Рішення № 80811667, 26.03.2019, Краснокутський районний суд Харківської області

Справа № 627/1303/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2019 року смт. Краснокутськ

Краснокутський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді – Каліберди В.А.,

з участю секретаря – В’юнник В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Краснокутськ Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Краснокутської селищної ради Краснокутського району Харківської області про визнання права власності в порядку спадкування,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 05 листопада 2018 року звернулася до суду з позовною заявою про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та права власності на земельну ділянку в порядку спадкування.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 04 червня 2008 року помер її чоловік – ОСОБА_2.

Після його смерті відкрилася спадщина на майно, що складається з житлового будинку з господарськими будівлями, який знаходиться за адресою: вул. Молодіжна №5 в смт. Краснокутськ, Краснокутського району, Харківської області та земельної ділянки, яка належала спадкодавцю на підставі державного актів на право власності на землю серії І - ХР №028152.

Позивач з метою прийняття спадщини зверталася до Краснокутської державної нотаріальної контори, однак їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом в зв’язку з відсутністю правовстановлюючого документа.

Окрім цього позивач вказав, що крім неї спадкоємцями майна є його діти: ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які відмовилися від прийняття спадщини, про що складені ними відповідні заяви, які маються в спадковій справі.

На даний час позивач виявила намір успадкувати майно, яке залишилось після смерті чоловіка, оскільки являється спадкоємцем за законом першої черги.

Відсутність правовстановлюючого документу на нерухоме майно перешкоджає позивачу отримати свідоцтво про право на спадщину в нотаріальній конторі, в зв’язку з чим за захистом та визнанням своїх законних прав та інтересів ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить: поновити їй строк звернення до суду з позовом та визнати за нею право власності на житловий будинок з господарськими будівлями, що розташований за адресою: вул. Молодіжна №5, смт. Краснокутськ, Краснокутського району Харківської області та на земельну ділянку в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_2.

В судове засідання позивач не з’явилася, однак надала суду заяву про підтримання позовних вимог та про розгляд справи у її відсутність.

Представник відповідача – Краснокутської селищної ради Харківської області в судове засідання не з’явився, однак надав суду заяву про слухання справи у відсутність представника, позовні вимоги ОСОБА_1 визнав у повному обсязі.

Суд, перевіривши та дослідивши письмові докази, повно та всебічно з’ясувавши обставини справи, дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Як вбачається з свідоцтва про смерть серії 1-ВЛ №168082, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Краснокутського районного управління юстиції Харківської області, ОСОБА_2 помер 04 червня 2008 року.

Після його смерті залишилося спадкове майно, яке складається з житлового будинку з господарськими будівлями, розташованого за адресою: вул. Молодіжна №5, смт. Краснокутськ, Краснокутського району, Харківської області згідно договору купівлі – продажу від 29.01.1993 року, посвідченого Краснокутською держнотконторою. Реєстраційний номер: книга 27 номер запису 2929, що підтверджується довідкою КП «Краснокутське БТІ» від 22.10.2018 року №721.

Також до спадкового майна уввійшла земельна ділянка площею 5,56+0,26 га згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії І- ХР №028152, оригінал якого втрачено, про що свідчить оголошення в газеті «Прем’єр».

У відповідності до вимог ст.ст.1217, 1223 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або законом. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини, право на спадкування одержують особи, зазначені у статтях 1261-1265 ЦК України.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

У відповідності до вимог ст.ст.1217, 1223 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або законом. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини, право на спадкування одержують особи, зазначені у статтях 1261-1265 ЦК України.

Згідно ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив та батьки спадкодавця.

Факт, що позивач являється дружиною померлого ОСОБА_2 підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу, копія якого мається в матеріалах справи.

Також, як вбачається з матеріалів справи, окрім позивача спадкоємцями майна ОСОБА_2 є його діти: ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_5, які відмовилися від прийняття спадщини на користь дружини спадкодавця ОСОБА_1, тобто позивача по справі, про що свідчать їхні заяви, які маються в спадковій справі.

Позивач після смерті свого чоловіка ОСОБА_2 з приводу оформлення спадщини зверталася до Краснокутської державної нотаріальної контори та на деяке майно вона отримала свідоцтво про право на спадщину за законом, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину саме на житловий будинок та земельну ділянку позивачу було відмовлено та в Краснокутській державній нотаріальній конторі була вручена постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 25.10.2018р. за №1200/02-31.

Згідно п.4.15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Зазначене підтверджує ту обставину, що позивач не має змоги оформити свої спадкові права в позасудовому порядку.

Відповідно до ст. 25 та 346 ЦК України право власності на нерухоме майно не може бути зареєстровано за особою, яка померла, оскільки зі смертю особи її право та дієздатність припиняється.

Відповідно до роз’яснення Міністерства Юстиції України від 21 лютого 2005 року №19-32/319 в разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не була проведена і правовстановлюючий документ відсутній, питання визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного його власника (спадкоємця) повинно вирішуватися у судовому порядку.

Право власності на земельну ділянку відповідно до ст.1225 ЦК України переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ч.1 ст. 125 Земельного Кодексу України право власності на земельні ділянки виникає після одержання її власником документу, що посвідчує право власності, та його державної реєстрації.

Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, як передбачено п. а ч.3 ст. 152 Земельного Кодексу України.

Громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини , як визначено в ст.81 ч.1 п. г Земельного Кодексу України.

Також, як вбачається з ч.1 п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 “Про судову практику у справах про спадкування ” відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Право власності ОСОБА_2 А,В. на земельну ділянку підтверджується Державним актуомна право приватної власності на землю серії І- ХР №028152.

За ст.6 Європейської конвенції з прав людини визнається право людини на доступ до правосуддя, а за ст.13 - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Право ОСОБА_1 на спадкове майно в порядку спадкування за законом після смерті її чоловіка є невизнаним, державний нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, що надало позивачу, в порядку ст.4 ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх прав.

Ст. 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної творчої діяльності. Право власності набувається у порядку, визначеному законом.

Відповідно до ОСОБА_6 спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку. Спадкоємець має право прийняти спадщину в порядку, встановленому ст. 1269 ЦК, та набути право на спадщину відповідно до ч. 5 ст. 1268, статей 1296 - 1299 ЦК. Вирішення судом спору щодо визнання права власності в порядку спадкування може відбуватися лише після прийняття спадщини.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що позивач є єдиним спадкоємцем за законом після померлого чоловіка ОСОБА_2.

Згідно із ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Гарантії здійснення права власності та його захисту закріплені в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950р., зокрема, в ст.1 Першого протоколу до неї (ратифіковано законом України від 17.07.1997р. №475/97-ВР), яка є складовою правової системи відповідно до ст.9 Конституції України, а також у вітчизняному законодавстві.

Крім того ОСОБА_1 пропустила строк для звернення з позовною заявою до суду і просить його поновити. Перевіривши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що пропущений строк необхідно поновити, оскільки він пропущений з поважних причин.

Таким чином, враховуючи ті обставини, що позивач надав суду достатньо доказів, які підтверджують позов, суд вважає, що позивач ОСОБА_1, як спадкоємець після смерті спадкодавця свого чоловіка ОСОБА_2, має законне право на житловий будинок та земельну ділянкув порядку спадкування за законом.

На підставі вищевказаного та керуючись ст.ст. 328, 1216, 1261 ЦК України, ст.ст.259, 265, 268 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовом про визнання права власності в порядку спадкування.

Позов ОСОБА_1 до Краснокутської селищної ради Краснокутського району Харківської області про визнання права власності в порядку спадкування – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: вул. Молодіжна №5, смт. Краснокутськ, Краснокутського району, Харківської області після смерті чоловіка ОСОБА_2, померлого 04 червня 2008 року, в цілому.

Визнати за ОСОБА_1 право приватної власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку площею 5,56+0,26 га згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії І - ХР № 028152 після смерті чоловіка ОСОБА_2, померлого 04 червня 2008 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1).

Краснокутська селищна рада Харківської області ( місцезнаходження: вул. Миру №127, смт. Краснокутськ, Краснокутський район, Харківська область, код ЄДРПОУ: 04397359).

Суддя Каліберда В. А.