Рішення № 8080679, 04.12.2009, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" грудня 2009 р.Справа № 5/175-33/118-09-5512 За позовом: закритого акціонерного товариства «Чернівецький машинобудівний завод», м. Чернівці

до відповідача: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області, м. Чернівці

про визнання права власності

За участю представників сторін:

від позивача: Прокопець Б.М., довіреність у матеріалах справи,

від відповідача: не з’явився. Про дату, місце та час судового засідання у справі повідомлений належним чином.

Суддя Мазур Д.Т.

СУТЬ СПОРУ: закрите акціонерне товариство «Чернівецький машинобудівний завод»(ЗАТ «Чернівецький машинобудівний завод», позивач) звернулося до господарського суду Чернівецької області з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області (РВ ФДМУ по Чернівецькій області, відповідач) про визнання права власності на два гаражі, дерев’яний будиночок та вагон-гуртожиток, що розташовані в смт. Затока Білгород-Дністровського району Одеської області.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 20 жовтня 2009р. справу передано за виключною підсудністю до господарського суду Одеської області.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04 листопада 2009 року справу прийнято до провадження суддею Мазуром Д.Т. та присвоєно № 5/175-33/118-09-5512.

Відповідачем позовні вимоги заперечуються в повному обсязі з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.

Господарським судом Одеської області відхилено клопотання РВ ФДМУ по Чернівецькій області про залучення до участі у справі Фонду державного майна України в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

У клопотанні позивача не наведено переконливих доводів необхідності залучення Фонду державного майна України в якості третьої особи. Крім того, згідно відомостей, що містить відзив відповідача на позовну заяву (т. 1 а.с. 121-125, т. 2 а.с. 31-35), РВ ФДМУ по Чернівецькій області було отримано копію справи по приватизації ЗАТ «Чернівецький машинобудівний завод»в додаток до листа ФДМУ від 28.05.2001р. № 10-10-6428 на виконання наказу ФДМУ від 05.03.2001р. № 357, відповідно до якого на регіональні відділення покладено функції з управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарський товариств, але знаходиться на їх балансі, за територіальною ознакою –місцем розташування товариств.

Відповідач про призначення розгляду справи на 04 грудня 2009 року повідомлений ухвалою господарського суду Одеської області від 18 листопада 2009 року, відправлення якої учасникам процесу 20 листопада 2009 року підтверджується штампом про відправку на зворотному боці ухвали.

У відповідності до пункту 32 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-08/530 від 29 вересня 2009 року, відмітка про відправку копії процесуального документа, зроблена відповідно до Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом ВГСУ №75 від 10 грудня 2002 року, на першому примірнику документа, у якому зазначено дату, час і місце судового засідання і є належним підтвердженням повідомлення сторони про дату, місце та час судового засідання у справі.

Станом на 11 год. 15 хв. 04 грудня 2009 року до господарського суду Одеської області від відповідача не надійшло будь-яких клопотань та повідомлень стосовно стану розгляду справи, пояснень щодо причин повторної неявки в судове засідання, у зв’язку з чим господарським судом Одеської області продовжено розгляд справи за наявними у ній матеріалами.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

25 червня 1991 року між МДО «Нефтеком»(орендодавець) та організацією орендарів орендного підприємства «Чернівецький машинобудівний завод»(орендар) був укладений договір оренди майна: усіх сформованих фондів в повному обсязі станом на «01»липня 1991 року ВО «Чернівецький машинобудівний завод»з правом викупу (т. 1 а.с. 11-12).

25 червня 1991 року було укладено додаткову угоду до вищезазначеного договору оренди між Фондом державного майна України, як правонаступником орендодавця, та ВО «Чернівецький машинобудівний завод», якою була визначена вартість та порядок викупу орендованого майна, що підлягає викупу орендарем (т. 1 а.с. 13).

17 грудня 1992 року з метою приватизації державного майна ОП «Чернівецький машинобудівний завод»було укладено додаткову угоду до договору оренди майна «Чернівецького машинобудівного заводу», відповідно до якого визначено порядок приватизації державного майна (шляхом викупу), його вартість та засоби платежів (т. 1 а.с.14-15).

П. 5 додаткової угоди до договору оренди визначено, що об'єкти соціально-побутового призначення передаються орендатору безоплатно.

