Рішення № 80805647, 28.03.2019, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/10409/18

Провадження № 2/344/1358/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2019 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Антоняка Т.М.,

секретаря Максимів Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах якого діє ОСОБА_2 до ПАТ “Комерційний банк “Приватбанк”, третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та приватний виконавець виконавчого округу Івано-Франківської області ОСОБА_4 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 в інтересах якого діє ОСОБА_2 звернувся з позовом до ПАТ “Комерційний банк “Приватбанк”, третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та приватний виконавець виконавчого округу Івано-Франківської області ОСОБА_4 Вимогами позову позивач просить визнати виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі під № 16733 від 24.10.2017 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за кредитним договором № 368К від 03.12.2007 року про стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, м. Івано-Франківськ, вул. Петлюри, 25/20) на користь ПАТ “Комерційний банк “Приватбанк” (код ЄДРПОУ: 14360570, вул. Грушевського, 1Д, м. Київ) 3001799,00 грн. таким, що не підлягає виконанню.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що на початку лютого 2018 року він отримав постанову ВП № 55682404 про відкриття виконавчого провадження від 31.01.2018 року, винесену приватним виконавцем виконавчого округу Івано-Франківської області про стягнення з нього на користь ПАТ “Комерційний банк “Приватбанк” заборгованості на загальну суму 3001799,00 грн. 05.05.2018 року представником позивача проведено ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, з якого стало відомо, що підставою для відкриття провадження стало пред’явлення до виконання виконавчого напису, зареєстрованого в реєстрі під № 16733 від 24.10.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, за кредитним договором № 368К від 03.12.2007 року. Вважає, що виконавчий напис № 16733 від 24.10.2017 року таким, що вчинений без дотримання вимог чинного законодавства, зокрема, ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат». Нотаріус при вчиненні спірного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, а відповідач, в свою чергу, пропустив строк, на протязі якого він міг звернутися із заявою про вчинення виконавчого напису.

Позивач в судове засідання не прибув, від його представника надійшла заява, за змістом якої просить розглянути справу без участі позивача та просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Від відповідача не надходив відзив на позов.

Приватний нотаріус ОСОБА_3 не прибув у судове засідання, надіславши суду заяву про розгляд справи без його участі.

Приватний нотаріус ОСОБА_5 також не з`явився в судове засідання, подавши до суду заяву, в якій просила розглянути справу за її відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Судом при розгляді справи встановлено, що 24.10.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 вчинено оскаржуваний виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 16733 про стягнення з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» не сплачену в строк відповідно за кредитним договором № 368К від 03.12.2007. Строк, за який провадиться стягнення – 3570 днів, а саме: з 03.12.2007 року по 11.09.2017 року. Сума, що підлягає стягненню складає 115074,76 доларів США, що за курсом відповідно до службового розпорядження НБУ від 11.09.2017 року складає 2999999,00 грн., з урахуванням: заборгованість за відсотками – 115074,76 доларів США, витрати за вчинення виконавчого напису – 1800,00 грн. (а.с. 7).

Відповідно ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Главою 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012р. №296/5 передбачено порядок вчинення виконавчих написів.

Згідно п. 1.1. даної Глави, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Згідно п. 1.2. перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.3.2 безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999р. №1172.

Відповідно до п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.

Відповідно до ст. 89 Закону України «Про нотаріат» у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають, витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення, розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред'явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України від 11 березня 2015 року у справі № 6-141цс14, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» при вирішення справ пов'язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею відповідно до Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.

Пунктом 8 зазначеної вище постанови передбачено, що суд при вирішенні питання про обґрунтованість повинен виходити з того, що нотаріальні дії повинні вчинятись у суворій відповідності з встановленими для даного органу чи особи компетенцією і порядком їх вчинення.

У п. 10 "Узагальнення судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні" від 07.02.2014 року Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз'яснено, що однією з об'єктивних причин оскарження виконавчих написів є поверхневий підхід нотаріуса до вирішення питання про можливість вчинення виконавчого напису у кожному конкретному випадку. Поза увагою нотаріуса часто лишається те, що стягувачі, звертаючись за вчиненням виконавчого напису, необґрунтовано завищують суми своїх вимог, включаючи до їх складу всі санкції, комісії, винагороди, або звертаються про стягнення спірного боргу. Тому судами під час розгляду таких справ має бути враховано пред'явлені банками розрахунки заборгованості за кредитними договорами, суми, які зазначені у письмових вимогах та виконавчих написах нотаріусів, з'ясовано всі обставини у справі, зокрема чи є за боржником сума боргу. При цьому судам слід особливу увагу приділяти спірності сум у частині зазначення різних сум у письмовій вимозі та у виконавчому написі.

Згідно з п. 2 «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів Українивід 29 червня 1999 року, №1172 для одержання виконавчого напису про стягнення кредитної заборгованості кредитором надаються оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Як зазначив Верховний Суд України в своїй постанові від 05 липня 2017 року по справі №754/9711/14-ц безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України«Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

При цьому законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Отже, на думку суду, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, приймаючи до уваги, що виконавчий напис приватного нотаріуса був вчинений в порушення вимог Закону «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача.

За встановлених обставин оспорюваний виконавчий напис підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно дост. 141 ЦПК Україниз відповідача підлягають стягненню витрати, понесені позивачем по оплаті судового збору у розмірі 704,80 грн.

Керуючись ст. 88 Закону України «Про нотаріат», п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, ст. ст.12, 76 80, 82, 141, 259, 263 265, 268 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 в інтересах якого діє ОСОБА_2 до ПАТ “Комерційний банк “Приватбанк”, третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та приватний виконавець виконавчого округу Івано-Франківської області ОСОБА_4 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі під № 16733 від 24.10.2017 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за кредитним договором № 368К від 03.12.2007 року про стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, м. Івано-Франківськ, вул. Петлюри, 25/20) на користь ПАТ “Комерційний банк “Приватбанк” (код ЄДРПОУ: 14360570, вул. Грушевського, 1Д, м. Київ) 3001799,00 грн. таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з ПАТ КБ «ПриватБанк», м.Дніпро, Набережна Перемоги 50, ідентифікаційний код 14360570, на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, м. Івано-Франківськ, вул. Петлюри, 25/20) витрати по оплаті судового збору у розмірі 704 грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя Антоняк Т.М.

Повне судове рішення складено та підписано 28 березня 2019 року.