Рішення № 8080284, 30.11.2009, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" листопада 2009 р.Справа № 26/207-09-5007 Господарський суд Одеської області у складі :

судді                                         Никифорчука М.І.

при секретареві                     Войтенко С.М.

за участю представників сторін :

від позивача : Остренко Л.Є. за довіреністю від 26.10.2009р.;

від відповідача : Головко С.М. за довіреністю від 03.09.2009р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : товариства з обмеженою відповідальністю „Мрія”

до відповідача : товариства з обмеженою відповідальністю „Винкоцерн”

про стягнення 301475,88 грн., -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю „Мрія ” ( далі –позивач) звернулось із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Винкоцерн” ( далі - відповідач ) про стягнення 301475,88 грн., посилаючись на наступне.

01 жовтня 2006 року між сторонами у справі був укладений Договір постачання № 2/155 (надалі - Договір ), згідно п. 1.1 якого Позивач передає у власність Відповідача, а Відповідач приймає та сплачує продукцію - пляшки 0,5л. «Кардіал»коньячні.

01.02.2008р. між сторонами у справі була укладена Додаткова угода №2 до договору поставки № 2/155 від 10.10.2006р., згідно якої сторони домовились що п.1.1.1 договору поставки № 2/155 від 10.10.2006р викласти у наступній редакції:

1.1.1 пляшки 0,5л. «Кардіал»коньячні та 0,7л. «Кардіал»винні.

Асортимент та ціни пляшок узгоджуються в додатках - специфікаціях:

№ 1 від 01.10.2006р. на суму 205 949,00 грн.;

№ 2 від 20.12.2007р на суму 330 000,00 грн., які являються невід'ємними частинами договору та підписуються обома сторонами.

Згідно п.1.4. Договору право власності на пляшки, а також увесь ризик загибелі та ушкодження переходять від Позивача до відповідача після приймання Відповідачем продукції за кількістю та якістю.

Пунктом 5.1 Договору визначено, що Відповідач оплачує пляшки, фактично отримані по Договору шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Позивача .

Згідно умов Договору Позивач передав у власність Відповідача пляшки на суму 505762,47 грн., що підтверджується видатковими накладними:

- 28.12.2007 р. № М- 00002653 на суму 90 604,80 грн.;

- 17.01.2008 р. № М- 00000002 на суму 60 403,20 грн.;

- 08.02.2008 р. № М-00000003 на суму 30 201,60 грн.;

- 04.03.2008 р. № М- 00000008 на суму 29 823,00 грн.;

- 12.03.2008р. № М-00000010 на суму 85 683,00 грн.;

- 13.03.2008р. № М-00000011 на суму 57 122,00 грн.;

- 22.05.2008р. № М- 00000016 на суму 57 122,00 грн. та довіреності до неї ЯОП №398487 від 22.05.2008р.;

- 29.08.2008р. № М-00000018 на суму 102 160,50 грн. та довіреності ЯОП № 398073 від 29.08.2008р.;

- 24.12.2008р. № М- 00000025 на суму 31215,60 грн.

Будь-яких претензій щодо якості, кількості пляшок Відповідач Позивачу не пред'являв.

Відповідач здійснив часткову оплату, загальна сума оплати за пляшки складає 232 500,00 грн.

Таким чином сума несплачених коштів на дату подання цього позову складає 505 762,47грн. - 232 500,00 = 273262,47грн.

Сторонами складений та посвідчений акт звірки взаєморозрахунків станом на 31.07.2008 та 31.12.2008р.. при цьому в акті від 31.12.2008р. відсутні суми оплат у розмірі 232 500,00 грн., що були сплачені Відповідачем у 2009 р., тобто після підписання Акту.

Відповідно до п. 7.1.2. Додаткової угоди № 2 від 01.02.08р. до Договору : Дійсний договір розпочинає дію з моменту підписання та діє до 31.12.2008р. Закінчення строку дії цього Договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення, які мали місце під час дії Договору».

Таким чином, незважаючи на те що дія Договору закінчилась, Відповідач не звільняється від обов'язку оплатити суму по Договору в повному обсязі, що складає 273 262,47 грн. Згідно з п.1. ст. 193 Господарського кодексу України : «суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших актів, договору...».

Згідно з п.1 ст. 265 Господарського кодексу України: «за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати у зумовлені строки другій стороні покупцеві товар , а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму»

Статтею 692 ЦК України встановлено, що «покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару»

Згідно п.1. ст. 612 ЦК України «Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання, або не виконав його у строк, встановлений Договором ...»

Відповідно п.5.1 Договору «покупець сплачує пляшки, фактично отримані по дійсному Договору...»

Відповідно до приписів ч.2 ст. 625 ЦК України відповідачеві нараховано інфляційні в сумі 23227,31 грн., та 3 % річних в сумі 4986,10 грн., відповідно до наданого позивачем розрахунку. Як уточнив представник позивача у судовому засіданні, під неправомірним користуванням чужими грошовими коштами мається на у вазі 3% річних, відповідно до приписів ч.2 ст. 625 ЦК України.

Представник позивача позов у засіданні суду підтримав у повному обсягу і просить його задовольнити.

Представник відповідача вимоги позивача не визнав повністю з підстав викладених у відзиву на позов.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши надані сторонами докази, відзив на позов, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Як убачається з матеріалів справи, вищеприведені позивачем обставини підтверджуються наявними у справі доказами: укладеним між сторонами у справі Договором, додатковими угодами до договору, видатковими накладними на поставку відповідачеві вказаного у них товару та довіреностями до цих накладних. Факт отримання відповідачем вказаного товару підтверджується його печаткою у цих накладних.

Дотеперішнього часу відповідач отриманий товар не оплатив, чим порушив вимоги ст.ст. 525 і 526 ЦК України. Зворотнього відповідачем не доведено.

Заперечення відповідача викладені у відзиву на позов суд відхиляє, оскільки, на думку суду, вони спростовуються наявними у справі вищеприведеними доказами.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок стягнення сум господарський суд приймає його до уваги та вважає правильним.

Аналізуючи вищеприведене господарський суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, доведеними наданими у справі доказами і тому позов підлягає задоволенню.

Згідно вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються судові витрати.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов –задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Винконцерн»( 67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Кишинівська, 144-Б, код ЄДРПОУ 24541545, п/рах № 26008301537529 у філії Одеського центрального відділення «Промінвестбанку», код банку 328135 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Мрія" ( 69002, м. Запоріжжя, вул. Героїв Сталінграду, 21, код ЄДРПОУ 20494926, п/рах 26000136653900 в АКІБ «УкрСиббанк»м.Харків, код банку 351005 ) - суму основного боргу - 273262 (двісті сімдесят три тисячі двісті шістдесят дві) грн. 47 коп., суму інфляційних збитків - 23227 (двадцять три тисячі двісті двадцять сім ) грн. 31 коп., 3% річних в розмірі - 4986 (чотири тисячі дев’ятсот вісімдесят шість) грн. 10 коп., державне мито в розмірі 3014 (три тисячі чотирнадцять) грн. 76 коп. та витрати на ІТЗ судового процесу в розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття

Суддя