У п. 8 додаткової угоди до договору оренди зазначено, що після підписання цієї угоди між орендодавцем і орендарем укладається договір купівлі - продажу, і орендар оплачує вартість орендованого майна у сумі 16381291 тис. крб.

03 лютого 1994 року було укладено договір купівлі-продажу №КП-296-08.02.94 між ФДМУ (продавець) та Організацією орендарів орендного підприємства «Чернівецький машинобудівний завод»(покупець), згідно з яким покупцем було придбано цілісний майновий комплекс ОП «Чернівецький машинобудівний завод», що розташований за адресою: м.Чернівці, вул. Прутська, 16, вартість якого становить 27117752 тис. крб. (т. 1 а.с. 16-17).

На виконання умов договору купівлі-продажу між Фондом державного України та Організацією орендарів орендного підприємства «Чернівецький машинобудівний завод»29 липня 1994 року був складений акт прийому-передачі цілісного комплексу, у тому числі об'єктів соціально-культурного призначення, де зазначено, що право власності на відчужений об'єкт переходить до організації орендарів з моменту підписання даного акту передачі (т. 1 а.с. 18).

Фондом державного майна України 02 серпня 1994 року Орендному підприємству «Чернівецький машинобудівний завод»було видано свідоцтво про право власності на цілісний майновий комплекс орендного підприємства «Чернівецький машинобудівний завод»(т. 1 а.с. 19).

Позивач стверджує, що зазначеними вище діями Фонд державного майна України підтвердив набуття організацією орендарів права власності на весь цілісний майновий комплекс орендного підприємства «Чернівецький машинобудівний завод», переданий за актом прийому-передачі від 01.09.1994р., в тому числі і на об'єкти соціально-культурного призначення, до складу якого увійшло майно бази відпочинку «Буковина», розташованої в смт. Затока Білгород-Дністровського району Одеської області.

Згідно зі статутом ЗАТ "Чернівецький машинобудівний завод" Орендне підприємство «Чернівецький машинобудівний завод»було реорганізоване у Закрите акціонерне товариство "Чернівецький машинобудівний завод" при приватизації державного майна шляхом викупу і є правонаступником ОП «Чернівецький машинобудівний завод»(т. 1 а.с. 20-30).

ЗАТ «Чернівецький машинобудівний завод»наполягає на правомірності набуття права власності на цілісний майновий комплекс «Чернівецький машинобудівний завод», включаючи об'єкти соціально-побутового призначення серед яких було приватизовано майно бази відпочинку «Буковина», посилаючись на наступне.

Зі змісту статті 5 ЦК України та п. 1.4 Листа Вищого арбітражного суду України від 25.04.01 за № 01-8/500 до відносин приватизації застосовуються законодавство, чинне на момент виникнення цих відносин приватизації. На час приватизації державного майна Орендного підприємства «Чернівецький машинобудівний завод»ці відносини регулювались Законом України «Про приватизацію державного майна»в редакції від 26 січня 1994 р.

Відповідно до ст. 1 зазначеного Закону, приватизація майна державних підприємств України –це відчуження майна, що перебуває у загальнодержавній, республіканській (Республіки Крим) і комунальній власності, на користь фізичних та недержавних юридичних осіб. Зі змісту зазначеної норми вбачається, що основним завданням приватизації є передача об'єктів державної власності на користь юридичних та фізичних осіб, тому її наслідком є саме зміна форми власності на об'єкти державного майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного майна»(в редакції від 26.01.1994 р.) до об'єктів державного майна, що підлягали приватизації, належало майно підприємств, цехів, виробництв, дільниць, інших підрозділів, що виділяються в самостійні підприємства і є єдиними (цілісними) майновими комплексами, а також незавершене будівництво.

Відповідно до статей 8, 15, 17 зазначеного Закону приватизація державного майна, переданого в оренду здійснювалась шляхом його викупу товариством покупців, створеному працівниками підприємства.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про приватизацію майна державних підприємств»встановлено, що товариству покупців, створеному працівниками підприємства згідно зі статтею 8 цього Закону, яке стало власником свого підприємства в результаті викупу підприємства, купівлі його на аукціоні, за конкурсом, придбання 51 і більше відсотків акцій, за його згодою відповідний державний орган приватизації безоплатно передає об'єкти соціально-побутового призначення, створені за рахунок коштів фонду соціального розвитку (аналогічних фондів) зазначеного підприємства із зменшенням ціни, за яку було придбано майно підприємства, на суму початкової ціни зазначеного майна. Ці пільги поширюються на викуп державного майна орендними підприємствами.

