Рішення № 8079534, 23.11.2009, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" листопада 2009 р.Справа № 26/168-09-4471 Господарський суд Одеської області у складі : судді                                         Никифорчука М.І. при секретареві                     Войтенко С.М.

за участю представників сторін :

від позивача : Мукоїда Л.В. за довіреністю від 26.12.2008 р.

від відповідача : не з’явився;

( представник відповідача у засідання суду не з’явився, повідомлявся належним чином про час та місце розгляду справи, повідомлення у справі)

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : ТОВ „Райффайзен Лізинг Аваль”

до відповідача : ТОВ „Зоря”

про стягнення 145811,69 грн., -

в с т а н о в и в :

ТОВ „Райффайзен Лізинг Аваль” ( далі – позивач ) звернулось із позовом до ТОВ „Зоря” ( далі –відповідач ) про стягнення 145811,69 грн. посилаючись на наступне.

29 серпня 2007 р. між сторонами у справі укладений договір фінансового лізингу № L 1045-08/07 ( далі –Договір), згідно з п.1.1 якого лізингодавець - позивач у справі - на підставі договору купівлі –продажу ( поставки) зобов’язується придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого визначаються в Специфікації (Додаток № 2 до Договору), а Лізингоодержувач –відповідач у справі - зобов’язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього Договору.

На виконання вказаного Договору позивач придбав предмет лізингу за договором купівлі - продажу та передало його у тимчасове володіння відповідачеві, про що свідчить підписаний сторонами акт приймання –передачі предмета лізингу.

Проте, відповідач у порушення умов п.п.5.1- 5.5 Договору та п. 8.1.4 Додатку № 4 до Договору, належним чином не виконував свої зобов’язання, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість на загальну суму 122654,81 грн.

Згідно п. п.3 ч.2 ст. 11 Закону України „Про фінансовий лізинг”, в редакції Закону України № 1381 - ІV від 11 грудня 2003 року, п.п.5.1, 8.1.4 Загальних умов фінансового лізингу (Додаток № 4 до Договору), - Лізингоодержувач зобов’язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Статтею 191 Господарського кодексу України визначено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Пунктом 5.3 Загальних умов передбачено, що Лізингоодержувач сплачує зазначені в Графіку поточні лізингові платежі щомісяця авансом до 8 числа поточного місяця на підставі рахунку Лізингодавця, направленого на вказану в Договорі електронну адресу Лізингоодержувача за допомогою факсимільного зв’язку. При чому у разі неотримання рахунку Лізингодавця до 5 числа поточного Лізингоодержувач зобов’язаний звернутись до Лізингодавця та отримати свій рахунок самостійно. В цьому випадку Лізингоодержувач зобов’язаний оплатити рахунок до 10 числа поточного місяця.

Відповідач із заявами або листами про неотримання рахунків до позивача не звертався.

Пунктом 5.1 Договору встановлено, що за несвоєчасну оплату будь - якого платежу ( або його частини) за Договором Лізингоодержувач сплачує Лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку розмір пені складає 11655,34грн.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 625 ЦК України відповідачеві нараховано 3% річних в сумі 1872,16 грн., індекс інфляції в розмірі - 9629,4 грн.

26.10.2009 р. до господарського суду від позивача надійшла заява про уточнення позовних, в якій позивач зазначає, що після подання позову до суду, ТОВ "Зоря" основну заборгованість за період з листопада 2008р. по червень 2009р. у сумі 122 654,81 гривень сплатило у повному обсязі, про що надано складений ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль»акт звіряння взаємних розрахунків, з доказами його відправлення на адресу відповідачу.

В заяві про уточнення позовних вимог позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у сумі 11655,34грн., 3% річних в сумі 1872,16 грн., індекс інфляції в розмірі - 9629,40 грн. за несвоєчасну оплату рахунків зазначених вище за період з листопада 2008р. по червень 2009р.

Крім того, позивач у своїй заяві про уточнення позовних вимог збільшує позовні вимоги та зазначає, що після подання позову до суду, станом на 19.10.2009 року, у ТОВ "Зоря" перед ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль»за договором фінансового лізингу № L 1045-08/07 від 29 серпня 2007 року виникла заборгованість за інший період: липень - жовтень 2009 року (22 -25 періоди лізингу), а саме

- за рахунком-фактурою №L1045-08/07/22 від 01.07.2009 року в сумі 1 464,82 грн. (рахунок на суму 5 700,53 сплачений частково лише у сумі 4 235,71 гривень);

- за рахунком-фактурою № L1045-08/07/23 від 03.08.2009 року в сумі 5 727,84 грн. (рахунок не сплачений повністю);

- за рахунком-фактурою № L1045-08/07/24 від 01.09.2009 року в сумі 5 930,34 грн. (рахунок не сплачений повністю);

- за рахунком-фактурою № L 1045-08/07/25 від 01.10.2009 року в сумі 89 051,12 гривень (рахунок не сплачений повністю).

Всього станом на 19.10.2009р. виникла заборгованість по сплаті лізингових платежів за період з липня по жовтень 2009р. у сумі 102 174,12 гривень, яку позивач просить стягнути з відповідача.

Пунктом 5.1 Договору встановлено, що за несвоєчасну оплату будь - якого платежу ( або його частини) за Договором Лізингоодержувач сплачує Лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку за період з липня по жовтень 2009р. відповідачу нарахована пеня у розмірі 1006,75грн.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 625 ЦК України відповідачеві за період з липня по жовтень 2009р. нараховано 3% річних в сумі 146,78грн., інфляційні в сумі 89,12 грн.

Розглянувши вказану заяву про уточнення позовних вимог господарський суд вважає, що вона може бути прийнята господарським судом до уваги.

Вислухавши представника позивача, проаналізувавши надані докази, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Як убачається з матеріалів справи, вищеприведені позивачем обставини повністю підтверджуються наявними у справі вищевказаними доказами –укладеним між сторонами у справі вищеприведеним Договором, Специфікацією від 29 серпня 2007 р., Графіком платежів, Загальними умовами фінансового лізингу, Актом приймання передачі предмета лізингу від 13 вересня 2007 р., рахунками –фактурами № L 1045-08/07/21 від 1 червня 2009 р., № L 1045-08/07/20 від 5 травня 2009 р., № L 1045-08/07/19 від 1 квітня 2009 р., № L 1045-08/07/18 від 2 березня 2009 р. , № L 1045-08/07/17 від 2 лютого 2009р., № L 1045-08/07/16 від 2 січня 2009р., № L 1045-08/07/15 від 1 грудня 2008 р., № L 1045-08/07/14 від 3 листопада 2008р., №L1045-08/07/22 від 01.07.2009р., № L1045-08/07/23 від 03.08.2009 р., № L1045-08/07/24 від 01.09.2009 р, № L 1045-08/07/25 від 01.10.2009 р. наданими розрахунками заборгованості відповідача.

Перевіривши надані позивачем розрахунки сум стягнення господарський суд приймає їх до уваги та вважає правильним.

До теперішнього часу вищевказані суми відповідачем не сплачені, що свідчить про порушення з боку відповідача вимог ст. 525 Цивільного кодексу України, згідно з якою одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна умов договору не допускається, і зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору

Згідно ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Зворотнього відповідачем не доведено.

Таким чином, відповідач повинен сплатити позивачеві суму основного боргу у розмірі 102 174,12 грн., суму пені у розмірі –12662,09 грн., інфляційні в сумі 9718,52 грн., 3% річних у сумі 2018,94 грн.

Аналізуючи вище приведене суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, доведеними наявними у справі доказами тому позов підлягає задоволенню.

Згідно вимог ст. 49 ГПК України на відповідача покладаються судові витрати.

Керуючись ст.ст. 525,526, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря»( 67400, Одеська область, Роздільнянський район, с. Новоселівка, код ЄДРПОУ 03767908, п/р 26008301539011 в Промінвестбанку м. Одеса, МФО 328135) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Райффайзен Лізинг Аваль” ( 04073, м. Київ, просп. Московський, 9 корп.5, код ЄДРПОУ 34480657, п/р 2600514928 в ВАТ „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 300335)–суму основного боргу в розмірі - 102174 (сто дві тисячі сто сімдесят чотири ) грн. 12 коп., 3% річних в сумі 2018 (дві тисячі вісімнадцять) грн. 94 коп., інфляційні в розмірі - 9718 (дев’ять тисяч сімсот вісімнадцять) грн. 52 коп., пені в розмірі - 12662 (дванадцять тисяч шістсот шістдесят дві) грн. 09 коп., державного мита в розмірі 2492 (дві тисячі чотириста дев’яносто дві) грн. 27 коп. та витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя