Рішення № 80801792, 19.03.2019, Нетішинський міський суд Хмельницької області

Провадження № 2/679/102/2019

Справа № 679/1674/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2019 року м. Нетішин

Нетішинськи й міський суд Хмельницької області у складі:

головуючого судді Гавриленко О.М.,

секретар судового засідання Василюк Л.С.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1,

відповідач військова частина №3043 Національної гвардії України,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета позову на стороні позивача ОСОБА_2 та ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нетішин за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини 3043 Національної гвардії України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання недійсним рішення житлово-побутової комісії та зобов’язання поновити на квартирному обліку,

за участю представників учасників справи:

представника позивача ОСОБА_4,

представника відповідача ОСОБА_5,

ВСТАНОВИВ

У грудні 2018 року позивач звернувся до суду з позовом до військової частини 3043 Національної гвардії України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання недійсним рішення житлово-побутової комісії та зобов’язання поновити на квартирному обліку.

В обґрунтування позову зазначає, що з січня 2002 року перебував на квартирному обліку як військовослужбовець у військовій частині 3043 Національної гвардії України.

21 липня 2008 року наказом командира частини №139 звільнений з військової служби відповідно за станом здоров'я.

27 вересня 2018 року він отримав повідомлення від відповідача про зняття його та членів його сім’ї з квартирного обліку при військовій частині 3043 Національної гвардії України на підставі рішення житлово-побутової комісії військової частини 3043.

Позивач вказує, що з витягу з протоколу №18 засідання житлово-побутової комісії військової частини 3043 йому стало відомі підстави зняття його з квартирного обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов при військовій частині 3043 та виключення із окремого списку позачергового отримання житла громадян, які евакуйовані, або відселені із зон радіоактивного відселення, а саме те, що він подав при постановленні його на такий облік відомості, що не відповідають дійсності, які стали підставою для взяття на квартирний облік, неправомірними діями службових осіб при вирішенні питання про взяття на облік та у зв’язку із самостійним поліпшенням ним житлових умов. Позивач вважає, що зазначені у зазначеному протоколі підстави для зняття його з такого обліку є надуманими та такими, що не відповідають дійсності.

З вказаним рішення позивач не погоджується, оскільки неправдивих відомостей при постановленні його на облік не подавав та самостійно поліпшення житлових умов ним та членами його сім’ї не здійснювалось. Окрім того, зазначає, що власного житла він та члени його родини не мають, а тому, на його переконання, вони мають право на отримання такого житла.

За вказаних обставин вважає, що у відповідача відсутні підстави для зняття його з квартирного обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов при військовій частині 3043 та виключення з окремого спису осіб, які користуються правом позачергового отримання житлових приміщень.

На підставі наведеного, позивач просить визнати недійсним рішення житлово-побутової комісії військової частини 3043, оформлене протоколом №18 від 27 вересня 2018 року, про зняття його та членів його родини зі складом чотири особи з квартирного обліку та поновити їх на такому.

28 грудня 2018 року відповідач надав до суду відзив на позовну заяву із запереченнями щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову. У відзиві зазначив, що 30 січня 2002 року позивач, як прапорщик запасу військової частини 3043 Національної гвардії України, був поставлений на квартирний облік при військовій частині 3043.

Згідно направлення від 11 квітня 2001 року Житомирської обласної адміністрації, виданого матері позивача - ОСОБА_6 за місцем проживання, вона зі своєю родиною переселилася з с. Запілля Лугинського району Житомирської області відповідно до ст. 4 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідач у відзиві вказує, що згідно абз. 2 п. 4 «Порядку відселення та самостійного переселення громадян з територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС», зареєстрованого постановою Кабінету Міністрів України №706 від 16 грудня 1992 року, громадяни зобов'язані зареєструватися в обласній державній адміністрації за обраним місцем проживання протягом трьох місяців з дня одержання направлення. Якщо громадянин протягом цього терміну не зареєструвався, направлення втрачає чинність.

