Рішення № 80794815, 29.03.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/6274/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Бойко О.Я.,

за участі:

секретаря судового засідання Белінського Г.В.,

представника позивача ОСОБА_1 за ордером,

представника відповідачів ОСОБА_2, за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Транс-Карга-Сервіс” до Державної служби України з безпеки на транспорті, Управління Укртрансбезпеки в Одеській області про визнання протиправними та скасування постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу №№077964-077991 від 10.09.2018 р. та №№080428-080442 від 17.09.2018 р.,-

ОСОБА_3 спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Транс-Карга-Сервіс” звернулося до Одеського окружного адміністративного суду із позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, Управління Укртрансбезпеки в Одеській області, в якому просило:

1. Визнати протиправними та скасувати постанови Управління Укртрансбезпеки в Одеській області про застосування адміністративно-господарського штрафу № № 077964 – 077991 від 10.09.2018 р. та № № 080428 – 080442 від 17.09.2018 р.

ІІ. Аргументи сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.

10.09.2018 р. за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на підставі Акту перевірки дотримання суб’єктом господарювання вимог законодавства про автомобільний транспорт №067294 від 21.07.2018 р. Управління Укртрасбезпеки в Одеській області в особі начальника управління ОСОБА_4 винесені постанови №№ 077964-077991 від 10.09.2018 р. про стягнення з ТОВ “Транс-Карга-Сервіс” адміністративно-господарського штрафу у сумі 680 грн. по кожній постанові на загальну суму 19040,00 грн., відповідно до ч.1 абз.11 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за відсутність листка режиму праці та відпочинку водія за дату зазначену у Постанові.

17.09.2018 р. за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на підставі актів перевірки дотримання суб’єктом господарювання вимог законодавства про автомобільний транспорт № 067780 від 23.07.2018 р., №067790 від 23.07.2018 р., №067791 від 23.07.2018 р. Управлінням Укртрасбезпеки в Одеській області в особі начальника управління ОСОБА_4 винесені постанови №№ 080428-080442 від 17.09.2018 р. про стягнення з ТОВ “Транс-Карга-Сервіс” адміністративно-господарського штрафу у сумі 680 грн. по кожній постанові на загальну суму 10 200,00 грн., відповідно до ч.1 абз.11 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за відсутність листка режиму праці та відпочинку водія за дату зазначену у Постанові.

Позивач оскаржив вищезазначені постанови до Державної служби України з безпеки на транспорті.

Позивач отримав лист Укртрасбезпеки від 08.11.2018 р. №9507/03/15-18 в якому зазначено, що скарга ТОВ “Транс-Карга-Сервіс” залишена без задоволення.

Позивач не погоджується із застосуванням відповідних фінансових санкцій, оскільки вважає застосування таких санкцій протиправним а постанови про їх застосування необґрунтованими та прийнятими у всупереч вимогам законодавства України.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила задовольнити з підстав викладених у позові.

26.12.2018 р. ухвалою Одеський окружний адміністративний суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами загального позовного провадження.

31.01.2019 р. ухвалою занесеною до протоколу судового засідання залучено в якості другого відповідача ОСОБА_5 службу України з безпеки на транспорті та продовжено підготовче провадження до 90 днів.

25.02.2019 р. ухвалою занесеною до протоколу судового засідання закрито підготовче провадження та продовжено розгляд справи по суті.

Представник відповідачів в судовому засіданні у задоволенні позову просив відмовити з підстав викладених у відзиві на адміністративний позов.

В обґрунтування відзиву представник відповідачів зазначив, що постанови про стягнення з ТОВ “Транс-Карга-Сервіс” адміністративно-господарського штрафу прийняті згідно з абз.11 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Згідно з ч.3 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» при вчиненні одною особою двох або більше правопорушень адміністративно-господарський штраф накладається за кожне правопорушення окремо.

Таким чином на думку представника відповідача дії посадових осіб, що здійснювали перевірку а також приймали рішення про застосування адміністративно – господарських штрафів відповідають вимогам законодавства України про автомобільний транспорт.

Заслухавши вступне слово представників учасників справи, з’ясувавши обставини на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та дослідивши письмові докази, якими вони обґрунтовуються, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить до задоволення. Свій висновок суд вмотивовує наступним чином

ІІІ. Обставини, встановлені судом.

Так, суд встановив, що 10.09.2018 р. за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на підставі Акту перевірки дотримання суб’єктом господарювання вимог законодавства про автомобільний транспорт №067294 від 21.07.2018 р. (а.с.10) відповідач виніс постанови №№ 077964-077991 від 10.09.2018 р. про стягнення з позивача адміністративно-господарського штрафу у сумі 680 грн. по кожній постанові на загальну суму 19040,00 грн., відповідно до ч.1 абз.11 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за відсутність листка режиму праці та відпочинку водія за дату зазначену у Постанові (а.с.29-56).

17.09.2018 р. за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на підставі актів перевірки дотримання суб’єктом господарювання вимог законодавства про автомобільний транспорт № 067780 від 23.07.2018 р., №067790 від 23.07.2018 р., №067791 від 23.07.2018 р. (а.с.11-13) відповідач виніс постанови №№ 080428-080442 від 17.09.2018 р. про стягнення з позивача адміністративно-господарського штрафу у сумі 680 грн. по кожній постанові на загальну суму 10 200,00 грн., відповідно до ч.1 абз.11 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за відсутність листка режиму праці та відпочинку водія за дату зазначену у Постанові (а.с.14-28).

Вирішуючи питання щодо правомірності вимог позивача суд виходить з наступного.

IV Джерела права та висновки суду.

Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.1 Положення про ОСОБА_5 службу України з безпеки на транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015 року, ОСОБА_5 служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Згідно з п.8 вказаного Положення, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу.

Підпунктом 15 п.5 Положення Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює, зокрема, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.

Згідно з ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов'язковими документами також є: для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг;

для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

З аналізу вказаної норми вбачається, що законодавцем не визначено вичерпний перелік документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів. Разом з тим, зазначено про необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством.

Так, абзацом 11 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлена відповідальність автомобільних перевізників (штраф у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) за управління транспортними засобами без контрольних пристроїв (тахографів) реєстрації режимів праці чи відпочинку водіїв транспортних засобів чи вимкненими такими контрольними пристроями (тахографами) або без щоденних реєстраційних листів режимів праці та відпочинку.

Згідно ч. 3 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" при вчиненні однією особою двох або більше правопорушень адміністративно-господарський штраф накладається за кожне правопорушення окремо.

Складом такого правопорушення, є управління водієм транспортним засобом при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень без щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку за поточний день та за попередні 28 календарних днів.

Тобто таке порушення як управління транспортними засобами при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень без щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку (прим. суду - у множині) є одним порушенням, за яке встановлено одну санкцію у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Тому застосування до позивача 43 санкцій оскаржуваними постановами за одне й теж саме порушення не ґрунтується на вимогах Закону України "Про автомобільний транспорт" та є самостійною підставою для їх скасування.

З метою офіційного з’ясування обставин у справі, судом досліджено фактичні обставини притягнення позивача до відповідальності, зокрема наявності в діях перевізника стверджуваного органом контролю порушення, в результаті чого встановлено наступне.

Відповідно до вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - ЄУТР), Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року N 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, а також Законів України "Про автомобільний транспорт", "Про дорожній рух" розроблено Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затверджену наказом Наказ Міністерства транспорту та зв'язку України 24.06.2010 N 385.

Ця Інструкція визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів (п.1.2), і поширюється на суб'єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі) (п.1.3).

Згідно з п.1.4 Інструкції № 385 адаптація тахографа до транспортного засобу – це оновлення або підтвердження параметрів автомобільного транспортного засобу, що зберігаються у пам'яті тахографа, до яких залежно від типу тахографа належать: ідентифікаційний номер (VIN-код) та номерний знак (цифри та літери, нанесені на номерному знаку, - VRN) автомобільного транспортного засобу, розмір застосованих пневматичних шин, результати визначення константи тахографа "k", характеристичного коефіцієнта автомобільного транспортного засобу "w", ефективного кола шини "l", а також показники часу, пробігу, граничного значення швидкості, на яке налаштований обмежувач швидкості транспортного засобу (за наявності). Термін "адаптація тахографа до транспортного засобу", за визначенням ЄУТР, - "калібрування";

картка – це картка контрольного пристрою (тахографа) з вбудованою мікросхемою, призначена для використання в цифровому тахографі;

контрольний пристрій (тахограф) – це обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв;

перевізники – це суб'єкти господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільним транспортом;

тахокарта – це бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР;

технічне обслуговування тахографа – це технічні операції з приведення тахографа у робочий стан відповідно до інструкції його виробника, які включають активацію, зчитування даних цифрового тахографа, періодичні перевірки, ремонт, заміну тахографа або пов'язаного з ним устаткування, адаптацію тахографа до транспортного засобу.

Відповідно до пунктів 2.5, 2.6 Інструкції повірку тахографів здійснюють повірочні лабораторії, які атестовані відповідно до Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність". Повірка цифрових контрольних пристроїв (тахографів) здійснюється один раз на шість років, аналогових контрольних пристроїв (тахографів) - один раз на чотири роки; ПСТ (пункт сервісу тахографів) виконують перевірку та адаптацію тахографів до транспортних засобів відповідно до вимог ЄУТР (Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення) періодично кожні два роки.

За результатами перевірки та адаптування тахографа до транспортного засобу ПСТ оформлює у двох примірниках протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу за формою, наведеною в додатку 1. ПСТ надає один примірник зазначеного протоколу перевізнику, протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу зберігають протягом трьох років з дати проведення робіт (пункт 2.7 Інструкції).

Пунктами 3.3, 3.5 вказаної Інструкції передбачено, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом зобов'язаний мати при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом. Перевізники зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії.

Зокрема, представник відповідачів, заперечуючи проти задоволення позову, у відзиві посилається на приписи вищезазначеного пункту 3.3 Інструкції № 385, скорочуючи її зміст та зазначаючи лише про обов’язок водія т/з, обладнаного тахографом, мати при собі протокол про перевірку та адаптацію тахографа до т/з та заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, ігноруючи подальші її положення. Відтак, відповідачем спотворено зміст зазначеної прескрипції та знівельовано альтернативний спосіб контролю у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом, який полягає у перевірці картки водія чи роздруківки даних роботи тахографа.

Отже, положеннями ст.38 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачена обов'язковість наявності як у перевізника, так і у водія інших документів, передбачених законодавством, а використання особистої картки водія передбачено Інструкцією № 385 у разі використання тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа.

Суд зазначає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний приймати рішення, а дії - вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх, дотримуючись встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Впродовж судового розгляду справи представник відповідачів не навів обґрунтованих доводів проти адміністративного позову, які б доводили правомірність оскаржуваних постанов про накладення адміністративно-господарських штрафів на позивача.

Таким чином, суд робить висновок про те, що при винесенні спірних постанов відповідач діяв у непередбачений Конституцією та законами України спосіб, необґрунтовано та без урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішень тощо, у зв’язку із чим постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів до позивача належать скасуванню.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Оцінивши докази, які є у справі та враховуючи всі наведені обставини, суд робить висновок, що адміністративний позов належить до задоволення частково.

Відповідно до ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з квитанцією №144-101U/1 від 30.11.2018 р. (а.с.4), позивач сплатив судовий збір у розмірі 1762,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 77, 139, 255, 293, 295 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати постанови Управління Укртрансбезпеки в Одеській області про застосування адміністративно-господарського штрафу № № 077964 – 077991 від 10.09.2018 р. та № № 080428 – 080442 від 17.09.2018 р.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Укртрансбезпеки в Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Транс-Карга-Сервіс” судовий збір у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві),00 грн.

4. Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П’ятого апеляційного адміністративного суду.

5. Позивач- Товариства з обмеженою відповідальністю “Транс-Карга-Сервіс” адреса: вул. Дальницька, 25/11 м. Одеса, 65005, код ЄДРПОУ 24766385.

Відповідач – Управління Укртрансбезпеки в Одеській області адреса: вул. Успенська, 4, м. Одеса, 65014.

Відповідач – ОСОБА_5 служба України з безпеки на транспорті, адреса: 03135, м. Київ, проспект Перемоги, буд.14, код ЄДРПОУ 39816845.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний суддею 29 березня 2019 року.

Суддя: О.Я. Бойко

.