Ухвала суду № 80808345, 29.03.2019, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua

______________

2/381/557/19

381/725/19

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

29 березня 2019 року суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області Соловей Г.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1, що діє в інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання права власності на спадкове майно та розподіл його в натурі, -

ВСТАНОВИВ:

22.02.2019 року ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_5 про визнання права власності на спадкове майно та розподіл його в натурі.

Розглянувши вказану позовну заяву вважаю, що вона не відповідає вимогам ст. 175-177 ЦПК України, а тому підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Згідно ч. 2 ст. 175 ЦПК України, позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником.

Згідно ч. 7 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Положеннями ст. 58 ЦПК України передбачено, що сторона, третя особа, а також особа, які законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.

Однак, Законом України №1401-VIII від 02.06.2016 року «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», Конституцію України доповнено статтею 131-2, відповідно до якої виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Розділом ХV Перехідних Положень Конституції України, а саме: п.п.11 п.16-1 визначено, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.

Таким чином, при подачі позову до суду, ОСОБА_1 не додано до матеріалів позовної заяви належних доказів, що підтверджують її повноваження.

Відповідно до ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

Як вбачається з позовної заяви, предметом позову визначено право власності на спадкове майно. При цьому, не викладений зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором щодо відповідача.

Також, не надано належних доказів щодо предмету спору та не зазначено інформація щодо доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

При цьому, згідно п. 23 Постанови №7 Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину (яка згідно п. 24 повинна бути у вигляді обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину) особа може звернутись до суду в порядку позовного провадження.

Відповідно до листа вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6-47/0/9-12 від 10.07.2012 року, судам слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Таким чином, передумовою звернення до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав є наявність постанови нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Як вбачається з позовної заяви, нотаріусом Фастівської районної нотаріальної контори було надано лист, відповідно до якого позивачі пропустили шестимісячний строк звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

Відповідно до ч.3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Отже позивачами невірно обрано спосіб захисту своїх прав або інтересів.

Крім того, згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Із позовної заяви вбачається, що позивачем ставиться вимога про визнання за відповідачем права власності на спадковий будинок, однак, з огляду на вищевикладене, це не передбачено нормами діючого законодавства.

Приписами частини 4 статті 177 ЦПК України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Як визначено приписами ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Ставки сплати судового збору встановлено ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», відповідно до якої за подання фізичною особою заяви немайнового характеру розмір судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який, з урахуванням положень статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік", з 01.01.2019 року установлено у розмірі 1853,00 грн.

Окрім того, як встановлено вимогами п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, а також обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

У відповідності до п. 2, 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову у позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, при чому, з урахуванням роз'яснень, які містяться в п. 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17.10.2014 року, суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки такий обов'язок покладається на позивача.

Як вбачається зі змісту позовних вимог, заявлено вимоги майнового характеру щодо визнання за ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 права власності на спадкове майно в рівних долях по 1/3 частині за кожним, а саме земельний пай розміром 5,2 га, земельну ділянку пл. 4,36151 га, земельну ділянку пл. 3,3800 га.

Разом з тим, до позовної заяви на підтвердження сплати судового збору надано дві квитанції: квитанція №3 від 22.03.2018 р. на суму 1323,50 грн та квитанція № 10 від 03.08.2017 р. на суму 11720,00 грн, які сплачені ОСОБА_1

При цьому, неможливо ідентифікувати те, що судовий збір сплачений саме за подання цього позову.

Крім того, позивачем при зверненні до суду жодним чином не обґрунтовано вартість спірного майна на момент подачі позовної заяви, що не дає змоги перевірити вірність оплати судовим збором позовної заяви позивачем або попередньо визначити розмір судового збору за пред'явлені позовні вимоги в порядку, встановленому ч. 2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до ч.6 ст.6 Закону України «Про судовий збір» у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.

Враховуючи викладене, позивачам слід сплатити судовий збір, якщо він не сплачений, у належному розмірі за наступними реквізитами: отримувач коштів Фаст.УК/м.Фастiв/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ) 37583261, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача 31218206010640, код класифікації доходів бюджету 22030101, та надати суду докази сплати у строк визначений даною ухвалою.

Вказані недоліки заяви перешкоджають прийняттю судом рішення про відкриття провадження у справі.

При цьому суд вважає, що при залишенні позовної заяви без руху, відсутнє порушення права позивача на доступ до суду, оскільки позивач не дотрималася вимог ЦПК України при зверненні до суду.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху , який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.175, 185 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1, що діє в інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання права власності на спадкове майно та розподіл його в натурі залишити без руху.

Повідомити позивачів про необхідність виправлення зазначених недоліків позовної заяви протягом десяти днів з моменту отримання ухвали. Роз’яснити, що інакше позовна заява буде вважатися не поданою та повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Г.В. Соловей