Рішення № 80794155, 19.03.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №465/2833/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі :

головуючого – судді Кухар Н.А.

секретаря судового засідання Шавель М.М.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові справу за позовом ОСОБА_3 до Державної архітектурно-будівельної інспекції у України про скасування припису та постанов, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 (80232, вул. Зарічна,99, с. Миколаїв, Радехівський район,Львівська область) звернулася вдо Франківського районного суду з позовом до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області (79008, вул. Ген. Чупринки,71, м.Львів) у якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 01.03.2018 № 65/18-пз/1 та постанову № 26/22/18-ф/пз від 14.03.2018 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

21.05.202018 року ухвалою Франківського райсуду м.Львова відкрито провадження у справі.

22.10.2018 р. ухвалою Франківського райсуду м.Львова передано дану справу на розгляд Львівському окружному адміністративному суду.

Ухвалою від 22 листопада 2018 року прийнято справу до провадження.

20.12.2018 р. позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог:

- визнати дії Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об’єкті будівництва вул. Берегова, 1а в с. Миколаїв Радехівського району Львівської області за наслідками якої був складений акт перевірки № 551/18-пз від 09.08.2018року протиправними;

- скасувати постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області №135/22/18-ф/пз у справі про адміністративне правопорушення від 19.09.2018 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Протокольною ухвалою від 29.01.2019 року проведено заміну відповідача на Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, протокольною ухвалою закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позовні вимоги мотивовані тим, відповідачем 01.03.2018 року проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об’єкті: «Реконструкція нежитлової будівлі громадського призначення (магазин-бар) на вул. Берегова, 1а в с. Миколаїв Радехівського району Львівської області», що належить на праві власності ОСОБА_3 За наслідками проведення перевірки складено акт перевірки, протоколи про адміністративні правопорушення, припис про усунення порушення вимог законодавства. Крім того, на підставі розгляду справи про адміністративне правопорушення, відповідачем винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Вважає, що висновки відповідача викладені у оскаржуваних приписі і постанові, про наявність підстав для притягнення позивача до відповідальності за здійснення будівельних робіт без зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт, є необгрунтованими та безпідставними та такими, що в наслідок притягнення до адміністративної відповідальності порушують права, свободи, інтереси позивача, в результаті чого такі є незаконними та підлягають скасуванню.Зазначає, що не зважаючи на процедуру оскарження відповідачем 09.08.2018 року проведено позапланову перевірку, якою встановлено, що вимоги припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 01.03.2018 ОСОБА_3 не виконано та винесено постанову про накладення штрафу.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві та заяві по збільшення позовних вимог, просила позов задоволити.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки інспекція діяла в межах повноважень та у спосіб, передбачений законодавством, що регулює порядок проведення заходів державного архітектурно – будівельного контролю, вважають позовні вимоги необґрунтованими та безпідставними. Зазначають, що позивачем без документу, який надає право на виконання будівельних робіт(повідомлення про початок виконання будівельних робіт-щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1)) виконує будівельні роботи з реконструкція загального приміщення №2 на об’єкті будівництва: «Реконструкція нежитлової будівлі громадського призначення (магазин- бар) на вул. Берегова, 1а в с. Миколаїв Радехівського району Львівської області».

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила з підстав викладених у відзиві, просила у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч.1,3 ст. 21 КАС України позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов’язані між собою. Якщо справа щодо однієї з вимог підсудна окружному адміністративному суду, а щодо іншої вимоги (вимог) - місцевому загальному суду як адміністративному суду, таку справу розглядає окружний адміністративний суд.

Відповідно до ст. 30 КАС України спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються. Адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана.

Згідно з п.3 ч.1 ст.4 КАС України адміністративний суд - суд, до компетенції якого цим Кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

Головним- інспектором будівельного нагляду Департаменту Державної архітектурно- будівельної інспекції у Львівській області ОСОБА_4 та головним інспектором будівельного нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області ОСОБА_5 01.03.2018 року проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об’єкті: «Реконструкція нежитлової будівлі громадського призначення (магазин-бар) на вул. Берегова, 1а в с. Миколаїв Радехівського району Львівської області».

Відповідно до договору поділу майна в натурі від 13.05.2009 року №1156 зазначена будівля належить на праві власності ОСОБА_3 та ОСОБА_6 ОСОБА_3 належать на праві власності 6/10 часток нежитлової будівлі, що знаходиться в с. Миколаїв Радехівського району Львівської області по вул. Берегова, буд. 1«а», а саме: нежитлові приміщення другого поверху загальною площею 316,0 м. кв. з переліком приміщень.

За результатами проведеної перевірки складено акт № 65/18-пз та встановлено, що ОСОБА_7 самовільно, без документу який надає право на виконання будівельних робіт (повідомлення про початок виконання будівельних робіт-щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1)) виконує будівельні роботи з реконструкції загального приміщення №2 на об’єкті будівництва: «Реконструкція нежитлової будівлі громадського призначення (магазин- бар) на вул. Берегова, 1а в с. Миколаїв Радехівського району Львівської області».

Виконані будівельні роботи з реконструкції приміщення 18-20 відповідно до Технічного паспорту ЧМБТІ від 30.07.2004 року, а саме: замуровані зовнішні віконні прорізи, добудовано прибудову лінійними розмірами 1,10 м на 1,00 м з блочних конструктивних Елементів до приміщення 20 де влаштовано туалет, чим збільшено загальну площу будівлі та загального приміщення №2.

Також в приміщенні 15 влаштований дверний отвір взамін віконного до нього добудовано балкон лінійними розмірами 5,00 м на 1.60 м на металічних трубчатих опорах. Балконна плита з металічних несучих конструктивних елементів, які вмонтовано в несучу зовнішню стіну та залита бетоном, чим збільшено загальну площу будівлі та загального приміщення №2.

ОСОБА_3 порушено вимоги ч.5 ст.26, п.1 ч.1, ч.7 ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст.4, ст.9, ст.27 Закону України «Про архітектурну діяльність, абз.2 п.5 Порядку здійснення підготовчих та будівельних робіт» затверджених Постановою КМУ від 13.04.2011 року №466, а відтак складено протокол про адміністративне правопорушення № 65/18-пз/З від 01.03.2018 року, протокол про адміністративне правопорушення № 65/18-пз/4 від 01.03.2018 та припис про усунення порушень №65/18-пз/1 від 01.03.2018, відповідно до якого вимагається напротязі 2-ох місяців з дня отримання припису усунути виявлені при перевірці об’єкту будівництва «Реконструкція нежитлової будівлі громадського призначення (магазин-бар) на вул. Берегова. 1а в с. Миколаїв Радехівського району Львівської області» (загальне приміщення № 2) порушення ч.5 ст.26, п.1.ч.1, ч.7 ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст.7, ст.9, ст.27 Закону України «Про архітектурну діяльність, абз.2 п.5 Порядку здійснення підготовчих та будівельних робіт» затверджених Постановою КМУ від 13.04.2011 року №466.

14.03.2018 року головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області ОСОБА_8 винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення № 26/22/18-ф/пз, відповідно до якої позивача визнано винною у вчиненні правопорушення передбаченого ч.5 ст.96 КУпАП, а саме: виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинені щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), крім порушень, передбачених частиною четвертою цієї статті, - тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятисот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та накладено штраф у розмірі 8840 грн.

На підставі наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 08.09.2015року №976, направлення для проведення позапланового заходу від 24.07.2018 року №551/18-пз головному інспектору будівельного нагляду ОСОБА_5 та головному інспектору будівельного нагляду ОСОБА_4 доручено провести позапланову перевірку виконання вимог припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об’єкті: «Реконструкція нежитлової будівлі громадського призначення (магазин-бар) на вул. Берегова, 1а у с. Миколаїв Радехівського району Львівської області (загальне приміщення №2).

За результатами перевірки складено акт перевірки № 551/18-пз від 09.08.2018 року та встановлено, що вимоги припису від 01.03.2018 №65/18-пз/1 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил ОСОБА_3 не виконані. Об’єкт будівництва не приведений у відповідність до вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

19.09.2018 року головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області винесено постанову № 135/22/18ф/пз, відповідно до якої ОСОБА_3 порушила вимоги п. 3 ч. 3 ст 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», абз. 4 п. 14 Порядку здійснення підготовчих та будівельних робіт» затверджених Постановою КМУ від 13.04.2011 року №466 та визнано ОСОБА_3 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 188-42 КУпАП та накладено штраф в розмірі 5100 грн.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Спеціальними нормативно-правовими актами в даному випадку є Закону України «Про архітектурну діяльність» та Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Отже, правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VI від 17.02.2011 року, Закон України «Про архітектурну діяльність №687-XIV.

Частиною 1 ст. 41 Закон України «Про архітектурну діяльність», встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до частини 2 статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011, № 3038-VI передбачено, що орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення та справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Частиною 3 ст. 41 цього закону визначено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право зокрема: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Пунктами 16-17 Постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2011, № 553 "Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю", визначено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 7 Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності», управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації.

Проведення архітектурно-будівельного контролю регулюється "Порядком здійснення архітектурно-будівельного контролю", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011р. №553 (надалі - Порядок №553).

У відповідності до пп. 1, 2, 3 п. 2 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", здійснюється такими органами державного архітектурно-будівельного контролю: виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад; структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських держадміністрацій; Держархбудінспекцією.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва. Державний архітектурно-будівельний контроль на об'єктах будівництва, що є власністю іноземних держав, міжнародних організацій, іноземних юридичних і фізичних осіб та розташовані на території України, здійснюється відповідно до цього Порядку. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється посадовими особами органів державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до їх посадових інструкцій та функціональних повноважень.

Знгідно п. 7 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об’єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об’єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об’єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об’єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України;

Згідно ч.2 ст. 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011, № 3038-VI (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин», суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" проектування та будівництво об’єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31цього Закону, її експертизи;

3) затвердження проектної документації;

4) виконання підготовчих та будівельних робіт;

5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів;

6) реєстрація права власності на об’єкт містобудування.

Відповідно до ч. 7 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Згідно з ст. 4 «Про архітектурну діяльність» для створення об'єкта архітектури виконується комплекс робіт, який включає: підготовку містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки у випадках і порядку, передбачених законодавством; здійснення в необхідних випадках передпроектних робіт, а також заходів з охорони нововиявлених під час здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об'єктів містобудування, що відповідно до закону мають антропологічне, археологічне, естетичне, етнографічне, історичне, мистецьке, наукове чи художнє значення; пошук архітектурного рішення, розроблення, погодження у визначених законом випадках і затвердження проекту; виконання робочої документації для будівництва, а в разі виконання її або окремих її частин іншим виконавцем - здійснення авторського нагляду за таким виконанням; будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт) та знесення об'єкта архітектури, архітектурно-будівельний контроль, технічний та авторський нагляди під час здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об'єкта містобудування; прийняття спорудженого об'єкта в експлуатацію.

Відповідно до вимог ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності діяльності"

Згідно з ст. 27 Закону України «Про архітектурну діяльність» замовники та підрядники під час створення об'єкта архітектури зобов'язані:доручати виконання окремих видів проектних і будівельних робіт особам, які мають відповідну ліцензію; обирати виконавців робочої документації для будівництва з додержанням вимог статті 8цього Закону; забезпечувати будівництво об'єктів архітектури згідно з робочою документацією, застосовувати будівельні матеріали, вироби і конструкції, які відповідають державним стандартам, нормам і правилам і такі, що пройшли сертифікацію, якщо вона є обов'язковою; не порушувати під час організації і виконання будівельних робіт законні права та інтереси користувачів прилеглих земельних ділянок, власників розташованих на них будинків і споруд, відшкодовувати завдані їм збитки відповідно до закону; поінформувати у триденний строк місцеві органи охорони пам'яток історії та культури про нововиявлені під час будівельних робіт об'єкти, що мають антропологічне, археологічне, естетичне, етнографічне, історичне, мистецьке, наукове чи художнє значення; не включати до завдання на проектування вимог, що суперечать вимогам законодавства України, затвердженій містобудівній документації, державним нормам, стандартам і правила

Відповідно до вимог абз. 2 п. 5. Порядку виконання підготовчих і будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 466 "Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідноси), будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1) та об’єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта.

За приписами п. 13 Порядку виконання підготовчих і будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 466, повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об’єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, та повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1) (далі - повідомлення), повідомлення про зміну даних у зазначених повідомленнях за формою згідно з додатками 1, 2 і 2-1 до цього Порядку подається замовником (його уповноваженою особою) особисто або надсилається рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних та дозвільних процедур у будівництві до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю за місцезнаходженням об’єкта не пізніше ніж за один календарний день до початку виконання підготовчих або будівельних робіт.

Таким чином Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області 01.03.2018 року проведено позапланову перевірку «Реконструкція нежитлової будівлі громадського призначення (магазин-бар) на вул. Берегова, 1а в с. Миколаїв Радехівського району Львівської області».

В результаті проведеної перевірки виявлені порушення вимог законодавства, а саме, самовільно, без документу який надає право на виконання будівельних робіт (повідомлення про початок виконання будівельних робіт-щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1)) виконує будівельні роботи з реконструкції загального приміщення №2 на об’єкті будівництва: «Реконструкція нежитлової будівлі громадського призначення (магазин- бар) на вул. Берегова, 1а в с. Миколаїв Радехівського району Львівської області.

Відтак, Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області винесено припис та припис про усунення порушень №65/18-пз/1 від 01.03.2018, відповідно до якого вимагається напротязі 2-ох місяців з дня отримання припису усунути виявлені при перевірці об’єкту будівництва «Реконструкція нежитлової будівлі громадського призначення (магазин-бар) на вул. Берегова. 1а в с. Миколаїв, Радехівського району Львівської області» (загальне приміщення № 2) порушення ч.5 ст.26, п.1.ч.1, ч.7 ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст.7, ст.9, ст.27 Закону України «Про архітектурну діяльність, абз.2 п.5 Порядку здійснення підготовчих та будівельних робіт» затверджених Постановою КМУ від 13.04.2011 року №466.

Оскільки під час проведеної перевірки, як передбачено Порядком № 553, виявлено правопорушення, припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 01.03.2018 № 65/18-пз/1 – правомірний та такий, що відповідає вимогам законодавства.

Відповідно до Порядку №553 підставами для проведення позапланової перевірки є перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю. Відтак, Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області проведено позапланову перевірку виконання вимог припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об’єкті: «Реконструкція нежитлової будівлі громадського призначення (магазин-бар) на вул. Берегова, 1а у с. Миколаїв Радехівського району Львівської області (загальне приміщення №2).

Однак, відповідно до акту перевірки № 551/18-пз від 09.08.2018 року ОСОБА_7 вимоги припису від 01.03.2018 №65/18-пз/1 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил ОСОБА_3 не виконані. Об’єкт будівництва не приведений у відповідність до вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Таким чином, в результаті двох перевірок виявлені правопорушення та відповідно до Порядку № 553 складено акти, на підставі яких Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області винесено постанову № 26/22/18-ф/пз від 14.03.2018 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та постанову №135/22/18-ф/пз у справі про адміністративне правопорушення від 19.09.2018 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до постанови по справі про адміністративне правопорушення від 14.03.2019 року № 26/22/18-ф/пз позивача визнано винною у вчиненні правопорушення передбаченого ч.5 ст.96 КУпАП, а саме: виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинені щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), крім порушень, передбачених частиною четвертою цієї статті, - тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятисот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та накладено штраф у розмірі 8840 грн.

Згідно постанови № 135/22/18ф/пвід 19.09.2019 року з позивачем порушено вимоги п. 3 ч. 3 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», абз. 4 п. 14 Порядку здійснення підготовчих та будівельних робіт» затверджених Постановою КМУ від 13.04.2011 року №466 та визнано ОСОБА_3 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 188-42 КУпАП та накладено штраф в розмірі 5100 грн.

За приписами ч.5 ст.96 КУпАП виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинені щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), крім порушень, передбачених частиною четвертою цієї статті, -тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятисот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з ч. 1 ст. 188-42 КУпАП невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю - тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Оскільки за результатами перевірки «Реконструкція нежитлової будівлі громадського призначення (магазин - бар) на вул. Берегова, 1а в с. Миколаїв Радехівського району Львівської області2, що належить на праві власності ОСОБА_7 складено протоколи про адміністративні правопорушення, постанова № 26/22/18-ф/пз від 14.03.2018 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та постанова №135/22/18-ф/пз у справі про адміністративне правопорушення від 19.09.2018 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності є правомірними та такими, що не підлягають скасуванню, а Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області діяв в межах повноважень та у спосіб, передбачений законодавством, що регулює порядок проведення заходів державного архітектурно – будівельного контролю.

Суд також звертає увагу, що позивачем не надано суду доказів про те, що ним подано повідомлення про початок виконання будівельних робіт, щодо об'єкту, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками.

Відповідно до положень, закріплених частини 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частин 1 та частини 2 статті 76 КАС України встановлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Як зазначено в частині 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

Отже, розглянувши усі подані документи і матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.

Судові витрати не належить стягувати.

Керуючись ст.ст. 72,77,94, 241 -246 КАС України , суд

в и р і ш и в :

В задоволенні позову ОСОБА_3 (80232, вул. Зарічна,99, с. Миколаїв, Радехівський район, Львівська область) до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області (79008, вул. Ген. Чупринки,71, м. Львів) про скасування припису та постанови- відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 29 березня 2019 року.

Суддя Кухар Н.А.