Згідно поданих документів під час взяття на квартирний облік ОСОБА_1 спільно із дружиною та донькою були зареєстровані за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. За даною ж адресою був і зареєстрований позивач до 05 лютого 2002 року, а дружина з донькою були зареєстровані до 2013 року.

Таким чином направлення, видане на переселення родини позивача, втратило чинність 11 липня 2001 року.

Також відповідач зазначає, що відповідно до п. 15 «Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській PCP», затверджених ОСОБА_7 міністрів Української PCP від 11 грудня 1984 року №470, передбачено, що на квартирний облік беруться потребуючі поліпшення житлових умов громадяни, які постійно проживають, а також мають реєстрацію місця проживання у даному населеному пункті.

Рапорт про прийняття на квартирний облік ОСОБА_8 був написаний та поданий 20 серпня 2001 року, а поставлений на квартирний облік при військовій частині 3043 тільки 30 січня 2002 року.

Тому, виходячи з вищевикладеного, ОСОБА_1 для зарахування на квартирний облік при військовій частині подав документи, які втратили чинність та не відповідали дійсності. Житлово-побутова комісія військової частини зарахувавши родину позивача на квартирний облік при військовій частині 3043 порушила вимоги житлового законодавства.

Окрім цього, згідно довідки №204 від 27 лютого 2001 року, виданої виконавчим комітетом Жеровецької сільської ради, житлова площа будинку у якому була зареєстрована родина ОСОБА_1 становила 50 м.кв., загальна 60 м.кв., в будинку було зареєстровано 4 особи (12.5 м.кв. на одну особу). Таким чином на час постановки на квартирний облік ОСОБА_1 та члени його родини були забезпечені житловим приміщенням та не мали права ставати на квартирний облік.

Станом на 28 лютого 2018 року дружина з доньками зареєстрована ІНФОРМАЦІЯ_2, а ОСОБА_1 зареєстрований та проживає у двокімнатній квартирі №165, яка належить на праві власності його матері ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу №1607 від 23 вересня 2013 року, загальною площею 49,8 м.кв., житловою 27,6 м.кв., що знаходиться на пров. Миру, 3 в м. Нетішин. В даній квартирі зареєстровано дві особи: позивач та матір, ніякого договору найму між ними не укладено. Таким чином кожна особа, яка проживає у даній квартирі забезпечена житловою площею в розмірі 13,8 м.кв.

Щодо правомірності зняття з квартирного обліку позивача, то відповідач у відзиві зазначає, що згідно протоколу №18 засідання житлово-побутової комісії військової частини 3043 було прийнято рішення на підставі п.п. 1, 2, 5, ст. 40 Житлового кодексу Української PCP, пп.пп. 1, 2, 5, п. 26 «Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській PCP», затверджених ОСОБА_7 міністрів Української PCP від 11 грудня 1984 року №470 та п. 3.15 «Інструкції з організації забезпечення, надання військовослужбовцям Національної гвардії України та членам їх сімей житлових приміщень», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 28 липня 2007 року №278, знятий з квартирного обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов при військовій частині 3043 та виключений із окремого списку для позачергового отримання житла громадян, які евакуйовані або відселені із зон радіоактивного забруднення за направленням обласної державної адміністрації (у списку за №1) прапорщик запасу ОСОБА_1, складом родини чотири особи, у зв’язку із подання відомостей, що не відповідають дійсності, які стали підставою для взяття на квартирний облік, неправомірними діями службових осіб при вирішені питання про взяття на облік та самостійним поліпшенням житлових умов, внаслідок якого відпала підстава для надання іншого жилого приміщення, про що 27 вересня 2018 року у встановленому порядку було повідомлено позивач.

На підставі викладеного, вважає, що рішення житлово-побутової комісії військової частини 3043 Національної гвардії України є законним та обґрунтованим, а тому просить у задоволенні позову відмовити.

Будь-яких інших заяв та клопотань від учасників справи не надходило.

