Ухвала суду № 80807944, 29.03.2019, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/6424/18

Провадження №2/367/1575/2019

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2019 року суддя Ірпінського міського суду Київської області Карабаза Н.Ф., розглянувши матеріали позовної заяви Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі: Кабінету Міністрів України до Гостомельської селищної ради, ОСОБА_1, ОСОБА_2, Приватного акціонерного підприємства «Фора Рітейл», ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, третя особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_16, Державне підприємство «Київська лісова науково-дослідна станція» про визнання незаконним та скасування рішень ради, визнання недійсним іпотечного договору та витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння,-

в с т а н о в и в :

До Ірпінського міського суду Київської області надійшла позовна заява Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі: Кабінету Міністрів України до Гостомельської селищної ради, ОСОБА_1, ОСОБА_2, Приватного акціонерного підприємства «Фора Рітейл», ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, третя особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_16, Державне підприємство «Київська лісова науково-дослідна станція» про визнання незаконним та скасування рішень ради, визнання недійсним іпотечного договору та витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння.

Предметом судового розгляду у даній справі є позовні вимоги прокурора про визнання незаконним та скасування рішень ради, визнання недійсним іпотечного договору та витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння.

Відповідно до правової позиції викладеної в постанові від 06.02.2019 року по справі № 927/246/18 Верховний Суд наголошує, що прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт третій частини другої статті 129 Конституції України).

Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" від 31.03.2005).

Пункт третій частини першої статті 131-1 Конституції України передбачає можливість представництва прокурором інтересів держави у виключних випадках. Тому необхідно з'ясувати, що мається на увазі під "виключним випадком" і чи є таким випадком ситуація у конкретній справі.

Насамперед, випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття "інтерес держави". "Інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

У рекомендаціях Парламентської ОСОБА_17 Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені та ефективні органи.

Аналіз частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох "виключних" випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

При цьому захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Зазначене вище узгоджується з усталеними правовими висновками Верховного Суду, зокрема в постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 07.12.2018 року у справі № 924/1256/17, а також у постановах Верховного Суду від 23.10.2018 року у справі № 926/03/18, від 23.09.2018 року у справі № 924/1237/17.

Одночасно Верховний Суд наголошує, що обставини дотримання прокурором встановленої частинами 3, 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" процедури, яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з'ясуванню судом не залежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах.

Відповідно до положень п. 4 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, заява повертається у випадках коли відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Враховуючи, вищевикладене позовна заява Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі: Кабінету Міністрів України до Гостомельської селищної ради, ОСОБА_1, ОСОБА_2, Приватного акціонерного підприємства «Фора Рітейл», ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, третя особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_16, Державне підприємство «Київська лісова науково-дослідна станція» про визнання незаконним та скасування рішень ради, визнання недійсним іпотечного договору та витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння, підлягає поверненню позивачеві.

Відповідно до ухвали Ірпінського міського суду Київської облаві від 14 вересня 2018 року заяву Першого заступника прокурора Київської області Грабець І. про забезпечення позову – задоволено частково. Накладено арешт на земельні ділянки: з кадастровим номером 3210945900:01:095:0322, площею 0,15 та по вул. Гостомельське шосе, 1; з кадастровим номером 3210945900:01:095:0332, площею 0,15 га по вул. Гостомельське шосе, 1-а; з кадастровим номером 3210945900:01:095:0320, площею 0,15 га по вул. Гостомельське шосе, 1-6; з кадастровим номером 3210945900:01:095:0331, площею 0,15 га по вул. Гостомельське шосе, 1-в; які належать на праві приватної власності ОСОБА_18 (Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Гонди, 3, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1, паспорт серія та номер: ВК 432260, виданий 08.11.2007 року Жовтневим РВ Маріупольського МУ ГУМВС України в Донецькій області, інші засоби зв’язку невідомі), а також на земельні ділянки: з кадастровим номером 3210945900:01:095:0325, площею 0,15 га по вул. Гостомельське шосе, 3; з кадастровим номером 3210945900:01:095:0324, площею 0,15 га по вул. Гостомельське шосе, 3-а; з кадастровим номером 3210945900:01:095:0326, площею 0,1467 га по вул. Гостомельське шосе, 5; з кадастровим номером 3210945900:01:095:0323, площею 0,1467 га по вул. Гостомельське шосе, 5-а; з кадастровим номером 3210945900:01:095:0317, площею 0,15 га по вул. Гостомельське шосе, 7; з кадастровим номером 3210945900:01:095:0321, площею 0,15 га по вул. Гостомельське шосе, 9; з кадастровим номером 3210945900:01:095:0344, площею 0,15 га по вул. Гостомельське шосе, 11; з кадастровим номером 3210945900:01:095:0343, площею 0,15 га по вул. Гостомельське шосе, 9-а; з кадастровим номером 3210945900:01:095:0341, площею 0,15 га по вул. Гостомельське шосе, 11 -а, які належать на праві приватної власності ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2, серія та номер паспорту невідомі, інші засоби зв’язку невідомі). В задоволенні заяви Першого заступника прокурора Київської області Грабець І. про забезпечення позову шляхом заборонити власникам чи будь-яким іншим фізичним і юридичним особам проводити на земельних ділянках вирубку дерев та будівельні роботи відмовлено.

Відповідно до ухвали Ірпінського міського суду Київської облаві від 10 жовтня 2018 року заяву Першого заступника прокурора Київської області Грабець І. про забезпечення позову – задоволено частково. Накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 3210945900:01:095:0701 площею 0,6 га, що розташована за адресою: м. Ірпінь, вул. Гостомельське шосе 1, 1-а, 1-б, 1-в з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1 (Донецька область, м. Маріуполь, вул. Гонди, 3 реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1, паспорт серія та номер: ВК 432260, виданий 08.11.2007 року Жовтневим РВ Маріупольського МУ ГУМВ України в Донецькій області, інші засоби зв'язку невідомі); заборонити власнику чи будь-яким іншим фізичним і юридичним особам проводити на земельній ділянці вирубку дерев та будівельні роботи. В задоволенні заяви Першого заступника прокурора Київської області Грабець І. про забезпечення позову шляхом заборонити власникам чи будь-яким іншим фізичним і юридичним особам проводити на земельних ділянках вирубку дерев та будівельні роботи – відмовлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Відповідно до ч. 9 ст. 158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Враховуючи, що судом вирішено питання про повернення позовної заяви, тому заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 14 вересня 2018 року та ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 03 жовтня 2018 року підлягають скасуванню.

Керуючись ст. 158, п. 4 ч. 4 ст. 185, ст. ст. 259-261, 353 ЦПК України суддя,-

у х в а л и в :

Позовну заяву Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі: Кабінету Міністрів України до Гостомельської селищної ради, ОСОБА_1, ОСОБА_2, Приватного акціонерного підприємства «Фора Рітейл», ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, третя особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_16, Державне підприємство «Київська лісова науково-дослідна станція» про визнання незаконним та скасування рішень ради, визнання недійсним іпотечного договору та витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння - повернути позивачу.

Скасувати заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 14 вересня 2018 року.

Скасувати заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 03 жовтня 2018 року.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.

Суддя Н.Ф. Карабаза