Рішення № 80800601, 29.03.2019, Чортківський районний суд Тернопільської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2019 року Справа № 608/126/19

Номер провадження2-а/608/5/2019

Чортківський районний суд Тернопільської області в складі :

головуючої судді Запорожець Л. М.

з участю секретаря судового засідання Росляк Т.Б.

за участю ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 1 міста Чорткова справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції в Тернопільській області капітана поліції Юсип»юка ОСОБА_2, третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання дій інспектора роти № 1 батальйону УПП в Тернопільській області Юсип»юка І.В. протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до поліцейського роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції в Тернопільській області капітана поліції Юсип»юка ОСОБА_2, третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання дій інспектора роти № 1 батальйону УПП в Тернопільській області Юсип»юка І.В. протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення посилаючись на те, що 20 січня 2019 року інспектором роти № 1 батальйону УПП в Тернопільській області капітаном поліції Юсип»юком І.В. було винесено постанову серії ВР № 167851 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень. Вказує, що зі змісту винесеної постанови вбачається, що він, керуючи транспортним засобом Сітроен Берлінго, номерний знак В0 9575 ВА, 20.01.2019 року о 11 год. 25 хв., рухаючись автодорогою М-19 Доманово-Ковель-Чернівці-Тереблече 385 км., при здійсненні маневру ліворуч, перед встановленим дорожнім знаком 4.9 (об'їзд перешкоди з ліва або з права), не включив лівий покажчик повороту ліворуч, чим порушив п.п.9.2 В ПДР України. Однак, він вважає, що постанову винесену 20 січня 2019 року, серія ВР №167851, незаконно оскільки, правил дорожнього руху він не порушував, а дії інспектора роти №1 батальйону УПП в Тернопільській області, капітана поліції ОСОБА_3, при її винесенні протиправними, так як зазначена в постанові інформація не відповідає дійсності, оскільки він рухаючись вище згаданою автодорогою, яка є головною, в напрямку м. Тернопіль, не здійснював жодних маневрів, перестроювань і не мав наміру змінювати напрямок руху чи зупинятися. На його прохання ознайомити його з фото-відео фіксацією ніби то вчиненого ним адміністративного правопорушення, відповідач повідомив, що їх у нього не має. Також згідно ПДР України, а саме п.9.2. водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку: а)перед початком руху і зупинкою; б)перед перестроюванням, поворотом або розворотом. З огляду на те, що він не порушив жодного з цих пунктів, інспектор роти №1 батальйону УПП в Тернопільській області, капітан поліції ОСОБА_3, не взяв до уваги мої усні пояснення і все одно виніс постанову, при цьому вказавши неіснуючий п.п. 9.2.В ПДР України.

Ухвалою Чортківського районного суду Тернопільської області від 05 березня 2019 року залучено у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України.

Позивач ОСОБА_1 змінив позовні вимоги, просить скасувати постанову серії ВР № 167851, винесену 20 січня 2019 року інспектором роти № 1 батальйону УПП в Тернопільській області, капітаном поліції Юсип»юком ОСОБА_2 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень, а справу провадженням закрити. Змінені позовні вимоги підтримує, просить задоволити.

Відповідач інспектор роти № 1 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП капітан поліції Юсип»юк І.В. та представник Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції в судове засідання не з»явились, подали суду відзив на позовну заяву та диск з фрагментами відеозаписів з нагрудного відео реєстратора поліцейського, просять в задоволенні позову відмовити.

Вислухавши позивача ОСОБА_1, дослідивши письмові докази, відзив на позов та диск з фрагментами відеозаписів з нагрудного відео реєстратора поліцейського, суд приходить до висновку, що змінені позовні вимоги слід задоволити з наступних підстав:

Судом встановлено, що 20 січня 2019 року інспектором роти № 1 батальйону УПП в Тернопільській області, капітаном поліції Юсип»юком І.В., було винесено постанову серії ВР № 167851 про притягнення ОСОБА_1. до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що керуючи ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом Сітроен Берлінго, номерний знак В0 9575 ВА, 20.01.2019 року о 11 год. 25 хв„ рухаючись автодорогою М-19 Доманово-Ковель-Чернівці-Тереблече 385 км., при здійсненні маневру ліворуч, перед встановленим дорожнім знаком 4.9 (об'їзд перешкоди з ліва або з права), не включив лівий покажчик повороту ліворуч, чим порушив п.п.9.2 В ПДР України.

Таким чином, між сторонами виник публічно-правовий спір з приводу оскарження вищезазначеної постанови про накладення адміністративного стягнення. Оскільки, спір між сторонами має ознаки публічного, то вирішення такого спору проводиться за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до вимог ст. 2 вищезазначеного Кодексу, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Водночас суд зазначає, що порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюються нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Так, стаття 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Згідно зі ст. 280 зазначеного Кодексу - орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності з вимогами ст. 252 цього Кодексу, орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення - доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ст. 245 зазначеного Кодексу завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

З врахуванням досліджених в судовому засіданні доказів, суд приходить до висновку, що при притягнені позивача до адміністративної відповідальності відповідачем не в повному обсязі були дотримані вищенаведені вимоги закону і під час цього не були вжиті всі заходи щодо повного, всебічного та об’єктивного з’ясування обставин, що мали значення для правильного вирішення справи.

До такого висновку суд дійшов з врахуванням наведених нижче обставин.

Так, згідно вимог ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства Українидоказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 77 зазначеного Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, з цієї правової норми вбачається, що законодавцем встановлено презумпцію вини суб’єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується - повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача – суб’єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.

Згідно ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Отже, саме відповідач зобов'язаний довести правомірність накладення ним адміністративного стягнення, зокрема, шляхом доведення належними та допустимими доказами факту порушення позивачем вимог п. 9.2 б ОСОБА_4 дорожнього руху України, про що відповідачем зазначено в оскаржуваній постанові.

В обґрунтування заперечень позовних вимог третьою особо в справі надано диск, на якому зафіксовано момент зупинки автомобіля позивача працівниками поліції. Проте, об'єктивно цим відеозаписом не підтверджується, що 20 січня 2019 року ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, оскільки саме цей факт належним чином не зафіксований.

Зі змісту диску, переглянутого в судовому засіданні встановлено, що на ньому не зафіксовано самого факту порушення ОСОБА_1 п. 9.2 в ПДР України, а навпаки із переглянутого відео вбачається, що позивач їхав по своїй полосі, ніяких інших маневрів не здійснював, ніяких вибоїн не об»їзджав. Крім того, інспектором не відібрано письмових пояснень від ОСОБА_1, в той час як останній не визнавав вини у вчиненому адміністративному правопорушенні.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем, всупереч вимог ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, факт порушення позивачем ОСОБА_4 дорожнього руху та правомірність винесення оскаржуваної постанови не доведено, доказів, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суду не надано. За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є не доведеним.

При цьому суд також зазначає, що згідно із ч. 2 ст. 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Згідно ст. 286 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд, як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

В зв’язку з цим постанова в справі про адміністративне правопорушення від 20 січня 2019 року серії ВР № 167851 відносно позивача ОСОБА_1 є незаконною і вона підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.

Керуючись ст. ст. 7, 9, 121, 247, 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 2, 5, 6, 8-10, 72, 77, 90, 241-246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Змінені позовні вимоги ОСОБА_1 до інспектора роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції капітана поліції Юсип»юка ОСОБА_2, третьої особи Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції (46003, м. Тернопіль, вул. Котляревського, 24, код ЄДРПОУ 40108646) про скасування постанови серії ВР № 167851, винесеної 20 січня 2019 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення – задоволити.

Скасувати постанову серії ВР № 167851, винесену 20 січня 2019 року інспектором роти № 1 батальйону УПП в Тернопільській області, капітаном поліції Юсип»юком ОСОБА_2, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 гривень, а провадження у справі - закрити.

Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного судучерез Чортківський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано, а разі апеляційного оскарження рішення - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Суддя/підпис/

Копія вірна:

Оригінал рішення знаходиться в матеріалах справи № 608/126/19

Рішення набрало законної сили " " ___ року.

Суддя: Л. М. Запорожець

Копію рішення видано " " _______ року.

Секретар: