Вирок № 80809629, 29.03.2019, Рубіжанський міський суд Луганської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.03.2019 423/2184/18

1-кп/425/113/19

Рубіжанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Синянської Я.М.,

при секретарі

судового засідання Брудницькій О.В.,

за участі прокурора Левченко І.М.,

потерпілого ОСОБА_2,

обвинуваченої ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду м. Рубіжне Луганської області кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Гірське, Луганської області, громадянина України, який має професійно-технічну освіту, працює на посаді проходчика дільниці № 4, шахта «Золоте», неодружений, відповідно до ст. 89 КК України є таким, що не має судимості, зареєстрований за адресою проживання: АДРЕСА_1, РНОКПП: НОМЕР_1, - у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

03 червня 2018 року приблизно о 22-00 годині, ОСОБА_3, перебуваючи за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_2, згадав, що за адресою: АДРЕСА_3, є домоволодіння, в якому неодноразово він звертав увагу, що ніхто не мешкає, тому в нього виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме металевої хвіртки. Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_3 прийшов до домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_4, що належить ОСОБА_2, де, діючи умисно, з корисливих мотивів, скориставшись відсутністю власника домоволодіння та сторонніх осіб, які могли завадити реалізації його злочинного умислу, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, підійшов з проїзної частини до металевої хвіртки входу до зазначеного домоволодіння, та не проникаючи в середину двору з вулиці, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, за допомогою фізичної сили рук, таємно викрав металеву хвіртку зеленого кольору, розміром: довжина 160 см., ширина 80 см., загальною вагою 40 кг, знявши її з навісів, вартість якої згідно з висновком експерта № 19/113/9-846е від 25.06.2018, складає 600 гривень 00 копійок, після чого з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим майном на свій розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 600 гривень 00 копійок.

Таким чином, своїми умисними діями, що виразилися в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), ОСОБА_3, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185 КК України.

27 червня 2018 року між підозрюваним (а наразі - обвинуваченим) ОСОБА_3 та потерпілим ОСОБА_2, було укладено угоду про примирення на підставі ст. ст. 468, 469, 471 КПК України, яка скріплена підписами сторін, відповідно до якої: ОСОБА_3 у повному обсязі визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України; сторони погоджуються на призначення ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком 2 (два) роки із застосуванням ст.ст. 75,76 КК України з випробувальним терміном.

В угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені ст. 473 КПК України, а також наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.

Враховуючи ту обставину, що під час досудового розслідування між обвинуваченим та потерпілим було укладено угоду про примирення, суд вважає за можливе розглянути кримінальне провадження відповідно до положень ст. 474 КПК України.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення, судом встановлено, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України, яке згідно зі ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості.

У підготовчому судовому засіданні потерпілий та обвинувачений просили затвердити угоди про примирення. Прокурор вважала, що угода підлягає затвердженню.

Під час підготовчого судового засідання, на виконання вимог ст. 474 КПК України, судом з'ясовано обставини, які дають змогу впевнитись у тому, що обвинувачений ОСОБА_3 повністю розуміє: права, передбачені п.1 ч.5 ст. 474 КПК України; наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені п.1 ч.1 ст. 473 КПК України; характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винним; вид покарання, який буде застосований до нього у разі затвердження угоди судом; наслідки невиконання угоди відповідно до ст. 476 КПК України.

Також, на виконання вимог ст. 474 КПК України, судом з'ясовано обставини, які дають змогу впевнитись у тому, що потерпілий повністю розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені п.2 ч.1 ст. 473 КПК України.

Суд переконався у підготовчому судовому засіданні, що укладення сторонами угоди про примирення є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Згідно з п.1 ч.3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

До обставин, що пом'якшують покарання, передбачені ст. 66 КК України, суд відносить щире каяття.

Обставини, що обтяжують покарання, передбачені ст. 67 КК України, судом не встановлені.

Суд приходить до висновку, що угода про примирення може бути затверджена судом, оскільки її зміст а порядок її укладання відповідають вимогам КПК України та КК України, відповідають інтересам суспільства і не порушують права, свободи та інтереси сторін чи інших осіб, відсутні обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, узгоджені сторонами вид та міра покарання відповідають ступеню тяжкості вчиненого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, загальним правилам призначення покарань, передбаченим КК України, очевидна можливість виконання ним взятих на себе за угодою зобов'язань.

Підстав для відмови у затвердженні угоди відповідно до ч.7 ст. 474 КПК України, судом не встановлено.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Витрати на залучення експерта, пов`язані з проведенням товарознавчої експертизи у розмірі 286 гривень 00 копійок, підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_3 відповідно до ч.2 ст. 124 КПК України, оскільки його провина знайшла своє підтвердження у судовому засіданні.

Питання про долю речових доказів підлягає вирішенню відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 314, 368, 468, 469, 471, 473- 475 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про примирення, укладену 27 червня 2018 року у місті Гірське Луганської області, між обвинуваченим ОСОБА_3 та потерпілим ОСОБА_2.

Визнати винним ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання за цією статтею у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.

Керуючись ст. 76 КК України, зобов'язати ОСОБА_3 періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, місця роботи.

Стягнути з ОСОБА_3 витрати на залучення експерта у розмірі 286 (двісті вісімдесят шість) грн. 00 коп. на користь держави на р/р 31114115012071, ЄДРПОУ 37904431, МФО 899998, код класифікації 24060300, одержувач УК у м. Рубіжне, Казначейство України /ЕАП/.

Речові докази: металеву хвіртку 160 см. довжиною, 80 см. шириною, яка передана під розписку потерпілому ОСОБА_2 - залишити у останнього.

Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду області через Рубіжанський міський суд Луганської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення в порядку, передбаченому ч.3 ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Суддя Я.М. Синянська