Ухвала суду № 80794361, 29.03.2019, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/2220/19

Провадження № 1-кс/202/3693/2019

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

29 березня 2019 року м. Дніпро

слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Слюсар Л.П.,

за участю секретаря - Дмитрієва Р.С.,

прокурора військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України – ОСОБА_1,

підозрюваного - ОСОБА_2,

адвоката – ОСОБА_3

розглянувши клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4, погоджене з прокурором військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в м.Саливонки Васильківського району Київської області, одружений, має на утриманні малолітню дитину, займає посаду спеціаліста І категорії (землевпорядник) відділу соціально-економічного розвитку торгівлі та інвестицій Грушівської сільської ради, проживає та зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження № 42019040010000080 від 19 березня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснюється військовою прокуратурою Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України.

Згідно з матеріалами клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до розпорядження сільського голови Грушівської сільської ради № 1-К від 21.01.2019 року ОСОБА_2 призначено на посаду спеціаліста І категорії (землевпорядник) відділу соціально-економічного розвитку торгівлі та інвестицій Грушівської сільської ради.

Відповідно до посадової інструкції спеціаліста І категорії (землевпорядник) Грушівської сільської ради ОСОБА_2 є службовою особою Грушівської сільської ради. Завданнями і обов’язками спеціаліста І категорії (землевпорядник) Грушівської сільської ради є участь у створенні умов для рівноправного розвитку різних форм власності на землю, передача земельних ділянок у власність громадянам та юридичним особам, надання земельних ділянок у власність або тимчасове користування із земель комунальної власності сільської відповідно до Земельного кодексу України, бере участь у підготовці проектів рішень щодо передачі земельних ділянок зацікавленим фізичним або юридичним особам під розміщення зовнішньої реклами на території сільської ради.

15 березня 2019 року, близько о 10 год., ОСОБА_2 перебуваючи у приміщенні Грушівської сільської ради Дніпропетровської області, за адресою: Дніпропетровська область, Апостолівський район с. Грушівка, вул. Олександра Довженка, буд. 16, реалізуючи умисел на протиправне збагачення, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів, оголосив незаконну вимогу, менеджеру з адміністративної діяльності ТОВ «Нікаоптбуд» ОСОБА_6, про необхідність передачі йому неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів у сумі 20 000 гривень за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави – депутатів Грушівської сільської ради ХХІІІ сесії сьомого скликання, членів земельної комісії Грушівської сільської ради, щодо отримання позитивного рішення про передачу земельних ділянок зацікавленим фізичним або юридичним особам під розміщення зовнішньої реклами на території Грушівської сільської ради, при цьому ОСОБА_2 зауважив, що першу частину неправомірної вигоди у сумі 10 000 гривень необхідно йому надати за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави – депутатів Грушівської сільської ради ХХІІІ сесії сьомого скликання, членів земельної комісії Грушівської сільської ради, щодо отримання позитивного рішення про передачу земельних ділянок під розміщення конструкцій зовнішньої реклами, які знаходяться на території Грушівської сільської ради Дніпропетровської області для ведення діяльності ТОВ «Нікаоптбуд».

Далі, 27 березня 2019 року, близько 14 год. 00 хв., за попередньою вимогою ОСОБА_2, ОСОБА_6 прибула за адресою: Дніпропетровська область с. Грушівка, вул. Приморська, буд. 70, а ОСОБА_2 знаходячись у салоні автомобіля марки ВАЗ-211340 д.з. АІ5792ЕВ, реалізуючи свій умисел на протиправне збагачення, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, вимагав та одержав від менеджера з адміністративної діяльності ТОВ «Нікаоптбуд» ОСОБА_6, неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 10 000 гривень, за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави – депутатів Грушівської сільської ради ХХІІІ сесії сьомого скликання, членів земельної комісії Грушівської сільської ради, щодо отримання позитивного рішення про передачу земельних ділянок під розміщення конструкцій зовнішньої реклами, які знаходяться на території Грушівської сільської ради Дніпропетровської області для ведення діяльності ТОВ «Нікаоптбуд».

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 3 ст. 369-2 КК України, тобто одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднаному з вимаганням такої вигоди.

27.03.2019 року о 14:10 годині, працівниками правоохоронних органів, ОСОБА_2, після вчинення кримінального правопорушення, коли він знаходився в автомобілі НОМЕР_1, володільцем якого являється, було затримано в порядку ст. 208 КПК України.

28.03.2019 року постановою слідчого, правова кваліфікація кримінального правопорушення змінена з ч. 3 ст. 368 на ч. 3 ст. 369-2 КК України

28 березня 2019 року ОСОБА_2 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

28 березня 2019 року слідчому судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4, погоджене з прокурором військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Слідчий в обґрунтування клопотання зазначив про наявність ризиків, передбачених п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки є підстави вважати, що ОСОБА_2 буде переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, може знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином чи вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Слідчий у своєму клопотанні звертає увагу слідчого судді на те, що запобіжні заходи не пов’язані із триманням під вартою не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобіганню ризикам, у зв’язку із чим просив застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_2 строком на 60 діб із встановленням застави у розмірі 1 000 000 гривень.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання слідчого та просив його задовольнити, наголошуючи на наявності ризиків, передбачених п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Вказані обставини на думку прокурора виправдовують тримання підозрюваного під вартою, оскільки інші запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним ризикам.

Підозрюваний ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечував проти застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просив застосувати до нього більш м’який запобіжний захід не пов’язаний з триманням під вартою.

Адвокат підозрюваного ОСОБА_3 заперечувала проти задоволення клопотання слідчого та просила застосувати до підозрюваного більш м’який запобіжний захід не пов’язаний з триманням під вартою. Слідчому судді надала заперечення на клопотання слідчого, яке вмотивовано тим, що ОСОБА_2 переніс складну операцію, після якої до цього часу триває реабілітаційний період, у зв’язку із чим він потребує постійного нагляду лікарів за процесом одужання. Крім того, ОСОБА_2 має стійкі, міцні соціальні зв’язки, оскільки постійно мешкає за місцем реєстрації та має на утриманні малолітню доньку ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, має постійне місце роботи, за яким позитивно характеризується.

Крім того, слідчому судді надано заяву про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, яка вмотивована тим, що підозрюваний не має наміру ухилятись від органу досудового розслідування або суду, на підставі чого є недоцільним застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Дана заява підписана депутатами Грушівської сільської ради Дніпропетровської області.

Слідчий суддя, заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного та його захисника, депутатів Грушівської сільської ради Дніпропетровської області, дослідивши матеріали кримінального провадження № 42019040010000080, дійшов наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, санкцією якої передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна, що відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України є тяжким злочином.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, підтверджується матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Згідно із п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

Відповідно до положень ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2, суспільну небезпеку інкримінованих ОСОБА_2 кримінально протиправних дій, які полягали в одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднаному з вимаганням такої вигоди.

Також, слідчий суддя враховує обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров’я підозрюваного, обвинуваченого.

За таких умов, слідчий суддя, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв'язку, дійшов висновку про наявність у провадженні доказів, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити дане правопорушення.

Вирішуючи питання про доведеність існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя виходить з наступного.

В ході судового розгляду встановлено, що є підстави вважати, що ОСОБА_2 з метою уникнення від кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; з метою уникнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_2 може сховати, спотворити, підмінити або знищити документи, що мають значення для кримінального провадження, та які не було виявлено в повному обсязі під час проведення обшуку у приміщенні Грушівської сільської ради; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні: у зв’язку з тим, що йому відомі анкетні данні понятих, заявниці у кримінальному провадженні ОСОБА_6, депутатів Грушівської сільської ради XXIII сесії сьомого скликання, членів земельної комісії Грушівської сільської ради, щодо отримання позитивного рішення про передачу земельних ділянок під розміщення конструкцій зовнішньої реклами з метою зміни їх показів.

Крім того, працюючи на посаді спеціаліста І категорії (землевпорядник) Грушівської сільської ради, використовуючи свої зв’язки у Грушівській сільській раді ОСОБА_2 може впливати на прийняття рішень посадовими особами установи, щодо ведення господарської діяльності ТОВ «Нікаоптбуд»;

При вирішенні питання про наявність ризику з приводу того, що підозрюваний може продовжувати здійснювати кримінальне правопорушення у вчиненні якого підозрюється, слідчий суддя враховує об’єктивну сторону кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, вважає, що слідчим доведено існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки існують обґрунтовані підстави вважати, що підозрюваний у випадку застосування більш м’якого запобіжного заходу продовжить вчиняти кримінально протиправні дії.

З приводу заяви про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, слідчий суддя виходить з наступного.

Відповідно до ст. 180 КПК України, особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру письмового зобов’язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків відповідно до статті 194 цього Кодексу і зобов’язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.

При вирішенні питання можливості передачі ОСОБА_2 під особисту поруку слідчий суддя вважає, що особиста порука є не достатнім запобіжним заходом, який би зміг забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, у зв’язку із чим заява депутатів Грушівської сільської ради Дніпропетровської області не підлягає задоволенню.

Таким чином, слідчий суддя, із врахуванням соціальних зв’язків, даних про підозрюваного, беручи до уваги те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, дійшов висновку про доведеність існування ризиків, зазначених у клопотанні слідчого, неможливість застосування більш м’якого запобіжного заходу, оскільки тільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та дотримання покладених на нього процесуальних обов'язків.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до рішень ЄСПЛ у справі «В. проти Швейцарії» (W. V. Switzerland), 14379/88, 26 січня 1993 року, у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain), 12050/04, 8 січня 2009 року розмір застави повинен бути належною гарантією того, що заявник вирішить не зникати через побоювання втратити цю заставу, при визначенні розміру застави виправданим є врахування серйозності обставин справи.

Відповідно до п. 2 ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваного чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у розмірі від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При вирішенні питання про розмір застави вважає, що застава у розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму (96 050 грн.) здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 3, 42, 176, 177, 180, 182, 183, 186, 193, 194, 196, 197 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4, погоджене з прокурором військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження – задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, помістивши його до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань № 4» до 14:10 год. 24 травня 2019 року.

Визначити відносно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, заставу у кримінальному провадженні у розмірі 96 050 (дев’яносто шість тисяч п’ятдесят) грн. 00 коп.

У випадку внесення підозрюваним ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, встановленої застави у розмірі 96 050 (дев’яносто шість тисяч п’ятдесят) грн. 00 коп., вважати, що до нього обрано запобіжний захід у вигляді застави.

Зобов’язати підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, виконувати обов’язки на строк до двох місяців:

- прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду,

- не відлучатися з місця фактичного проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування з особами, визначеними слідчим, прокурором;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в’їзд в Україну.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі установи в якій підозрюваний тримається під вартою.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений будучи належним чином повідомленим, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Визначити строк дії ухвали до 14:10 год. 24 травня 2019 року.

Контроль за виконанням ухвали покласти на начальника СУ ГУНП в Дніпропетровській області.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п’яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Л.П. Слюсар