Рішення № 80797621, 14.01.2019, Пологівський районний суд Запорізької області

Справа№ 324/1588/18

Провадження № 2/324/48/2019

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.01.2019 Пологівський районний суд

Запорізької області

в складі: головуючого судді Іванченка М.В.

при секретарі Кувіка О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Пологи справу за позовом ОСОБА_1 (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 (транспортне) страхове бюро України (далі за текстом МТСБУ) звернулося до суду із позовною заявою, в якій зазначило, що 01.12.2015 о 18год.15хв. ОСОБА_2, рухаючись по вул.Гудименко від вул.Задніпровської в напрямку пр.Ювілейного в м.Запоріжжя транспортним засобом «ВАЗ», реєстраційний номер НОМЕР_1, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_3, в результаті чого остання отримала тілесні ушкодження. Вироком Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 02.08.2016 винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, було визнано ОСОБА_2 Цивільно-правова відповідальність відповідача на момент настання дорожньо-транспортної пригоди не була застрахована. 27.10.2016 потерпіла ОСОБА_3 звернулася до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування. Загальний розмір витрат з урахуванням витрат на збір документів та визначення розміру шкоди складає 21912грн. 28.04.2017 позивач МТСБУ здійснив виплату страхового відшкодування потерпілій особі ОСОБА_3 у розмірі 21912грн., що підтверджується платіжним дорученням №3767рв від 28.04.2017. Оскільки цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована, то відповідач, як особа, що винна у настанні дорожньо-транспортної пригоди, зобов’язаний відшкодувати в порядку регресу позивачу завдану шкоду. Позивач звернувся до відповідача з претензією про відшкодування шкоди в порядку регресу, однак відповідач не надав ніякої відповіді на вказану претензію, а шкода на час подачі позову до суду так і не була відшкодована. У зв’язку із цим, позивач просить стягнути з ОСОБА_2 на свою користь завдану шкоду в порядку регресу в розмірі 21912грн.

Пред'явив позов до суду позивач поніс додаткові витрати по оплаті судового збору в розмірі 1762грн., які просить стягнути на свою користь з відповідача.

В судове засідання представник позивача МТСБУ ОСОБА_4 не з’явилася, однак подала до суду заяву про підтримання позову та про розгляд справи без представника позивача, проти винесення заочного рішення по справі не заперечує.

Відповідач ОСОБА_2 повторно до суду не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце розгляду справи відповідно до вимог ст.128 ЦПК України був належним чином повідомлений, заперечень проти позову до суду не подав, тому суд відповідно до вимог ч.4 ст.223 ЦПК України вирішує справу на підставі наявних у ній доказів та, керуючись главою 11 розділу 3 ЦПК України, проводить заочний розгляд справи і ухвалює заочне рішення.

У зв’язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за їх відсутності без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи та давши оцінку доказам, суд знаходить позов таким, що підлягає задоволенню із наступних підстав.

Встановлено, що 01.12.2015 о 18год.15хв. ОСОБА_2, рухаючись по вул.Гудименко від вул.Задніпровської в напрямку пр.Ювілейного в м.Запоріжжя транспортним засобом «ВАЗ 2106» реєстраційний номер НОМЕР_1, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_3, в результаті чого остання отримала тілесні ушкодження. Вироком Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 02.08.2016, який набрав законної сили 02.09.2016, ОСОБА_2 визнано винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, та призначено покарання у вигляді двох років обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк два роки. На підставі ст.75 КК України від відбування покарання у виді обмеження волі звільнено з іспитовим строком 1 рік 6 місяців.

Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов’язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до довідки №1 від 11.04.2017 про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих ОСОБА_3 має право на відшкодування шкоди за витрати на лікування внаслідок ДТП, винуватцем якої вироком суду визнано ОСОБА_2, в розмірі 21912грн.

Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Проте відповідачем ОСОБА_2 завдана шкода в добровільному порядку відшкодована не була.

Відповідно до абз.1 п.23.1 ст.23 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкодою, заподіяною життю та здоров’ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди є шкода, пов’язана з лікуванням потерпілого.

Відповідно до абз.1 п.24.1 ст.24 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв’язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов’язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров’я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.

Відповідно до абз.2 п.22.1 ст.22 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров’ю, майну третьої особи.

Відповідно до п.п. а п.41.1 ст.41 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до п.36.2 ст.36 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніше як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов’язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплати його.

Встановлено, що 27.10.2016 потерпіла ОСОБА_3 звернулася до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування оціненої шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 01.12.2015 року в м.Запоріжжя на пішохідному переході по вул.Гудименка за участю транспортного засобу ВАЗ 2106 з номерним знаком АР1746АР під керуванням водія ОСОБА_2 та пішохода ОСОБА_3

Позивач МТСБУ, розглянувши заяву потерпілої ОСОБА_3 та відповідні документи про витрати на лікування, прийняв рішення про відшкодування шкоди в сумі 21912грн., заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди з фонду захисту потерпілих, що підтверджується наказом №3767 від 27.04.2017.

28.04.2017 позивач МТСБУ здійснив виплату відшкодування потерпілій ОСОБА_3, що підтверджується платіжним дорученням №3767рв від 28.04.2017, в розмірі 21912грн.

05.04.2018 позивач МТСБУ звернувся до відповідача ОСОБА_2 з претензією за вих.№37097 про відшкодування шкоди в порядку регресу, однак відповідач не надав ніякої відповіді на вказану претензію та добровільно не відшкодував витрати МТСБУ.

Відповідно до ч.1 ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно п.п.38.2.1. п.38.2 ст.38 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Таким чином, оскільки вироком Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 02.08.2016 відповідача ОСОБА_2 було визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, в наслідок чого після звернення потерпілої ОСОБА_3 позивач МТСБУ здійснив їй відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих в сумі 21912грн., оскільки відповідач ОСОБА_2 не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, вказані обставини підтверджуються дослідженими по справі доказами, суд приходить до висновку, що відповідачем мають бути відшкодовані МТСБУ в порядку регресу витрати, пов’язані з виплатою відшкодування шкоди потерпілій особі, у повному обсязі.

Окрім цього, з відповідача належить стягнути на користь позивача понесені судові витрати, які складаються із витрат по оплаті судового збору, в сумі 1762грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1187, 1188, 1191 ЦК України, ст. ст. 11, 12, 13, 81, 133, 141, 223, 259, 263, 265, 280, 281, 282 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_1 (транспортного) страхового бюро України, (код ЄДРПОУ 21647131, місцезнаходження: 02154, м.Київ, Русанівський бульвар, буд.8), суму відшкодованої шкоди в порядку регресу в розмірі 21912 (двадцять одна тисяча дев’ятсот дванадцять)грн., а також судові витрати в сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві)грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до пп.15.5 п.1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Пологівський районний суд Запорізької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: