Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_______________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"27" листопада 2009 р.Справа № 20/195-09-5059 За позовом Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради
до відповідача Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2
про розірвання договору оренди, виселення та стягнення 6044,55 грн.
Суддя Щавинська Ю.М.
Представники сторін:
Від позивача: Гришин Д.М., діючий за дов. № 01-13/14973 від 26.12.2008року.
Від відповідача: не з'явились.
СУТЬ СПОРУ: Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій просить розірвати договір оренди №571/ж/1 від 23.12.2004р., укладений між Приморською районною адміністрацією Одеської міської ради та Суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_2, виселити Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичну особу ОСОБА_2 з нежилого приміщення підвалу, загальною площею 35,9 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, на користь Представництва по управлінню комунальної власності Одеської міської ради та стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 заборгованість по орендній платі в сумі 5841, 96 грн. та пеню в сумі 202,59 грн., а також витрати по сплаті державного мита в сумі 187 грн. та витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 236 грн.
У судовому засіданні 27.11.2009р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач про час та місце судового засідання повідомлений належним чином шляхом надсилання судових ухвал на адресу, зазначену у свідоцтві про державну реєстрацію субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи та витягу з Єдиного державного реєстру, у судові засідання не зявився, про поважність причин відсутності не повідомив, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав.
Місце проживання фізичної особи визначається згідно з вимогами статті 29 Цивільного кодексу України. При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, а у разі, коли фактичне місце проживання фізичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Приймаючи до уваги, що судові відправлення були повернуті поштою із відміткою „за зазначеною адресою не проживає”, суд вважає за можливе розглядати справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:
23.12.2004р. між Приморською районною адміністрацією Одеської міської ради та Суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_2 було укладено договір оренди нежитлового приміщення №571/ж/1, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення підвалу, загальною площею 35,9 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, з метою розміщення майстерні побутових послуг.
Строк дії договору відповідно до п. 1.2 зазначеного договору був встановлений до 02.12.2005 року.
Згідно з п. 2.1. договору оренди від 23.12.2004р. №571/ж/1 орендна плата визначається на підставі ст. 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” та рішення сесії Одеської міської ради від 26.03.2003 року № 1054-XXIV „Про оренду комунального майна, що є власністю територіальної громади міста Одеси”.
Відповідно до умов укладеного договору №571/ж/1 від 23.12.2004р., а саме п.п. 2.2, 2.4, за орендоване приміщення орендар зобовязується сплачувати орендну плату відповідно до розрахунку, приведеного у додатку 1 до договору, що становить за перший після підписання договору оренди місяць 72,84 грн., без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України. Орендар вносить орендну плату щомісячно до 15-го числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності.
Згідно до умов п. 4.1 договору №571/ж/1 від 23.12.2004р., вказане у п. 1.1. приміщення орендодавцем передається орендарю виключно для використання під майстерню побутових послуг.
П. 4.7. договору оренди №571/ж/1 від 23.12.2004р. передбачено, що після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання, орендар зобовязаний у 15-денний термін передати орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) обєкта оренди.
Відповідно до п. 4.10 зазначеного договору, у випадку припинення дії цього договору у звязку із закінченням строку чи дострокового розірвання договору, орендар сплачує орендну плату по день підписання акта приймання передачі приміщення.
У відповідності до п. п. 5.1, 5.2, 5.3 договору оренди №571/ж/1 від 23.12.2004р. за невиконання або неналежне виконання обовязків за цим договором винна сторона відшкодовує іншій стороні завдані збитки у відповідності з чинним законодавством. За несвоєчасне внесення орендної плати Орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, суми простроченого платежу за кожен день прострочки. У разі невнесення орендарем орендної плати на протязі 3-х місяців з дати закінчення терміну платежу, договір підлягає розірванню у відповідності з чинним законодавством.
Згідно з рішенням Одеської міської ради від 27.06.2006р. № 56-V “Про впорядкування роботи виконавчих органів Одеської міської ради з виконання функцій орендодавця нежилих приміщень, що знаходиться в комунальної власності територіальної громади м. Одеси” та відповідно до Положення про Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 27.06.2006р. №20-V, Представництву по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради були передані повноваження щодо здійснення функцій Орендодавця, зокрема по договорам оренди обєктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, які були укладені з райадміністраціями.
