Рішення № 80804919, 29.03.2019, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/16081/15-ц

Провадження № 2/344/85/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2019 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого – судді Шамотайла О.В.

секретаря Устинської Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк “ПРИВАТБАНК” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційний банк “ПРИВАТБАНК” про визнання кредитного договору недійсним,-

В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство комерційний банк “ПРИВАТБАНК” 02.11.2015 року звернулось в суд з позовом до відповідача в обґрунтування якого вказано, що 02.10.2006 р. між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (надалі перейменоване на АТ КБ «ПРИВАТБАНК») та ОСОБА_1 було укладено договір №DNH4KP31500376, згідно до якого останній отримав кредит у розмірі 2099,50 грн., і оскільки відповідач не виконував свої забов’язання за даним договором, а саме не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за відсотками по кредиту, просив стягнути з відповідача на користь позивача 7104,06 грн. простроченої заборгованості по відсоткам, нарахованим на кредит за період з 31.08.2010 р. по 31.08.2015р. та судові витрати в розмірі 1218,00 грн.(а.с. 1-4).

Відповідач скористався своїм правом та 23.11.2015р. подав до суду заперечення на позов, згідно до яких вказав, що позовні вимоги не визнає, угод не укладав, кредит не оформляв, жодних документів не підписував, кредитних коштів не отримував (а.с.34-35).

29.12.2015р. від відповідача ОСОБА_1 надійшло в суд клопотання про призначення експертизи (а.с.41-42), а 11.01.2016 р. – зустрічний позов про визнання кредитного договору не дійсним (а.с.45-46). 12.01.2016 р. судом прийнято до провадження зустрічну позовну заяву та 20.01.2016 р. ухвалою суду об’єднано вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційний банк “ПРИВАТБАНК” про визнання кредитного договору недійсним в одне провадження з первісним позовом акціонерного товариства комерційний банк “ПРИВАТБАНК” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором (а.с.58), а також 20.01.2016р. задоволено клопотання ОСОБА_1 про призначення експертизи та призначено в даній справі судову почеркознавчу експертизу га вирішення якої поставлено наступне питання : «Чи виконаний підпис на Заяві Позичальника №DNH4KP31500376 від 02.10.2006р. в графі «Позичальник», а також текст «ОСОБА_1 02 жовтня 2006 року» ОСОБА_1 чи іншою особою?». 28.12.2017 року на адресу суду надійшов висновок експерта (а.с.113-118) від 08.12.2017р. №1.1-137/17 згідно до якого : «Підпис та рукописні написи «Чупрін Віктор Юрійович» у заяві позичальника №DNH4KP31500376 від 02.10.2006р. виконані не гр. ОСОБА_1, а іншою особою».

Справа перебувала на розгляді у судді Домбровської Г.В., після закінчення п’ятирічного строку призначення судді вперше справа була згідно розпорядження керівника апарату Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області №56 від 04.05.2017р. передана в порядку повторного автоматизованого розподілу незавершених розглядом судових справ та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями судді Островському Л.Є. В подальшому, згідно до розпорядження керівника апарату Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області №84 від 01.10.2018 року та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями у зв’язку із звільненням судді Островського Л.Є. у відставку, вказана справа передана судді Шамотайлу О.В. та прийнята до провадження.

Представник позивача за первісним позовом – відповідача за зустрічним позовом в судове засідання не з’явився, однак в позовній заяві зазначив, що не заперечує проти розгляду справи за його відсутності та винесення заочного рішення судом.

Відповідач за первісним позовом – позивач за зустрічним позовом в судове засідання не з’явився, його представник подав заяву в якій просив розглядати справу без участі сторони та підтримав вимоги зустрічного позову.

Згідно з ч.3 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Проаналізувавши та дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому їх дослідженні, врахувавши також правові норми, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов до наступних висновків.

Як вбачається із матеріалів справи 02.10.2006 р. між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (надалі перейменоване на АТ КБ «ПРИВАТБАНК») та ОСОБА_1 було укладено договір №DNH4KP31500376, згідно до якого останній отримав кредит у розмірі 2099,50 грн. (а.с. 91).

АТ КБ «ПРИВАТБАНК» просив стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача АТ КБ «ПРИВАТБАНК» 7104,06 грн. простроченої заборгованості по відсоткам, нарахованим на кредит за період з 31.08.2010 р. по 31.08.2015р. та судові витрати в розмірі 1218,00 грн.(а.с. 1-4).

В той же час ОСОБА_1 подав до суду заперечення на позов, згідно до яких вказав, що позовні вимоги не визнає, угод не укладав, кредит не оформляв, жодних документів не підписував, кредитних коштів не отримував і на підтвердження своїх посилань про те, що особисто не підписував оскаржуваний договір позики, сторона відповідача за первісним позовом, звернулася до суду із заявою про проведення судово-почеркознавчої експертизи, проведення якої просила доручити експертам НДКЦ при УМВС в Івано-Франківській області.