Позивач вказує, що зі змісту чинного на той час законодавства слідує, що безоплатна передача об’єктів соціально-побутового призначення є також одним із способів приватизації, тобто передбачає перехід права власності на них, та є пільговим способом приватизації, що існував на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про приватизацію державного майна»для приватизації об'єктів державного майна необхідною умовою є розробка та здійснення комісією з приватизації плану приватизації.

Згідно Положення про план приватизації, затвердженого Наказом ФДМУ від 10.11.1992р. № 476 комісія з приватизації для вирішення питання щодо способу приватизації об'єкту державного майна повинна здійснити аналіз об'єктів соціально-побутового призначення.

Відповідно до п. 10 зазначеного вище Положення об'єкти соціально-побутового призначення, які знаходяться на балансі підприємства, поділяються на ті, що створено за рахунок централізованих капіталовкладень, і ті, що створено за рахунок коштів фонду соціального розвитку підприємства (або аналогічних фондів). В залежності від того, за які кошти були створені об’єкти соціально-побутового призначення, комісія з приватизації може прийняти такі рішення щодо приватизації таких об'єктів: об'єкти, які викупаються, передаються новому власнику на платній основі згідно з законодавством про приватизацію; об'єкти передаються на умовах оренди новому власнику; об'єкти переходять до комунальної власності; об'єкти передаються безоплатно товариству покупців відповідно до статті 24 Закону України "Про приватизацію державного майна".

Товариство покупців, створене працівниками підприємства, у випадку, коли воно стало його власником у результаті викупу має право на безоплатне отримання об'єктів соціально-побутового призначення, створених за рахунок коштів фонду соціального розвитку (аналогічних фондів) зазначеного підприємства із зменшенням ціни, за яку було придбано майно підприємства, на суму початкової ціни зазначеного майна (розділ VII Положення).

Позивач наполягає на тому, що оскільки об'єкти соціально-побутового призначення, зокрема база відпочинку «Буковина», що на момент приватизації майна Орендного підприємства «Чернівецький машинобудівний»завод були створені за рахунок власних коштів підприємства (а не централізованих капітальних вкладень), тому комісією з приватизації щодо зазначених об'єктів було прийнято рішення приватизувати їх на пільгових умовах - шляхом безоплатної передачі товариству покупців –організації орендарів орендного підприємства «Чернівецького машинобудівного заводу». Тому у акті оцінки вартості майна орендного підприємства «Чернівецький машинобудівний завод», затвердженого головою ФДМУ 14.12.1993 р., вартість об'єктів соціально-культурного призначення (рядок 17.2) була вилучена з загальної вартості цілісного майнового комплексу, як об'єкту викупу, оскільки безоплатно це майно передавалося покупцеві.

З урахуванням наведеного вище, позивач вважає, що об'єкти соціально-побутового призначення, в тому числі база відпочинку «Буковина», які перебували на момент приватизації на балансі орендного підприємства «Чернівецького машинобудівного заводу», були приватизовані організацією орендарів Орендного підприємства «Чернівецького машинобудівного заводу»на пільгових умовах шляхом отримання їх у власність безоплатно. Тому в акті прийому-передачі сплаченої державної частки цілісного майнового комплексу орендного підприємства «Чернівецький машинобудівний завод»від «29»липня 1994 року, складеного на виконання умов договору купівлі-продажу №КП-296-08.02.94 від 03 лютого 1994 року, зазначено, що майно, для якого встановлені пільги - Додаток № 1 до Договору (об'єкти соціально-побутового призначення), передається у власність організації орендарів Орендного підприємства «Чернівецький машинобудівний завод».

Відповідач проти задоволення позову заперечував (т. 1 а.с. 121-125, т. 2 а.с. 31-35).

