Ухвала суду № 80811260, 29.03.2019, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №619/962/19

провадження №1-кс/619/715/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2019 року м.Дергачі

Слідчий суддя Дергачівського районного суду Харківської області - Остропілець Є.Р.,

при секретарі судового засідання - Жорняк А.Ю.

за участю прокурора - Колесник В.В.,

слідчого - Ільїна О.П.,

підозрюваного - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Дергачівського ВП ГУНП України в Харківській області ОСОБА_2 погоджено з прокурором Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_3 по кримінальній справі, внесеній до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019220280000273 від 02 березня 2019 року, за ознаками складів злочинів, передбачених ч.2, 3 ст.185 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, зареєстрований та фактично мешкаючий за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимий: за вироком від 26.08.2008 року Зачепилівського районного суду Харківської області за ст. 309 ч.1 КК України - 2 роки обмеження волі, на підставі ст.75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки, 16.02.2010 за вироком Зачепилівського районного суду Харківської області за ст. 185 ч.3 КК України - 4 роки позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком - 2 роки, 20.11.2010 за вироком Красноградського районного суду Харківської області за ст.ст. 186 ч.2, 304 ч.1, 70 ч.1, 70 ч.4 КК України - 6 років позбавлення волі. Відповідно ухвали Жовтневого районного суду Харківської області від 21.05.2015 року – звільнений від відбування покарання умовно - достроково на не відбутий строк 10 місяців 11 днів, згідно зі ст. 81 КК України –

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дергачівського ВП ГУНП України в Харківської області знаходиться кримінальна справа внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019220280000273 від 02 березня 2019 року, за ознаками злочинів, передбачених ч.2, 3 ст.185 КК України.

Відповідно матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1, маючи не зняту та не погашену в установленому законом порядку судимість, на шлях виправлення та переховування не став, відповідних висновків не зробив, та повторно вчинив умисні корисливі злочини проти власності за наступних обставин.

18.02.2019 приблизно о 23:00 годині, ОСОБА_1, перебуваючи на території садового товариства «Еюмовець» смт. Солоницівка Дергачівського району, Харківської області, проходив поблизу дачного домоволодіння №77 з огорожею з металевої сітки, що належить раніше не знайомій йому ОСОБА_4 та, подивившись через огорожу побачив металеву ванну з металу, після чого у ОСОБА_1 виник прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, і переслідуючи мету збагачення за рахунок скоєння злочину, з корисливих мотивів, впевнившись, що його злочинні дії ніким помічені не будуть, підійшов до огорожі вищевказаного домоволодіння.

Реалізуючи свій прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, і переслідуючи мету збагачення за рахунок скоєння злочину, діючи з корисливих мотивів та повторно, впевнившись в тому, що у даному дворі домоволодіння нікого не має і його дії ніким помічені не будуть, шляхом безперешкодного доступу через отвір в огорожі незаконно увійшов на територію вказаного домоволодіння підійшов до металевої ванни, яка належіть ОСОБА_4

Продовжуючи свої злочинні дії ОСОБА_1 обома руками витяг металеву ванну вагою 43 кілограми 200 грамів через отвір в огорожі та покинув місце вчинення злочину разом з викраденим майном і у подальшому розпорядився ним на свій розсуд.

В результаті протиправних дій ОСОБА_1, що виразилися у таємному протиправному викрадені майна ОСОБА_4, останній завдано майнову шкоду на загальну суму, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи №5467 від 15.03.2019 – 400 гривен 00 копійок.

Таким чином, в діях ОСОБА_1 маються ознаки злочину, передбачені ч.2 ст.185 КК України – тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Крім того, 05.03.2019 приблизно о 18:00 годин, ОСОБА_1, перебуваючи на території садового товариства «Теплоенергетик» смт. Солоницівка, Дергачівського району, Харківської області, проходив поблизу дачного домоволодіння №216, з огорожею металевої сітки, що належить раніше не знайомій йому ОСОБА_5 та подивившись через огорожу побачив металеві труби у кількості 15 штук винограднику, після чого у ОСОБА_1 виник прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, і переслідуючи мету збагачення за рахунок скоєння злочину, з корисливих мотивів, впевнившись, що його злочинні дії ніким помічені не будуть, підійшов до огорожі вищевказаного домоволодіння.

Реалізуючи свій прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, і переслідуючи мету збагачення за рахунок скоєння злочину, діючи з корисливих мотивів та повторно, впевнившись в тому, що у даному дворі домоволодіння нікого не має і його дії ніким помічені не будуть, шляхом безперешкодного доступу через отвір в огорожі незаконно увійшов на територію вказаного домоволодіння підійшов до металевих труб винограднику, які належать ОСОБА_5

Продовжуючи свої злочинні дії ОСОБА_1 обома руками витяг металеві труби винограднику з землі у кількості 15 штук, загальною вагою 63 кілограми 250 грамів, а потім виніс їх через отвір в огорожі та покинув місце вчинення злочину разом з викраденим майном і у подальшому розпорядився ним на свій розсуд.

В результаті протиправних дій ОСОБА_1, що виразилися у таємному протиправному викрадені майна ОСОБА_5, останній завдано майнову шкоду на загальну суму, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи №6177 від 25.03.2019 – 253 гривен 00 копійок.

Таким чином, в діях ОСОБА_1 маються ознаки злочину, передбачені ч.2 ст.185 КК України – тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Також, 07.03.2019 приблизно о 23:00 годині, ОСОБА_1, перебуваючи поблизу будинку №1-а в смт. Солоницівка Дергачівського району Харківської області, побачив відкриті двері загального підвального приміщення вказаного будинку, надалі, увійшовши в середину вказаного приміщення, останній підійшов до зачинених дверей підвалу № 11, що належить ОСОБА_6, та рукою зірвавши навісний замок проник у вказаний підвал, тим самим незаконно проник до приміщення, та побачив велосипед торгівельної марки «CRONUS» модель «XOLTS 1.0», після чого у ОСОБА_1 виник прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, і переслідуючи мету збагачення за рахунок скоєння злочину, з корисливих мотивів, впевнившись, що його злочинні дії ніким помічені не будуть, підійшов до вказаного велосипеду.

Так, реалізуючи свій прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, і переслідуючи мету збагачення за рахунок скоєння злочину, діючи з корисливих мотивів та повторно, впевнившись в тому, що у даному підвалі нікого не має і його дії ніким помічені не будуть, ОСОБА_1 обома руками витяг з вказаного приміщення велосипед торгівельної марки «CRONUS» модель «XOLTS 1.0», а потім покинув місце вчинення злочину разом з викраденим майном і у подальшому розпорядився ним на свій розсуд.

В результаті протиправних дій ОСОБА_1, що виразилися у таємному протиправному викрадені майна ОСОБА_6 останньому завдано майнову шкоду на загальну суму, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи №6176 від 25.03.2019 – 3775 гривен 00 копійок.

Таким чином, в діямх ОСОБА_1 маються ознаки злочину, передбачені ч.3 ст.185 КК України – тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням до іншого приміщення.

Допитаний в якості підозрюваного ОСОБА_1 свою провину в інкримінованих йому злочинів визнав повністю та вказав на детальні обставини їх вчинення.

Крім того, обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у скоєнні ним вищевказаних кримінальних правопорушеннях підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме:

-Протоколом допиту потерпілої ОСОБА_4 від 02.03.2019;

-Протоколом огляду місця події від 01.03.2019;

-Протоколом допиту потерпілого ОСОБА_6 від 08.03.2019;

-Протоколом огляду місця події від 07.03.2019;

-Протоколом допиту потерпілої ОСОБА_7 від 13.03.2019

-Протоколом огляду місця події від 12.03.2019;

-Протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 13.03.2019

Вимогою УІТ ГУНП в Харківській області щодо попередніх судимостей підозрюваного ОСОБА_1

Слідчий та прокурор в судовому засіданні наполягали на задоволенні клопотання.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судове засідання доставлений підтвердив факт вчинення злочину. Кається скоєному. Не заперечував щоб відносно нього був обраний запобіжний захід - тримання під вартою.

Слідчий суддя на підставі наданих матеріалів кримінального провадження, оцінивши в сукупності всі обставини, у тому числі передбачені п.п.1-11 ч.1 ст.178 КПК України, дійшов до висновку про задоволення клопотання прокурора, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 183 ч.1 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п’ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно з ст. 194 ч.1 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

З огляду на те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та зважаючи на положення, закріплені у ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», судам слід враховувати позицію Європейського суду з прав людини, відображену зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182). Вимога, що підозра має ґрунтуватись на обґрунтованих підставах, є значною частиною гарантії недопущення свавільного затримання і тримання під вартою. За відсутності обґрунтованої підозри особа не може бути за жодних обставин затримана або взята під варту з метою примушення її зізнатися у злочині, свідчити проти інших осіб або з метою отримання від неї фактів чи інформації, які можуть служити підставою для обґрунтованої підозри (рішення у справі «Чеботарі проти Молдови», № 35615/06, п. 48, від 13 листопада 2007 року)».

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Фактичні обставини інкримінованих підозрюваному тяжких злочинів, свідчать про його підвищену суспільну небезпеку, що у сукупності із тяжкістю можливого покарання, а також даними про особу підозрюваного, який неодноразово судимий за умисні тяжкі злочини, скоїв злочин в період іспитового строку, вказують на обґрунтованість заявленого клопотання.

Крім того , слідчий суддя вважає , що існують ризики, які передбачені ст.177 КПК України, у зв’язку з цим клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно підозрюваного більш м’якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.

Однак, враховуючи існування зазначених ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про підозру про вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення і ті обставини, що він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, застосування більш м’яких запобіжних заходів є неможливим.

Як встановлено ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов’язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов’язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Частино 4 ст.182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до вимог ст.182 КПК України, з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, ризиків, передбачених ст.177 КПК України, слідчий суддя вважає можливим визначити заставу, достатню для забезпечення виконання обвинуваченим обов’язків, передбачених КПК України, в розмірі, визначеному п.2 ч.5 ст.182 КПК України, 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 57630,00грн (1921,00грн х 30), що буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, у випадку внесення застави.

Відповідно до ст. 197 ч.1 КК України строк дії ухвали слідчого судді….не може перевищувати шести десяти днів.

Керуючись ст.ст. 42, 131, 132, 176-178, 183,184, 193, 194,197,309, 395 КПК України слідчий суддя, –

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Дергачівського ВП ГУНП України в Харківській області ОСОБА_2 погоджено з прокурором Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.2, 3 ст.185 КК України - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком по 27 травня 2019 року, включно.

Виконання ухвали доручити начальнику Дергачівського ВП ГУНП України в Харківській області та начальнику Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».

Про взяття ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 під варту має бути негайно повідомлено його близьких родичів, членів сім’ї чи інших осіб за його вибором в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Визначити суму застави 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 57630,00грн (п’ятдесят сім тисяч шістсот тридцять гривень), які необхідно внести на депозитний рахунок ТУДСА України у Харківській області (одержувач: ТУ ДСА України у Харківській області, код одержувача: 26281249; МФО банку: 820172, банк: Державна казначейська служба України, рахунок: 37318098006674).

Підозрюваний ОСОБА_1 звільняється з-під варти після внесення застави, якщо в уповноваженої службової особи місця ув’язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув’язнення, під вартою в якому знаходиться підозрюваний ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, негайно здійснює розпорядження про його звільнення з-під варти та повідомляє про це усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю, а якщо застава внесена під час судового провадження, - прокурора та суд. Перевірка документа, що підтверджує внесення застави, не може тривати більше одного робочого дня.

З моменту звільнення з-під варти у зв’язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави, зобов’язати ОСОБА_1, прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду та покласти такі обов'язки:

1) не відлучатися із АДРЕСА_2 без дозволу слідчого, прокурора або суду;

2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну;

Після закінчення строку, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов’язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов’язки скасовуються.

Роз'яснити ОСОБА_1, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала підлягає негайному виконанню..

Копію ухвали негайно вручити підозрюваному після її оголошення .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п’яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Є. Р. Остропілець