Рішення № 80796311, 28.03.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2019 року справа № 580/422/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Тимошенко В.П.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про стягнення компенсації втрати частини доходів у зв?язку з порушенням строків їх виплати,

встановив:

05 лютого 2019 року до Черкаського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 (18000, АДРЕСА_1) з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3), в якому просить:

1) стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошового забезпечення у зв?язку з порушенням строків її виплати за період з 01.03.2016 по 08.06.2017 у розмірі 941,56 грн;

2) стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошового забезпечення (частини посадового окладу) у зв?язку з порушенням строків її виплати за період з 01.03.2016 по 30.06.2017 у розмірі 96,95 грн;

3) стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошового забезпечення (за час перебування у відпустці) у зв?язку з порушенням строків її виплати за період з 01.08.2016 по 15.08.2016 та з 24.12.2016 по 09.01.2017 у розмірі 97,85 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що з 01.03.2016 по даний час проходить службу УПП ДПП. З 01.06.2016 по 30.10.2017 відповідачем не нараховувалась та не виплачувалась доплата за службу в нічний час. 09.02.2018 рішенням Черкаського окружного адміністративного суду у справі № 823/2049/18, яке набрало законної сили 23.05.2018 нараховано та присуджено до стягнення з Департаменту патрульної поліції заборгованість по індексації грошового забезпечення на її користь в сумі 4691 грн. 23 коп. за період з 01.06.2016 по 08.06.2017. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду у справі № 823/1910/17, яке набрало законної сили 29.11.2018 нараховано та присуджено до стягнення з Департаменту патрульної поліції на її користь заборгованість по грошовому забезпеченню за березень-червень 2016 рік в сумі 280 грн. 00 коп. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду у справі № 2340/3730/18, яке набрало законної сили 17.12.2018 нараховано та присуджено до стягнення з Департаменту патрульної поліції на її користь заборгованість по грошовому забезпеченню з урахуванням стягнутих доплат за службу в нічний час за періоди з 01.08.2016 по 15.08.2016 в сумі 168,00 грн, з 24.12.2016 до 09.01.2017 у сумі 190, 40 грн. 05.12.2018 позивач подав заяву до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про виплату компенсації за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати. У відповіді від 23.01.2019 № 1180/41/5/05-2019 відповідач зазначив, що виплата компенсації за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати доплат за службу в нічний час рішенням суду не передбачено. Сумі доплати за службу в нічний час стягнуто з Департаменту в липні 2018 року. Не погоджуючись з відповіддю відповідача позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 11.02.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

05.03.2019 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні позову відмовити повністю. В обгрунтування свого відзиву зазначив, що оскільки суми грошового забезпечення у зв?язку зі службою в нічний час в період з 01.03.2016 по 30.11.2017, посадового окладу за період з 01.03.2016 по 30.06.2016, а також частини грошового забезпечення з урахуванням стягнутих доплат за службу в нічний час позивачу не нараховувались, то вимоги про стягнення компенсації втрати частини грошових доходів у зв’язку з порушенням термінів їх виплати з огляду на положення норм Закону № 2050-ІІІ та Порядку № 159 проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв’язку з порушенням термінів їх виплати, є безпідставними і задоволенню не підлягають.

На підставі ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи проводиться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає про таке.

ОСОБА_1 у період з 01.03.2016 по теперішній час проходить службу в Управління патрульної поліції Черкаської області Департаменту патрульної поліції України.

09.02.2018 рішенням Черкаського окружного адміністративного суду у справі № 823/2049/17, яке набрало законної сили 23.05.2018, стягнуто з Департаменту патрульної поліції України заборгованість по грошовому забезпеченню у вигляді доплати за службу в нічний час на користь ОСОБА_1 в сумі 4691 грн. 23 коп. та заборгованість по індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в сумі 2718 (дві тисячі сімсот вісімнадцять) грн. 85 коп. Як вбачається з матеріалів справи, а саме копії виписки по картковому рахунку ОСОБА_2 за період з 01.01.2018 по 29.01.2019, рішення суду виконане 17.07.2018.

23.10.2018 рішенням Черкаського окружного адміністративного суду у справі № 823/1910/17, яке набрало законної сили 29.11.2018, стягнуто з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 заборгованість по грошовому забезпеченню за березень – червень 2016 року в розмірі 280 (двісті вісімдесят) грн 00 коп. Як вбачається з матеріалів справи, а саме копії виписки по картковому рахунку ОСОБА_2 за період з 01.01.2018 по 29.01.2019, рішення суду виконане 28.01.2019.

16.11.2018 рішенням Черкаського окружного адміністративного суду у справі № 2340/3730/18, яке набрало законної сили 20.02.2019, зобов’язано Департамент патрульної поліції Національної поліції України нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення з урахуванням стягнутих доплат за службу у нічний час за періоди з 01.08.2016 до 15.08.2016 у сумі 168 грн., з 24.12.2016 до 09.01.2017 у сумі 190,40 грн., а всього у сумі 358 (триста п’ятдесят вісім) грн. 40 коп. Як вбачається з матеріалів справи, а саме копії виписки по картковому рахунку ОСОБА_2 за період з 01.01.2018 по 29.01.2019, рішення суду виконане 28.01.2019.

05.12.2018 позивач подав заяву до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, в якій просив виплатити компенсацію за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати у сумі 941 грн. 56 коп.