РВ ФДМУ по Чернівецькій області обґрунтовуючи свої заперечення, посилається на те, що відповідно до листа ФДМУ від 06.03.2003р. №10-25-2822 термін «безоплатна передача», який визначений ст. 24 Закону України «Про приватизацію майна державних підприємств», слід тлумачити як передачу лише у користування; відповідно до п. 7 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 02.04.1994р. №02-5/225 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з судовим захистом права державної власності»- перебування майна на балансі товариства не породжує у балансоутримувача права власності на нього; відповідно до акту оцінки майна від 29.11.1993р., вартість спірних об'єктів не увійшла до статутного фонду ОП «Чернівецький машинобудівний завод», правонаступником якого є позивач, не увійшли спірні об'єкти і до майна, яке підлягало приватизації, а також до складу майна, яке є власністю орендного підприємства; в Акті приймання-передачі від 29.07.1994р. до договору купівлі-продажу № КП-296-08.02.94 від 03.02.1994 р. вказано на те, що позивачу передано лише викуплену ним частину цілісного майнового комплексу вартістю –16381291 тис. крб., а про передачу іншого майна, яке входить до цілісного майнового комплексу нічого не зазначено, що свідчить, на думку відповідача про те, що позивачу, інше майно, крім викупленого не перейшло у власність.

Дослідивши та проаналізувавши наявні у справі докази, вислухавши пояснення представника позивача та надавши їм відповідну правову оцінку, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ЗАТ «Чернівецький машинобудівний завод», виходячи з наступного.

Застосовуючи за аналогією правову позицію Конституційного Суду України, висловлену ним у рішенні від 11.11.2004р. №16-рп/2004 у справі №1-30\2004 про захист права власності організацій споживчої кооперації, та враховуючи системний аналіз норм Закону України «Про приватизацію майна державних підприємств»господарський суд дійшов висновку про те, що ст. 24 вказаного Закону, яка діяла на момент приватизації ОП «Чернівецького машинобудівного заводу»передбачала безоплатну передачу об'єктів соціально –побутового призначення саме у власність, а не в користування, як стверджує відповідач.

Зі змісту ст. 5 ЦК України та п. 1.4 Листа Вищого арбітражного суду України від 25.04.2001р. за №01-8/500 слідує, що до відносин приватизації застосовуються виключно законодавство, що було чинне на момент виникнення цих відносин приватизації.

На час приватизації державного майна ОП «Чернівецький машинобудівний завод»ці відносини регулювались Законом України «Про приватизацію державного майна»в редакції від 26.01.1994р. та, зокрема, ч. 2 ст. 24, якою була передбачена безоплатна передача об'єктів соціально-побутового призначення у власність.

Лише в 1997 році законодавцем до вказаної статті було внесено зміни, відповідно до яких об'єкти соціально-побутового призначення передаються у володіння та користування без права продажу. Зазначена норма, виходячи з положень ч. 1 ст. 58 Конституції України не має зворотної сили у часі. Тому, норма ст. 24 зазначеного Закону, в редакції прийнятій через три роки після передачі спірного майна, не може застосовуватися до правовідносин з приватизації Чернівецького машинобудівного заводу в 1993-1994 роках.

Відповідач посилається на те, що на момент укладання договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу Чернівецького машинобудівного заводу не існувало такого способу відчуження як безоплатна передача, однак таке твердження спростовується наказом ФДМУ від 02.12.1992р. №530, яким затверджено Положення про порядок відчуження засобів виробництва, що є державною власністю і закріплені за державними підприємствами.

З преамбули вказаного Положення вбачається, що воно визначає порядок відчуження (продажу, списання, безоплатної передачі, обміну, дарування, тощо) від держави засобів виробництва (в частині основних фондів), що є державною власністю і закріплені за державним підприємством.

Дія цього Положення була скасована наказом ФДМУ від 07.08.1995р. №1020, яким було затверджено нове Положення про порядок відчуження засобів виробництва, що є державною власністю. В преамбулі цього положення вже вказується що воно «визначає порядок відчуження (продажу, списання, передачі з балансу на баланс, обміну, тощо) від держави засобів виробництва (в частині основних фондів), що є державною власністю і закріплені за державним підприємством». Тобто, що починаючи з 1995 року ФДМУ виключив можливість безоплатної передачі чи дарування державного майна.

В наказі ФДМУ від 29.03.2004р. №604, яким було затверджено нове Положення про порядок відчуження засобів виробництва, що є у державній власності, вже вказано, що відчуження майна –це передача права власності на державне майно, яке перебуває на балансі суб'єктів господарювання, іншим юридичним чи фізичним особам шляхом його продажу за готівкові кошти.

Таким чином, на момент приватизації цілісного майнового комплексу Чернівецького машинобудівного заводу в 1994 році існував такий спосіб приватизації, як передання його у власність підприємству, що приватизується.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про приватизацію державного майна», що діяла на момент приватизації Чернівецького машинобудівного заводу, приватизація майна державних підприємств –це відчуження майна, що перебуває у загальнодержавній, республіканській і комунальній власності на користь фізичних та недержавних юридичних осіб.

