Рішення № 80797695, 20.03.2019, Приазовський районний суд Запорізької області

справа № 2/325/6/2019

325/1769/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2019 року смт. Приазовське

Приазовський районний суд Запорізької області у складі головуючого судді Васильцової Г.А., при секретарі Міняйло А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Приазовського районного суду Запорізької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 районної державної адміністрації, ОСОБА_4 Першої сільської ради Приазовського району, відділу Держгеокадастру у ОСОБА_3 районі Запорізької області про припинення права власності та визнання недійсним державного акту,

В С Т А Н О В И В:

23 листопада 2017 року (в порядку ЦПК, який діяв на той час) позивач звернувся до Приазовського районного суду з вказаною позовною заявою, в якій просить припинити право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку, площею 0,1300 га кадастровий номер 2324586201:04:030:0045, яка розташована на території ОСОБА_4 Першої сільської ради Приазовського району Запорізької області в селі Степанівка Перша, вул.. Жовтнева; визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку, площею 0,1300 га кадастровий номер 2324586201:04:030:0045, яка розташована на території ОСОБА_4 Першої сільської ради Приазовського району Запорізької області в селі Степанівка Перша, вул.. Жовтнева, виданий ОСОБА_2.

Ухвалою суду від 24 листопада 2017 року вказана позовна заява була залишена без руху, зокрема у зв’язку з порушенням вимог п. 1 ч. 2 ст. 119 ЦПК України в позовній заяві не зазначено місце проживання (перебування) або місце знаходження, поштовий індекс, номери засобів зв’язку, якщо такі відомі – відповідача по справі ОСОБА_2.

Ухвалою суду від 07 грудня 2017 року зазначений позов був повернутий позивачу.

Постановою апеляційного суду Запорізької області від 14 лютого 2018 року ухвала суду від 07 грудня 2017 року скасована та направлена для продовження розгляду.

Відповідно до п. 11 ч. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України (в новій редакції ЦПК) заяви, подані до набрання чинності цією редакції Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цієї редакції Кодексу.

Відповідно до постанови апеляційного суду Запорізької області від 14 лютого 2018 року ухвалою Приазовського районного суду від 25 квітня 2018 року було відкрито провадження по справі, призначено підготовче судове засідання, та зобов’язано позивача відповідно до ст.. 83 ЦПК України надати суду всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, копію позовної заяви з доданими доказами заздалегідь надіслати іншим учасникам справи, подавши до суду підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи; відповідачам роз’яснено порядок наданні відзиву на позовну заяву; витребувано з відділу у ОСОБА_3 районі ГУ Держгеокадастру копію державного акту на право власності на земельну ділянку, площею 0,1300 га кадастровий номер 2324586201:04:030:0045, яка розташована на території ОСОБА_4 Першої сільської ради Приазовського району Запорізької області в селі Степанівка Перша, вул.. Жовтнева, виданий ОСОБА_2, а також Витягу з Державного земельного кадастру про зазначену земельну ділянку.

14 травня 2018 року відповідачем - відділом Держгеокадастру у ОСОБА_3 районі Запорізької області надані суду витребувані докази.

Ухвалою суду від 21 травня 2018 року позивача для добросовісного здійснення процесуальних прав зобов’язано надати копію позовної заяви з доданими доказами, та надати суду наступні докази, а саме: відповідь Відділу Держгеокадастру у ОСОБА_3 районі Запорізької області про відмову в реєстрації земельної ділянки та земельну – технічну експертизу № 227-16 від 21.10.2016 року, подавши до суду підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи; та надати переклад позовної заяви та всіх доданих до позовної заяви документів, на російській мові, засвідчений фахівцем, або перекладачем, або нотаріально.

Ухвалою суду від 13 червня 2018 року продовжено строк підготовчого провадження по справі, та повторно зобов’язано позивача надати документи і докази, зазначені в ухвалі суду від 21 травня 2018 року.

03 липня 2018 року позивачем надані витребувані судом документи і докази.

Ухвалою суду від 09 липня 2018 року провадження по справі було зупинено для звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги на підставі п.8 ч.1 ст. 252 ЦПК України.

23 січня 2019 року з ГТУЮ у Запорізькій області надішли документи, складені Нагатинським районним судом м. Москви у зв’язку з неможливістю виконання доручення про вручення судових документів та допит ОСОБА_2.

25 січня 2019 року ухвалою судді поновлено провадження у справі.

15 лютого 2019 року позивачем подане клопотання про призначення по справі комплексної судової експертизи (експертизи з питань землеустрою та земельну-технічну експертизу).

Ухвалою суду від 25 лютого 2019 року клопотання позивача про проведення експертизи за його заявою було залишено без розгляду.

Інших заяв та клопотань від учасників процесу суду не надано.

Позивач у судове засідання не з’явився, проте надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з’явилася, відповідно до ст. 128 ЦПК України належним чином була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України; не повідомила суд про причину своєї неявки; відзив на позов не надала.

Представник відповідача ОСОБА_3 районної державної адміністрації у судове засідання не з’явився, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить розписка про вручення повістки; не повідомив суд про причину своєї неявки, відзив на позов не надав.

Представник відповідача ОСОБА_4 Першої сільської ради Приазовського району у судове засідання не з’явився, відзив на позов не надав, проте в матеріалах справи наявна заява про розгляд справи у їх відсутність, позов визнають повністю, заперечень не мають /а.с. 156 Т1).

Представник відповідача відділу Держгеокадастру у ОСОБА_3 районі Запорізької області у судове засідання не з’явився, відзив на позов не надав, але в матеріалах справи є заява про розгляд справи у відсутність представника, просить винести рішення на розсуд суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно до ч. 2 ст. 191 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні фактичні обставини та відповідні до них правовідносини :

ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом першої черги на спадщину, що відкрилася після смерті його батька ОСОБА_5 (а.с. 13), але постановою приватного нотаріуса від 04 вересня 2015 року (а.с. 12) ОСОБА_1 відмовлено у вчинені нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку для дачного будівництва площею 0,12 га, що розташована на території ОСОБА_4 Першої сільської ради Приазовського району Запорізької області, яка належала його батьку померлому 19 лютого 2015 року ОСОБА_5, по причині відсутності кадастрового номеру на земельну ділянку та відмови Держземагенства у ОСОБА_3 районі Запорізької області внести відомості до Державного земельного кадастру (а.с. 198-199).

Згідно даних технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі ( на місцевості) ( а.с. 14-33) вбачається, що на земельну ділянку ОСОБА_5 накладена земельна ділянка ОСОБА_2.

Судом також встановлено, що відділ Держземагенства у ОСОБА_3 районі Запорізької області своїм рішенням №РВ2300099522015 від 17.08.2015 року відмовив ОСОБА_1у реєстрації земельної ділянки у зв’язку з тим, що реєструєма земельна ділянка має перетин з земельними ділянками, зареєстрованими в системі за кадастровими номерами 2324586201:04:030:0045, яка належить ОСОБА_2та 2324586201:04:030:0047, яка належить ОСОБА_6. На земельну ділянку ОСОБА_5 накладена земельна ділянка з кадастровим номером 2324586201:04:030:0045, площа співпадає на 43,6141%, яка належить згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №070810 площею 0,1300 га ОСОБА_2 (Т.2 а.с.148,154).

Із державного акту серії ЯЖ №070810 від 16 грудня 2008 року на земельну ділянку вбачається, що ОСОБА_2 має право власності на земельну ділянку площею 0,1300 га кадастровий номер 2324586201:04:030:0045, яка розташована на території ОСОБА_4 Першої сільської ради Приазовського району Запорізької області в селі Степанівка Перша вул. Жовтнева, набуто на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки ВКТ № 458881 від 25.10.2018 року (т.2 а.с. 154 ).

Згідно з ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Позивач позбавлений можливості реалізувати право на отримання спадщини за законом на земельну ділянку для дачного будівництва площею 0,12 га, що розташована на території ОСОБА_4 Першої сільської ради Приазовського району Запорізької області, яка належала його батьку померлому 19 лютого 2015 року ОСОБА_5 на підставі державного акту на право власності на землю для дачного будівництва серії ЗП № НОМЕР_1 (а.с. 11), про що свідчить відмова приватного нотаріуса у вчинені нотаріальної дії видачі свідоцтва про спадщину за законом на зазначену земельну ділянку від 04 вересня 2015 року (а.с. 12).

За змістом статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, не заборонених законом. Право власності вважається набутим правомірно , якщо прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Із державного акту на право власності на земельну ділянку виданого 16 грудня 2008 року на ім’я ОСОБА_2 вбачається, що вона отримала у власність земельну ділянку площею 0,1300 га на території ОСОБА_4 Першої сільської ради, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки ВКТ № 458881 від 25.10.2018 року (т.2 а.с. 154).

Відповідно до статті 116 Земельного Кодексу України визначено правові підстави набуття громадянами і юридичними особами права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності. Такими підставами є рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначеним цим Кодексом або за результатами аукціону.

Статтею 118 ЗК України визначено порядок безоплатної приватизації земельних ділянок. Так, за змістом частини першої, другої, шостої десятої цієї статті ( у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) громадян, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні , подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцем знаходженням земельної ділянки.

Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Громадяни, зацікавлені в одержані безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації і для ведення садівництва у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву про вибір місця розташування земельної ділянки до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцем знаходженням земельної ділянки.

Вибір місця розташування земельної ділянки та надання дозволу і вимог на розроблення проекту її відведення здійснюється у порядку, установленому статтею 151 ЗК України.

Проект відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян організаціями, які мають відповідні дозволи ( ліцензії) на виконання цих робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарноепідеоміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини та подається на розгляд відповідних місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування.

Районна, Київська чи Севастопольська міська ї державна адміністрація або сільська, селищна, міська ради у місячний строк розглядає проект відведення та приймає рішення про передачу земельної ділянки у власність.

Отже, з урахуванням викладеного, ОСОБА_2 набула права власності на земельну ділянку площею 0,1300 га кадастровий номер 2324586201:04:030:0045, яка розташована на території ОСОБА_4 Першої сільської ради Приазовського району Запорізької області в селі Степанівка Перша вул. Жовтнева, всупереч вимогам ч.1 ст.116, 118 Земельного Кодексу України, тобто незаконно.

Статтею 140 ЗК України передбачені підстави для припинення права власності на земельну ділянку, перелік яких є вичерпним лише в разі , коли право власності на землю набувається в установленому законом порядку. Проте, у випадку визнання незаконним рішення, згідно з яким набуто право власності на спірну земельну ділянку, посилання на норми статті 140 ЗК України не можна визнавати правильним ( рішення Верховного Суду України від 01 липня 2015 року справа № 6-523цс15).

Відповідно до ч.2 ст.346ЦК України право власності може бути припинене в інших випадках, встановлених законом.

На підставі частини третьої статті 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюються шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом , способів.

Отже, враховуючи викладене, суд приходить до переконання, що позов ОСОБА_1 в частині припинення права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,1300 га кадастровий номер 2324586201:04:030:0045, яка розташована на території ОСОБА_4 Першої сільської ради Приазовського району Запорізької області в селі Степанівка Перша вул. Жовтнева, є обґрунтованим, і таким , що підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першої статті 126 Земельного Кодексу України, в редакції до 01 січня 2013 року, право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом , крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Таким чином, державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. У спорах пов’язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом України при розгляді справи № 6-57 цс 13 від 19 червня 2013 року.

Крім того, оскільки державний акт на право приватної власності на землю видається на підставі рішення органу місцевого самоврядування або органу виконавчої влади, тому вирішення питання про правомірність видачі державного акта безпосередньо залежить від законності рішення, на підставі якого такий акт виданий, і дотримання вимог, передбачених земельним законодавством, зокрема , статтями 116,118 ЗК України.

Дана правова позиція міститься в постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 23 жовтня 2013 року по справі №6-83цс13.

Державний акт на право приватної власності на землю видається на підставі рішення органу місцевого самоврядування або органу виконавчої влади, тому вирішення питання про правомірність видачі державного акта безпосередньо залежить від законності рішення, на підставі якого такий акт виданий, і дотримання вимог, передбачених земельним законодавством, зокрема статтями 116, 118 ЗК України.

Дана правова позиція міститься в постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 23 жовтня 2013 року по справі №6-83цс13.

Оскільки за змістом статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, не заборонених законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Враховуючи викладене, у разі відсутності рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, яке б установлювало право власності на земельну ділянку, видача державного акта на право власності на земельну ділянку без визначеної законом (частиною першою статті 116 ЗК України) підстави є неправомірною, а державний акт, виданий з порушеннями вимог статтей 116, 118 ЗК України, - недійсним.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 24 квітня 2013 року по справі № 6-14цс13.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З урахуванням викладеного, суд приходить до переконання, що ОСОБА_2, не маючи відповідного рішення органу місцевого самоврядування, яке б установлювало право власності на земельну ділянку з визначеними законом ( частиною першою стаття 116 ЦК України ) підставами, а тому державний акт серія ЯЖ №070810 на право власності на земельну ділянку площею 0,1300 га кадастровий номер 2324586201:04:030:0045, яка розташована на території ОСОБА_4 Першої сільської ради Приазовського району Запорізької області в селі Степанівка Перша вул. Жовтнева, виданий ОСОБА_3 районним відділом земельних ресурсів 16 грудня 2008 року на підставі договору купівлі-продажу ВКТ № 458881 від 25.10.2008 року з цільовим призначенням земельної ділянки для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, виданий з порушенням вимог статей 116,118 ЦК України, слід визнати недійсним, а тому позов в цій частині також підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст..ст. 6, 10, 11, 60, 88, 212-215, 218, 263-265 ЦПК України, на підставі ст..328, ч. 2ст.346 ЦК України, ст..ст.116,118,126,152 Земельного Кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 районної державної адміністрації ОСОБА_4 Першої сільської рада Приазовського району, відділу Держгеокадастру у ОСОБА_3 районі Запорізької області про припинення права власності та визнання недійсним державного акту задовольнити повністю.

Припинити право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,1300 га кадастровий номер 2324586201:04:030:0045, яка розташована на території ОСОБА_4 Першої сільської ради Приазовського району Запорізької області в селі Степанівка Перша вул. Жовтнева.

Визнати недійсним державний акт серія ЯЖ №070810 на право власності на земельну ділянку площею 0,1300 га кадастровий номер 2324586201:04:030:0045, яка розташована на території ОСОБА_4 Першої сільської ради Приазовського району Запорізької області в селі Степанівка Перша вул. Жовтнева, виданий ОСОБА_2 ОСОБА_3 районним відділом земельних ресурсів 16 грудня 2008 року на підставі договору купівлі-продажу ВКТ № 458881 від 25.10.2008 року з цільовим призначенням земельної ділянки для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення, апеляційної скарги.

Дата складення рішення суду 29.03.2019 року.

Суддя Г.А. Васильцова