Відповідач листом від 23.01.2019 № 1180/41/5/05-2019 повідомив позивача про те, що виплат компенсації за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення рішенням суду не передбачено.

Незгода позивача із вказаною відмовою зумовила його звернення до суду з даним позовом, при вирішенні якого суд виходить з такого.

Питання, пов'язані із здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовано Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року №2050-ІІІ та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів її виплати, прийнятим для реалізації згаданого Закону та затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 січня 2001 року № 159.

Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого і органу (особи).

Статтею 2 даного Закону передбачається, що компенсація громадянам втрати частини у зв'язку з порушенням строків їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Відповідно до статей 3, 4 вказаного Закону сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Відповідно до положень статті 6 зазначеного Закону компенсацію виплачують за рахунок: власних коштів - підприємства, установи і організації, які не фінансуються і не дотуються з бюджету, а також об'єднання громадян; коштів відповідного бюджету - підприємства, установи і організації, що фінансуються чи дотуються з бюджету; коштів Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, інших цільових соціальних фондів, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.

Статтею 7 вказаного Закону встановлено, що відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку. Відповідальність власника або уповноваженого ним органу (особи) за несвоєчасну виплату доходів визначається відповідно до законодавства.

Відповідно по ч. ч. 1, 2 ст. 94 Закону України “Про Національну поліцію” поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

Відповідно до ч. 5 ст. 94 Закону України “Про Національну поліцію” грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.

У розумінні Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати» заробітна плата (грошове забезпечення) є доходом громадянина, вона не носить разового характеру навіть у випаду її присудження за рішенням суду. При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Крім того, пункти 1, 2 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 січня 2001 року №159 кореспондуються з положеннями Закону України «Про компенсацію громадянам частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати» і лише конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій.

Відповідно до пункту 4 Порядку, сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов’язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексі інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов'язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у звязку з порушенням строків їх виплати.

При цьому суд зазначає, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв’язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

З аналізу норм Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати” та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою КМУ від 21.02.2001 № 159 слідує, що підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов:

1) нарахування громадянину належних йому доходів, а саме заробітної плати (грошове забезпечення), пенсії, соціальних виплат, стипендії;

2) доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата).

3) порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання);

4) затримка виплати доходів один і більше календарних місяців;

5) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, наведеного у постанові від 18.11.2014 у справі №21-518а14, основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

У постанові від 21.05.2014 у справі №6-43цс14 Верховний Суд України зазначив, що за наявності визначених Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" умов у тому самому порядку компенсації підлягає присуджена за рішенням суду сума, якщо ці умови настали у зв'язку з несвоєчасним виконанням рішення суду.

Тобто, коли суми нараховуються рішенням суду, то підстава для виплати компенсації виникає у зв’язку з несвоєчасним виконанням рішення суду.

Тож визначальними обставинами для виплати компенсації є дати нарахування та фактичної виплати вказаних доходів.

Основною умовою для виплати громадянину компенсації, передбаченої статтею 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Матеріалами справи підтверджується, що рішення Черкаського окружного адміністративного суду у справі № 823/2049/17 від 09.02.2018 набрало законної сили 23.05.2018, рішенням Черкаського окружного адміністративного суду в справі № 823/1910/18 від набрало законної сили 29.11.2018.

Як встановлено судом на виконання вищевказаних рішень суду відповідачем 17.07.2018 перераховано на картковий рахунок позивача 4691,22 грн (згідно рішення суду у справі №823/2049/17), 28.01.2019 перераховано на картковий рахунок позивача 280,00 грн (згідно рішення суду №823/1910/18).

Отже в даному випадку нарахування та виплата належних позивачу сум була проведена протягом двох місяців з моменту набрання рішеннями суду у справах № 823/2049/17 та №823/1910/18 законної сили.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем допущено порушення встановленого строку виплати грошового забезпечення, тому у позивача є право на отримання компенсації втрати частини доходу за невчасне виконання рішень суду у справах № 823/2049/17 та №823/1910/18, а саме за період з 01.03.2016 по 08.06.2017 у розмірі 941,56 грн та за період з 01.03.2016 по 30.06.2017 у розмірі 96,95 грн.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду у справі № 2340/3730/18 від 16.11.2018, набрало законної сили 20.02.2019.

Як встановлено судом на виконання вищевказаного рішення суду відповідачем 28.01.2019 перераховано на картковий рахунок позивача 358,40 грн.

Отже в даному випадку нарахування та виплата належних позивачу сум була проведена у встановлений законом строк, а тому позов в цій частині до задоволення не підлягає.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням наведеного в сукупності суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Оскільки, позивач звільнений від сплати судового збору тому розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 72-73, 76-77, 139, 143, 243-246, 255, 257, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, ідентифікаційний код 40108646) на користь ОСОБА_1 (18000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) компенсацію втрати частини грошового забезпечення у зв?язку з порушенням строків її виплати за період з 01.03.2016 по 08.06.2017 у розмірі 941 (дев?ятсот сорок одну) грн 56 коп.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, ідентифікаційний код 40108646) на користь ОСОБА_1 (18000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) компенсацію втрати частини грошового забезпечення (частини посадового окладу) у зв?язку з порушенням строків її виплати за період з 01.03.2016 по 30.06.2017 у розмірі 96 (дев?яносто шість) грн 95 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст.255 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295-297 КАС України шляхом подання до суду першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням п.п.15.5. п.15 ч.1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складений 28.03.2019

Суддя В.П. Тимошенко