Рішення № 8079822, 25.11.2009, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" листопада 2009 р.Справа № 17/138-09-4487 За позовом: Приватного підприємства „Нафтаком”;

до відповідача: Приватного підприємства „Золота рибка”;

про стягнення 186268,3 грн.

Суддя           Зуєва Л.Є.

П р е д с т а в н и к и :

від позивача: Булава Б.А. –на підставі довіреності від 01.10.2009р.;

від відповідача: не з’явився.

СУТЬ СПОРУ: позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача по справі 186268,3грн., з яких: 30 000 грн. –основного боргу; 156268,3грн. –штрафу.

Відповідач в судові засідання призначені по справі не з’явився, хоча на його адресу неодноразово направлялися ухвали суду з зазначенням в них дати , часу та місяця проведення судових засідань, письмовий відзив на позов не надав, у зв’язку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

02 жовтня 2006 року між Приватним підприємством „Нафтаком” (надалі-позивач) та приватним підприємством „Золота рибка” (надалі-відповідач) укладено договір №02/01-10/06, що за своєю природою є договором поставки.

У відповідності до п. 1.1.1. Договору Позивач бере на себе зобов'язання поставити відповідачеві на умовах даного Договору товар (пічне поливо), а Відповідач зобов'язався прийняти та оплатити цей товар по ціні та умовам цього договору, а саме: протоколом погодження цін.

Позивач виконуючи взяті на себе зобов'язання здійснив поставку пічного палива, а саме: 02.10.2006 року в кількості 23400 кг на загальну суму 42120,00 грн. в т. ч. ПДВ.

Відповідач відповідно до умов Договору та протоколу погодження цін зобов'язаний сплатити за поставлене пічне паливо до 30.10.2006 року після отримання даної партії товару. Однак взяті на себе зобов'язання останній не виконав та за період з 22.02.2007р. по 21.05.2007р., частково оплатив вартість переданого товару у сумі 12120грн.

Внаслідок неналежного виконання з боку відповідача своїх договірних зобов’язань, у нього виникла заборгованість у розмірі 30000 грн.

Згідно розділу 8 пункту 8.3 даного Договору передбачено, що відповідач за несвоєчасну оплату товару сплачує штраф на користь Позивача в розмірі 0,5% від суми несплаченого товару за кожний день прострочення оплати.

У зв’язку з порушенням відповідачем умов укладеного договору в частині своєчасної та повної оплати вартості за переданий товар, позивач на підставі п. 8.3 Договору нарахував штрафні санкції, які згідно приведеного в позові розрахунку становлять 156268,30 грн.

Зазначені обставини спонукали ПП „Нафтаком” звернутися до господарського суду Одеської області з позовною заявою (вхід.№6685 від 01.09.2009р.) про стягнення з ПП „Золота рибка” заборгованості 186268,3 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.09.2009р. порушено провадження у справі №17/138-09-4487 за позовом ПП „Нафтаком” до ПП „Золота рибка” про стягнення 186268,3 грн.

Позивач неодноразово звертався до суду з заявами про уточнення позовних вимог, в останній з яких позивач здійснив новий розрахунок нарахованої пені, та просить суд стягнути з відповідача пеню у загальному розмірі 11915,88 грн.

Дослідивши обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обовЧязків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій – це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обовЧязків.

У відповідності зі ст.204 ЦК України договори укладені між сторонами по справі, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов’язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, при цьому відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобовЧязання не допускається.

У відповідності до вимог ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Крім цього, як вбачається з вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

При цьому, договір є обов'язковим для виконання сторонами своїх зобов'язань, про що свідчить вимоги ст. 629 цього ж Кодексу.

Вимогами п.1 ст. 715 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. При цьому, пунктом 2 зазначеної статті передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Вимогами ст. 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до вимог п.п.1,2 ст. 692 ЦК України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, а також покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Розглядом матеріалів справи встановлено, що позивачем на виконання умов укладеного договору була здійснена поставка відповідачу товару на загальну суму 42120 грн., з яких відповідачем було сплачено лише 12120 грн., у зв’язку з чим у відповідача утворилася заборгованість у розмірі 30000 грн.

Факт поставки відповідачу товару підтверджується наявними в матеріалах справи накладною №47 від 02.10.2006р., податковою накладною №0000047 від 02.10.2006р.; довіреністю ЯМЦ №251272 від 03.10.06р.

Відповідач в свою чергу в порушення п. 6.1 Договору та протоколу №1 до договору від 02.10.2006р. та вимог діючого законодавства у встановлені строки, а саме до 30.10.2006р., повну вартість прийнятого товару не оплатив, у зв’язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 30 000 грн.

У відповідності до п. 8.3 укладеного договору покупець за несвоєчасну оплату вартості прийнятого товару сплачує штраф в розмірі 0,5% від суми неоплаченого товару за кожен день прострочення.

У відповідності до вимог ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Дослідивши умови укладеного між сторонами по справі договору суд дійшов висновку, що вказаний штраф по своїй правовій природі є ні що іншим, як пенею.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання , якщо інше не передбачено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Перевіривши правильність нарахування позивачем відповідачу пені у розмірі 11915,88грн., суд враховуючи вимоги ст. 549 ЦК України, ч. 6 ст.232 ГК України, дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині слід задовольнити частково, оскільки позивачем здійснено нарахування штрафних санкцій понад шість місяців, що суперечить вимогам ст. 232 ГК України, у зв’язку з чим з відповідач по справі слід стягнути пені за 183 дні прострочення у сумі 3544,1 грн., виходячи з наступного розрахунку 30000 грн.*подвійну ставку НБУ, (яка діяла в період з 22.01.2009р. по 24.07.2009р.)/ 365 днів * 183 днів = 3 544,1 грн.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивача ухвалою суду від 18.11.2009р. було зобов’язано надати повний обґрунтований розрахунок штрафних санкцій заявлених у позові, відповідно до вимог діючого законодавства, однак з представленого уточненого розрахунку нарахованої пені позивач здійснює нарахування штрафної санкції починаючи з 22.02.2007 року по 24.07.2009р., що суперечить вимогам ч. 6 ст.232 ГК України.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про порушення з боку відповідача умов договору поставки №02/01-10/06 від 02.10.2006р., та вимог діючого законодавства, у зв’язку з чим, керуючись ст.11, 204, 526, 525, 530, 549, 599, 629, 655, 692, 715 ЦК України, ст. 232 ГК України, позовні вимоги ПП „Ннафтаком” підлягають задоволенню частково, з ПП „Золота рибка” слід стягнути на користь позивача 30000 грн. –заборгованості за переданий товар та 3544,1 грн. - пені.

Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача, згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства „Золота рибка” /67701, Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Здобне, 57-й км автошляху Одеса-Рені, код ЄДРПОУ06726086/ на користь приватного підприємства „Нафтаком” /18006, м. Черкаси, вул. Гоголя, 511, кв. 57, код ЄДРПОУ 33752844/ 30000 грн. 00 коп. /тридцять тисяч грн. 00 коп./ - заборгованості за поставлений товар; 3544 грн. 10 коп. /три тисячі п’ятсот сорок чотири грн. 10 коп./ - пені; 335 грн. 44 коп. /триста тридцять п’ять грн. 44 коп. - державного мита; 118 грн. 00 коп. /сто вісімнадцять грн. 00 коп./ - послуги ІТЗ судового процесу.

Наказ видати.

3. В іншій частині позову - відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після вступу рішення в законну силу.

Суддя