Основним завданням приватизації є передача об'єктів державної власності на користь юридичних та фізичних осіб, тому їх наслідком є зміна форми власності на об'єкти державного майна.

У відповідності до статей 8, 15 Закону, приватизація державного майна переданого в оренду здійснювалась шляхом викупу орендованого державного майна товариством покупців, створеним працівниками підприємства. Таким шляхом була здійснена приватизація орендованого ОП «Чернівецький машинобудівний завод»державного майна –між ФДМУ та ОП «Чернівецький машинобудівний завод»було укладено додаткову угоду до договору оренди державного майна, якою було передбачено умови викупу, терміни та умови здійснення платежів, а в подальшому договір купівлі продажу державного майна.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про приватизацію державного майна»приватизація державного майна здійснювалася, серед іншого, шляхом викупу майна державного підприємства, зданого в оренду. Викуп здійснюється виключно на підставі договору купівлі продажу.

Зі змісту договору купівлі-продажу № КП-296-08.02.94 від 03.02.1994 р., укладеного між ФДМУ та організацією орендарів ОП «Чернівецький машинобудівний завод», вбачається, що продавець продав, покупець придбав майно цілісного майнового комплексу, вартість якого складає - 27 117 752 тис. крб.

В п. 2 вказаного договору зазначено, що вказаний в цьому договорі об'єкт, тобто, цілісний майновий комплекс Чернівецького машинобудівного заводу, продано державою за - 16 381 291 тис. крб.

Згідно п. 42 Методики оцінки вартості об'єктів приватизації, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.1993р. №717, під час оцінки вартості об'єктів приватизації –вартість майна цілісного майнового комплексу зменшується на вартість майна, що належить орендареві, та на вартість майна, для якого встановлено пільги, в тому числі щодо безоплатної передачі об'єктів соціально-побутового призначення. Тому інвентаризаційною комісією при проведенні інвентаризації державного майна, вартість цілісного майнового комплексу, яка становила —27 117 752 тис. крб. була зменшена на: вартість майна житлового фонду - 332 086 тис. крб., вартість майна, для якого встановлені пільги - 1 198 136 тис. крб., вартість майна, що належала ОП «Чернівецький машинобудівний завод»- 9 682 694 тис. крб.

Судом встановлено, що викупу підлягав цілісний майновий комплекс загальною вартістю 27 117 752 тис. крб., за який покупець (орендар - ОП «Чернівецький машинобудівний завод») мало сплатити - 16 381 291 тис. крб.

Відповідач у відзиві на позов зазначає, що вартість цілісного майнового комплексу зменшується на вартість майна для якого встановлені пільги (безоплатна передача об'єктів соціально-побутового призначення), та визнає, що об'єкти соціально-побутового призначення на суму 1 198 136 тис. крб. підлягали безоплатній передачі та були передані орендарю (ОП «Чернівецький машинобудівний завод»).

Додатковою угодою (т. 1, а.с. 14-15) передбачено, що акції, паї, частки, яким орендар володіє у статутних фондах інших юридичних осіб і які вилучаються зі складу майна, що підлягає приватизації –відсутні; об'єкти, які не підлягають викупу орендарем на підставі законодавства або за рішенням органу приватизації –відсутні; передаються орендарю безоплатно об'єкти (об'єкти соціально-побутового призначення та для яких орендарю встановлено пільги в порядку частини 2 статті 24 Закону) на суму - 1 198 136 тис. крб.; об'єкти, які підлягають особливому режиму приватизації - відсутні.

Умовами договору купівлі-продажу визначено, що продавець продав, а покупець придбав майно цілісного майнового комплексу загальною вартістю - 27 117 752 тис. крб. за який покупець - організація орендарів ОП «Чернівецький машинобудівний завод»сплатило - 16 381 291 тис. крб.

Викладене вище підтверджує, що спірне майно було предметом договору купівлі-продажу №КП-296-08.02.94 від 03.02.1994р. на умовах якого, організація орендарів ОП «Чернівецький машинобудівний завод»придбала цілісний майновий комплекс вартістю - 27117 752 тис. крб., в складі якого ФДМУ було безоплатно передано об'єкти соціально-побутового призначення на суму -1198136 тис. крб., серед яких є спірні об'єкти.

Договір, який вказує що об'єктом купівлі-продажу є цілісний майновий комплекс, акт оцінки майна, де вартість цілісного майнового комплексу співпадає з вартістю цілісного майнового комплексу, визначеної в договорі, а також, свідоцтво про право власності на цілісний майновий комплекс, дають підстави дійти висновку, що спірні об'єкти як складові цілісного майнового комплексу Чернівецького машинобудівного заводу належать на праві власності позивачу.

Позивач не заперечує того факту, що спірні об'єкти не увійшли до його статутного фонду, однак наполягає на тому, що правомірно набув право власності на них.

Посилання відповідача на Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 02.04.1994р. за №02-5/225, а саме, що перебування державного майна на балансі господарського товариства не породжує на нього права власності, не приймається судом до уваги, оскільки позивач не обґрунтовує свою позицію лише тільки перебуванням спірного майна на його балансі.

Входження спірних об'єктів до складу безоплатно переданих об'єктів соціально-побутового призначення на суму - 1198136 тис. крб. підтверджуються також інвентаризаційними відомостями з приватизаційної справи, з яких вбачається, що до об'єктів соціально-побутового призначення, які були безоплатно передані у порядку статті 24 Закону України «Про приватизацію державного майна»ввійшли: об'єкти на суму - 1 052 414 тис. крб., серед яких спірне майно; об'єкти на суму - 6 769 тис. крб.; об'єкти на суму - 138 952 тис. крб.

(1052 414 тис. крб. + 6 769 тис. крб. + 138 952 тис. крб.) = 1198136 тис. крб.

Судом встановлено, що спірні об'єкти ввійшли до складу об'єктів соціально-побутового призначення, які були безоплатно передані у власність ОП «Чернівецький машзавод», правонаступником якого є позивач, у порядку статті 24 Закону України «Про приватизацію державного майна».

Ні позивачем, ні відповідачем по суті не заперечується, що спірні об’єкти не є нерухомим майном та являють собою тимчасові будови (споруди), які виготовлені з дерев'яних та металевих полегшених збірно-розбірних конструкцій без улаштування заглиблених у ґрунт фундаментів, що підтверджується також висновком ПП АН «Експерт-Рієл-Сервіс»(т. 1 а.с. 53-67).

Відповідно до статті 128 ЦК України (в редакції 1963 року), право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

Як вбачається з матеріалів справи, майно бази відпочинку «Буковина»була об'єктом приватизації, метою якої є відчуження державного майна на користь фізичних та юридичних осіб. У справі відсутні докази, яки б встановлювали інші правові підстави передачі спірного майна організації орендарів, зокрема в безоплатне користування, оскільки інших підстав його безоплатної передачі ніж його відчуження шляхом безоплатної передачі внаслідок приватизації в порядку ст. 24 Закону України "Про приватизацію державного майна" в редакції від 26 січня 1994р., чинне на час виникнення спірних правовідносин законодавство не містило.

Незважаючи на те, що позивач правомірно отримав під час приватизації спірне майно, відповідачем заперечується його право власності на спірне майно.

Судом встановлено, що позивач правомірно набув право власності на спірне майно у 1994р. Згідно ст. 41 Конституції України та ст. 321 ЦК України це право є непорушним та підлягає судовому захисту.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 82 - 85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги у справі задовольнити.

2. Визнати право власності закритого акціонерного товариства «Чернівецький машинобудівний завод»(58008, м. Чернівці, вулиця Прутська, 16, код ЄДРПОУ 00217685) на гараж вартістю –1166 (одна тисяча сто шістдесят шість) грн. 67 коп., гараж вартістю –1166 (одна тисяча сто шістдесят шість) грн. 67 коп., дерев'яний будиночок вартістю –3312 (три тисячі триста дванадцять) грн. 37 коп., вагон-гуртожиток вартістю – 1049 (одна тисяча сорок дев’ять) грн. 72 коп., які розташовані в смт. Затока Білгород-Дністровського району, Одеської області.

3. Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області (58001, м. Чернівці, вул. Л. Кобилиці, 21-а, код ЄДРПОУ 21432643) на користь закритого акціонерного товариства «Чернівецький машинобудівний завод»(58008, м. Чернівці, вулиця Прутська, 16, код ЄДРПОУ 00217685) 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

Рішення підписане 07.12.2009р.

Суддя