Ухвала суду № 80795454, 29.03.2019, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

29 березня 2019 р. Справа № 480/1137/19

Суддя Сумського окружного адміністративного суду Глазько С.М., розглянувши матеріали позовної заяви Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області до Дочірнього підприємства Публічного акціонерного товариства "Сумбуд" будівельно-монтажне підприємство "Промбуд-1" про стягнення боргу з відшкодування пільгових пенсій,-

В С Т А Н О В И В:

До Сумського окружного адміністративного суду звернулося Сумське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області з позовною заявою до Дочірнього підприємства Публічного акціонерного товариства "Сумбуд" будівельно-монтажне підприємство "Промбуд-1", в якій просить стягнути з відповідача на користь Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області борг з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсії за Списком №2 за січень - березень 2019 року в сумі 15903,06 грн.

Також позивач в позовній заяві просить розстрочити сплату судового збору за подання позовної заяви до ухвалення рішення у даній справі.

Клопотання мотивоване тим, що використання коштів Пенсійного фонду на цілі, що не передбачені Законом України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" забороняється, при цьому вказаний закон містить виключний перелік видатків, для фінансування яких використовуються кошти фонду. В зв’язку з відсутністю коштів на фінансування судових витрат, позивач просить розстрочити сплату судового збору за подання позовної заяви до суду. Крім того, відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, що діяла до 15.12.2017 року) Пенсійний фонд України та його органи були звільнені від сплати судового збору. Також зазначає, що одним з основоположних принципів, який покладений в основу функціонування системи захисту прав і свобод, побудови судової системи та здійснення правосуддя, що був задекларований в Конституції України та розкритий у Концепції вдосконалення судочинства для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів, є принцип доступності правосуддя. До змісту цього принципу віднесено обов’язок судів не відмовляти в розгляді справ компетентної юрисдикції з метою захисту порушеного права, свобод та інтересів особи, а головне - судові витрати, що несе особа (фізична/юридична), не повинні бути перешкодою для судового захисту прав.

Дослідивши матеріали позовної заяви та зміст клопотання позивача, суд відмовляє в його задоволенні та залишає позовну заяву без руху, виходячи із наступного.

Суд зазначає, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя N R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14.05.1981 р., та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

При цьому, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі “Креуз проти Польщі” “право на суд” не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 “Інші поточні платежі”, розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов’язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб’єктами владних повноважень, тощо не є підставою для звільнення (відстрочення, розстрочення) від такої сплати.

При цьому, посилання позивача на п.18 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, що діяла до 15.12.2017 р.), який передбачав звільнення від сплати судового збору Пенсійний фонд України та його органи, органи Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та Фонду соціального страхування України, суд вважає безпідставними, оскільки Законом України "Про судовий збір" у редакції Закону України №2147-VIII від 03 жовтня 2017 р. виключено п.18 ч.1 ст. 5.

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача.

Таким чином, суд зазначає, що за приписами ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За приписами ч. 1 ст. 3 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Тобто, необхідною умовою розгляду судом позовної заяви є сплата особою, яка звертається з цією заявою, судового збору у визначеному розмірі.

Із позовної заяви суд вбачає, що позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 15903 грн. 06 коп., тобто заявлено вимогу майнового характеру.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п.п. 3.1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у таких розмірах, зокрема, за подання адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою складає 1,5 відсотка позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (не менше 1921,00 грн.) і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (не більше 19210,00 грн.).

В даному випадку сума судового збору становить 1921,00 грн., яка повинна бути перерахована за наступними реквізитами:

Отримувач коштів: УК у м. Сумах/м. Суми/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37970593

Банк отримувача Державне казначейство України

МФО 899998

Рахунок отримувача 34312206084030

Код класифікації доходів бюджету 22030101.

Згідно з ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст. ст. 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні клопотання Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області про розстрочення сплати судового збору - відмовити.

2. Позовну заяву Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області до Дочірнього підприємства Публічного акціонерного товариства "Сумбуд" будівельно-монтажне підприємство "Промбуд-1" про стягнення боргу з відшкодування пільгових пенсій - залишити без руху.

3. Позивачу усунути недоліки позовної заяви в семиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

4. Копію даної ухвали направити особі, що звернулась із позовною заявою.

5. У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною та підлягає поверненню позивачеві.

6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя С.М. Глазько