Ухвалою судді Нетішинського міського суду Хмельницької області від 10 грудня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду, провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання у справі.

Ухвалою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 23 січня 2019 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання позивача не з’явився, його представник позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини зазначені в позовній заяві. Додатково пояснив, що при постановленні позивача на квартирний облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов при військовій частині 3043, працівником такої не було доведено до відома ОСОБА_1 про наявність перешкод у постановленні його на такий. Крім того, на його переконання не було підстав для зняття позивача з квартирного обліку, оскільки така підстава, як подання позивачем відомостей, що не відповідають дійсності, не може в даному випадку застосовуватись, оскільки поняття «відомості, що не відповідають дійсності» та «втрата чинності направлення» є різними поняттями, які відповідач невірно ототожнив. Зокрема зауважив, що в даному направленні відсутні будь-які відомості, які не відповідають дійсності, а відповідач протилежного не довів. Щодо посилання відповідача про підставність зняття позивача з квартирного обліку з підстави самостійного поліпшення ним житлових умов, внаслідок якого відпала підстава для надання йому іншого жилого приміщення, зазначив, що реєстрація позивача у квартирі своєї матері, яка є одноосібним власником такої, не є тим поліпшення житлових умов, в розумінні діючого законодавства, а лише правом користування квартирою, яке в будь-який момент може бути припинене власником квартири. З підстав, зазначених у позові та у судовому засіданні, просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача проти позову заперечив, вказавши на наведені у відзиві на позовну заяву підстави, з цих же підстав просив в задоволенні позову відмовити.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, ОСОБА_2 в судовому засідання пояснила, що кожного року після взяття позивача та його родини, в тому числі її, як дружини, та двох їх спільних дітей, на квартирний облік вони поновлювали документи та надавали їх відповідачу. При цьому, будь яких зауважень в період їх перебування на такому обліку вони не отримували.

Вважає, що зняття їх з квартирного обліку є неправомірним та таким, що порушує їх права на отримання власного житла. Щодо неможливості реєстрації в м. Нетішин з моменту переселення, вказала, що такої можливості у неї та дітей не було, так як ніхто їх не бажав реєструвати у своєму житлі, оскільки б це потягнуло б для них збільшення оплати за комунальні послуги, при військовій частині зареєструватись також не було на той час такої можливості, а тому вони були змушені зареєструватися у її матері. Просила позов задовольнити повністю.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, ОСОБА_3, будучи належним чином повідомленою про час, місце та дату розгляду справи, в судове засідання не з’явилася.

Заслухавши учасників справи, встановивши фактичні обставини справи, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень на них, дослідивши та оцінивши докази, проаналізувавши норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю зважаючи на таке.

Судом встановлено, що згідно направлення серії ЖТ №8956 від 11 квітня 2001 року Житомирської обласної адміністрації, виданого матері позивача - ОСОБА_6, за місцем проживання, вона зі своєю родиною направлена з с. Запілля Лугинського району Житомирської області у м. Нетішин Хмельницької області (арк. спр. 32).

З даних довідки виконавчого комітету Жировецької сільської ради Лугинського району Житомирської області №204 від 27 лютого 2001 року, вданої на ім’я ОСОБА_6 вбачається, що остання з сім’єю у кількості чотирьох чоловік прописані в с. Запілля Лугинського району Житомирської області, яке відноситься до села гарантованого добровільного відселення, де в будинку з двох кімнат, який належить їй постійно проживають та прописані чотири особи, іншого житла останні на території даної сільської ради не мають (арк.спр. 33).

30 січня 2002 року прапорщик запасу військової частини 3043 Національної гвардії України ОСОБА_1, зі складом родини чотири особи, був прийнятий на квартирний облік при військовій частині 3043 та включений до окремої черги позачергового одержання житла відповідно до ст. 4 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за №1, на підставі рапорту останнього від 20 серпня 2001 року, що підтверджується даними протоколу №1 засідання житлово-побутової комісії військової частини 3043 від 30 січня 2002 року (арк.спр. 30, 41).

