Рішення № 80793841, 26.03.2019, Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

справа №176/108/19

провадження №2/176/259/19

РІШЕННЯ

Іменем України

/заочне/

26 березня 2019 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Гусейнова К.А.,

секретаря с/з ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жовті Води цивільну справу за позовом Акціонерного товариства ОСОБА_2 «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

У січні 2019 року позивач звернувся до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області із зазначеним вище позовом, в якому просить ухвалити судове рішення, яким стягнути з відповідача на користь банку заборгованість за кредитним договором № б/н від 14.08.2006 року на загальну суму 26870,18 грн. та судові витрати.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що відповідно до укладеного договору № б/н від 14.08.2006 року ОСОБА_3 отримала кредит у розмірі 5000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.рrivatbank.ua складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, про що свідчить підпис відповідача у заяві. Також, відповідач при укладенні договору дала свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.

Свої зобов’язання за договором про надання банківських послуг банк виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

Свої ж зобов’язання за кредитним договором ОСОБА_3 належним чином не виконує, у зв’язку із чим станом на 24.10.2018 року має заборгованість по кредитному договору в сумі 26870,18 грн., з яких: 2213,69 – тіло кредиту, 4849,89 грн. – нараховано відсотків за користування кредитом, 18050,89 грн. – нараховано пені, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. – штраф (фіксована частина); 1255,72 грн. – штраф (процентна складова).

Ухвалою суду від 28 січня 2019 року було відкрито провадження по даній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивач у позовній заяві не заперечував проти заочного розгляду справи.

Від відповідача, ОСОБА_3 у запропонований їй ухвалою суду строк відзиву на позов до суду не надходило. Поштові конверти, направлені на адресу відповідача, повертаються до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Приймаючи до уваги те, що судом виконані вимоги щодо повідомлення відповідача про розгляд справи у спосіб передбачений законом та з огляду на те, що відповідач не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд вважає, що є передбачені ст.ст. 280,281 ЦПК України підстави для ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі письмових доказів та у відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд повно, всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, вважає що позов задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до положень ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими, електронними доказами.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Дана норма також закріплена у ст. 12 ЦПК України.

Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Судом встановлено з позовної заяви, що відповідно до укладеного договору № б/н від 14.08.2006 року ОСОБА_3 отримала кредит у розмірі 5000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

На підтвердження своїх позовних вимог позивачем було надано заяву, в якій зазначено особисту інформацію відповідача, а саме прізвище, ім’я, по батькові, серію та номер паспорта, ІПН, адресу проживання, адресу реєстрації, номери засобів зв’язку та те, що ОСОБА_3 виявила бажання оформити на своє ім’я платіжну картку «Універсальна» з бажаним кредитним лімітом 3300 грн. та ознайомилась і згодна з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку. Також, відповідачка виразила свою згоду з тим, що ця заява разом з умовами та правилами надання банківських послуг і тарифами складає між нею та банком договір про надання банківських послуг. Однак, як вбачається із цієї заяви, остання не містить даних про видачу кредитної картки, суми встановленого кредитного ліміту її виду та строку дії. /а.с.10/

Також, при зверненні позивача до суду, ним було надано два розрахунки заборгованості за договором №б/н від 14.08.2006 року, укладеного між ПриватБанком та клієнтом ОСОБА_3 станом на 31.10.20015 року та станом 24.10.2018 року, довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна 30 днів пільгового періоду та Витяг з «Умов та правил надання банківських послуг» /а.с.6-26/.

Однак суд вважає, що надані позивачем розрахунки заборгованості не є первинними документами, які підтверджують укладення договору на умовах, які вказані банком у позовній заяві. Крім того, у матеріалах справи відсутні докази про встановлення кредитного ліміту по картковому рахунку, докази про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, не доведено, що відповідач отримала на свій рахунок кредитний ліміт у сумі саме 5000 грн., тобто не доведено збільшення кредитного ліміту з 3300 грн. на 5000 грн.

Оскільки позивачем не надано належних доказів на підтвердження розміру наданого відповідачу кредиту в сумі 5000 грн., то, відповідно, перевірити розмір нарахованих сум боргу, процентів та штрафних санкцій відповідачу за наданим розрахунком заборгованості є неможливим.

Відповідно до ч.1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямовано на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Статтею 628 ЦК України, визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони мають право укладати договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

За вимог ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частиною 1 та 2 ст. 639 ЦК України, визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Таким чином, відповідно до умов та правил надання банківських послуг визначено, що пам’ятка, тарифи, а також заява про приєднання до умов та правил становить укладений договір про надання банківських послуг.

В той же час, позивачем, АТ КБ «ПриватБанк», не надано суду доказів оформлення та укладання між сторонами та відповідно отримання позичальником умов та правил надання банківських послуг, тарифів і пам’ятки клієнта, щоб в сукупності з заявою-анкетою свідчило б про укладений у належній формі договір між сторонами про надання банківських послуг.

Виходячи з правового аналізу вказаних норм не встановлено наявність належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме ці умови розумів позичальник, підписуючи заяву-анкету позичальника.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник АТ КБ «ПриватБанк» зазначає, що сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов договору, підписавши заяву.

Доводи позивача в позовній заяві не можуть бути прийняті до уваги, оскільки матеріали справи не містять доказів, які підтверджують факт ознайомлення позичальника з усіма істотними умовами договору.

Відсутність підпису відповідача на умовах та правилах надання споживчого кредиту фактично надає можливість банку надавати умови в будь-якій редакції та стверджувати, що зазначені умови погоджені з відповідачем.

Зазначення в заяві на видачу кредиту про ознайомлення відповідача з умовами надання кредиту без ідентифікації самих умов, як таких, що погоджені підписом відповідача, не може бути належним доказом ознайомлення та погодження відповідача саме з тією редакцією умов, на якій наполягає банк.

Посилання позивача у позовній заяві на те, що відповідач була ознайомлена з умовами та правилами надання банківських послуг, які додані до позовної заяви, не мають правового значення для правильного вирішення спору за встановлених судом обставин щодо відсутності доказів на підтвердження розміру наданого кредиту.

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» щодо стягнення з відповідача заборгованості, у зв’язку з недоведеністю позовних вимог.

Згідно вимог статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір позивачу не відшкодовується.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.81, 141, 263, 265, 268, 273, 282, 284, 289, 430 ЦПК України, ст. ст. 626, 628, 638, 639, 1054Цивільного кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову Акціонерного товариства ОСОБА_2 «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтоводський міський суд.

Суддя Жовтоводського

міського суду ОСОБА_4