Рішення № 80794111, 18.03.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 1340/6007/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., за участі секретаря судового засідання Михалюк М.Ю., представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Львові адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укрєвросвіт» до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрєвросвіт» (далі - ТОВ «Укрєвросвіт», позивач) 12.12.2018 звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці у Львівській області (далі - ГУ Держпраці у Львівській області, відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЛВ2646/456/АВ/ФС-1 від 23.11.2018. Позивач наполягає, що укладені з ОСОБА_3 договори були цивільно-правовими: - визначали конкретні обсяги будівельних робіт; - такі роботи були різними (не однотипними); - визначали строки виконання конкретних будівельних робіт в конкретні строки; - з огляду на строки укладення та виконання робіт, такі не були безперервними. Оскільки ОСОБА_3 не входить до числа штатних працівників позивача, ТОВ «Укрєвросвіт» виплачувало на йому винагороду за кожним цивільно-правовим договором після його виконання та оформлення акту приймання робіт, ці суми визначалися в договорі та були різними, тобто оплата не була систематичною. При цьому позивач із виплачених ОСОБА_3 сум винагороди сплатив до бюджету єдиний соціальний внесок, податок на доходи фізичних осіб та військовий збір відповідно до звітів 1-ДФ за 2-3 квартали 2018 року. Вважає доводи контролюючого органу про підміну трудових відносин цивільно-правовими надуманими та такими, що призводять до протиправного накладення на підприємство штрафу в істотному розмірі за правопорушення, якого насправді не було.

Відповідач позов не визнає. Представник відповідача подав відзив на позовну заяву (а.с. 69-71), заперечення (а.с. 141-142), просить суд відмовити в задоволенні позову ТЗОВ «Укрєвросвіт» в повному обсязі. Відповідач стверджує, що за результатом проведеного інспекційного відвідування має місце фактичний допуск позивачем до роботи працівника ОСОБА_3 без оформлення трудового договору. Таких висновків відповідач дійшов у зв’язку із тим, що ОСОБА_3 як виконавець робіт систематично виконував певні трудові функції, пов’язані з контролем виконання робіт, що виконувались за адресою: Львівська область, місто Львів, вул. Грунтова, 1. ОСОБА_3 приступав до виконання робіт ТЗОВ «Укрєвросвіт» під час виконання зобов’язань за договором № 100518-1 від 10.05.2018, був відповідальним за виконання робіт, мав табельний номер « 0000-00034» та умовами цивільно-правових договорів передбачалося покладення на нього матеріальної відповідальності.

Суд з’ясував зміст та підстави позовних вимог, заслухав пояснення представників сторін, доводи заяв по суті спору, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини:

ТОВ «Укрєвросвіт» зареєстроване як юридична особа 25.12.2006 (а.с. 63-64), серед основних видів діяльності за КВЕД є оптова торгівля відходами та брухтом.

24.10.2018 начальник ГУ Держпраці у Львівській області на підставі пп. 6 пункту 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю та за листом Головного управління ПФУ у Львівській області від 04.10.2018 № 12377/05-71 видав наказ № 2514-П про проведення інспекційного відвідування на предмет додержання вимог законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин з найманим працівником, тривалості робочого часу, часу відпочинку, оплати праці, праці неповнолітніх, гарантії для працівників на час виконання державних або громадських обов’язків у ТЗОВ «Укрєвросвіт» (а.с. 74).

В період з 25.10.2018 по 26.10.2018 на виконання цього наказу та на підставі направлення від 24.10.2018 за № 2319 (а.с. 75) посадова особа ГУ Держпраці у Львівській області провела інспекційне відвідування ТЗОВ «Укрєвросвіт» щодо додержання вимог законодавства про працю. За результатами цього інспекційного відвідування складено акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю № ЛВ2646/456/АВ від 26.10.2018 (а.с. 76-92).

В розділі ІІІ цього акта здійснено опис виявлених порушень законодавства про працю (а.с. 90) та зроблено висновок про порушення серед іншого ч. 1, 3 статті 24 КЗпП, постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу», зазначено, зокрема, таке:

у ході інспекційного відвідування ТОВ «Укрєвросвіт» надано копії діючих станом на 26.10.2018 цивільно-правових договорів, укладених між ТЗОВ «Укрєвросвіт» (Замовник) з громадянами (далі – Виконавці), котрі виконували роботи згідно предмету договорів, зокрема, з контролю виконання робіт по демонтажу приміщень механічного цеху та старої котельні на території ТОВ «Львівський бетон» (згідно договору № 100518-1 від 10.05.2018, що укладався між ТОВ «Львівський бетон», замовник та ТЗОВ «Укрєвросвіт», підрядник) з ОСОБА_3 згідно цивільно-правового договору № 35. «Укрєвросвіт». У предметі цивільно-правових договорів не вказано об’єм робіт, необхідних для виконання протягом дії договорів; у договорах чітко обумовлено місце, за яким надаватимуться послуги: м. Львів, вул. Грунтова, 1. У штатному розписі підприємства, що діяв станом на 01.10.2018, наявна посада монтувальника-складальника брухту та відходів металу; виконавці договорів несуть відповідальність за порушення правил технічної безпеки. У п. 9.1 договору № 100518-1 від 10.05.2018, укладеного між ТОВ «Львівський бетон», Замовник та ТЗОВ «Укрєвросвіт», Підрядник обумовлено, що Підрядник забезпечує виконання робіт за даним договором власним персоналом, крім випадку, передбаченого п. 8.3.10 цього договору. Пунктом 8.3.10 передбачено можливість залучати до виконання робіт за даним договором субпідрядні організації лише після завчасного письмового повідомлення Замовника на залучення конкретного субпідрядника до виконання робіт за даним договором. В додатку № 3 до договору № 100518-1 від 10.05.2018 координатором робіт Підрядника зафіксовано ОСОБА_3, який протягом 2018 року не перебував з ТОВ «Укрєвросвіт» у трудових відносинах. З наведеного слідує, що предметом цих договорів є праця Виконавця в процесі діяльності підприємства, а не виконання Виконавцем певного визначеного обсягу робіт, так як договорами обумовлено процес праці, а не її кінцевий результат. ОСОБА_3 як виконавець робіт систематично виконував певні трудові функції на підприємстві, що визначено предметом цивільно-правових договорів, укладених щомісяця з 21.05.2018 по день інспекційного відвідування, однак обсяг виконуваної роботи не визначався, а обумовлюється у вигляді конкретних сум, фіксованих у актах виконаних робіт.

З огляду на викладене інспектор дійшла висновку, що надані договори цивільно-правового характеру містили ознаки підміни трудового договору цивільно-правовими угодами. Інспекційним відвідуванням встановлено, що не відбулось оформлення укладання трудового договору шляхом видання наказу (розпорядження) про прийняття працівника на роботу та належного поданого повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу.

На підставі висновків акта інспекційного відвідування контролюючий орган 23.11.2018 прийняв постанову про накладення штрафу № ЛВ2646/456/АВ/ФС-1, відповідно до якої на ТОВ «Укрєвросвіт» накладено штраф в розмірі 111690 грн. за порушення вимог частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України; постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу», оскільки адміністрацією підприємства було допущено до роботи без укладення трудового договору ОСОБА_3 Документами про нарахування та виплату заробітної плати підприємства підтверджується, що ОСОБА_3 в період за травень-вересень 2018 року нараховувалась та виплачувалась заробітна плата як відповідальному за виконання робіт, табельний номер 0000-00034. Підтверджувальних документів про належне оформлення трудових відносин з ОСОБА_3 в ході інспекційного відвідування надано не було.

Суд дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази та встановив такі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи:

ТОВ «Укрєвросвіт» (по договору -Замовник) та ОСОБА_3 (по договору - Виконавець) в 2018 році уклали кілька цивільно-правових договорів, серед іншого:

- договір № 7 від 21.05.2018, відповідно до якого Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов’язання виконати послуги по розбиранні прибудови до механічного цеху. Як обумовлено підпунктом 2.1.1. пункту 2.1 договору Виконавець зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати послуги, передбачені п. 1.1 Договору, у відповідності до умов Договору та вимог, а саме: розбирання покриття покрівлі з хвилястого шиферу – 280 м.кв., розбирання дерев’яного настилу – 70 м.кв. Згідно пункту 4.1 цього Договору за надані послуги Замовник здійснює виплату винагороди в кінці терміну дії цього договору на підставі підписаного сторонами акту приймання-передачі виконаних послуг в сумі 1116,90 грн. Відповідно до пункту 9.3 Договору виконавець виконує роботу на свій ризик, самостійно організовує виконання роботи, не підлягає під дію правил внутрішнього розпорядку. Пунктом 11.1 строк дії договору встановлено з 21.05.2018 до 31.05.2018 (а.с. 20). Відповідно до акта виконаних послуг від 31.05.2018 згідно договору № 7 від 21.05.2018 ОСОБА_3І.(Виконавець) виконав послуги «Замовника» із розбирання покриття покрівлі з хвилястого шиферу – 280 м.кв., розбирання дерев’яного настилу – 70 м.кв. на загальну суму 1116,90 грн. (а.с. 21);

- договір № 13 від 04.06.2018, відповідно до якого Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов’язання виконати послуги з додаткових робіт: розбирання залізобетонних стін пропарочних камер – 44 м.куб. Як визначено пунктом 5.1 цього Договору за надані послуги замовник здійснює виплату винагороди в кінці терміну дії цього договору на підставі підписаного сторонами акту приймання-передачі виконаних послуг в сумі 3600,00 грн. Відповідно до пункту 9.3 Договору виконавець виконує роботу на свій ризик, самостійно організовує виконання роботи, не підлягає під дію правил внутрішнього розпорядку. Пунктом 11.1 строк дії договору встановлено з 04.06.2018 до 27.06.2018 (а.с. 22). Відповідно до акта виконаних послуг від 27.06.2018 згідно договору № 13 від 04.06.2018 ОСОБА_3І.(Виконавець) виконав послуги «Замовника» із розбирання залізобетонних стін пропарочних камер – 44 м.куб. на загальну суму 3600 грн. (а.с. 23);

- договір № 19 від 02.07.2018, відповідно до якого Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов’язання виконати послуги по розбирання кам’яної кладки стін з цегли – 13,2 м.куб., розборка покрівлі з руберойду (2 шари) - 72 м.кв., розборка стяжок з асфальтобетону т.40 мм. - 72 м.кв. Як визначено пунктом п. 4.1 Договору за надані послуги замовник здійснює виплату винагороди в кінці терміну дії цього договору на підставі підписаного сторонами Акту приймання-передачі виконаних послуг в сумі 3723,00 грн. Відповідно до пункту 9.3 Договору виконавець виконує роботу на свій ризик, самостійно організовує виконання роботи, не підлягає під дію правил внутрішнього розпорядку. Пунктом 11.1 строк дії договору встановлено з 02.07.2018 до 31.07.2018 (а.с. 24). Відповідно до акта виконаних послуг від 31.07.2018 згідно договору № 19 від 02.07.2018 ОСОБА_3І.(Виконавець) виконав послуги «Замовника» по розбиранню кладки стін з цегли - 13,2 м.куб., розборка покрівлі з руберойду (2 шари) - 72 м.кв., розборка стяжок з асфальтобетону т.40 мм. - 72 м.кв. на загальну суму 3723 грн. (а.с. 25);

- договір № 25 від 01.08.2018, відповідно до якого Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов’язання виконати послуги по монтажу лотків та роботи на площадці під склад, а саме: влаштування підстеляючого шару з піску – 41,0 м.кв., монтаж дорожніх плит т.200 мм. – 40,3 м.кв., розбирання колії з рейок – 80 м.п. Як обумовлено пунктом 4.1 Договору за надані послуги Замовник здійснює виплату винагороди в кінці терміну дії цього договору на підставі підписаного сторонами акту приймання-передачі виконаних послуг в сумі 3600,00 грн. Відповідно до пункту 9.3 цього Договору виконавець виконує роботу на свій ризик, самостійно організовує виконання роботи, не підлягає під дію правил внутрішнього розпорядку. Пунктом 11.1 строк дії договору встановлено з 01.08.2018 до 31.08.2018 (а.с. 26). Відповідно до акта виконаних послуг від 31.08.2018 згідно договору № 25 від 01.08.2018 ОСОБА_3 (Виконавець) виконав послуги «Замовника» по монтажу лотків та роботи на площадці під склад, а саме: влаштування підстеляючого шару з піску – 41,0 м.кв., монтаж дорожніх плит т.200 мм. – 40,3 м.кв., розбирання колії з рейок – 80 м.п. на загальну суму 3600 грн. (а.с. 27);

- договір № 29 від 03.09.2018, відповідно до якого Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов’язання виконати послуги по демонтажу приміщення, а саме: демонтаж плит покриття 6,0*3,0 – 4 шт., демонтаж монолітних ділянок – 9,5 м.кв. Згідно пунктом 4.1 Договору за надані послуги замовник здійснює виплату винагороди в кінці терміну дії цього договору на підставі підписаного сторонами акту приймання-передачі виконаних послуг в сумі 3700,00 грн. Відповідно до пункту 9.3 Договору Виконавець виконує роботу на свій ризик. Самостійно організовує виконання роботи, не підлягає під дію правил внутрішнього розпорядку. Пунктом 11.1 строк дії договору встановлено з 03.09.2018 до 28.09.2018 (а.с. 28). Відповідно до акта виконаних послуг від 28.09.2018 згідно договору № 29 від 03.09.2018 ОСОБА_3І.(Виконавець) виконав послуги «Замовника» по демонтажу плит покриття 6,0*3,0 – 4 шт., демонтаж монолітних ділянок – 9,5 м.кв. на загальну суму 3700,00 грн. (а.с. 29);

- договір №35 від 01.10.2018, відповідно до якого Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов’язання виконати послуги з контролю по влаштуванню площадки під склад штучних матеріалів та демонтаж покрівлі прибудови цеху на території ТзОВ «Львівський бетон» згідно договору №100518-1 від 10 травня 2018 р.

ТОВ «Укрєвросвіт» (Замовник) здійснив оплату за надані ОСОБА_3 послуги, що підтверджується відомостями (а.с. 40,45,50,55,60).

При оцінці спірних правовідносин та прийнятті рішення суд керується такими нормами права:

правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 N 877-V (далі – Закон N 877-V).

Як зазначено в статті 1 Закону N 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Частиною четвертою статті 2 Закону N 877-V визначено, що заходи контролю здійснюються, зокрема, органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону (частина 5 статті 2 Закону N 877-V).

Відповідно до положень статті 259 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім органів доходів і зборів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96 (далі - Положення № 96), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Відповідно до частини першої статті 259 Кодексу законів про працю України Кабінет Міністрів України постановою від 26.04.2017 № 295 затвердив Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі – Порядок № 295), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю.

Згідно з пунктом 2 Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань.

Інспекторами праці є посадові особи Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів рад, посадовими обов'язками яких передбачено повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (пункт 3 Порядку № 295).

Відповідно до пп. 6 пункту 5 Порядку № 295 інспекційні відвідування проводяться за інформацією Пенсійного фонду України та його територіальних органів.

Про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі. Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню (пункт 8 Порядку № 295).

Під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред'явити об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення (пункт 9 Порядку № 295).

За результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення (пункт 19 Порядку № 295).

Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акта залишається в об'єкта відвідування (пункт 20 Порядку № 295).

Пунктом 21 Порядку № 295 визначено, що якщо об'єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід'ємною частиною.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Відповідно до частини першої статті 21 КЗпП трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим за підстав, наведених в частині першій статті 24 КЗпП.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина третя статті 24 КЗпП).

На виконання частини третьої статті 24 КЗпП Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» № 413 від 17.06.2015 (далі Постанова №413).

За правилом, визначеним Постановою № 413 повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором […].

Інформація, що міститься у повідомленні про прийняття працівника на роботу, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Частиною першою статті 1 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) визначено, що цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Загальне визначення цивільно-правового договору наведено у статті 626 ЦК України. Згідно з цією нормою договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору (стаття 902 ЦК України). Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором(частина перша статті 903 ЦК України). Строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами (стаття 905 ЦК України).

Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України «Про зайнятість населення» визначено постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення» від 17.07.2013 № 509 (далі - Порядок № 509).

Відповідно до п. 2 Порядку № 509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками.

Штрафи можуть бути накладені, зокрема, на підставі акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу. Уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу. Справа розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд (пункти 3, 4 Порядку № 509). У разі надходження від суб'єкта господарювання або роботодавця, щодо якого порушено справу, обґрунтованого клопотання про відкладення її розгляду, строк розгляду справи може бути продовжений уповноваженою посадовою особою, але не більше ніж на 10 днів (пункт 5 Порядку № 509). Згідно пунктом 6 Порядку № 509 про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника. В пункту 7 Порядку № 509 визначено, що справа розглядається за участю представника суб'єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу (пункт 8 Порядку № 509).

При прийнятті рішення суд керується такими мотивами:

постанова № ЛВ2646/456/АВ/ФС-1 від 23.11.2018 про накладення на ТОВ «Укрєвросвіт» штрафу в розмірі 111690 грн. ґрунтується на тому, що позивач порушив вимоги частини третьої статті 24 КЗпП України, Постанови № 413, допустивши до роботи без укладення трудового договору ОСОБА_3 Така позиція відповідача грунтується на тому, що відповідно до документів про нарахування та виплату заробітної плати в період за травень-вересень 2018 року ТОВ «Укрєвросвіт» нараховувало та виплачувало ОСОБА_3 (табельний номер 0000-00034) за виконання робіт заробітну плату без належного оформлення трудових відносин. ТОВ «Укрєвросвіт» заперечує факт вчинення цього порушення, оскільки виплачені ОСОБА_3 кошти були винагородою за надані ним послуги на підставі цивільно-правових договорів, в яких були визначені конкретні обсяги робіт/послуг, строки їх виконання, ціна договору тощо. ОСОБА_3 не входив до числа штатних працівників позивача, а вказівка в бухгалтерських документах про виплату коштів табельного номеру зумовлена особливостями роботи бухгалтерської програми та не змінює суті цивільно-правових відносин між сторонами. Виплачені ОСОБА_3 суми винагороди відображені в бухгалтерському та податковому обліку підприємства, з них сплачено до бюджету єдиний соціальний внесок, податок на доходи фізичних осіб та військовий збір відповідно до звітів 1-ДФ за 2-3 квартали 2018 року.

Оцінюючи ці аргументи сторін суд звертає увагу на таке:

істотною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. Трудовий договір - це договір між працівником і роботодавцем, за яким працівник зобов'язується виконувати певну роботу, визначену цією угодою, підпорядковуючись внутрішньому трудовому розпорядку, а роботодавець - виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором й угодою сторін. За трудовим договором працівник зобов'язаний систематично виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, тобто виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання певного конкретного завдання трудова діяльність не припиняється. Водночас предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною (виконавцем) певного, наперед визначеного сторонами обсягу робіт/послуг за винагороду, при цьому процес організації трудової діяльності виконавця залишається за межами регулювання договору. Метою договору для замовника є отримання певного матеріального результату. Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений; він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду. При цьому на особу, яка виконує роботи/надає послуги за цивільно-правовим договором, не поширюються встановлені державою мінімальні гарантії щодо розміру, порядку та строків оплати праці, нормування робочого часу та часу відпочинку (в т.ч. надання оплачуваних відпусток), охорони праці тощо.

Згідно з цивільно-правовими договорами, укладеними з ОСОБА_3 предметом таких було виконання різного роду послуг, як-от: розбирання прибудови до механічного цеху, розбирання залізобетонних стін пропарочних камер, розбирання кам’яної кладки стін, розбирання стяжок з асфальтобетону, влаштування під стелею чого шару з піску, розбирання колії з рейок, демонтаж плит покриття, демонтаж монолітних ділянок, контроль за виконанням певних робіт тощо. Кожен вид послуг повинен був бути виконаний Виконавцем в певні строки, визначені в договорі. Виконавець виконував роботу на свій ризик, самостійно організовував її виконання.

Відповідно до штатного розкладу ТЗОВ «Укрєвросвіт», затверджено наказом директора товариства № 8 від 10.04.2018 з 11.04.2018 штат позивача налічував 8 одиниць та складався з посад: директора, комерційного директора, головного бухгалтера, начальника пункту складування металобрухту (2од.), сортувальника металобрухту (2 од.), юрисконсульта (а.с. 19). Отже, штат позивача не включав посади робітника – виконавця будівельних робіт. Підприємство уклало договір з іншим суб’єктом господарювання (ТОВ «Львівський бетон») договір, що за своєю правовою природою є договором підряду, а ОСОБА_3 у цих правовідносинах фактично був субпідрядником. Той факт, що для виконання своїх зобов’язань за цим договором підприємство залучало ОСОБА_3, укладаючи з ним цивільно-правові договори на виконання будівельних робіт, різних за предметом, обсягом, часом виконання та вартістю, жодним чином не свідчить про виникнення між ТОВ «Укрєвросвіт» та ОСОБА_3 трудових відносин. Адже надані ОСОБА_3 послуги не носили безперервного, системного характеру, а визначались щодо кожного виду робіт умовами відповідного договору. Виконавець сам організовував свою роботу та виконував таку на власний ризик, не підпадав під дію правил внутрішнього трудового розпорядку. В пунктах 5.1 та 5.5 цивільно-правових договорів обумовлено відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання покладених договорами зобов’язань. При цьому відповідальність ОСОБА_3 як виконавця послуг передбачала серед іншого і безоплатне виправлення недоліків або відшкодування витрат на їх усунення або зменшення суми винагороди, що свідчить про цивільно-правовий характер цих відносин. Та обставина, що при виплаті винагороди за надані послуги згідно бухгалтерських документів підприємства зазначено біля прізвища ОСОБА_3 табельний номер, сама по собі не підтверджує факт перебування останнього у трудових відносинах з підприємством. Суд враховує пояснення позивача, що табельний номер у відомостях про виплату готівки ОСОБА_3 визначений бухгалтерською програмою, що використовується підприємством для ведення бухгалтерії та розрахунків із контрагентами та працівниками. Суд також враховує, що ТОВ «Укрєвросвіт» надало суду докази того, що підприємство відзвітувало шляхом подання до фіскального органу звітності за формою 1-ДФ про суми доходів, виплачених ОСОБА_3 на підставі цивільно-правових договорів за ІІ та ІІІ квартали 2018 року та сплатило єдиний внесок згідно звітів про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за травень-вересень 2018 року (а.с. 30-32, 33-36, 37-62).

Контролюючий орган посилається на те, що у пункті 9.1. договору № 100518 від 10.05.2018, укладеного між ТОВ «Львівський бетон», Замовник та ТЗОВ «Укрєвросвіт», Підрядник, обумовлено, що Підрядник забезпечує виконання робіт за даним договором власним персоналом, залучення ж до виконання робіт за цим договором субпідрядні організації можливе після завчасного письмового погодження Замовника. В додатку до цього договору координатором робіт визначено ОСОБА_3, однак такий не перебував із ТЗОВ «Укрєвросвіт» у трудових відносинах. Оцінюючи ці обставини суд зазначає, що залучення до виконання робіт за договором, укладеним з ТОВ «Львівський бетон» виконавця згідно цивільно-правового договору є правом та особистою відповідальністю Підрядника цього договору. В цьому контексті суд також звертає увагу на те, що в Національному класифікаторі України «Класифікатор професій ДК 003:2010», затвердженого наказом Держспоживстадарту України 28.07.2010 N 327 відсутня як така «відповідальний за виконання робіт».

Оцінюючи всі наведені вище обставини суд дійшов висновку, що відносини ТОВ «Укрєвросвіт» з ОСОБА_3 мали цивільно-правовий характер та не були трудовими. З огляду на це висновок ГУ Держпраці у Львівській області про те, що ОСОБА_3 було допущено до роботи без укладення трудового договору є помилковим. Оскільки відповідач не довів факту порушення ТОВ «Укрєвросвіт» вимог частини третьої статті 24 КЗпП, оскаржувана постанова № ЛВ2646/456/АВ/ФС-1 від 23.11.2018 не відповідає встановленим у частині другій статті 2 КАС України критеріям правомірного рішення суб’єкта владних повноважень. Відтак, позовні вимоги про скасування цієї постанови підлягають до задоволення.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого: позивач просить стягнути сплачений ним судовий збір в розмірі 1762 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 7000 грн., про що подав відповідні клопотання. Згідно із наданими письмовими доказами (договором про надання правової допомоги № 03/12-3 від 03.12.2018, розрахунком вартості наданих юридичних послуг, рахунками № 17/01-1, № 18/02-1 про оплату за договором про надання правової допомоги від 03.12.2018, платіжними дорученнями № 12 від 23.01.2019 на суму 3000 грн., № 68 від 14.03.2019 на суму 4000 грн. (а.с. 68,122-124,162,163) позивач сплатив на рахунок адвокатського бюро ОСОБА_1 7000 грн. за надану правничу допомоги. Відповідач не звертався до суду із заявою про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, що підлягають розподілу. Водночас суд вважає розмір витрат на правничу допомогу співмірним із складністю справи та виконаним адвокатом обсягом робіт, витраченим на виконання відповідних робіт часом та значенням справи для позивача. Відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України та враховуючи обґрунтованість позовних вимог, суд стягує за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені позивачем судові витрати.

Керуючись ст.ст. 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 229, 241-246, 250, 251, 255, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Львівській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЛВ2646/456/АВ/ФС-1 від 23.11.2018.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Львівській області (79005, м. Львів, вул. Міцкевича, буд. 8, ідентифікаційний код 39778297) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Укрєвросвіт» (81652, Львівська область, місто Новий Розділ, пр. Шевченка, буд. 15А, ідентифікаційний код 34854163) судові витрати у сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривень судового збору та 7000 (сім тисяч) гривень витрат на правову допомогу.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який постановив рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 28.03.2019.

Суддя Москаль Р.М.