Рішення № 80795075, 27.03.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/731/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Алєксєєвої Н.Ю.,

за участю:

секретаря судового засідання – Панькіної А.С.,

представника позивача – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Полтавській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В:

28 лютого 2019 року позивач ОСОБА_3 управління ДФС у Полтавській області звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 315 508,83 грн., податку на додану вартість в розмірі 13 197,73 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що за ФОП ОСОБА_2 рахується податковий борг з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 315 508,83 грн., податку на додану вартість в розмірі 13 197,73 грн, який виник внаслідок несплати відповідачем узгоджених податкових зобов'язань.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.03.2019 року прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.

25.03.2019 позивачем до суду надано заяву про уточнення позовних вимог, за результатами розгляду якої, судом прийнято до розгляду позовні вимоги Головного управління ДФС у Полтавській області про стягнення з ФОП ОСОБА_2 податкового боргу на доходи фізичних осіб в розмірі 315 508,83 грн., податку на додану вартість в розмірі 13 197,73 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Судова повістка про виклик до суду, направлена відповідачу за зареєстрованим місцезнаходженням згідно витягу з Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулась до суду з відмітками поштової організації "за закінченням терміну зберігання".

Згідно з частиною 11 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

З огляду на викладене, відповідач вважається належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Згідно з частиною 2 статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що за даними ГУ ДФС у Полтавській області, станом на дату розгляду справи, ФОП ОСОБА_2 має податковий борг з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 315 508,83 грн., податку на додану вартість в розмірі 13 197,73 грн.

Податковий борг з податку на доходи фізичних осіб виник за наступних підстав.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_3 управлінням ДФС у Полтавській області 20.02.2017 проведено планову документальну виїзну перевірку ФОП ОСОБА_2 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2013 по 31.12.2015, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2015, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2013 по 31.12.2015.

За результатами перевірки контролюючим органом 20.02.2017 складено акт №150/16-31-13-03-29/НОМЕР_1, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.04.2017 №0002451304, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 210 992,29 грн., у т.ч. за податковими зобов'язаннями в розмірі 168 793,83 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 42 198,46 грн.

Відповідач, не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, звернувся до суду з вимогою про визнання його протиправним та скасування.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 03.04.2018 у справі №816/2242/17, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2018, у задоволенні адміністративного позову ФОП ОСОБА_2 відмовлено у повному обсязі.

Ухвалою Верховного Суду від 31.10.2018 касаційну скаргу ФОП ОСОБА_2 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.04.2018 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2018 у справі №816/2242/17 повернуто особі, яка її подала.

На момент розгляду справи податковий обов'язок зі сплати вказаної суми податку ФОП ОСОБА_2 не виконаний.

У зв'язку з несплатою грошового зобов'язання згідно з податковим повідомленням-рішенням від 06.04.2017 №0002451304 та податковою декларацією про майновий стан і доходи (для підприємців та осіб, які припинили підприємницьку діяльність) відповідачу нараховано пеню у сумі 104 516,54 грн, що підтверджується витягом з інтегрованої картки відповідача з податку на доходи фізичних осіб.

Також, за відповідачем рахується податковий борг з податку на додану вартість, який виник за наступних підстав.

ФОП ОСОБА_2 подано до ДПІ у м. Полтаві податкові декларації з податку на додану вартість:

- за листопад 2018 року від 20.12.2018, у якій відповідачем самостійно визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до державного бюджету в розмірі 23 201,00 грн.;

- за грудень 2018 року від 18.01.2019, у якій відповідачем самостійно визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до державного бюджету в розмірі 977,00 грн.;

- за січень 2019 року від 19.02.2019, у якій відповідачем самостійно визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до державного бюджету в розмірі 50,00 грн.

На момент розгляду справи податковий обов'язок зі сплати вказаних сум податку ФОП ОСОБА_2 виконаний частково, сплачено 11 288,04 грн.

Крім того, ОСОБА_3 управлінням ДФС у Полтавській області 31.08.2018 проведено камеральну перевірку ФОП ОСОБА_2 з питання своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН з податку на додану вартість.

За результатами перевірки контролюючим органом 31.08.2018 складено акт №7576/16-31-13-03/НОМЕР_1, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.12.218 №0021765013, яким:

- за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 1958,00 грн застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 195,80 грн.;

- за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 309,97 грн застосовано штраф у розмірі 20% у сумі 62,00 грн.

Дане податкове повідомлення - рішення направлялися на адресу платника податків рекомендованим листом та повернуто адресату з відміткою пошти “за закінченням строку зберігання”.

Згідно пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Даних щодо оскарження вищевказаного податкового повідомлення - рішення в адміністративному та в судовому порядку позивачем не надано, а тому вказані суми є узгодженими.

Отже, загальна сума несплачених зобов'язань складає 328 706,56 грн., у тому числі: з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 315 508,83 грн., податку на додану вартість в розмірі 13 197,73 грн.

Суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Порядок сплати податків і зборів унормований Податковим кодексом України /далі по тексту ПК України/.

Так, пунктом 57.1 статті 57 ПК України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із пунктом 56.11 статті 56 названого Кодексу не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, а згідно із пунктом 54.1 статті 54 цього Кодексу таке грошове зобов'язання вважається узгодженим.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

За визначенням підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 згаданого Кодексу "грошове зобов'язання платника податків" - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності, а за визначенням підпункту 14.1.162 пункту 14.1 цієї статті "пеня" - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Нарахування пені розпочинається: при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження); при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання /підпункти 129.1.1, 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 ПК України/ .

Оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності за правилами статті 90 КАС України, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах закінчився перебіг визначеного кодексом строку виконання податкового обов'язку по сплаті грошових зобов'язань та пені, але фактичних даних, які б засвідчували припинення податкового обов'язку внаслідок самостійного та добровільного перерахування платником податків коштів до бюджету, а також з інших підстав відповідно до положень Податкового кодексу України матеріали справи не містять.

Суд вважає, що заявлена позивачем до стягнення сума боргу в 328 706,56 грн відповідає визначенню податкового боргу, наведеному у підпункті 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України: "податковий борг" - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з пунктами 59.1, 59.3, 59.5 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків /пункт 59.1/.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання /пункт 59.3/.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається) /пункт 59.5/.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 управлінням ДФС у Полтавській області сформовано податкову вимогу форми "Ф" № 1973-17 від 22.06.2018 року, яку надіслану відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу, внесену до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, та яку повернуто контролюючому органу з відміткою поштового відділення "за закінченням встановленого строку зберігання".

За приписами пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкова вимога вважається врученою платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Відповідно до письмової інформації позивача податкову вимогу № 1973-17 від 22.06.2018 в адміністративному та судовому порядку відповідачем не оскаржено.

Враховуючи те, що відповідачем не надано доказів, які б свідчили про відкликання вказаної податкової вимоги в передбаченому ст. 60 ПК України порядку, а також доказів про виконання грошового зобов'язання в повному обсязі, погашенню підлягає сума податкового боргу відповідача, що існує на момент вирішення справи по суті.

Згідно з приписами пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України встановлено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Згідно із підпунктом 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

За визначенням пункту 41.2 статті 41 цього Кодексу контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу, є органами стягнення.

Згідно з пунктом 95.1 статті 95 цього ж Кодексу контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 вказаної статті).

Отже, за приписом пункту 95.2 статті 95 ПК України орган стягнення набуває повноваження на звернення до суду з вимогою про стягнення коштів за податковим боргом після збігу строку в 60 календарних днів від дати направлення чи вручення податкової вимоги платнику податків.

Оскільки у спірних правовідносинах визначений кодексом строк збіг, то вимога про стягнення податкового боргу у спірній сумі заявлена позивачем своєчасно.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Головного управління ДФС у Полтавській області є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 39461639) до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 36028, рнокпп НОМЕР_1) про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 36028, рнокпп НОМЕР_1) податковий борг:

- з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 315 508,83 грн. (триста п'ятнадцять тисяч п'ятсот вісім гривень вісімдесят три копійки) на розрахунковий рахунок 33111341016002, код бюджетної класифікації платежу 11010500, одержувач: УК у м. Полтаві /м.Полтава/11010500, код 38019510, банк одержувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998;

- з податку на додану вартість у розмірі 13 197,73 грн. (тринадцять тисяч сто дев'яносто сім гривень сімдесят три копійки) на розрахунковий рахунок 311112029016002, код бюджетної класифікації платежу 14060100, одержувач: УК у м. Полтаві /м.Полтава/14060100, код 38019510, банк одержувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 29 березня 2019 року.

Суддя ОСОБА_4