Рішення № 80794067, 25.03.2019, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

25 березня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/592/19

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Ірметової О.В.,

за участю секретаря судового засідання: Попової Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Старобільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

12 лютого 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Старобільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії, у якій позивач просив суд:

- визнати рішення Старобільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 31.01.2019 № 1613/03-01 про відмову в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України “Про державну службу” протиправним та скасувати;

- зобов’язати Старобільське об’єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області призначити позивачу пенсію державного службовця з часу звернення з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України “Про державну службу” з 24.01.2019.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що 24 січня 2019 року ОСОБА_1, звернувся до Старобільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області щодо призначення пенсії за віком відповідно до Закону України “Про державну службу”, надавши пенсійному органу заяву, довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця № 3, 4, копії паспорту, трудової книжки, військового білету, дипломів про освіту. Рішенням Старобільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 31.01.2019 № 1613/03-01 у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України “Про державну службу” - відмовлено. З тексту рішення Старобільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 31.01.2019 № 1613/03-01 вбачається, що Старобільське об’єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області відмовило позивачу у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України “Про державну службу” на тій підставі, що відповідно до п. 10 та 12 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України від 10.12.2015 року № 889-VІІІ “Про державну службу” на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII “Про державну службу” мають право особи, які на день набрання чинності Законом України від 10.12.2015 року № 889-VІІІ “Про державну службу”: мають не менш, як 20 років роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців (стаття 25 Закону); займають посади державної служби та мають не менш, як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України призначаються особам які: досягли пенсійного віку, мають страховий стаж (чоловіки 35 - років), не призначали пенсію відповідно до Закону № 3723 - XII. В рішенні також зазначено, що оскільки станом на 01.05.2016 позивач перебував на посадах, які не відносяться до посад державної служби - права на пенсію відповідно до Законом України від 10.12.2015 року № 889-УІІІ “Про державну службу” позивач не має. Позивач вважає рішення відповідача неправомірним.

Ухвалою суду від 13 лютого 2019 року провадження за даним адміністративним позовом відкрито, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження з викликом осіб, судове засідання призначено на 04 березня 2019 року (а.с. 1-2).

04 березня 2019 року судове засідання перенесено на 25 березня 2019 року (а.с. 56).

11 березня 2019 року від представника відповідача надійшов письмовий відзив на адміністративний позов (а.с. 77-78). У відзиві відповідач зазначив, що 24.01.2019 на адресу Фонду надійшла заява від ОСОБА_1, щодо призначення йому пенсії за віком відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу». До заяви позивачем було долучено певний пакет документів, серед яких була трудова книжка, видана на ім'я ОСОБА_1, довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 24.01.2019 року № 3,4, видані ДФС України Луганська митниця ДФС, та інші. Після огляду наданих документів, управлінням винесено Рішення від 31.01.2019 № 1613/03-01 щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723 - XII. Під час огляду трудової книжки ОСОБА_1 встановлено, що у період з 01.04.2014 по 01.07.2014 позивачем обіймалась посада помічника-консультанта народного депутата, однак ранг державного службовця (сьомий) ОСОБА_1 присвоєно лише 16.04.2014, а відповідно, до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723, може бути зараховано 2 місяці 16 днів (з 16.04.2014 по 01.07.2014). Таким чином, оскільки позивач не має 20 років стажу роботи па посадах, віднесених до категорій посад державних службовців (стаття 25 Закону № 3723) та станом на 01.05.2016 ОСОБА_1 перебував на посадах, які не відносяться до посад державної служби - правові підстави для призначення пенсії відповідно до Закону № 889 позивачу відсутні.

На підставі викладеного відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, розгляд справи просив проводити без його участі.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду невідомі.

Дослідивши матеріали справи на надані сторонами докази, надавши оцінку доказам відповідно до ст.ст. 72-90 КАС України, судом встановлено наступне.

24 січня 2019 року позивач звернувся до Старобільського ОУПФУ Луганської області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу». До зазначеної заяви позивачем було додано: довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру, документи про місце проживання (реєстрації) особи, паспорт, трудову книжку, військовий квиток, диплом, довідку про заробітну плату (а.с. 43-44, 64-65, 82-83).

Рішенням Старобільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 31.01.2019 № 1613/03-01, ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», у зв’язку з тим, що ОСОБА_1 перебував на посадах, які не відносяться до посад державної служби, а тому права на пенсію відповідно до Закону №889 у позивача не має (а.с. 45-46, 75-76, 89).

Спірне питання полягає у наявності підстав для призначення позивачу пенсії за віком згідно положень Закону України “Про державну службу” № 889-VІІІ.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (далі - Закон № 889).

Підпунктом 2.1. Розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889 регламентовано, що із набранням чинності цим законом (01 травня 2016 року) визнається такими, що втратив чинність Закон України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Пунктом 10 Розділу ХІ Закону № 889 визначено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

До набрання чинності Закону № 889 правовий статус, права, обов'язки, гарантії тощо цієї категорії службовців регламентувались Законом України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-XII (далі - Закон № 3723).

Отже, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до 1 травня 2016 року обчислюється відповідно до законодавства, яке діяло раніше, та на тих умовах і в порядку, що були ним передбачені.

Визначальним питанням в межах спірних правовідносин є, чи мав ОСОБА_1 станом на 01.05.2016 не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців.

Так ст. 1 Закону № 3723 визначено, що державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження.

При цьому статтею 9 Закону № 3723 визначено, що регулювання правового становища державних службовців, що працюють в органах прокуратури, апаратах судів, дипломатичної служби, митного контролю, служби безпеки, Національної поліції, Національного антикорупційного бюро України та інших, здійснюється відповідно до цього Закону, якщо інше не передбачено законами України.

Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283 (чинного до 01.05.2016) визначались посади і органи, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби.

Пунктом 2 вказаного Порядку до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв'язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.

Відповідно до пункту 3 Порядку до стажу державної служби включається час військової служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях. При цьому до стажу державної служби осіб включаються усі види військової служби, які вони проходили у Збройних Силах та інших військових формуваннях України та колишнього СРСР.

Крім того, статтею 569 Митного кодексу України визначено, що працівники органів доходів і зборів, на яких покладено виконання завдань, зазначених у статті 544 цього Кодексу, здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності цих органів, є посадовими особами. Посадові особи органів доходів і зборів є державними службовцями. Особи, вперше прийняті на службу до органів доходів і зборів на посади, які передбачають виконання завдань, зазначених у статті 544 цього Кодексу, здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності цих органів, приймають Присягу державних службовців, якщо раніше вони не приймали такої Присяги. Правове становище посадових осіб органів доходів і зборів визначається цим Кодексом, а в частині, не врегульованій ним, - законодавством про державну службу та іншими актами законодавства України.

Таким чином, в розумінні наведених норм для визначення права на отримання пенсії державного службовця підлягає врахуванню і стаж роботи в лавах ОСОБА_2, органах внутрішніх справ, органах прокуратури та митного контролю.

Наявною в матеріалах справи копією трудової книжки серії БТ-ІІ № 7556672 (а.с. 16-31) підтверджено, що позивач з 16.11.1973 по 11.11.1975 перебував на службі в лавах ОСОБА_2, з 29.08.1977 по 01.12.1994 перебував на службі в органах МВС України, з 26.12.1994 по 16.06.2004 працював на посаді старшого помічника транспотного прокурора, з 21.06.2004 по 29.10.2010 працював на посаді заступника начальника митниці, з 16.04.2014 по 01.07.2014 працював на посаді помічника консультанта народного депутата, з 03.07.2014 по теперішній час працює на посаді заступника начальника митниці.

При цьому п.12 запису в трудовій книжця містить у собі відомості про прийняття ОСОБА_1 присяги державного службовця 21.06.2004 (а.с.20).

Таким чином, зазначені періоди підлягають сукупному врахуванню при визначенні права на отримання пенсії за віком за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України “Про державну службу” (далі – Закон № 3723, який діяв до 30.04.2016) на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Аналіз зазначеної норми дає підстави вважати, що необхідною умовою для наявності у осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, права на пенсію відповідно до згаданої статті є досягнення такими особами певного віку та наявність страхового стажу, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.

Тобто до 01.05.2016, дата набрання чинності Закону України “Про державну службу” (нова редакція) ( далі – Закон № 889) право на пенсію державного службовця мали особи, які:

а) досягли певного віку (62 роки для чоловіків, 60 років для жінок) та мають передбачений законодавством страховий стаж;

б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Після 01.05.2016, відповідно до ст. 90 Закону № 889 пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.

При цьому законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723.

Так, відповідно до п. 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889 державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону № 3723 та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723 у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Згідно з п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889 для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону № 3723 та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723 в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 889, який є чинним на день звернення позивача ОСОБА_1 до Старобільського ОУПФУ Луганської області із заявою про призначення пенсії, передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 889, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Аналізуючи зазначені норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723 після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених ч. 1 ст. 37 Закону № 3723 і Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Суд зазначає, що в сукупності вік та стаж ОСОБА_1 на посадах віднесених до категорій посад державних службовців, достатній для призначення позивачу пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу».

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Згідно із частиною першої статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір, зокрема, справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, судовий збір становить - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У разі коли в позовній заяві об’єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (абзац 2 частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір»).

Суд зазначає, що в позовній заяві позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру, інша вимога є похідною вимогою.

З огляду на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2019 року - 1921,00 грн, встановлений статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2019 рік, та враховуючи кількість заявлених немайнових вимог, позивач за подання даної позовної заяви повинен був сплатити судовий збір у розмірі 768,40 грн.

Позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір у розмірі 1536,80 грн, що підтверджується квитанцією від 07.02.2019 № 0.0.1261147846.1 (а.с. 3).

Таким чином, позивачем надміру сплачений судовий збір у розмірі 768,40 грн.

Відповідно до частини другої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України(далі -КАС України) розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Пунктом другим частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Суд вважає за необхідне роз’яснити, що позивач не позбавлений права звернутись до суду із клопотанням про повернення надміру сплаченого судового збору у розмірі 768,40 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позов підлягає задоволенню, судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі 768,40 грн на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 32, 77, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Старобільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення Старобільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 31.01.2019 № 1613/03-01 про відмову в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".

Зобов'язати Старобільське об’єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області (ідентифікаційний код: 41246506, місцезнаходження: 92704, Луганська обл., Старобільський район, місто Старобільськ, квартал Дружби, будинок 1 А) призначити ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2) пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", з дня звернення із заявою про призначення пенсії - з 24.01.2019, зарахувавши до стажу державної служби періоди роботи з 16.11.1973 по 11.11.1975, з 29.08.1977 по 01.12.1994, з 26.12.1994 по 16.06.2004, з 21.06.2004 по 29.10.2010, з 16.04.2014 по 01.07.2014, з 03.07.2014 по 24.01.2019.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Старобільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (ідентифікаційний код: 41246506, місцезнаходження: 92704, Луганська обл., Старобільський район, місто Старобільськ, квартал Дружби, будинок 1 А) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2) судовий збір у розмірі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп.).

Роз’яснити позивачу, що має право звернутись до суду із клопотанням про повернення надміру сплаченого судового збору у розмірі 768,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складений та підписаний 29 березня 2019 року.

Суддя ОСОБА_3