
Дата документу 30.03.2019 Справа № 554/2799/19
Єдиний унікальний номер 554/2799/19
Провадження №1-кс/554/4852/2019
У Х В А Л А
Іменем України
30 березня 2019 року м. Полтава
Слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави Бугрій В.М.,
при секретарі судового засідання Шевченко О.Г.,
за участю прокурора Бойко В.І.,
слідчого Білоусова А.Ю.,
підозрюваного ОСОБА_1,
адвоката ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Полтави клопотання слідчого другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві ОСОБА_3, за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019220750000057 від 25.03.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання підвартоювідносно: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не судимого, старшого лейтенанта поліції, який обіймає посаду оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Слобідського ВП ГУНП в Харківській області, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,
В С Т А Н О В И В:
30.03.2019 року слідчий звернувся до суду із зазначеним клопотанням, в обґрунтування якого зазначав що Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованим у м. Полтаві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42019220750000057 від 25.03.2019 за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у цьому кримінальному провадженні здійснюється військовою прокуратурою Харківського гарнізону.
29 березня 2019 року слідчим другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві, ОСОБА_3 за погодженням з прокурором військової прокуратури Харківського гарнізону повідомлено:Звєрєва ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, про підозру у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого
ч. 3 ст. 368 КК України, вчиненому за наступних обставин:
ОСОБА_1, будучи оперуповноваженим відділу кримінальної поліції Слобідського відділу поліції ГУНП в Харківській області тобто службовою особою, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, діючи за попередньою змовою групою осіб зі старшим оперуповноваженим відділу кримінальної поліції Слобідського відділу поліції ГУНП в Харківській області майором поліції ОСОБА_5, близько 14 год. 40 хв. 28.03.2019 перебуваючи в автомобілі марки «Тойота» моделі «Корола» д.н.з. НОМЕР_1, який знаходився біля буд. №160, що по просп. Тракторобудівників у м. Харкові, одержав від ОСОБА_6, для себе та ОСОБА_5, неправомірну вигоду у виді грошових коштів у сумі 7 тис. дол. США, які вони, діючи за попередньою змовою групою осіб, вимагали від ОСОБА_6 за вчинення в інтересах ОСОБА_7 дій - сприяння у вирішенні питання про непритягнення останнього до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, яке розслідується слідчими Слобідського ВП ГУНП в Харківській області у кримінальному провадженні №42018221070000224 від 01.11.2018, з використанням наданого їм службового становища.
Обгрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, повністю підтверджується зібраними відповідно до вимог кримінального процесуального кодексу України у ході досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності, зокрема: протоколом затримання, особи підозрюваної у вчиненні злочину від 28.03.2019, протоколом огляду, копіювання заздалегідь ідентифікованих засобів – грошових купюр, протоколом огляду особи та вручення грошових коштів, протоколом обшуку автомобіля «Тойота» моделі «Корола» д.н.з. НОМЕР_1, протоколами допиту свідків ОСОБА_6, а також свідків
ОСОБА_8, ОСОБА_9, а також іншими доказами зібраним в ході досудового розслідування.
Крім того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то це поняття означає існування фактів і інформації, які можуть переконати об’єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Вказана позиція відображена, зокрема й в рішенні Суду від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства».
Метою обрання запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спроб: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №511-550/0/4-13 від 04 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», слідчому судді, суду слід враховувати, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.
Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Окрім того, Європейським судом з прав людини у рішенні по справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.
Також, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, ОСОБА_1 через тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, в тому числі і на тимчасово окупованій території України, оскільки кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України є тяжким, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років позбавлення волі.
Окрім того, відповідно до ст. 75 КК України, у разі засудження особи за корупційний злочин, суд не може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням цієї особи, а також відповідно до ст. 69 КК України, у разі засудження особи за корупційний злочин, суд не може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин.
Той факт, що у разі засудження за вчинення даного кримінального правопорушення, до ОСОБА_1, як основне покарання, судом може бути застосоване лише покарання у виді позбавленні волі строком від п’яти до десяти років, сам по собі є одним з ризиків, який може свідчити про неналежну процесуальну поведінку ОСОБА_1 у майбутньому.
Крім того, ОСОБА_1, маючи доступ до матеріалів кримінального провадження №42018221070000224 від 01.11.2018 може знищити, сховати чи спотворити документи, які перебувають у даному кримінальному провадженні та мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Також останній особисто знайомий з особою, яка передала йому грошові кошти, що вказує на те, що не можна виключати ризик, що підозрюваний, використовуючи своє службове становище, будучи обізнаним про місце мешкання заявника, може впливати на останнього та схиляти його до зміни показань на його користь, що може перешкодити встановленню істини по справі.
Також, ОСОБА_1 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином - враховуючи свою тривалу службову діяльність в органах внутрішніх справ та зв’язки у верхівках органів державної влади може чинити тиск на слідство та суд та інших учасників кримінального провадження.
Також, ОСОБА_1 у зв’язку із проходженням служби в Національній поліції України володіє табельною вогнепальною зброєю. Таким чином,
ОСОБА_1, у тому числі із застосуванням зброї чи шляхом використання грошових активів та соціальних зв’язків може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні.
Водночас, ОСОБА_1, використовуючи зв’язки набуті під час проходження служби в органах внутрішніх справ, в тому числі серед керівників вказаного органу, з метою уникнення кримінальної відповідальності, ОСОБА_1 може знищити, приховати або спотворити будь-які речі чи документи, які мають суттєве значення для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні.
Відтак у слідства є достатні дані вважати, що ризики, передбачені
п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, об’єктивно наявні, що свідчить про неможливість їх запобігання шляхом застосування до підозрюваного
інших, більш м’яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою. З метою забезпечення дієвості вказаного кримінального провадження доцільно застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов’язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов’язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у таких межах : від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов’язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину, є працівником поліції, особою, яка усвідомлювала протиправність своїх дій, з метою забезпечення виконання останнім покладених на нього обов’язків, враховуючи, що вчинене ним кримінальне правопорушення створило в очах громадян негативне враження безладдя, безкарності та корупції у органах Національної поліції та правоохоронних органах в цілому, зважаючи на суспільно-політичну ситуацію в державі – необхідність боротьби з корупцію, а також враховуючи інкриміноване йому діяння містить ознаку вимагання, та інші дані про його особу, слід призначити ОСОБА_1 розмір застави у розмірі – чотирьохсот прожиткових мінімумів для працездатних осіб (768400 гривень), та у вказаному випадку визначити необхідність виконання ним наступних обов’язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема: прибувати за викликом до слідчого, прокурора чи суду; не відлучатися із м. Харкова без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування зі свідком ОСОБА_6, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання слідчому, прокурору свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну.
Слідчий та прокурор у судовому засіданні підтримали клопотання та просили його задовольнити з підстав, викладених у клопотанні.
Підозрюваний та адвокат проти задоволення клопотання заперечували, просили відмовити в його задоволенні, звільнивши підозрюваного з зали суду негайно.
Заслухавши пояснення слідчого, прокурора, захисника та підозрюваного, дослідивши матеріали клопотання, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків , а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому же кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
29.03.2019 ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого передбаченого ч.3 ст. 368 КК України.
За вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, який є тяжким злочином, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п»яти до десяти років позбавлення волі.
Статтею 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст.177 цього Кодексу.
При цьому, згідно ст.178 КПК України, крім наявності ризиків, слідчий суддя на підставі наданих сторонами матеріалів зобов’язаний оцінити в сукупності інші обставини, що стосуються тяжкості покарання та вагомості доказів вчинення кримінального правопорушення, особу підозрюваного.
