Рішення № 80793813, 25.03.2019, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/5536/18

2/212/442/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2019 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді Ваврушак Н.М., за участі секретаря судового засідання Нестеренко В. В., представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Євраз ОСОБА_4» про стягнення моральної шкоди в зв'язку з ушкодженням здоров'я при виконанні трудових обов'язків, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров’я на виробництві у розмірі 160 000,00 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що з 1994 по 22.11.1995 року перебувала у трудових відносинах із відповідачем та працювала на шахті імені Фрунзе РУ ОСОБА_4, підсобною робочою, машиністом конвеєра, гардеробницею, прибиральницею. Зазначає, що 17 липня 1995 року під час виконання трудових обов’язків із нею стався нещасний випадок в результаті якого вона отримала виробничу травму. Наслідками нещасного випадку є: травматичне відсічення 1 пальця, перелам 2-я пястної кістки правої кісті, перелам основної фаланги 3 пальця правої кісті зі зміщенням уламків, металоостіосинтез 3 пальця. За висновком МСЕК від 22.11.1995 року їй вперше було встановлено 80% втрати професійної працездатності у зв’язку з нещасним випадком та друга група інвалідності. В подальшому висновками МСЕК від 04.12.1996 року та 01.11.2015 року встановлено 55% втрати працездатності у зв’язку з трудовим каліцтвом та третя група інвалідності.

У зв’язку із ушкодженням здоров’я через нещасний випадок їй заподіяна моральна шкода, яка полягає у фізичному болі та стражданнях яких вона зазнає впродовж багатьох років, в зв’язку з нещасним випадком змінилися її образ та якість життя.

Ухвалою суду від 06 серпня 2018 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

28 серпня 2018 року представником відповідача подано відзив на позов в якому представник відповідача позовні вимоги не визнав та просив в позові відмовити, посилаючись на те що позивачем не доведено наявність моральної шкоди, протиправність діяння відповідача. Вказав, що позивачка винна у настанні нещасного випадку. Крім того вказав, що позивачці первинно було встановлено 80% втрати працездатності та друга група інвалідності, при наступних переоглядах позивачці вже встановлено 55% втрати працездатності та третя група інвалідності, що свідчить про те, що стан здоров’я позивача не погіршувався. Також зазначив, що позивач маючи часткову втрату професійної працездатності та робочу групу інвалідності може працювати.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив задовольнити з підстав викладених в позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнала, просила у задоволенні позовних вимог відмовити з підстав викладених у відзиві на позов.

Суд, заслухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_4 встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач з 30.05.1994 року до 22.11.1995 року, часу звільнення на пенсію по інвалідності другої групи, перебувала у трудових відносинах із відповідачем та працювала на шахті імені Фрунзе, підсобною робочою, машиністом конвеєра, що підтверджується копією трудової книжки останньої. (а.с.7-11).

Згідно акту про нещасний випадок №44 від 27.07.1995 року, з позивачкою 17.07.1995 року о 14 годині 45 хвилин на шахті імені Фрунзе Рудник ОСОБА_4, при виконанні трудових обов’язків стався нещасний випадок, внаслідок якого ОСОБА_3 отримала травму- травматичне відсічення 1 пальця, перелам 2-я пястної кістки правої кісті, перелам основної фаланги 3 пальця правої кісті зі зміщенням уламків, металоостіосинтез 3 пальця. Працівниками, які допустили порушення законодавчих та інших нормативних актів з охорони праці зазначені: ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 (а.с.12-13)

Відповідно до витягу з акту огляду у ЛТЕК від 22.11.1995 року ОСОБА_3 при первинному огляді встановлена ступень втрати професійної працездатності 80%, друга група інвалідності у зв’язку з трудовим каліцтвом, з датою переогляду 01.12.1996 року. Визначено потребу в оперативному лікуванні, побутовому догляді, санаторно курортному лікуванні. (а.с.14)

Відповідно до актів огляду у ЛТЕК від 04.12.1996, 06.12.2000, 30.09.2015 року ОСОБА_3 при повторних оглядах встановлена ступень втрати професійної працездатності 55%, третя група інвалідності у зв’язку з трудовим каліцтвом. (а.с. 15,16,17)

Відповідно довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, визначення потреби у медичній та соціальній допомозі серії 12ААА №052184 від 10.10.2018 року, ОСОБА_3 при повторному огляді встановлена ступень втрати професійної працездатності 55%, третя група інвалідності у зв’язку з трудовим каліцтвом з 01.12.2018 року безстроково. Визначено потреби у додаткових видах допомоги. (а.с.54)

Відповідно до виписних епікризів позивач ОСОБА_3 неодноразово перебувала на стаціонарному лікуванні в медичних закладах у зв’язку з отриманою під час виконання трудових обов’язків травмою. (а.с. 18-25)

Відповідно до п.38 Правил відшкодування власником підприємств, установ і організацій або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров’я, пов’язаним із виконанням ним трудових відносин, затверджених постановою КМУ від 23.06.1993 №492 (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) (далі – Правил) право на отримання потерпілим виплат на відшкодування шкоди настає з дня встановлення йому МСЕК стійкої втрати професійної працездатності.

ОСОБА_4 встановлено, що з 30.05.1994 по 22.11.1995 року ОСОБА_3 перебувала у трудових відносинах із відповідачем. Висновком ЛТЕК від 22.11.1995 року їй вперше було встановлено втрату 80% професійної працездатності, друга група інвалідності у зв’язку з трудовим каліцтвом.

Згідно положень ст. 12 Закону України «Про охорону праці» (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) відшкодування моральної шкоди провадиться власником, якщо небезпечні або шкідливі умови праці призвели до моральної втрати потерпілого, порушення його нормальних життєвих зв’язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до п. 11 Правил, моральна шкода відшкодовується за заявою потерпілого про характер моральної втрати чи висновком медичних органів у вигляді одноразової грошової виплати або в іншій матеріальній формі, розмір якої визначається в кожному конкретному випадку на підставі домовленості сторін (власника, профспілкового органу й потерпілого або уповноваженої ним особи); рішення комісії в трудових спорах; рішення суду. Розмір відшкодування моральної шкоди не може перевищувати 200 мінімальних розмірів заробітної плати незалежно від інших будь-яких виплат.

Згідно з ст.440-1 ЦК УРСР (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) моральна шкода відшкодовується в грошовій або іншій матеріальній формі за рішенням суду незалежно від відшкодування майнової шкоди. Розмір відшкодування визначається судом з урахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду, фізичних чи моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків, але не менш ніж 5 мінімальних розмірів заробітної плати.

За п.3 постанови Пленуму Верховного ОСОБА_4 України від 31 березня 1995 р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (із відповідними змінами), під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Наведені вище докази свідчать про те, що ушкодження здоров’я, заподіяне позивачеві під час виконання ним трудових обов’язків, заподіює йому моральні й фізичні страждання, які обмежують можливість останнього вести звичний спосіб життя, тягнуть за собою не відновлення здоров’я, відчуття болю.

Зазначені обставини наступили у позивача у зв'язку із нещасним випадком, що призвело до встановлення стійкої втрати професійної працездатності, що було встановлено судом, тому суд приходить до висновку про те, що позивачеві заподіяна моральна шкода.

Визначаючи розмір моральної шкоди суд враховує наступне.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про оплату праці» мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт).

Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності й господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

Вищезазначені вимоги закону в поєднанні з ст.ст. 3 і 8 Конституції України дають підстави для висновку про те, що у випадках, коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються в кратному співвідношенні з мінімальним розміром заробітної плати чи неоподатковуваним мінімумом доходів громадян, суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діють на час розгляду справи.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного ОСОБА_4 України від 24 грудня 2014 р. №6-207цс14, яка в силу вимог ч.4 ст. 263 ЦПК України повинна враховуватися судами при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Так, згідно положень ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» розмір мінімальної заробітної плати у місячному розмірі становить 4173,00 грн.

Вирішуючи питання про розмір відшкодування позивачеві моральної шкоди, суд враховує наявність у позивача втрати працездатності у зв’язку трудовим каліцтвом, наявність вини самої позивачки у настанні нещасного випадку, розмір мінімальної заробітної плати встановленої на 2019 рік у 4173,00 грн., глибину фізичних та моральних страждань позивача, та виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, визначає розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню з Приватного акціонерного товариства «Суха Балка», у вигляді одноразового відшкодування в сумі 50 000,00 грн. без утримання податку з доходів фізичних осіб.

На підставі ст.141 ЦПК України з Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» підлягає стягненню на користь держави судовий збір у сумі 704,80 грн.

На підставі ст. 440-1 ЦК УРСР, керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 133, 141,258-259, 263-265, 279, 354 ЦПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» (50029 Дніпропетровська область м. Кривий Ріг вул. Конституційна, 5 ідентифікаційний код 00191329) на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрована та мешкає за адресою 50029, м. Кривий Ріг вулиця Петроградська б. 17 кв.20, в рахунок відшкодування моральної шкоди, без утримання податку з доходів фізичних осіб у розмірі 50000,00 гривень (п’ятдесят тисяч грн. 00 коп.).

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» (50029 Дніпропетровська область м. Кривий Ріг вул. Конституційна, 5 ідентифікаційний код 00191329) на користь держави судовий збір в розмірі 704,80 гривень (сімсот чотири грн. 80 коп.).

Апеляційна скарга на рішення суду подається в Дніпровський апеляційний суд через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено та підписано 29.03.2019 року.

Суддя: Н. М. Ваврушак