Ухвала суду № 80804984, 28.03.2019, Попільнянський районний суд Житомирської області

Справа № 288/407/16-ц

Провадження № 2/288/32/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2019 року. смт. Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Рудника М. І.,

за участю секретаря судового засідання - Франчук Ю.О.,

представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

відповідача - ОСОБА_3,

представника відповідача - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Попільня Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Попільнянська селищна рада Попільнянського району Житомирської області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Попільнянського районного суду Житомирської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Попільнянська селищна рада Попільнянського району Житомирської області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

28 березня 2019 року від представника Відповідача ОСОБА_6 – ОСОБА_4 надійшла заява про відвід головуючого судді Рудника Миколи Івановича, з тих підстав, що між сторонами існує тривалий спір за межі належних їм земельних ділянок. У 2013 році спір з даного приводу розглядався Попільнянським районним судом та 19 листопада 2013 року суддею Рудником М.І. було постановлено рішення в цивільній справі № 288/1590/13-ц, яким відмовлено у задоволення позову ОСОБА_3, ОСОБА_6 до ОСОБА_5, третя особа, на стороні відповідача – ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Аналіз змісту позовної заяви ОСОБА_7 і позовних вимог по цивільній справі № 288/407/16-ц та змісту рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 19 листопада 2013 року по цивільній справі № 288/1590/13-ц вказує на те, що предметом як одного так і іншого спору є перешкоди у користуванні земельними ділянками, порушення межі земельних ділянок як зі сторони Позивача так і зі сторони Відповідачів.

З огляду на вищевказане та те, що суддя Попільнянського районного суду Житомирської області Рудник М.І., під час ухвалення судового рішення по цивільній справі № 288/1590/13-ц вже надавав правову оцінку спору щодо перешкод у користуванні земельними ділянками, власниками яких є Позивач і Відповідачі, у представника Відповідача, виникають сумніви в неупередженості та об’єктивності судді Рудника М.І. під час судового розгляду та ухваленні судового рішення по цивільній № 288/407/16-ц.

На підставі вищевикладеного просить заяву про відвід судді Попільнянського районного суду Житомирської області Рудника М.І. при розгляді цивільної справи № 288/407/16-ц – задовольнити.

В судовому засіданні представники Позивача заперечували проти задоволення заяви про відвід судді, оскільки підстави для відводу відсутні.

Відповідач та Представник Відповідача ОСОБА_6 – ОСОБА_4 підтримали заяву про відвід судді, просили її задоволити.

Суд, вислухавши Відповідача та представників сторін, розглянувши заяву та дослідивши матеріали справи приходить до наступного висновку.

З матеріалів справи вбачається, що 19 листопада 2013 року суддею Попільнянського районного судів Житомирської області ОСОБА_8 в задоволення позову ОСОБА_3, ОСОБА_6 до ОСОБА_5, третя особа, на стороні відповідача – ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою – відмовлено.

Пунктом 5 частини першої статті 36 ЦПК України встановлено, що суддя не може брати участь в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо є обставини, які викликають сумніви в об’єктивності та неупередженості судді.

Відповідно до частини другої статті 39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлений відвід учасниками справи.

Частиною першою статті 41 ЦПК України визначено, що у разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу.

Відповідно до статті 15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов’язком судді. Згідно положень Кодексу суддівської етики, суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.

Неупередженість є необхідною умовою належного виконання суддею своїх обов’язків, яка виявляється у змісті судових рішень та під час судового процесу і суддя має дбати про те, щоб його поведінка сприяла збереженню і поглибленню переконання суспільства у неупередженості судді при здійсненні ним своїх професійних обов’язків.

Пунктом 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів (схвалені резолюцією 2006/23 від 27 липня 2006 року) визначено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості.

Відповідно до статті 8 Загальної Декларації прав людини, кожна людина має право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй Конституцією або законом.

Частиною першою статті шостої Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків.

Європейський суд у своїх рішеннях у справах «Мироненко і ОСОБА_8 проти України» (рішення від 10 грудня 2009 року), «Білуха проти України» (рішення від 09 листопада 2006 року), «Рудніченко проти України» (рішення від 11 липня 2013 року) вказав на те, що наявність безсторонності має визначатися, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Згідно пункту 12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Європи «Про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів» - незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів.

Так, при винесенні судових рішень у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від любих зв`язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що можуть впливати на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватись довірою не тільки з боку сторін в конкретному розгляді, але й з боку суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв`язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

З метою запобігання можливих безпідставних звинувачень у необ’єктивному розгляді справи, усунення в подальшому можливих сумнівів щодо неупередженості судді та з метою зняття напруженості у стосунках сторін з приводу зацікавленості судді у розгляді справи, з метою уникнення потенційної підозри певної моєї особистої заінтересованості в результатах розгляду справи, запобігання у подальшому негативного ставлення учасників справи до судді, з морально-етичних міркувань, вважаю доцільним і необхідним в інтересах правосуддя та сторін по справі заявлений представником Відповідача відвід задовольнити.

В той же час, сумнів Відповідача в об'єктивності судді по даній справі може мати наслідком подання ним безпідставних скарг та висловлення необґрунтованих обвинувачень, що буде негативно вплинути на подальший розгляд справи.

Крім того, суд бере до уваги те, що право особи на справедливий суд закріплено в нормах міжнародного права, зокрема в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Якщо сторона має сумнів в безсторонності судді, хоча об'єктивно це нічим не підкріплено, то практика Європейського суду з прав людини наголошує на необхідності задоволення заяви про відвід чи самовідвід, адже в іншому випадку це буде розцінено як порушення права особи на справедливий суд, оскільки не задоволення заяви може сприйматися стороною як порушення її прав.

Інші обставини, які б викликали сумнів в об'єктивності та неупередженості судді, відсутні.

Керуючись статтями 36, 40, 41, 258-260 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву представника Відповідача ОСОБА_6 – ОСОБА_4 про відвід головуючого судді Рудника Миколи Івановича в цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Попільнянська селищна рада Попільнянського району Житомирської області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою – задовольнити.

Дану цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Попільнянська селищна рада Попільнянського району Житомирської області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою - передати до канцелярії суду для визначення головуючого судді у справі в порядку, встановленому статтею 33 ЦПК України.

Ухвала в частині вирішення питання про відвід не підлягає окремому оскарженню.

Суддя Попільнянського

районного суду ОСОБА_8