Ухвалою суду від 20.01.2016 року клопотання ОСОБА_1 було задоволено та призначено в даній справі судову почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставлено наступне запитання : «Чи виконаний підпис на Заяві Позичальника №DNH4KP31500376 від 02.10.2006р. в графі «Позичальник», а також текст «ОСОБА_1 02 жовтня 2006 року» ОСОБА_1 чи іншою особою?».

Згідно із висновком експерта від 08.12.2017р. №1.1-137/17 по матеріалам даної цивільної справи, експерт НДКЦ при УМВС в Івано-Франківській області дійшов до наступного висновку з приводу питань, які були поставлені судом на його вирішення:

«Підпис та рукописні написи «Чупрін Віктор Юрійович» у заяві позичальника №DNH4KP31500376 від 02.10.2006р. виконані не гр. ОСОБА_1, а іншою особою».

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 1-5 ст. 203 ЦК України).

У відповідності до ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

З огляду на висновок судової почеркознавчої експертизи якою встановлено, що договір позики №DNH4KP31500376 від 02.10.2006р. особисто відповідачем за первісним позовом – позивачем за зустрічним позовом ОСОБА_1 не підписувався то ОСОБА_1, відповідно, не мав вільного волевиявлення щодо його укладення та не бажав настання правових наслідків, які він собою обумовлював.

Згідно із ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Таким чином, суд приходить до висновку, що договір №DNH4KP31500376 від 02.10.2006р. укладений між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (надалі перейменоване на АТ КБ «ПРИВАТБАНК») та ОСОБА_1 слід визнати недійсним, оскільки достовірно встановлено, що ОСОБА_1 вказаний договір не підписувався, всі істотні умови оспорюваного договору ним не погоджувалися, а отже відсутнє його волевиявлення як учасника правочину на його укладання і відповідно він не може відповідати за цим договором, який не укладав, як позичальник.

Виходячи з викладеного вище, суд приходить до переконання, що позовні вимоги зустрічного позову ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційний банк “ПРИВАТБАНК” про визнання кредитного договору недійсним слід задовольнити, визнавши недійсним з моменту укладення договір №DNH4KP31500376 від 02.10.2006р.

Задоволення вимог зустрічного позову повністю виключає задоволення вимог первісного позову, які ніби-то випливали з правочину, який визнано судом недійсним, а тому в задоволенні первісного позову акціонерного товариства комерційний банк “ПРИВАТБАНК” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №DNH4KP31500376 від 02.10.2006р. слід відмовити.

Розподіл судових витрат підлягає проведенню в порядку ст. 141 ЦПК України.

Відтак, понесені позивачем витрати при сплаті судового збору за первісним позовом у зв’язку з відмовою у задоволенні первісного позову – залишити за стороною позивача за первісним позовом.

Оскільки судом задоволено зустрічний позов, то з відповідача за зустрічним позовм на користь позивача за зустрічним позовом підлягає стягнення понесених витрат, пов’язаних з розглядом справи, що підтверджені документально, зокрема 243,60 грн. по оплаті судового збору за клопотання про призначення почеркознавчої експертизи (а.с.40), 487,20 грн. по сплаті судового збору за подання зустрічного позову (а.с.47), 900,00 грн. по оплаті вартості за проведення експертизи (а.с.64, 74). Дослідивши також акт прийому-передачі виконаних робіт між відповідачем за первісним позовом – позивачем за зустрічним позовом та його адвокатом, враховуючи всі фактичні обставини справи, її тривалість, складність, об’єм виконаних адвокатом робіт та погоджену сторонами їх вартість, судом не встановлено завищення вартості чи їх розбіжності, а тому суд приходить до переконання про стягнення з АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на користь ОСОБА_1 5450,00 грн. витрат по оплаті за надану правову допомогу.

На підставі викладеного та ст.ст. 3, 13, 16, 203, 215, 236 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 10 - 13, 81, 141, 176, 247 ч.2, 258, 259, 264, 265, ч.4 ст. 268 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

В задоволенні первісного позову Акціонерного товариства комерційний банк “ПРИВАТБАНК” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №DNH4KP31500376 від 02.10.2006р. в сумі 7104,06 грн. простроченої заборгованості по відсоткам, нарахованим на кредит за період з 31.08.2010 р. по 31.08.2015р. та судових витрат в розмірі 1218,00 грн. – відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційний банк “ПРИВАТБАНК” про визнання кредитного договору недійсним №DNH4KP31500376 від 02.10.2006р. та стягнення понесених судових витрат – задовольнити.

Визнати недійсним з моменту укладення договір №DNH4KP31500376 від 02.10.2006р., укладений між Публічним акціонерним товариством комерційним банком “ПРИВАТБАНК” та ОСОБА_1.

Стягнути з Акціонерного товариства комерційний банк “ПРИВАТБАНК” (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, м. Івано-Франківськ, вул. Бельведерська, 6/9) 1630,80 гривень понесених судових витрат та 5450,00 грн. витрат по оплаті за надану правову допомогу.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя О.В. Шамотайло