Наказом командира частини №139 від 21 липня 2008 року ОСОБА_1 звільнено з військової служби відповідно до п. 63 пп. «в» Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками Збройних сил України (за станом здоров'я), дана обставина не заперечувалась у судовому засідання сторонами по справі.

При цьому судом встановлено, що позивач, як особа, звільнена за станом здоров’я з військової служби у запас, залишився перебувати на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов у військовій частині 3043, тобто за місцем, де проходив службу.

Рішенням житлово-побутової комісії військової частини 3043, яке оформлено протоколом №18 від 27 вересня 2018 року, ОСОБА_1, складом родини чотири особи знято з квартирного обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов при військовій частині 3043 та виключено з окремого списку для позачергового отримання житла громадян, які евакуйовані, або відселені із зон забруднення за направленням обласної державної адміністрації (у списку за №1), на підставі пп. 1, 2, 5 п. 26 «Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській PCP», затверджених Кабінетом міністрів Української PCP від 11 грудня 1984 року №470, ст. 40 Житлового кодексу Української PCP, та пп. 3.15 п. 3 «Інструкції з організації забезпечення, надання військовослужбовцям Національної гвардії України та членам їх сімей житлових приміщень», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 28 липня 2007 року №278 у зв’язку із подання відомостей, що не відповідають дійсності, які стали підставою для взяття на квартирний облік, неправомірними діями службових осіб при вирішені питання про взяття на облік та самостійним поліпшенням житлових умов, внаслідок якого відпала підстава для надання іншого жилого приміщення (арк. спр. 38-40).

За даними паспорта ОСОБА_8, останній з 01 лютого 20016 року зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 (арк.спр.6).

Власником квартири №165, що на пров. Миру, 3 в м. Нетішин Хмельницької області, є мати позивача ОСОБА_6, що підтверджується даними договору купівлі-продажу від 23 вересня 2013 року та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (арк. спр. 34-38).

У зазначеній квартирі фактично проживають позивач, його мати та родина, а саме: дружина та дві дочки, що також не заперечувалась у судовому засідання сторонами по справі.

Вказуючи на неправомірність винесення відповідачем зазначеного вище рішення, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом про визнання недійсним рішення житлово-побутової комісії та зобов’язання поновити на квартирному обліку.

За таких обставин між сторонами вбачається спір у сфері житлових правовідносин, який регулюються нормами Житлового кодексу Української РСР, Законом України «Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Правилами обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській PCP», затверджених Кабінетом міністрів Української PCP від 11 грудня 1984 року №470, «Інструкцією з організації забезпечення, надання військовослужбовцям Національної гвардії України та членам їх сімей житлових приміщень», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 28 липня 2007 року №278 .

Відповідно до статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.

Приписами частини дев’ятої статті 12 Закону України «Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров'я, а також у зв'язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, а в разі її розформування у військових комісаріатах і квартирно-експлуатаційних частинах районів та користуються правом позачергового одержання житла.

Згідно частин першої та другої статті 40 Житлового кодексу Української РСР громадяни перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до одержання житлового приміщення, за винятком випадків, передбачених частиною другої цієї статті. Громадяни знімаються з обліку потребуючих поліпшення житлових умов у випадках: поліпшення житлових умов, внаслідок якого відпали підстави для надання іншого жилого приміщення та подання відомостей, що не відповідають дійсності, які стали підставою для взяття на облік, або неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про взяття на облік.

Аналогічні правові норми містить п.п. 1,5 п. 26 «Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській PCP», затверджених Кабінетом міністрів Української PCP від 11 грудня 1984 року №470, та пп. 3.15 п.3 «Інструкції з організації забезпечення, надання військовослужбовцям Національної гвардії України та членам їх сімей житлових приміщень», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 28 липня 2007 року №278.