Враховуючи, що жодна із сторін після закінчення строку дії договору (2.12.2005р.) не вчинила передбачені законом дії щодо припинення договору, строк договору був автоматично пролонгований, у відповідності до ст.17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, до 11.11.2006 року, 21.10.2007 року, 30.09.2008 року та 09.09.2009 року, відповідно.
Враховуючи несплату орендарем плати за користування приміщенням, Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, відповідно до ст.782 ЦК України, звернулось на адресу Орендаря з повідомленням від 03.08.2009р. за №01-15/832, в якому відмовилося від договору та просило здійснити фактичну передачу нежитлового приміщення підвалу, загальною площею 35, 9 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, співробітникам Представництва по управлінню комунальною власність Одеської міської ради та підписати акт приймання передачі, а також просило оплатити заборгованість з орендної плати в сумі 5420, 60 грн. та пеню в сумі 214, 90 грн.
Приймаючи до уваги, що зазначене повідомлення не було отримано орендарем, позивач звернувся до суду з позовом про розірвання договору оренди №571/ж/1 від 23.12.2004р., виселення та стягнення заборгованості по орендній платі та пені у судовому порядку.19.11.2009 року співробітниками Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради було складено та підписано акт обстеження нежитлового приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, з якого вбачається, що на протязі тривалого часу приміщення закрито, орендарем не використовується.
Проаналізувавши надані сторонами докази у сукупності, суд дійшов наступних висновків:
Відповідно до ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Приймаючи до уваги, що майно, яке виступає предметом договору, належить до комунальної власності, до спірних правовідносин застосовуються також норми Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.
Відповідно до п. п. 1, 2 ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Як свідчать матеріали справи, укладений сторонами договір, за своєю правовою природою відноситься до договорів найму, різновидом якого є оренда. Відносини майнового найму врегульовані нормами ЦК України; відносини оренди державного та комунального майна - Законом України "Про оренду державного та комунального майна", нормами якого, в силу ст. 1 Закону, регулюються, зокрема, питання оренди комунального майна.
Відповідно до ст.763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором. При цьому, згідно зі ст.284 ГК України, строк оренди є істотною умовою договору оренди. Згідно до ч.2 ст.291 ГК України договір оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.
Згідно до п. 1 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", термін договору оренди визначається за погодженням сторін. При цьому, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку договору оренди передбачені також ст.764 Цивільного кодексу України, та нормою частини четвертої ст.284 Господарського кодексу України.
У відповідності до зазначених норм, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму (оренди), то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Зі змісту вказаних правових норм випливає, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. При цьому такі заперечення мають бути висловлені ним протягом одного місяця після закінчення строку договору.
Відтак, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.
Враховуючи, що Представництво по управлінню комунальною власністю, реалізуючи передбачене законом право орендодавця, до закінчення строку дії договору надіслало повідомлення, в якому відмовилося від договору та просило здійснити фактичну передачу нежитлового приміщення підвалу, загальною площею 35, 9 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, співробітникам Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради та підписати акт приймання передачі, а також оплатити заборгованість з орендної плати в сумі 5420, 60 грн. та пеню в сумі 214,90грн., що однозначно свідчить про намір Представництва по управлінню комунальною власність Одеської міської ради не продовжувати договір оренди №571/ж/1 від 23.12.2004р., суд зазначає, що договір оренди №571/ж/1 від 23.12.2004р. припинив свою дію у звязку з закінченням строку 09.09.2009 року.
Таким чином, враховуючи, що договір оренди №571/ж/1 від 23.12.2004р. припинив свою дію у звязку з закінченням строку 09.09.2009 року, провадження у справі в частині розірвання договору оренди №571/ж/1 від 23.12.2004р. підлягає припиненню у звязку з відсутністю предмету спору.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судове рішення", у формі рішення виносяться ті постанови суду першої інстанції, якими справа вирішується по суті. Закон не передбачає включення до резолютивної частини рішення висновків з питань, не пов'язаних з вирішенням справи по суті, зокрема з питання про припинення провадження у справі щодо частини позовних вимог. Висновки з таких питань викладаються у формі ухвал, які виносяться у вигляді самостійного процесуального документа і можуть постановлюватися одночасно з рішенням.
З урахуванням викладеного, стосовно вимог Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради про розірвання договору оренди №571/ж/1 від 23.12.2004р., судом одночасно із рішенням постановляється відповідна ухвала.
Згідно ч. 1 ст. 785 ЦК України, яка цілком кореспондується зі ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у разі припинення договору найму наймач зобовязаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана.
П. 4.7 договору оренди №571/ж/1 від 23.12.2004р. також передбачає, що після закінчення строку дії договору, орендар зобовязаний у 15-денний термін передати орендодавцю приміщення за актом приймання-передачі.
За таких обставин, враховуючи відсутність правових підстав на зайняття Суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_2, нежилого приміщення підвалу, загальною площею 35, 9 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, позовні вимоги в частині виселення підлягають задоволенню.
Стосовно вимог позивача про стягнення заборгованості з орендної плати за період з 01.11.2006р. по 14.09.2009р. в сумі 5841, 96 грн. та пені в сумі 202,59грн. суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобовязаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Згідно ч.1 ст.19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.
Крім того, п.4.7 та п.4.10 договору передбачений обов"язок орендаря після закінчення договору повернути приміщення у 15-денний термін за актом прийому-передачі, а також сплачувати орендну плату по день підписання відповідного акту.
Як вбачається із наданого позивачем розрахунку (а.с.16), позивачем нарахована заборгованість з орендної плати за договором оренди від 23.12.2004р. №571/ж/1 за період з 01.11.2006р. по 14.09.2009р. в сумі 5841, 96 грн., але враховуючи, що договір оренди від 23.12.2004р. №571/ж/1 припинив свою дію 09.09.2009року, як було встановлено судом, судом було зроблено власний розрахунок орендної плати за вересень 2009р. (210,47грн. /30 днів Х 9 днів), яка дорівнює 63,14 грн. В іншій частині розрахунок, зроблений Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, є обґрунтованим.
Таким чином, сума орендної плати за період з 01.11.2006р. по 09.09.2009р. складає 5694, 63грн. Доказів сплати зазначеної суми відповідачем, в порушення вимог ст. 33 ГПК України, суду не надано.
З урахуванням викладеного, вимоги позивача про стягнення орендної плати в сумі 5841, 96 грн. за період з 01.11.2006р. по 14.09.2009р. підлягають задоволенню частково, за період з 01.11.2006р. по 09.09.2009р. в сумі 5694, 63грн.
У відповідності до ч.2 ст.615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобовязання.
Так, у відповідності до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобовязання.
Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст.1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. (із змінами та доп.) платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст.1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до п. 5.2 договору оренди №571/ж/1 від 23.12.2004р. за несвоєчасне внесення орендної плати Орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.
З урахуванням викладеного, вимоги позивача про стягнення пені станом на серпень місяць 2009 року в сумі 202, 59 грн., заявлені на підставі розрахунку, який перевірено судом, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, суд зазначає, що у відповідності зі ст.785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобовязаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Згідно з п. 4.10 договору оренди № 571/ж/1 від 23.12.2004р., у випадку припинення дії цього договору у звязку із закінченням строку чи дострокового розірвання договору, орендар сплачує орендну плату по день підписання акта приймання-передачі приміщення.
Враховуючи, що судом встановлено, що договір оренди від 23.12.2004р. №571/ж/1 припинив свою дію 09.09.2009року, суд зазначає, що Представництво по управлінню комунальною власністю не позбавлено права звернутися до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичну особу ОСОБА_2 плати за фактичне користування приміщенням, оформленим відповідно до вимог чинного законодавства.
Згідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,
ВИРІШИВ:
1.Позов задовольнити частково.
2.Виселити Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичну особу ОСОБА_2 (65029, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) з нежилого приміщення підвалу, загальною площею 35,9 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, на користь Представництва по управлінню комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, п/р 37326027001909 в ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, ідентифікаційний код 26302595).
3. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичну особу ОСОБА_2 (65029, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської Ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, п/р 37326027001909 в ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, ідентифікаційний код 26302595) 5 694 /пять тисяч шістсот девяносто чотири/ грн. 63 коп. заборгованості по орендній платі, 202 /двісті дві/ грн. 59 коп. пені, 142 /сто сорок дві/ грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 230 /двісті тридцять/ грн. 24 коп. витрат на ІТЗ судового процесу.
4. В задоволенні решти позову відмовити.
Суддя
рішення підписано 02.12.2009р.
Судове рішення № 8080277, Господарський суд Одеської області було прийнято 27.11.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 20/195-09-5059. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: