Рішення № 80797058, 21.03.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 березня 2019 року № 826/15349/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Патратій О.В., за участі секретаря судового засідання Князєвої А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державного підприємства "Державний експертний центр Міністерства охорони

здоров'я України"

до Державної аудиторської служба України

про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

за участю представників сторін:

позивач: Солод А.Г., Цвєтнінський С.С.

відповідач: Бондарчук О.В., Ходос Л.С.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Державне підприємство "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України" (далі - позивач, ДП «Державний експертний центр МОЗ», Центр) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної аудиторської служба України (далі- відповідач, Держаудитслужба), в якому, з урахуванням заяви про зміну предмету позову просить суд визнати протиправною бездіяльність Державної аудиторської служби України, що стосується відсутності дій у суворому додержанні вимог законодавчих актів України, направлених на всебічне, об'єктивне та неупереджене врахування всіх обставин, виражених в обґрунтованих запереченнях до акту ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності державного підприємства «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України» за період з 01.01.2016р. по 01.05.2018р., викладені у листі державного підприємства «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України» від 13.07.2018р. №14/152/Б та зобов'язати Державну аудиторську службу України скасувати вимоги, викладені у листі Державної аудиторської служби України від 06.08.2018 № 04-14/795 «Щодо усунення виявлених ревізією порушень».

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.09.2018р. відкрито спрощене позовне провадженні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.01.2019р. відмовлено в задоволенні клопотання представника Державної аудиторської служба України про залишення позову без розгляду на підставі п.8 ч.1 ст. 238 КАС України.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що вимоги відповідача, викладені у листі від 06.08.2018 № 04-14/7957, є необґрунтованими, такими, що суперечать вимогам чинного законодавства України, змісту документації об'єкта перевірки, зробленими на підставі суб'єктивних припущень відповідача, що порушує права та інтереси позивача, а тому є протиправними та підлягають скасуванню. Так, відповідач у вимозі пропонує позивачу усунути виявлені порушення законодавства в установленому законодавством, проте така вимога є незрозумілою, оскільки відповідачем чітко не зазначено у вимозі, які саме порушення законодавства необхідно усунути, не з'ясовано та не встановлено, який саме вид відповідальності слід застосувати. На думку позивача, зміст спірної вимоги зводиться до спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених законодавчих актів, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, що, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства. Також позивач посилається на те, що відповідачем не було враховано його заперечення до акту ревізії.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечив, посилаючись на те, що позовні вимоги позивача є безпідставними й необґрунтованими, оскільки ним допущено у своїй діяльності порушення вимог законодавства, що призвело до винесення оскаржуваних вимог, які є правомірними та підлягають виконанню позивачем.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, з підстав наведених у позовній заяві.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечили.

Заслухавши пояснення представників позивача та представників відповідача, дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з таких підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Державною аудиторською службою України було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Державного підприємства "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України" (далі - Позивач, Центр) за період з 01.01.2016 року по 01.05.2018 рік, за результатами якої складено Акт за № 04-21/11 від 03.07.2018 року (далі - Акт).

Позивачем на Акт були подані заперечення за № 14/152/5 від 13.07.2018р., за результатом розгляду яких відповідачем був складений висновок на заперечення до Акту ревізії фінансово-господарської діяльності Державного підприємства "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України".

06.08.2018р. Державною аудиторською службою України було надіслано позивачу Вимогу про усунення порушень за № 04-14/795, яка отримана позивачем 10.08.2018р. (далі - Вимога), згідно якого Державна аудиторська служба України вимагає усунути виявлені порушення законодавства, в установленому законодавством порядку. Зокрема, в даних вимогах зазначено, що під час ревізії встановлено наступні порушення законодавства:

1. Центр у період з 01.01.2016 по 01.05.2018 здійснив витрати на надання Міністерству охорони здоров'я України (далі - МОЗ України) послуг з прибирання адміністративних будинків та прибудинкової території по вул. Грушевського, буд. 7 на загальну суму 1 869 072,50 грн. та відніс їх на витрати діяльності без отримання доходів від надання зазначених послуг, чим порушив пункт 2 розділу III «Визначення та оцінка витрат» Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку в державному секторі 135 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18 травня 2012 року № 568.

Через допущене порушення Центру завдано матеріальної шкоди (збитків) на суму 1 869 072,50 грн.

2. Центр у період з 01.01.2016 по 01.05.2018 здійснив витрати на надання МОЗ України послуг з чергування в приміщенні та контролю за охоронною і пожежною сигналізацією на загальну суму 412 103,80 грн. та відніс їх на витрати діяльності без отримання доходів від надання зазначених послуг, чим порушив пункт 2 розділу III «Визначення та оцінка витрат» Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку в державному секторі 135 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18 травня 2012 р. № 568.

Через допущене порушення Центру завдано матеріальної шкоди (збитків) на суму 412 103,80 грн.

3. Порушення Центром статті 193 Господарського кодексу України, статей 526, 629 Цивільного кодексу України та недотримання умов пунктів 5.1, 5.15 та 9.5 договору оренди нерухомого майна від 29.03.2013 № 18/03-13, укладеного з ПАТ «Київський дослідний ремонтно-механічний завод», призвело до здійснення Центром на підставі рішення Київського апеляційного господарського суду витрат на сплату штрафних санкцій, судових витрат та виконавчого збору на загальну суму 1 460 747,45 гривні.

Через допущене порушення Центру завдано матеріальної шкоди (збитків) на суму 1 460 747,45 грн.

4. На порушення статті 151 Кодексу законів про працю України та на недотримання умов колективного договору Центру протягом січня - квітня 2016 року виплачено премію працівнику протягом дії дисциплінарного стягнення на загальну суму 8 997,31 грн та сплачено єдиного соціального внеску на суму 1 979,41 грн.

Через допущене порушення Центру завдано матеріальної шкоди (збитків) на суму 10 976,72 грн.

5. Центр на порушення пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 03 квітня 1993 р. № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» та пункту 5 Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженого наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства фінансів України від 28 червня 1993 р. №43, здійснив нарахування та виплату заробітної плати зовнішнім сумісникам за час перебування їх за місцем основної роботи на лікарняному та у відрядженні, через що нараховано та сплачено заробітної плати за невідпрацьований ними робочий час, а також сплачено єдиного соціального внеску на загальну суму 7 652,46 грн., чим завдано Центру матеріальної шкоди на цю суму.

6. Центр у 2016 році здійснив видатки з фонду сприяння розвитку системи охорони здоров'я на 598,0 тис. грн більше, ніж передбачено фінансовим планом Центру на 2016 рік, що є порушенням частин другої та восьмої статті 75 Господарського кодексу України та пункту 6.16 Статуту Центру.

7. У 2017 році під час проведення Центром процедур закупівель, оголошення про які оприлюднені в інформаційно-телекомунікаційній системі Prozorro за номерами ID: UA-2017-01-06-000776-b, UA-2017-01-16-001158-b та UA-2017-01- 06-000780-b, учасники процедури закупівлі подали тендерні пропозиції, які не відповідали умовам тендерної документації, а тендерний комітет Центру на порушення вимог частини першої статті 30, частини першої статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі» не відхилив тендерних пропозицій учасників як таких, що не відповідають умовам тендерної документації, та не відмінив торгів через відхилення усіх тендерних пропозицій.

У зазначеній Вимозі Державна аудиторська служба України вимагала: 1. Опрацювати матеріали ревізії, усунути зазначені порушення та забезпечити відшкодування збитків (матеріальної шкоди) в установленому законодавством порядку. 2. Розглянути питання про притягнення до встановленої законом відповідальності працівників Центу, які допустили вказані порушення. Вичерпну інформацію про вжиті заходи разом із завіреними копіями підтверджуючих документів надати Держаудитслужбі до 07.09.2018р.

Не погоджуючись з вказаними діями відповідача позивач і звернувся з даним позовом.

Також у період з вересня по листопад 2018 року ДП «Державний експертний центр МОЗ» направлялись на адресу Держаудитслужби листи, яким повідомлялось про вжиття заходів щодо усунення порушень, які викладені у зазначеній вимозі.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначає Закон України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" № 2939-XII від 26.01.1993р. (далі - Закон № 2939-XII), в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до ст. 1 Закону N 2939-XII здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Президентом України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Згідно з Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року N 43 (далі - Положення), Держаудитслужба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи (пункт 7 Положення).

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону N 2939-XII державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.

Пунктом 6 Положення передбачено, що Держаудитслужба має право в установленому порядку, зокрема: пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства (підп. 16); порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених з порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства (підп. 20); у разі виявлення збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір в установленому законодавством порядку (підп. 23).

Положенням установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (підп. 9 п. 4).

Згадані норми узгоджуються з положеннями ст. 10 Закону N 2939-XII, якою визначено права органу державного фінансового контролю. Зокрема, у п. 7 цієї статті передбачено право цього органу пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону N 2939-XII законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.

Що стосується п. 1 спірної вимоги.

Відповідач стверджує, що позивач у період з 01.01.2016 по 01.05.2018 здійснив витрати на надання Міністерству охорони здоров'я України послуг з прибирання адміністративних будинків та прибудинкової території по вул. Грушевського, буд. 7 на загальну суму 1 869 072,50 грн. та відніс їх на витрати діяльності без отримання доходів від надання зазначених послуг, чим порушив пункт 2 розділу III «Визначення та оцінка витрат» Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку в державному секторі 135 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18 травня 2012 року № 568.

Через допущене порушення Центру завдано матеріальної шкоди (збитків) на суму 1 869 072,50 грн.

Оцінюючи правомірність вказаного пункту вимоги суд звертає увагу на наступне.

Протягом періоду з 01.01.2016р. по 01.05.2018р. МОЗ України з Центром укладено 9 договорів про надання послуг з обслуговування адміністративних будинків та прибудинкової території МОЗ України по вулиці Грушевського, 7, якими визначено порядок та умови надання цих послуг, з вичерпним їх переліком (у специфікації - додаток 1 до договорів), а саме:

- договори від 17.03.2016р. № 17/41/8-16, від 02.03.2017р. № 44/8-17, від 01.03.2018р. № 23/41/8-18 про надання послуг з загального прибирання будинків (згідно з специфікацією: «Послуги з загального прибирання будинків з використання своїх матеріалів, по вул. Грушевського, буд 7 (літери «А», Б»)» на суму 106 050,0 грн (вартість кожного договору);

- договори від 17.03.2016р. № 15/39/8-16, від 02.03.2017р. № 42/8-17, від 01.03.2018р. № 23/41/8-18 про надання послуг з прибирання, зокрема, зовнішнього підмітання, прибирання снігу та криги, посипання сіллю та піском тощо прибудинкової території по вул. Грушевського, 7 (згідно зі : пацифікацією: «Експлуатаційні та інші комунальні послуги, зокрема: 4) зовнішнє підмітання; 2) прибирання листя, 3) прибирання снігу та криги, посипання сіллю та піском») на суму 96 000,0 грн (вартість кожного договору);

- договори від 17.03.2016р. № 16/40/8-16, від 02.03.2017р. № 43/8-17, від 01.03.2018р. № 24/42/8-18 про надання послуг з комплексного обслуговування об'єктів із використання своїх матеріалів, по вул. Грушевського, 7 (згідно зі специфікацією: «Обслуговування мереж електро-, тепло-, водопостачання, інженерних комунікацій та вузлів адміністративних будівель МОЗ України; загальне обслуговування водопроводу гарячого та холодного водопостачання; загальне обслуговування електричних мереж; слюсарні роботи з підтримання в належному стані приміщень загального користування, крім ремонту) по вул. Грушевського, 7») на суму 98 004,00 грн. (вартість кожного договору).

У період з 01.01.2016р. по 01.05.2018р. Центром надано МОЗ України послуг з обслуговування адміністративних будинків та прибудинкової території МОЗ України по вулиці Грушевського, 7 та отримано коштів (доходів) за цими договорами на загальну суму 673 872,00 грн. (у тому числі у 2016р. - 300 024,00 грн., у 2017р. - 300 024,00 грн. та у період з 01.01.2018р. по 01.05.2018р. - 73 824,0 грн.).

Для забезпечення виконання умов цих договорів у період з 01.01.2016 по 01.05.2018 Центр здійснив витрати за рахунок отриманих доходів від своєї діяльності на надання МОЗ України зазначених послуг на суму 2 542 944,5 грн. (у тому числі у 2016 році - 905 257,49 грн, у 2017 році - 1 252 476,16 грн. та у період з 01.01.2018 по 01.05.2018-385 210,85 грн). Видатки з надання послуг з прибирання адміністративних будівель та території МОЗ України віднесено Центром на витрати (код рядка 1018 «Інші витрати» Звіту про виконання фінансового плану).

При цьому відповідно до пункту 2 розділу III «Визнання та оцінка витрат» Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку в державному секторі 135 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.05.2012 № 568, витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Водночас, згідно з фінансовими планами Центру (пояснювальними записками) за 2016-2018 роки до основних джерел доходів Центру належать, зокрема, доходи від надання послуг з комплексного обслуговування та загального прибирання будинків МОЗ України.

З огляду на викладене, суд погоджується з висновком Держаудитслужби відносно того, що Центр у період з 01.01.2016р. по 01.05.2018р. здійснив витрати на надання МОЗ України послуг з прибирання адміністративних будинків та прибудинкової території по вул. Грушевського, буд. 7, на загальну суму 1 869 072,50 грн. та відніс їх на витрати діяльності без отримання доходів від надання зазначених послуг, чим порушив пункт 2 розділу III «Визначення та оцінка витрат» Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку в державному секторі 135 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18 травня 2012 р. № 568.

Як вбачається з листів позивача від 06.09.2018р. № 14/208/Б, від 10.10.2018 р. № 14/239/Б, від 05.11.2018 р. № 14/235/Б, адресованих Держаудитслужбі, для виконання вимоги в частині усунення порушень законодавства шляхом здійснення витрат на надання Міністерству охорони здоров'я України послуг з прибирання адміністративних будинків та прибудинкових територій по вул. Грушевського, 7 Центром укладено додаткові угоди від 25.10.2018р. №№ 22/40/8-18, 23/41/8-18, 24/42/8-18 щодо зміни вартості укладених між Центром та МОЗ договорів.

Що стосується п. 2 спірної вимоги.

Відповідач стверджує, що Центр у період з 01.01.2016р. по 01.05.2018р. здійснив витрати на надання МОЗ України послуг з чергування в приміщенні та контролю за охоронною і пожежною сигналізацією на загальну суму 412 103,80 грн. та відніс їх на витрати діяльності без отримання доходів від надання зазначених послуг, чим порушив пункт 2 розділу III «Визначення та оцінка витрат» Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку в державному секторі 135 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18 травня 2012 р. № 568.

Через допущене порушення Центру завдано матеріальної шкоди (збитків) на суму 412 103,80 грн.

Оцінюючи правомірність вказаного пункту вимоги суд звертає увагу на наступне.

У період з 01.01.2016р. по 01.05.2018р. Центром (шляхом укладання договорів цивільно-правового характеру з фізичними особами) надавалися послуги МОЗ України, які не передбачені укладеними договорами з МОЗ України на обслуговування адміністративних будинків та прибудинкової території МОЗ України по вул. Грушевського, 7, на загальну суму 412 103,8 грн (у тому числі ЄСВ 74 313,8 грн), а саме щодо: здійснення чергування в приміщенні МОЗ України; контролю за охоронною та пожежною сигналізацією; пропуску у приміщення співробітників та відвідувачів МОЗ України.

Згідно зі Статутом Центру (у редакції 2016-2018 років) одним зі статутних завдань Центру є: «Обслуговування адміністративних будинків МОЗ України, зокрема розташованих по вулиці Грушевського, 7 у місті Києві у порядку та на умовах, встановлених МОЗ України».

При цьому укладеними МОЗ України з Центром протягом періоду з 01.01.2016р. по 01.05.2018р. договорами, якими визначено порядок та умови надання цих послуг (з вичерпним їх переліком у специфікації - додаток 1 до договорів), не передбачено послуг зі здійснення чергування в приміщенні МОЗ України; контролю за охоронною та пожежною сигналізацією; пропуску у приміщення співробітників та відвідувачів МОЗ України, що надавалися Центром шляхом укладання договорів цивільно-правового характеру з фізичними особами.

Отже надання зазначених послуг не відповідає меті, з якою створено Центр, предмету його діяльності та визначеним завданням, передбаченим Статутом Центру (у редакції 2016-2018 року).

Крім цього, видатки, здійснені за договорами цивільно-правового характеру з фізичними особами на здійснення: чергування в приміщенні МОЗ України; контролю за охоронною та пожежною сигналізацією; пропуску у приміщення співробітників та відвідувачів МОЗ України, віднесено Центром на витрати (код рядка 1018 Інші витрати Звіту про виконання фінансового плану).

Згідно з фінансовими планами Центру (пояснювальними записками) за 2016-2018 роки до основних джерел доходів Центру належать, зокрема, доходи від надання послуг з комплексного обслуговування та загального прибирання будинків МОЗ України. Відповідно до пункту 2 розділу III «Визнання та оцінка витрат» Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку в державному секторі 135 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.05.2012р. № 568, витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

З огляду на викладене відповідач дійшов вірного висновку у п.2 Вимоги, що позивач у період з 01.01.2016р. по 01.05.2018р. здійснив витрати на надання МОЗ України послуг з чергування в приміщенні та контролю за охоронною і пожежною сигналізацією на загальну суму 412 103,80 грн. та відніс їх на витрати діяльності без отримання доходів від надання зазначених послуг, чим порушив пункт 2 розділу III «Визначення та оцінка витрат» Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку в державному секторі 135 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18 травня 2012 р. № 568.

Як вбачається з листів позивача від 06.09.2018р. № 14/208/Б, від 10.10.2018 р. № 14/239/Б, від 05.11.2018 р. № 14/235/Б, адресованих Держаудитслужбі, для виконання вимоги в частині усунення порушень законодавства при здійсненні витрат на надання МОЗ послуг з чергування в приміщенні та контролю за охоронною та пожежною сигналізацією договори припинено договори підряду від 02.07.2018 р. № 576 та 579.

Що стосується п. 3 спірної вимоги.

Відповідач стверджує, що Центром порушено статті 193 ГК України, статі 526, 629 ЦК України та недотримано умов пунктів 5.1, 5.15 та 9.5 договору оренди нерухомого майна від 29.03.2013р. № 18/03-13, укладеного з ПАТ «Київський дослідний ремонтно-механічний завод», що призвело до здійснення Центром на підставі рішення Київського апеляційного господарського суду витрат на сплату штрафних санкцій, судових витрат та виконавчого збору на загальну суму 1 460 747,45 гривні.

Через допущене порушення Центру завдано матеріальної шкоди (збитків) на суму 1 460 747,45 грн.

Оцінюючи правомірність вказаного пункту вимоги суд звертає увагу на наступне.

Протягом 2016-2017 років Центр (далі - Орендар) згідно з укладеним з ПАТ «Київський дослідний ремонтно-механічний завод» (далі - Орендодавець, Товариство) договором оренди нерухомого майна від 29.03.2013 № 18/03-13 (далі - Договір № 18/03-13) Центр орендував нежитлові приміщення (за адресою: м. Київ, вул. Ушинського, 40), загальною площею 5 620,1 кв. метра. Орендна плата, інші платежі та порядок розрахунків визначено розділом 5 Договору № 18/03-13, зокрема орендна плата нараховується Центру та сплачується Центром Товариству в безготівковому порядку на поточний рахунок Орендодавця щомісячно.

Судом встановлено, що наслідком недотримання посадовими особами Центру (Орендар) Договору оренди № 18/03-13 стало прийняття Київським апеляційним господарським судом постанов про стягнення на користь Орендодавця заборгованості за Договором оренди, штрафних санкцій, судових витрат та виконавчого збору.

Зокрема, з Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.02.2018р. у справі № 910/12763/17 позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Київський дослідний ремонтно-механічний завод" задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України" на користь Приватного акціонерного товариства "Київський дослідний ремонтно-механічний завод" основного боргу 6 478 867 (шість мільйонів чотириста сімдесят вісім тисяч вісімсот шістдесят сім) грн. 34 коп. (з яких 5 429 158 (п'ять мільйонів чотириста двадцять дев'ять тисяч сто п'ятдесят вісім) грн. 54 коп. заборгованість з орендних платежів та 1 049 708 (один мільйон сорок дев'ять тисяч сімсот вісім) грн. 80 коп.), 370003 (триста сімдесят тисяч три) грн. 03 коп. пені, 43461 (сорок три тисячі чотириста шістдесят одну) грн. 93 коп. 3 % річних, 103 384 (сто три тисячі триста вісімдесят чотири) грн. 09 коп. витрат по сплаті судового збору та 66 130 (шістдесят шість тисяч сто тридцять) грн. 00 коп. витрат на послуги адвоката. Також стягнуто з Державного підприємства "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України" на користь Приватного акціонерного товариства "Київський дослідний ремонтно-механічний завод" 155 076 (сто п'ятдесят п'ять тисяч сімдесят шість) грн. 16 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

Голосїївським районним відділом державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві на виконання вказаного судового рішення з Центру у квітні 2018 року примусово стягнуто кошти на загальну суму 7 939 614,79 грн.

Таким чином, відповідач дійшов вірного висновку, що Центр через неналежне виконання взятих зобов'язань відповідно до укладеного договору оренди нерухомого майна від 29.03.2013р. № 18/03-13 на порушення статті 193 Господарського кодексу України, статей 526, 629 Цивільного кодексу України та на недотримання пунктів 5.1, 5.15, 9.5 Договору № 18/03-13 здійснив додаткових витрат на сплату штрафних санкцій, судових витрат та виконавчого збору на загальну суму 1 460 747,45 гривні.

Що стосується п. 4 спірної вимоги.

Відповідач стверджує, що на порушення статті 151 Кодексу законів про працю України та на недотримання умов колективного договору Центру протягом січня - квітня 2016 року виплачено премію працівнику протягом дії дисциплінарного стягнення на загальну суму 8 997,31 грн та сплачено єдиного соціального внеску на суму 1 979,41 грн.

Через допущене порушення Центру завдано матеріальної шкоди (збитків) на суму 10 976,72 грн.

Оцінюючи правомірність вказаного пункту вимоги суд звертає увагу на наступне.

Згідно з умовами пункту 4.2 Колективного договору, укладеного між адміністрацією і трудовим колективом Центру на 2014-2017 роки, зареєстрованого Управлінням праці та соціального захисту населення Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації, № 109-14 від 28.05.2014 (далі - Колективний договір на 2014-2017 p.), оплата праці в Центрі, премія, надання матеріальної допомоги здійснюється відповідно до норм, передбачених Положенням про оплату праці працівників державного підприємства «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України», яке є додатком та невід'ємною частиною цього Колективного договору.

Положенням про оплату праці працівників державного підприємства «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України» визначено структуру заробітної плати: основна заробітна плата - посадовий оклад, який встановлюється адміністрацією Центру; додаткова заробітна плата - премії, надбавки, доплати та інші заохочувальні та компенсаційні виплати, основною метою якої є стимулювання високих результатів праці. Преміювання працівників Центру може здійснюватися за результатами роботи за місяць, квартал, рік, а також за виконання окремих завдань (доручень) у тому числі таких, що не належать посадових обов'язків, розробку раціоналізаторських пропозицій тощо. Також премії можуть призначатися з нагоди ювілейних та святкових дат. Розмір премії за результатами роботи за місяць (квартал, рік) визначається в посадових окладах пропорційно до відпрацьованого робочого часу та не може перевищувати розміру основної заробітної плати за відповідний проміжок часу. Розмір премії за виконання окремих завдань (доручень), що не належать до посадових обов'язків, розробку раціоналізаторських пропозицій призначається в абсолютних величинах і визначається залежно від характеру завдання, ефекту від впровадження цього завдання тощо. Розмір премії з нагоди ювілейних дат призначається у розмірі до трьох посадових окладів працівників. Надбавку за результатами роботи за місяць встановлює директор Центру за поданням керівників відповідних структурних підрозділів. За рішенням адміністрації Центру можуть встановлюватись інші види надбавок.

Відповідно до норм пункту 5.9 Положення про оплату праці працівників державного підприємства «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України» окрім системи матеріального стимулювання на підприємстві застосовується і система матеріальних стягнень для підвищення рівня самоорганізації працівників та відповідального відношення до своїх посадових обов'язків.

Згідно з наказом Центру від 21.01.2016 № 40 «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_6» к у зв'язку із порушенням заступником начальника управління - начальником відділу договірної та претензійно-позовної роботи Управління правового та інформаційно-аналітичного забезпечення ОСОБА_6 пунктів 1.2, 2.21, 2.23 посадової інструкції, керуючись статтями 147-149 Кодексу законів про працю України, до ОСОБА_6 застосовано дисциплінарне стягнення через оголошення догани. Знято зазначене дисциплінарне стягнення 06.05.2016 наказом Центру від 06.05.2016 № 287 к згідно зі статтею 151 Кодексу законів про працю України.

Відповідно до статті 151 Кодексу законів про працю України протягом строку дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються.

Отже, на порушення статті 151 Кодексу законів про працю України протягом січня - квітня 2016 року Центр здійснював преміювання (захід заохочення) заступника начальника управління - начальника відділу договірної та претензійної роботи Управління правового та інформаційно-аналітичного забезпечення Центру ОСОБА_6 за наявності у неї дисциплінарного стягнення, що призвело до завищення витрат на оплату праці (виплати премії) на загальну суму 8 997,31 грн та зайвого перерахування єдиного соціального внеску (ЄСВ) на загальну суму 1 979,41 гривні.

Твердження Центру про допущення технічної помилки під час нарахування заробітної плати зазначеному працівнику не відповідає дійсності, позаяк відповідно до наказів про преміювання від 29.01.2016 № 64к, від 29.02.2016 № 129к, від 31.03.2016 № 206к та від 29.04.2016 № 272л ОСОБА_6 включено до переліку працівників, яким призначено премії у січні-квітні 2016 року та встановлено розмір премії.

З огляду на викладене, премію ОСОБА_6 нараховано та виплачено не через допущення помилки під час нарахування заробітної плати, а відповідно до наказів про преміювання, якими встановлена премія.

Як вбачається з листів позивача від 06.09.2018р. № 14/208/Б, від 10.10.2018 р. № 14/239/Б, від 05.11.2018 р. № 14/235/Б, адресованих Держаудитслужбі, для виконання вимоги в частині усунення порушення ст. 151 КзПП України та недотримання вимог Колективного договору Центру протягом січня-квітня 2016 року проведено службову перевірку. Відповідальними за дане порушення працівниками подано до Центру заяви про відшкодування завданої Центру шкоди. В жовтні ОСОБА_7 частково відшкодувала шкоду в сумі 2000 грн. (прибутковий касовий ордер № 12 від 26.10.2018).

Що стосується п. 5 спірної вимоги.

Відповідач стверджує, що Центр на порушення пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 03 квітня 1993 р. № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» та пункту 5 Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженого наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства фінансів України від 28 червня 1993 р. №43, здійснив нарахування та виплату заробітної плати зовнішнім сумісникам за час перебування їх за місцем основної роботи на лікарняному та у відрядженні, через що нараховано та сплачено заробітної плати за невідпрацьований ними робочий час, а також сплачено єдиного соціального внеску на загальну суму 7 652,46 грн., чим завдано Центру матеріальної шкоди на цю суму.

Оцінюючи правомірність вказаного пункту вимоги суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.93 № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» (далі - Постанова № 245) та пункту 5 Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженого спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28.06.93 № 43, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.06.93 за № 76 (далі - Наказ № 43), оплата праці сумісників здійснюється за фактично виконану роботу.

Відповідно до пункту 16 Порядку № 550 ревізія проводиться шляхом: - документальної перевірки, що передбачає контроль за установчими, фінансовими, бухгалтерськими (первинними і зведеними) документами, статистичною, фінансовою та бюджетною звітністю, господарськими договорами, розпорядчими та іншими документами об'єкта контролю, пов'язаними з плануванням і провадженням фінансово-господарської діяльності, веденням бухгалтерського обліку, складенням фінансової звітності; - фактичної перевірки, що передбачає контроль за наявністю грошових сум, цінних паперів, бланків суворої звітності, оборотних і необоротних активів, інших матеріальних і нематеріальних цінностей шляхом проведення інвентаризації, обстеження та контрольного обміру виконаних робіт.

Встановлено, що відповідальний секретар Центру Гударенко С.О. за основним місцем роботи (ДУ «Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України») з 11.04.2016 по 27.05.2016 (11.04-15.04 лікарняний лист № 319944; 16.04-06.05 лікарняний лист № 577763; 07.05.-27.05 лікарняний лист № 577874) перебувала на лікарняному та з 20.07.2016 по 29.07.2016 у відрядженні (наказ державної установи від 13.07.2016 № 140-вк), тоді як у Центрі за зазначений період їй проводилося Нарахування та виплата заробітної плати, а саме: за період з 11.04.2016 по 27.05.2016 на суму 4 670,22 грн та перерахування єдиного соціального внеску (ЄСВ) на суму 1 027,45 грн, за період з 20.07.2016 по 29.07.2016 на суму 945,46 грн та перерахування єдиного соціального внеску (ЄСВ) на суму 208,0 грн, чим порушено вимоги пункту 2 Постанови № 245 та Наказу № 43.

Також відповідальний секретар Центру Смагіна Т.В. за основним місцем роботи (ДУ «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка НАМН України») з 13.05.2016 по 18.05.2016 перебувала у відрядженні (наказ державної установи від 12.05.2016 № 3-к), тоді як у Центрі за зазначений період їй проводилося нарахування та виплата заробітної плати на суму 656,83 грн. та перерахування єдиного соціального внеску (ЄСВ) на суму 144,50,0 грн., чим порушено вимоги пункту 2 Постанови № 245 та Наказу № 43.

Отже зазначене порушення призвело до зайвого нарахування та виплати заробітної плати сумісникам Центру, зокрема до зайвого перерахування єдиного соціального внеску (ЄСВ) на загальну суму 7 652,46 грн, а саме: ОСОБА_9- 6 851,13 грн та ОСОБА_10 - 801,33 гривні.

Як вбачається з листів позивача від 06.09.2018р. № 14/208/Б, від 10.10.2018 р. № 14/239/Б, від 05.11.2018 р. № 14/235/Б, адресованих Держаудитслужбі, для виконання вимоги в частині усунення порушень законодавства щодо нарахування та виплати зарплати зовнішнім сумісникам Центру за час їх перебування на лікарняному та у відрядженні, робоча група Центру звернулась до вказаних осіб з пропозицією про повернення коштів та отримала попередню згоду на повернення коштів у касу Центру. На час звернення ОСОБА_10 відшкодовано завдану шкоду повністю в сумі 801,33 грн (ПКО №11 від 10.10.2018), ОСОБА_11 відшкодовано шкоду частково - в сумі 1700,00 грн. (ПКО № 13 від 26.10.2018).

Що стосується п. 6 спірної вимоги.

Відповідач виявив, що Центр у 2016 році здійснив видатки з фонду сприяння розвитку системи охорони здоров'я на 598,0 тис. грн більше, ніж передбачено фінансовим планом Центру на 2016 рік, що є порушенням частин другої та восьмої статті 75 Господарського кодексу України та пункту 6.16 Статуту Центру.

Оцінюючи правомірність вказаного пункту вимоги суд звертає увагу на наступне.

Згідно з частиною другою статті 75 Господарського кодексу України основним плановим документом державного комерційного підприємства є фінансовий план, відповідно до якого підприємство отримує доходи і здійснює видатки, визначає обсяг та спрямування коштів для виконання своїх функцій протягом року за установчими документами.

Відповідно до п. 6.16 Статуту Центру (у редакції 2016-2018 років) фонди використовуються відповідно до фінансового плану Центру.

Встановлено, що фінансовим планом Центру на 2016, 2017 та 2018 рік заплановані витрати фонду сприяння розвитку системи охорони здоров'я за кодом рядка 2050 «Інші фонди» відповідно на суму 729,0 тис. грн (2016 рік), 600,0 тис. грн (2017 рік) та 194,0 тис. грн (І квартал 2018 року).

При цьому Центром у 2016 році здійснено витрат фонду сприяння розвитку системи охорони здоров'я, понад визначені фінансовим планом на 2016 рік обсяги цих витрат, на суму 598,0 тис. грн (передбачено - 729,0 тис. грн, здійснено витрат - 1 327,0 тис. грн), чим порушено частину другу статті 75 Господарського кодексу України та пункт 6.16 Статуту Центру.

Як вбачається з листів позивача від 06.09.2018р. № 14/208/Б, від 10.10.2018 р. № 14/239/Б, від 05.11.2018 р. № 14/235/Б, адресованих Держаудитслужбі, для виконання вимоги в частині усунення порушень ч. 2 та ч. 8 ст. 75 ГУ України та п. 6.16 Статуту Центру Центром прийняте розпорядження про посилення контролю за видатками з фонду розвитку системи охорони здоров'я, передбаченими у фінансовому плані Центру.

Що стосується п. 7 спірної вимоги.

Відповідач стверджує, що у 2017 році під час проведення Центром процедур закупівель, оголошення про які оприлюднені в інформаційно-телекомунікаційній системі Prozorro за номерами ID: UA-2017-01-06-000776-b, UA-2017-01-16-001158-b та UA-2017-01- 06-000780-b, учасники процедури закупівлі подали тендерні пропозиції, які не відповідали умовам тендерної документації, а тендерний комітет Центру на порушення вимог частини першої статті 30, частини першої статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі» не відхилив тендерних пропозицій учасників як таких, що не відповідають умовам тендерної документації, та не відмінив торгів через відхилення усіх тендерних пропозицій.

Оцінюючи правомірність вказаного пункту вимоги суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 30 Закону України «Про публічні закупівлі» № 922-VIII від 25.12.2015р. (далі - Закон № № 922-VIII) замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо:

1) учасник: - не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону; - не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником;

2) переможець: - відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю; - не надав документи, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього Закону;

3) наявні підстави, зазначені у статті 17 і частині сьомій статті 28 цього Закону;

4) тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.

Згідно ч.1 ст. 31 Закону № № 922-VIII замовник відміняє торги в разі: відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт і послуг; неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель; порушення порядку оприлюднення оголошення про проведення процедури закупівлі, повідомлення про намір укласти договір, передбаченого цим Законом; подання для участі в них менше двох тендерних пропозицій, а в разі здійснення закупівлі за рамковими угодами з кількома учасниками - менше трьох пропозицій; допущення до оцінки менше двох тендерних пропозицій, а в разі здійснення закупівлі за рамковими угодами з кількома учасниками - менше трьох пропозицій; відхилення всіх тендерних пропозицій згідно з цим Законом. Про відміну процедури закупівлі за такими підставами має бути чітко визначено в тендерній документації. Торги може бути відмінено частково (за лотом).

Відповідно до інформації, розміщеної в інформаційно-телекомунікаційній системі Prozorro за номером ID: UA-2017-01-06-000776-b, Центр 06.01.2017р. оприлюднив оголошення про проведення процедури відкритих торгів закупівлі комплексу послуг щодо перевезення вантажу очікуваною вартістю 870 000,00 гривні.

Згідно з реєстром отриманих тендерних пропозицій, розміщених на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель, за вказаною процедурою закупівлі свої тендерні пропозиції надали учасники фізична особа - підприємець ОСОБА_12 (з остаточною ціною пропозиції 697 000,00 грн) та фізична особа - підприємець ОСОБА_13 (з остаточною ціною пропозиції 700 000,00 грн).

Відповідно до інформації розміщеної в інформаційно-телекомунікаційній системі Prozorro (протокол розгляду тендерних пропозицій від 30.01.2017 № 3), Комітет Центру 30.01.2017р. визначив ФОП ОСОБА_12 переможцем торгів та прийняв рішення про намір укладення договору про закупівлю на суму 697 000,00 гривні.

Проте, у складі своєї тендерної пропозиції ФОП ОСОБА_12 для підтвердження кваліфікаційним критеріям, не надав довідку, складену в довільній формі, що містить інформацію про наявність у учасника відповідної матеріально-технічної бази, необхідної для виконання робіт, що є предметом закупівлі. З огляду на викладене, учасник ФОП ОСОБА_12 порушив вимоги пункту 1.1 додатка 1 до Тендерної документації №2/2017, у частині неподання довідки, що містить інформацію про наявність у учасника відповідної матеріально-технічної бази. Отже, тендерна пропозиція учасника ФОП ОСОБА_12 не відповідає умовам Тендерної документації № 2/2017 та мала бути згідно з пунктом 4 частини першої статті 30 Закону України «Про публічні закупівлі» відхилена Комітетом Центром як така, що не відповідає умовам тендерної документації.

За результатами електронного аукціону наступною після відхилення тендерної пропозиції ФОП ОСОБА_12 підлягала розгляду тендерна пропозиція ФОП ОСОБА_13 Однак у складі своєї тендерної пропозиції ФОП ОСОБА_13 для підтвердження кваліфікаційним критеріям не надав копії виконання аналогічних договорів. З огляду на викладене, учасник ФОП ОСОБА_13 порушив вимоги пунктів 1.1, 3.1 додатка 1, пунктів 7, 9 додатка 2 до Тендерної документації № 2/2017, у частині неподання документів, інформації, які передбачені згаданими пунктами тендерної документації. Отже, тендерна пропозиція учасника ФОП ОСОБА_13 не відповідає умовам Тендерної документації №2/2017 та мала бути згідно з пунктом 4 частини першої статті 30 Закону України «Про публічні закупівлі» відхилена Центром як така, що не відповідає умовам тендерної документації.

Таким чином, Комітет Центру на порушення вимог пункту 4 частини першої статті 30, частини першої статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі» не відхилив тендерних пропозицій учасників ФОП ОСОБА_12, ФОП ОСОБА_13 та не відмінив торгів у зв'язку з відхиленням усіх тендерних пропозицій. Натомість відповідно до інформації, розміщеної в інформаційно-телекомунікаційній системі Prozorro, за результатами процедури закупівлі (ID: UA-2017-01-06-000776- b) укладено договір про надання комплексу послуг щодо перевезення вантажу від 14.02.2017 № 22/8-17 з ФОП ОСОБА_12 на суму 697 000,00 гривні.

Відповідно до інформації, розміщеної в інформаційно-телекомунікаційній системі Prozorro за номером ID: UA-2017-01 -16-001158-b, Центр 16.01.2017 оприлюднив оголошення про проведення процедури відкритих торгів закупівлі робіт зі встановлення телекомунікаційного обладнання очікуваною вартістю 1 813 000,00 гривні. Центр 16.01.2017 за вказаною процедурою закупівлі оприлюднив в інформаційно-телекомунікаційній системі Prozorro тендерну документацію, затверджену протоколом засідання Комітету Центру від 16.01.2017 №4/17 (далі - Тендерна документація № 4/17). Кінцевий строк подання тендерних пропозицій - 31.01.2017р.

Згідно з реєстром отриманих тендерних пропозицій, розміщених на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель, за вказаною процедурою закупівлі свої тендерні пропозиції надали учасники ТОВ «АЛЕКС-ПЛЮС ЛТД» (з остаточною ціною пропозиції 1 300 000,00 грн), ТОВ «Кінтегро» (з остаточною ціною пропозиції 1 549 999,00 грн) та ТОВ «Українські Інфосистеми» (з остаточною ціною пропозиції 1 550 000,00 грн).

Відповідно до інформації, розміщеної в інформаційно-телекомунікаційній системі Prozorro (протокол розгляду тендерних пропозицій від 03.02.2017 № 4), Комітет Центру 03.02.2017 визначив ТОВ «АЛЕКС-ПЛЮС ЛТД» переможцем торгів та прийняв рішення про намір укладення договору про закупівлю на суму 1 300 000,00 гривні.

Однак у складі своєї тендерної пропозиції учасник ТОВ «АЛЕКС-ПЛЮС ЛТД» не надав інформацію, вказану в пункті 13 додатка 2 до Тендерної документації № 4/17, зокрема, учасники процедури закупівлі мали надати у складі тендерних пропозицій інформацію та документи, які підтверджують відповідність тендерної пропозиції учасника технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам до предмета закупівлі, установленим замовником. Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі викладено у Технічному завданні - додатку 4 до Тендерної документації.

За результатами електронного аукціону наступною після відхилення тендерної пропозиції ТОВ «АЛЕКС-ПЛЮС ЛТД» підлягала розгляду тендерна пропозиція ТОВ «Кінтегро». Проте у складі своєї тендерної пропозиції учасник ТОВ «Кінтегро» не надав розрахунку договірної ціни за цієї процедурою закупівлі з усіма розрахунками, виконаними відповідно до всіх норм та законів у електронному вигляді (файл у форматі *.sts або *.bsdu або *.bdcu, експортований з програмного комплексу через обмінний блок даних). Отже, учасник ТОВ «Кінтегро» порушив вимоги пункту 16 додатку 2 до Тендерної документації № 4/17, в частині неподання інформації щодо розрахунку договірної ціни в електронному вигляді.

Таким чином, тендерна пропозиція учасника ТОВ «Кінтегро» не відповідає умовам Тендерної документації № 4/17 та мала бути згідно з пунктом 4 частини 1 статті 30 Закону України «Про публічні закупівлі» відхилена Центром як така, що не відповідає умовам тендерної документації.

За результатами електронного аукціону наступною після відхилення тендерної пропозиції ТОВ «Кінтегро» підлягала розгляду тендерна пропозиція ТОВ «Українські Інфосистеми». Проте у складі своєї тендерної пропозиції учасник ТОВ «Українські Інфосистеми» не надав документів та інформації, що зазначені в пункті 5.1 Розділу 3, підпункті 7 пункту 2 Додатку 1, пунктах 2, 3, 5, 8, 16 Додатку 2 Тендерної документації № 4/17.

З огляду на викладене, учасник ТОВ «Українські Інфосистеми» порушив вимоги пунктів пункті 5.1 розділу 3, підпункті 7 пункту 2 додатку 1, пунктах 2, З, 5, 8, 16 додатку 2 до Тендерної документації №4/17, у частині неподання документів, інформації, які передбачені переліченими пунктами тендерної документації.

Отже, тендерна пропозиція учасника ТОВ «Українські Інфосистеми» не відповідає умовам Тендерної документації №4/17 та мала бути згідно з пунктом 4 частини першої статті 30 Закону України «Про публічні закупівлі» відхилена Центром, як така, що не відповідає умовам тендерної документації.

З огляду на викладене, Комітет Центру відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 30, частини 1 статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі» був зобов'язаний відхилити всі тендерні пропозиції учасників зазначеної процедури закупівлі та відмінити торги.

Відповідно до інформації, розміщеної в інформаційно-телекомунікаційній системі Prozorro за номером ID: UA-2017-01-06-000780-b, Центр 06.01.2017р. оприлюднив оголошення про проведення процедури відкритих торгів закупівлі мережевих компонентів очікуваною вартістю 952 000,00 гривні.

Згідно з реєстром отриманих тендерних пропозицій, розміщених на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель, за вказаною процедурою закупівлі свої тендерні пропозиції надали учасники ТОВ «НАВІГАТОР КОРПОРЕЙШН» (з остаточною ціною пропозиції 750 000,00 грн.) та ТОВ «Скайвелл» (з остаточною ціною пропозиції 891 500,00 грн). За результатами електронного аукціону найнижчу ціну тендерної пропозиції, а саме 750 000,00 грн, запропонувало ТОВ «НАВІГАТОР КОРПОРЕЙШН».

Відповідно до інформації, розміщеної в інформаційно-телекомунікаційній системі Prozorro 27.01.2017Р., Центр через невідповідність тендерної пропозиції умовам тендерної документації відхилив пропозицію учасника ТОВ «НАВІГАТОР КОРПОРЕЙШН» та 30.01.2017р. визначив ТОВ «Скайвелл» переможцем торгів і прийняв рішення про намір укладення договору про закупівлю на суму 891 500,00 гривні.

Однак за результатами перевірки тендерної пропозиції ТОВ «Скайвелл» на її відповідність вимогам тендерної документації та законодавству встановлено, що у складі своєї тендерної пропозиції учасник ТОВ «Скайвелл» не надав інформацію та документи, вказані в пункті 5.1 розділу 3 Тендерної документації № 1/17. Зокрема, відповідно до пункту 5.1 розділу 3 Тендерної документації № 1/17 учасники процедури закупівлі мають надати у складі тендерних пропозицій інформацію та документи, які підтверджують відповідність тендерної пропозиції учасника технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам до предмета закупівлі, установленим Центром за формою, наведеною у додатку 4 до тендерної документації, зокрема всі документи, зазначені у цьому додатку.

Отже, тендерна пропозиція учасника ТОВ «Скайвелл» не відповідає умовам Тендерної документації № 1/17 та мала бути згідно з пунктом 4 частини 1 статті 30 Закону України «Про публічні закупівлі» відхилена Центром, як така, що не відповідає умовам тендерної документації.

Таким чином, Комітет Центру на порушення вимог пункту 4 частини першої статті 30 частини першої статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі» не відхилив тендерну пропозицію учасника ТОВ «Скайвелл» та не відмінив торги у зв'язку з відхиленням усіх тендерних пропозицій.

Як вбачається з листів позивача від 06.09.2018р. № 14/208/Б, від 10.10.2018 р. № 14/239/Б, від 05.11.2018 р. № 14/235/Б, адресованих Держаудитслужбі, для виконання вимоги в частині усунення порушень законодавства про публічні закупівлі Центром було подано до відповідача План удосконалення роботи тендерного комітету. Як зазначає позивач у вказаних листах, заходи, передбачені Планом, виконуються Тендерним комітетом Центру відповідно до вимог чинного законодавства.

Тобто, зважаючи на викладене, позивачем частково вжито заходів щодо усунення порушень законодавства в частині встановлених порушень та направлено підтвердні документи про їх виконання відповідачу.

Стосовно посилання позивача на те, що відповідачем не було враховано його заперечення до акту ревізії, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 40 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006р. № 550, у разі наявності заперечень (зауважень) щодо змісту акта ревізії керівник, головний бухгалтер чи інші особи підписують його із застереженням.

Згідно з пунктом 43 цього Порядку орган державного фінансового контролю аналізує правильність обґрунтувань, викладених у запереченнях (зауваженнях), і строком не пізніше ніж 15 робочих днів після отримання заперечень (зауважень) дає на них письмовий висновок, який затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником.

У разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж З робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) об'єкту контролю надсилається письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування (пункт 46 цього ж Порядку).

На виконання пункту 2.6 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Державної аудиторської служби України на II квартал 2018 року проведено планову виїзну ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Центру за період з 01.01.2016р. по 01.05.2018р., якою встановлено низку порушень, що відображені в акті ревізії від 03.07.2018р. № 04-21/11. Акт ревізії об'єктом контролю підписано із запереченнями, на які листом від 02.08.2018 № 04-14/788 надіслано висновки.

Отже, Держаудитслужба відповідно до норм законодавства розглянула заперечення Центру та надала висновки на заперечення з обґрунтуванням позиції.

Окрім зазначеного вище, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26 січня 1993 року № 2939-XII з наступними змінами та доповненнями у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України № 2939-ХІІ) головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Частиною 3 ст. 2 Закону № 2939-ХІІ передбачено, що державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.

Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування та перевірок державних закупівель установлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» визначені права органу державного фінансового контролю.

Так, у п. 7 ст. 10 цього Закону орган державного фінансового контролю має право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

А згідно з п. 10 ст. 10 наведеного вище Закону орган державного фінансового контролю має право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Крім того, перевіряючи викладені у запереченнях доводи відповідача, про те, що участь суду у відносинах фінансового контролю, які виникають між органом такого контролю та підконтрольним суб'єктом, можлива лише на стадії реалізації повноважень, передбачених п. 10 ст.10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», суд звертає увагу на таке.

Як видно зі змісту ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», презюмується, що наданому органу державного фінансового контролю праву кореспондує обов'язок керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, вжити певні юридично значимі дії. Тобто, в даному випадку, така вимога, що передбачена пунктами 45, 46 Порядку №550, є формою рішення суб'єкта владних повноважень, реалізація якого тягне за собою певні правові наслідки. Це, зокрема, передбачає, що виконуючи вимогу органу державного фінансового контролю посадова особа підконтрольної організації здійснює вплив на фінансово-господарську діяльність такої організації.

В постановах Колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 15.04.2013 у справі № 21-40а14 та від 13.05.2013 у справі № 21-89а14, на які посилається відповідач у своїх запереченнях, суд вказав «…Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом

На підставі наведеного колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про наявність у органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

В порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача.

Зважаючи на те, що збитки відшкодовуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов, а не за поданням адміністративного позову підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною».

З наведеного випливає, що висновок Колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України стосується випадків, коли оскаржується вимога до підконтрольної установи про відшкодування збитків.

Водночас, вказані постанови Верховного Суду України не містять висновку про відсутність у підконтрольної установи права на оскарження у судовому порядку вимоги органу державного фінансового контролю про усунення порушень, за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки. Крім того, Колегія Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вказала, що в порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача.

Оскільки вимога органу державного фінансового контролю є обов'язкова для виконання підконтрольною установою, то вона породжує у підконтрольної установи певні обов'язки, реалізація яких може вплинути на результати діяльності підконтрольної установи. Відтак, суд вважає, що така вимога підлягає оскарженню, а наведені вище доводи відповідача - помилковими.

Також суд вважає, що неможливість оскарження вимоги в частині правильності обчислення збитків, які орган державного фінансового контролю визначає на підставі методики, затвердженої Кабінетом Міністрів України, не стосується випадків перевірки судом доводів сторін стосовно висновку органу державного фінансового контролю про наявність збитків як таких, без урахування питання про правильність їх обчислення (коли спір стосується власне факту наявності збитків, а не їх розміру).

Згідно із частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В даному випадку, суд вважає, що відповідач при формуванні висновків, складанні акта ревізії та розгляді заперечень позивача діяв на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Натомість, позивачем не доведено належними і допустимими доказами обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

З урахуванням вищевикладеного, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих учасниками справи доказів, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись статтями 77, 139, 241-246, 250, 255, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя О.В. Патратій

Дата складання повного тексту рішення - 29 березня 2019 року