Виходячи із аналізу вищезазначених норм законодавства та встановлених обставин справи, суд вважає, що користування позивачем та його родиною квартирою, належною на праві власності іншій особі, в даному випадку матері позивача, не є поліпшенням житлових умов позивача, внаслідок яких минула потреба в наданні йому житла. Тобто дану обставину неможливо тлумачити як таку, що згідно із вищенаведеними нормами дає підставу для зняття особи з обліку потребуючих поліпшення житлових умов.

Зокрема частиною першою статті 156 Житлового кодексу Української РСР визначено, що члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

Посилання представника відповідача на те, що позивач зобов’язаний був укласти договір найму жилого приміщення з власником квартири, суд оцінює критично, так як законодавством не визначений імперативний обов’язок власника житла укладати з наймачем такого договору найму житлового приміщення, а вищезазначена норма вказує на можливість укладення такого договору при волевиявленні власника житла.

Щодо твердження представника позивача про забезпеченість кожної особи, яка проживає у даній квартирі житловою площею в розмірі 13,8 м.кв., то таке судом відхиляється, оскільки, як встановлено в судовому засідання та підтверджено позивачем належними та допустимими доказами, зокрема довідками про навчання дітей позивача та місце роботи дружини позивача, фактично в квартирі матері позивача проживає ще троє осіб, окрім позивача та його матері.

З огляду на зазначене, суд приходить переконання, що позивач та його родина не забезпечені житловою площею, а реєстрація дружини позивача та його двох доньок за адресою місця проживання матері дружини позивача, не підтверджує фактичного їх проживання за даною адресою.

Щодо зазначеної відповідачем іншої причини для зняття позивача з обліку потребуючих поліпшення житлових умов до одержання житлового приміщення та виключення з окремого списку, такої, як подання останнім відомостей, що не відповідають дійсності, які стали підставою для взяття на облік, або неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про взяття на облік, то суд таку вважає безпідставною, виходячи з наступного.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено у судовому засіданні на підставі направлення серії ЖТ №8956 від 11 квітня 2001 року Житомирської обласної адміністрації, виданого матері позивач - ОСОБА_6 за місцем проживання, вона зі своєю родиною направлена з с. Запілля Лугинського району Житомирської області у м. Нетішин Хмельницької області.

30 січня 2002 року прапорщика запасу військової частини 3043 Національної гвардії України ОСОБА_1, зі складом родини чотири особи, прийнято на квартирний облік при військовій частині 3043 та включений до окремої черги позачергового одержання житла відповідно до ст. 4 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за №1, на підставі рапорту останнього від 20 серпня 2001 року, що підтверджується протоколом №1 засідання житлово-побутової комісії військової частини 3043 від 30 січня 2002 року.

Згідно пункту 3.8 «Інструкції з організації забезпечення, надання військовослужбовцям Національної гвардії України та членам їх сімей житлових приміщень» (далі Інструкція), військовослужбовці беруться на квартирний облік за рішенням житлово-побутової комісії військової частини, затвердженим командиром військової частини.

На засіданні комісії має право бути присутнім військовослужбовець, щодо якого вирішується питання зарахування на облік.

У рішенні вказуються дата взяття на облік, склад сім'ї, підстави для зарахування на облік, вид черговості (загальна черга, у першу чергу, поза чергою), а також підстави включення до списку осіб, які користуються правом першочергового отримання житлових приміщень (додаток 3), або до списку осіб, які користуються правом позачергового отримання житлових приміщень (додаток 4), а в разі відмови у взятті на облік - підстави відмови з посиланням на відповідні норми житлового законодавства. Датою зарахування на облік уважається день, коли житлово-побутовою комісією військової частини винесено рішення про зарахування військовослужбовця на облік.

Військовослужбовці, зараховані на квартирний облік, заносяться до Книги обліку осіб, що перебувають на черзі для одержання житлового приміщення (додаток 5).

Книга обліку осіб, що перебувають на черзі для одержання житлового приміщення, повинна бути пронумерована, прошнурована, скріплена печаткою військової частини та підписана секретарем житлово-побутової комісії. Ця Книга зберігається як документ суворої звітності.

Пунктом 3.9 Інструкції передбачено, що для зарахування на облік військовослужбовець подає рапорт, зразок якого наведено у додатку 6 на ім'я безпосереднього командира (начальника) про взяття на квартирний облік, який

підписується членами сім'ї, що проживають разом з військовослужбовцем, мають самостійне право на отримання житла та бажають разом з ним стати на квартирний облік.

До рапорту додаються: довідка з місця проживання про реєстрацію і склад сім'ї (Ф.3)

(додаток 7); витяг з особової справи військовослужбовця про склад сім'ї; довідка про те, чи перебувають члени сім'ї на квартирному обліку за місцем роботи; документи, що підтверджують право на першочергове та позачергове одержання житла, інші пільги.

Інші документи житлова комісія запитує в разі потреби через командира військової частини у відповідних державних органів, установ, організацій, а також у громадян.

Також на кожного військовослужбовця, узятого на квартирний облік, заводиться облікова справа, яка є документом суворої звітності. Обліковій справі надається номер, відповідний номеру книги обліку осіб, що перебувають на черзі для одержання житлового приміщення.

Ця книга є документом суворої звітності. Облікові справи зберігаються як документи суворої звітності за місцем квартирного обліку. Після надання військовослужбовцям житла для постійного проживання облікові справи зберігаються не менше 5 років у виконавчому органі районної, міської, районної в місті ради. Після закінчення зазначеного строку справа знищується в установленому порядку.

Щороку у військових частинах, де самостійно провадиться квартирний облік, у період з 1 жовтня до 31 грудня відбувається перереєстрація осіб, які перебувають на квартирному обліку, в ході якої перевіряються їх облікові дані. Виявлені зміни вносяться в облікові справи військовослужбовців (п.п. 3.13, 3.14 Інструкції).

З огляду на вищевказані положення Інструкції вбачається, що в п. 3.9 такої міститься перелік документів, які подаються обов’язково особою при постановленні її на квартирний облік, водночас даний перелік не включає такого документу, як направлення.

При цьому суд погоджується з твердженням представника позивача щодо відсутності такої підстави для зняття позивача з квартирного обліку, як подання позивачем відомостей, що не відповідають дійсності, оскільки, на переконання суду, поняття «відомості, що не відповідають дійсності» та «втрата чинності направлення» є різними поняттями, які відповідач невірно ототожнив.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 142, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до військової частини 3043 Національної гвардії України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання недійсним рішення житлово-побутової комісії та зобов’язання поновити на квартирному обліку задовольнити повністю.

Визнати недійсним рішення житлово-побутової комісії військової частини 3043 Національної гвардії України, оформлене протоколом №18 від 27 вересня 2018 року, про зняття з квартирного обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов при військовій частині 3043 та виключення із окремого списку для позачергового отримання житла громадян, які евакуйовані або відселені із зон радіоактивного забруднення за направленням обласної державної адміністрації (у списку за №1) прапорщика запасу ОСОБА_1, зі складом родини чотири особи.

Зобов'язати військову частину 3043 Національної гвардії України поновити прапорщика запасу ОСОБА_1, зі складом родини чотири особи, на квартирному обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов при військовій частині 3043 та включити до окремого списку для позачергового отримання житла громадян, які евакуйовані або відселені із зон радіоактивного забруднення за направленням обласної державної адміністрації (у списку за №1)

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду або через Нетішинський міський суд Хмельницької області (відповідно до п.п. 15.5 п. 5 ч. 1 Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону №2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року) протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач ОСОБА_1, місце проживання та реєстрації: 30100, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1.

Відповідач військова частина №3043 Національної гвардії України, місцезнаходження: 30100, м. Нетішин, Хмельницька область, ЄДРПОУ 08803690,

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:

ОСОБА_2, місце проживання: 30100, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1.

ОСОБА_3, місце проживання: 30100, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_2.

Повне судове рішення складено 29 березня 2019 року.

Суддя О.М.Гавриленко