Рішення № 80795554, 26.02.2019, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2019 р. Справа № 480/4097/18

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соп'яненка О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Усенко І.М.,

представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представників відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Комунального підприємства Сумської міської ради "Електроавтотранс" до Головного управління ДФС у Сумській області про визнання дій протиправними та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, який мотивує тим, що рішенням ГУ ДФС у Сумській області від 31.07.2018 до нього застосовано штрафні санкції в розмірі 20% та пеню за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період з 21.11.2015 по 05.05.2017.

Оскаржив рішення в адміністративному порядку. Рішенням ДФС України скарга залишена без задоволення. Вважає рішення відповідача протиправним.

Позивач є платником ЄСВ. Відповідно до вимог ч. 8 с. 9 закону зобов'язаний сплачувати внески, нараховані за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця. Під час кожної виплати заробітної плати зобов'язаний сплачувати нараховані на ці суми внески. Винятком є випадок, коли внесок уже сплачений у строки, зазначені вище.

Відповідно до вимог КЗпП України заробітна плата виплачується регулярно у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, але не рідше двох разів на місяць через проміжок, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

При виплаті заробітної плати із дотриманням вимог КЗпП України ЄСВ також має сплачуватися одночасно з такими виплатами. При затримці виплати заробітної плати, внески мають сплачуватися не пізніше 20 числа наступного місяця.

Законом встановлено окрему відповідальність за несплату ЄСВ до 20 числа наступного місяця відповідно до п. 2 ч.11 ст. 25 закону у розмірі 20% своєчасно не сплаченої суми. За несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми внеску одночасно з видачею сум заробітної плати, на які нараховується внесок, накладається штраф у розмірі 10% несплачених сум.

Листом від 11.05.2018 відповідач повідомив позивачу про те, що за інформацією з баз даних ДФС за позивачем обліковуються несвоєчасно сплачені суми ЄСВ за період з 23.11.2015 по 05.05.2017. просив надати з цього приводу пояснення та документи на підтвердження фактичної сплати внеску.

Листом від 09.07.2018 повідомив відповідачу, що підприємством одночасно з виплатою заробітної плати сплачувався ЄСВ, на підтвердження наді платіжні доручення. Відповідно до вимог Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті призначення платежу визначається платником. Відповідно до вимог п. 1 ч. 10 ст. 9 Закону України N 2464-VI ЄСВ слід вважати сплаченим у день списання банком або центральним органом виконавчої влади , що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів. Відповідач безпідставно застосував санкцію у розмірі 20%.

Відповідач безпідставно відобразив 08.05.2016 у інтегрованій картці платника заборгованість зі сплати штрафу у сумі 217236,81 та пені у сумі 43897,90 грн. за рішенням від 30.03.2016. Це рішення було оскаржено позивачем, а відмова у розгляді скарги оскаржувалась у судовому порядку. Постанова суду набрала законної сили 20.09.2016, а рішення за результатами розгляду скарги отримано позивачем 10.11.2016. Оскарження рішення органу доходів і зборів про застосування санкцій зупиняє перебіг строку їх сплати до винесення рішення у справі. Таким чином, заборгованість зі сплати штрафних санкцій виникла лише з 20.11.2016, а не з 08.05.2016, як зазначив відповідач. Штраф та пеня були сплачені позивачем. У подальшому відповідачем застосовано штраф за несвоєчасну сплату позивачем зазначених сум за період з 08.05.2016, а не з 20.11.2018.

Про зазначені обставини позивачем було повідомлено у скарзі до ДФС України, але скарга безпідставно залишена без задоволення. Просить визнати дії ГУ ДФС У Сумській області протиправними та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені від 31.07.2018 № НОМЕР_1.

Відповідач у письмовому відзиві позов не визнав. Пояснив, що позивач є платником ЄСВ, зобов'язаний своєчасно та у повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати внески не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем у якому внески нараховано. Суми внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені у строки, встановлені законом 2464 є недоїмкою та стягуються з нарахуванням пені та застосування штрафних санкцій.

Відповідно до вимог ст. 25 ч. 11 п. 2 закону України 24564 за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску до платників застосовується штраф у розмірі 20% своєчасно не сплачених сум. Одночасно нараховується пеня з розрахунку 0,1 % суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

При проведенні аналізу повноти та своєчасності сплати єдиного внеску позивачем встановлено порушення строків сплати з 21.11.2015 по 05.05.2017. Застосовано штраф у розмірі 20% своєчасно не сплачених сум у загальному розмірі 1217682, 56 грн., нараховано пеню у розмірі 142019,73 грн. посилання позивача на вимоги ст. 115 КЗпП України вважає безпідставними, оскільки цим нормативним актом не регулюється порядок сплати ЄСВ. Вважає, що податкове повідомлення-рішення є правомірним. Просить у задоволенні позову відмовити.

У судовому засіданні представники позивача позов підтримали із зазначених підстав. Пояснили, що відповідачем не взято до уваги надані за його запитом платіжні доручення, що підтверджують сплату підприємством внеску. Безпідставно обраховувались як борг суми, визначені рішенням відповідача, що перебувало у стадії оскарження. Сплачені суми безпідставно зараховувались на погашення цієї заборгованості у порядку календарної черговості.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечення проти позову підтримав із зазначених підстав. Пояснив, що позивачем допущено несвоєчасну сплату внесків. За таке порушено передбачено покарання у вигляді штрафу в розмірі 20% несплаченої суми та нарахування пені. Скарга на попереднє рішення була повернута без розгляду та суми, визначені рішенням обліковувались як борг, який також позивач не сплатив вчасно. Після визнання судом таких дій протиправними зміни в обліку не проводились.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню. Судом встановлено, що 30.03.2016 відповідачем прийнято рішення про застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. 10.05.2016 підприємством оскаржено таке рішення у адміністративному порядку. 19.05.2016 ГУ ДФС у Сумській області прийнято рішення про залишення скарги без розгляду через пропуск строку оскарження рішення. Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 13.07.2016 висновки відповідача про пропуск строку оскарження визнано безпідставними, а рішення про залишення скарги без розгляду протиправним та скасовано. Зобов'язано ГУ ДФС у Сумській області розглянути скаргу позивача (т. 1, а.с. 34-36). Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2016 постанова суду першої інстанції залишена без змін (т.1, а.с. 37-39).

На виконання судових рішень відповідачем розглянуто скаргу позивача на рішення ДПІ у м. Сумах від 30.03.2016 № НОМЕР_2 про застосування штрафних санкцій у загальному розмірі 217236,81 грн. та нарахування пені у сумі 43897,9 грн. за несплату ( неперерахування, несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску. 19.10.2016 прийнято рішення про залишення скарги без розгляду. За твердженням позивача, таке рішення ним отримано 10.11.2016, що підтверджується відміткою про отримання вхідної кореспонденції (т.1, а.с. 40-43). Ця обставина відповідачем ніякими доказами не спростована.

Рішенням ГУ ДФС у Сумській області від 31.07.2018 до позивача застосовано штрафні санкції за несплату (неперерахування, несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період з 21.11.2015 по 05.05.2017 у розмірі 1217682,56 грн. штрафу та 142019,73 грн. пені (т. 1, а.с. 9).

Позивачем на підтвердження факту сплати єдиного внеску надано копії платіжних доручень (т. 1 а.с. 63-250, т. 2 а.с. а.с. 1-250, т. 3 а.с. 1-250, т. 4 а.с. 1-85). З наданого відповідачем витягу з інтегрованої картки позивача вбачається, що з 08.05.2016 суми штрафних санкцій та пені, визначені за рішення від 30.04.2016 № НОМЕР_2 обліковуються як борг і з цього періоду проводиться нарахування пені за їх несвоєчасну сплату. (т. 4 а.с. 171). Також представником позивача у судовому засіданні повідомлено, що з цієї жати проводилось зарахування сплачених позивачем поточних внесків у рахунок погашення боргу за вказаним рішенням.

Відповідно до ч. 14 ст. 25 закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа органу доходів і зборів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску. Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти календарних днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для зарахування єдиного внеску. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу доходів і зборів вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це територіального органу доходів і зборів, яким прийнято це рішення. Оскарження рішення органу доходів і зборів про застосування фінансових санкцій зупиняє перебіг строку їх сплати до винесення органом доходів і зборів вищого рівня та/або центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або судом рішення у справі. Строк сплати фінансових санкцій також зупиняється до ухвалення судом рішення у разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки, якщо застосування фінансових санкцій пов'язано з виникненням або несвоєчасною сплатою суми недоїмки. Порядок, строки та процедура оскарження вимоги про сплату єдиного внеску поширюються на оскарження рішень органу доходів і зборів щодо нарахування пені та застосування штрафів.

Відповідно до ч. 4 ст. 25 “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску. Орган доходів і зборів, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску протягом 30 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Якщо протягом цього строку вмотивоване рішення органом доходів і зборів не надсилається платнику єдиного внеску, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску. Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку. У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

З наведених норм вбачається, що оскарження платником протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення органу доходів і зборів про застосування фінансових санкцій зупиняє перебіг строку їх сплати до винесення органом доходів і зборів вищого рівня та/або центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або судом рішення у справі.

Як було встановлено судом при розгляді позову позивача, рішення ДПІ в м. Сумах про застосування штрафних санкцій від 30.04.2016 № НОМЕР_2 оскаржено КП СМР “Електроавтотранс” у встановлений строк. За таких обставин, строк сплати визначених рішенням штрафних санкцій та пені перервався до моменту розгляду скарги позивача. Як було зазначено вище, рішення за скаргою прийнято відповідачем 19.10.2016. Позивачем рішення отримано 10.11.2016. У зв'язку з тим, що скарга позивача була залишена без розгляду, саме з 10.11.2016 у нього виник обов'язок сплатити протягом десяти днів визначені рішенням від 30.03.2016 суми штрафних санкцій та пені. Лише з 20.11.2016, у випадку несплати позивачем, визначені рішенням від 30.04.2016 суми вважалися недоїмкою. Суд вважає обґрунтованим твердження позивача про те, що до 20.11.2016 відповідач не мав ніяких правових підстав обліковувати визначені рішенням від 30.04.2016 суми штрафу та пені як недоїмку зі сплати єдиного внеску, нараховувати пеню за їх несвоєчасну сплату та проводити зарахування сплачених внесків у рахунок погашення недоїмки за рішенням від 30.04.2016 №№ НОМЕР_2.

З наданого відповідачем витягу з інтегрованої картки позивача вбачається, що наведені вимоги закону та висновки суду, викладені у судових рішеннях за позовом КП СМР “Електроавтотранс” відповідачем до уваги не були взяті. Проведено нарахування пені за період у якому строк сплати штрафних санкцій та пені був зупинений відповідно до вимог закону.

Сума пені та штрафних санкцій, що застосовано за вказаний період у рішенні, яке оскаржується, не може бути виокремлена, оскільки відповідачем проводилось зарахування сплачених сум на погашення недоїмки за попередні періоди, що впливає на розрахунок строків заборгованості зі сплати. За таких обставин суд вважає необхідним визнати протиправним та скасувати рішення № НОМЕР_1 від 31.07.2018 у повному обсязі.

Вимоги в частині визнання протиправними дій суд вважає необґрунтованими, оскільки позивачем не надано будь-яких доказів вчинення відповідачем протиправних дій, що порушували б його права, та інтереси не зазначено які саме дії відповідача та з яких підстав він вважає протиправними.

На підставі ст. 139 КАС України суд вважає необхідним стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір, сплачений при зверненні до суду в сумі 20395,50 грн.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Комунального підприємства Сумської міської ради "Електроавтотранс" до Головного управління ДФС у Сумській області про визнання дій протиправними та скасування рішення задовольнити частково.

Скасувати рішення Головного управління ДФС у Сумській області від 31.07.2018 № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким застосовано штраф в розмірі 1 217 682,59 грн. та нарахована пеня в сумі 142 019,73 грн.

В частині вимог про визнання протиправними дій Головного управління ДФС у Сумській області відмовити в зв'язку з необгрунтованістю.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Сумській області (код ЄДРПОУ 39456414) на користь Комунального підприємства Сумської міської ради "Електроавтотранс" (код ЄДРПОУ 03328540) судовий збір в розмірі 20395,50 грн., сплачений при зверненні до суду.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення виготовлено 11.03.2019.

Суддя О.В. Соп'яненко