У обґрунтування клопотання, як на підставу застосування вказаного запобіжного заходу, слідчий посилається на наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, тобто запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Проаналізувавши доводи прокурора в обґрунтування обрання такого запобіжного заходу, як тримання під вартою відносно ОСОБА_1 слідчий суддя вважає, що ризики, визначені п.п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а саме: через усвідомлення втрати свободи, за скоєння ним тяжкого злочину підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; може незаконно впливати на свідків, кримінального правопорушення; може вчинити інше кримінальне правопорушення, крім того слідчий суддя бере до уваги те, що підозрюваний будучи співробітником правоохоронних органів обізнаний про форми та методи роботи слідчих органів а тому може перешкоджати кримінальному провадженню.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п’яти до восьми років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
Беручи до уваги дані про особу підозрюваного, стан його здоров’я, наявність повідомлення про підозру, інші обставини справи, та з урахуванням тяжкості вчиненого, наявності ризиків, визначених п.п.1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, які є доведеними прокурором, слідчий суддя дійшов до висновку про неможливість застосувати більш м’який запобіжний захід.
Відповідно до ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов’язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків, передбачених цим Кодексом.
З урахуванням особи підозрюваного, його віку, стану здоров'я, економічно-соціального становища, та того факту, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, існують вищезазначені ризики передбачені ч.1 ст.177 КПК України, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що необхідно визначити розмір застави у межах, який перевищує вісімдесят розмірів мінімальної заробітної плати, в той же час не будучи завідомо непомірним, оскільки застава у менших розмірах буде не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання сховатися, слідчий суддя вважає, що ОСОБА_1 слід визначити заставу у співставленні з існуючими ризиками, розміром, наближеним до розміру неправомірної вигоди, яку той вимагав та бажав отримати, заподіяної кримінальними правопорушеннями, та даними про особу підозрюваного, який відповідно до електронної декларації власного житла не має, та розмір річних доходів становить 134222 гривень.
Враховуючи викладене, розмір застави, який здатен забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та має бути призначений у розмірі, що становить 300 000 грн.
Такий розмір застави є справедливим, здатний забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, не порушує права підозрюваного.
В разі внесення застави суд вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов’язки, визначені ст.194 КПК України.
Керуючись ст.ст. 176-178, 182-184, 186, 193-194, 196, 197, 376 КПК України, суд,-
У Х В А Л И В:
Клопотання слідчого другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві ОСОБА_3, за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019220750000057 від 25.03.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не судимого, старшого лейтенанта поліції, який обіймає посаду оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Слобідського ВП ГУНП в Харківській області, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України - задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 ,- запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб в ДУ «Харківський слідчий ізолятор».
Строк тримання під вартою рахувати з 28 березня 2019 року з 14 год. 44 хв.
Строк дії ухвали – до 17 год. 44 хв. 26 травня 2019 року.
Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_1, визначених КПК України обов»язків.
Призначити заставу в розмірі 300 000 грн., після внесення якої підозрюваний ОСОБА_1 звільняється з-під варти під заставу.
Застава може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: р/р 37314008015950 в ДКСУ м. Київ, ЗКПО 26304855, МФО 820172, отримувач - ТУ ДСА в Полтавській області, призначення платежу: запобіжний захід - застава.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний вище депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи "Харківський слідчий ізолятор ".
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити письмово прокурора, що звернувся з клопотанням та слідчого суддю.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний ОСОБА_1 зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави, та вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Уповноважена службова особа Державної установи "Харківський слідчий ізолятор " у разі внесення застави при звільненні ОСОБА_1 зобов’язана роз'ясняти його обов'язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов'язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов'язків.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 у разі внесення застави, обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за викликом до слідчого, прокурора чи суду; не відлучатися із м. Харків, без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування зі свідком ОСОБА_6, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання слідчому, прокурору свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі невиконання ним покладених обов'язків, застава буде звернена в дохід держави та до нього може бути застосований запобіжній захід у виді тримання під вартою.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення їй копії ухвали.
Слідчий суддя : В.М.Бугрій
Судове рішення № 80810139, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави) було прийнято 30.03.2019. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 554/2799/19. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: