, що відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що зміст, умови та порядок укладення угоди про визнання винуватості відповідають вимогам ст.ст. 469, 472 КПК України, міра покарання, узгоджена обвинуваченим та прокурором, визначена у межах санкцій ч. 2 ст. 307 КК України, а тому не суперечить інтересам суспільства. Підстав для відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених ч.7 ст.474 КПК України, не встановлено.
За таких обставин, виходячи з позиції обвинуваченого, його захисника – адвоката ОСОБА_3, висловлених в судовому засіданні щодо погодження із призначенням узгодженої сторонами міри покарання, позиції прокурора, яким зрозумілі наслідки затвердження угоди, враховуючи вимоги діючого законодавства, суд дійшов до висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості від 26 березня 2019 року, укладеної між прокурором та обвинуваченим у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він раніше не судимий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, не одружений, перебуває в цивільному шлюбі, на утриманні має малолітню дитину, має середню спеціальну освіту, офіційно не працевлаштований, не військовозобов’язаний.
Відповідно до вимог ст. 66 КК України обставинами, пом’якшуючими покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд визнає щире каяття в скоєному та активне сприяння по розкриттю злочину, співпраця із правоохоронними органами у викритті інших осіб, причетних до вчинення злочинів, пов’язаних із незаконним обігом наркотичних засобів.
Відповідно до вимог ст. 67 КК України обставини, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до ст. 69 КК України, з урахуванням особи обвинуваченого, який в скоєному щиросердо розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, що пом'якшують його покарання та відсутність обставин, що обтяжують його покарання, що істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд вважає за можливе призначити йому покарання за ч. 2 ст. 307 КК України у виді позбавлення волі нижче нижчої межі, встановленої санкцією ч. 2 ст. 307 КК України.
Зазначені дані про особу ОСОБА_1 дають підстави для висновку, що його виправлення можливо без відбування покарання в місцях позбавлення волі і відповідно до ст. 75 КК України його слід звільнити від відбування покарання з випробуванням, з максимальним іспитовим строком. поклавши на нього обов'язки відповідно до п.п. 1,2 ч.1, п.2 ч.2 ст. 76 КК України.
Враховуючи, що покарання судом призначається з застосуванням ст. 75 КК України, відповідно до ст. 77 КК України суд не застосовує до ОСОБА_1 додаткове покарання у вигляді конфіскації майна.
Із врахуванням ступеня тяжкості скоєного злочину, особи обвинуваченого, обставин, які пом’якшують і обтяжують покарання, обставин скоєння злочину та відношення до скоєного, суд призначає покарання ОСОБА_1, узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 26 березня 2019 року.
Строк дії обраного на досудовому слідстві міри запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_1 сплив 08 жовтня 2018 року, а судом не обирався.
Судові витрати по справі покласти на обвинуваченого ОСОБА_1.
Долю речових доказів суд вирішує згідно зі ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 373, 374, 475 КПК України, суд, -
З А С У Д И В:
Затвердити угоду про визнання винуватості між прокурором Лозівської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_2, якому надані повноваження прокурора в кримінальному провадженні і обвинуваченим в цьому провадженні ОСОБА_1, укладену 26 березня 2019 року в присутності захисника – адвоката ОСОБА_3.
Визнати ОСОБА_1 винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України та піддати його покаранню у виді 5 (п’яти) років позбавлення волі без конфіскації майна.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 (три) роки.
На підставі ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов’язки: періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення судової експертизи матеріалів, речовин і виробів за напрямком експертної спеціальності № 1164 від 08.05.2018 року в розмірі 1144 гривень (УК Слобідсь/мХар Слобідськи/24060300, код банку 37999680, Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, р/р 31116115020005, код доходів 24060300, інші надходження).
Речові докази по справі:
- медичний шприц з градуювальною шкалою до 2 мл, заповнений рідиною об’ємом 1,5 мл, яка згідно висновку експерта № 1164 від 08.05.2018 року містить у своєму складі особливо-небезпечний наркотичний засіб – опій ацетильований, маса якого у перерахунку на суху речовину становить 0,0799 грам та полімерний флакон з рідиною об’ємом 1 мл, яка згідно висновку експерта № 1164 від 08.05.2018 року містить у своєму складі ангідрид оцтової кислоти, який відноситься до прекурсорів, масою у перерахунку на суху речовину 1,082 грам, які відповідно до квитанції 7014 від 18.05.2018 року, знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів УЛ УМЗ ГУНП в Харківській області – знищити, як такий, що не представляє цінності.
Долю речових доказів вирішити після набрання вироком законної сили.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.
Суддя Н.А. Смірнова
Судове рішення № 80811941, Лозівський міськрайонний суд Харківської області було прийнято 29.03.2019. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 629/3991/18. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: