Рішення № 80793546, 27.03.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2019 року м.Київ справа № 320/6472/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської обласної державної адміністрації, ОСОБА_2 соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області та Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації про визнання протиправними дій / бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди,

Суть спору: До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Київської обласної державної адміністрації, ОСОБА_2 соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області, в якому просить суд:

1) Визнати протиправними /дії/ бездіяльність Київської обласної державної адміністрації, щодо відмови надати відповідь на звернення позивача відповідно до Закону України “Про звернення громадян”, за відмову запросити позивача на розгляд його заяви, за відмови надати порядок оскарження відповіді та підпис даної відповіді не вповноваженою особою, та відмову вчинити службову перевірку дій ОСОБА_2 соціального захисту населення Броварської міської ради, при розподілу путівок на санаторне лікування та надання путівки № 001332 ОСОБА_1 всупереч існуючої черги, за відмову перевірити правомірність набуття у власність працівником управління СЗН в м. Бровари ОСОБА_3 земельної ділянки, надання її чоловіку матеріальної допомоги та правомірність перебування її в квартирний черзі.

2) Зобов’язати Київську обласну державну адміністрацію, надати відповідь на звернення позивача відповідно до Закону України “Про звернення громадян”, та запросити позивача на розгляд його заяви, та повідомити порядок оскарження відповіді з підписом відповіді керівником державного органу або В.О. керівника державного органу та провести службову перевірку дій ОСОБА_2 соціального захисту населення Броварської міської ради, при розподілу путівок на санаторне лікування, та надання путівки № 001332 ОСОБА_1 всупереч існуючої черги, та перевірити правомірність набуття у власність працівником управляння СЗН в м. Бровари ОСОБА_3 земельної ділянки, надання її чоловіку матеріальної допомоги та правомірність перебування її в квартирний черзі та надати результати перевірки до суду та позивачу.

3) Визнати протиправними /дії/ бездіяльність ОСОБА_2 соціального захисту населення Броварської міської ради, за надання ОСОБА_1 путівки на санаторне лікування № 001332, з 28.05.2018 року по 17.06.2018 року всупереч існуючої черги, діючи умисно на користь ОСОБА_3 для набуття останньої у власність земельної ділянки в м. Бровари, вул. Дорошенко Петра 46, за порушення прав десятків громадян пільгових категорій, які перебували в черзі на санаторне лікування, та мали всі права на отримання путівки відповідно існуючої черговості.

4) Зобов’язати ОСОБА_2 соціального захисту населення Броварської міської ради, усунути корупційні зловживання при розподілу санаторно курортних путівок, усунути службові зловживання працівниками ОСОБА_3 при використанні службового положення для набуття у власність земельної ділянки в м. Бровари, вул. Дорошенко Петра 46, компенсувати особам які не отримали в черговому порядку путівки на санаторне лікування.

5) Зобов’язати Київську обласну державну адміністрацію, та ОСОБА_2 соціального захисту населення Броварської міської ради відшкодувати позивачу матеріальні збитки в розмірі 2000000 гривень пропорційно по 1000000 з кожного, та стягнути з кожного відповідача на користь ОСОБА_1 по 1000000 гривень матеріальних збитків.

6) Зобов’язати Київську обласну державну адміністрацію, та ОСОБА_2 соціального захисту населення Броварської міської ради компенсувати позивачу моральну шкоду в розмірі 2000000 гривень пропорційно по 1000000 з кожного, та стягнути з кожного відповідача на користь ОСОБА_1 по 1000000 гривень моральної шкоди.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.12.2018 відкрито провадження у справі №320/6472/18, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче судове засідання на 09.01.2019.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.01.2019 витребувано докази по справі та відкладено підготовче судове засідання на 04.02.2019.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.02.2019 залучено до участі у справі в якості співвідповідача Департамент соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації, витребувано докази по справі, продовжено підготовче провадження у справі на 30 календарних днів та відкладено підготовче судове засідання на 01.03.2019.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.03.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.03.2019. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив про те, що 16.05.2018 ОСОБА_2 соціального захисту населення Броварської міської ради було запропоновано ОСОБА_1 санаторно-курортну путівку в санаторій «Жовтень» на період з 28.05.2018 по 17.06.2018.

Позивач повідомив, що він поїхав по даній путівці на санаторно-курортне лікування. Проте, повернувшись з лікування йому стало відомо, що вказана путівка була надана йому поза чергою з метою забезпечення відсутності ОСОБА_1 у м. Бровари у період з 28.05.2018 по 17.06.2018 для вирішення питання щодо надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою на земельну ділянку, яку позивач мав намір отримати у власність.

Позивач зазначив, що 06.08.2018 він звернувся до Київської обласної державної адміністрації із завою про проведення службової перевірки діяльності ОСОБА_2 соціального захисту населення Броварської міської ради, яке розподіляє путівки на санатарно-курортне лікування від імені Київської обласної державної адміністрації, зокрема, щодо путівки, наданої позивачу в санаторій «Жовтень» в обхід існуючої черги у період з 28.05.2018 по 17.06.2018 та зловживання службовим становищем ОСОБА_3, яка умисно вчинила дії по наданню позивачу відповідної путівки всупереч вимогам чинного законодавства.

Позивач зазначив про те, що Департамент соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації надав позивачу відповідь, в якій не повідомив про правомірність отримання ОСОБА_1 путівки на санаторне-курортне лікування поза чергою та не повідомив про підстави відмови у проведенні службової перевірки ОСОБА_2 соціального захисту населення Броварської міської ради.

Крім того, у відповіді не зазначено про перевірку правомірності дій посадової особи ОСОБА_2 ОСОБА_3 в частині її чоловіка, який отримав у власність земельну ділянку та перебуває в черзі на отримання квартири.

На думку позивача, Департамент соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації протиправно відмовив позивачу у наданні відповіді на його звернення, з метою приховати порушення вимог чинного законодавства з боку ОСОБА_2 соціального захисту населення Броварської міської ради щодо надання позивачу позачергово путівки на санатарно-курортне лікування та приховати зловживання посадовим становищем з боку ОСОБА_3

ОСОБА_2 соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області, заперечуючи проти позову, зазначило про те, що в силу вимог чинного законодавства особи з інвалідністю внаслідок війни та особи з інвалідністю забезпечуються путівками строком на 18-21 день позачергово щороку. Позивач перебуває на обліку для забезпечення санаторно-курортним лікуванням як особа з інвалідністю внаслідок війни 2 групи, з 11.01.2018, профіль захворювання – система кровообігу.

Відповідач зазначив, що ОСОБА_1 було запропоновано пройти санаторно-курортне лікування у санаторії «Перемога», курорт Київ з 28.05.2018 по 17.06.2018 за відповідним профілем захворювання, путівка №001332. Позивач від путівки не відмовився та виявив бажання пройти оздоровлення.

На думку відповідача, надання позивачу путівки ніяким чином не свідчить про наявність в його діях будь-яких зловживань.

Крім того, ОСОБА_2 соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області наголосило на тому, що співробітник ОСОБА_2 ОСОБА_3 працює на посаді головного спеціаліста відділу прийому громадян та до кола її повноважень не належить вирішення питання щодо видачі путівок.

Також відповідач зазначив про те, що до кола повноважень ОСОБА_2 соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області питання надання громадянам у власність земельних ділянок не належить.

Київська обласна державна адміністрація, заперечуючи проти позову, зазначила про те, що у листі від 06.08.2018 позивач просив відповідача провести службову перевірку дій ОСОБА_2 соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області при розподілу путівок на санаторно-курортне лікування та надання позивачу путівки поза чергою.

Відповідач наголосив, що нормами чинного законодавства не передбачено проведення службових перевірок, натомість визначений порядок проведення службового розслідування щодо осіб, уповноважених на виконання функцій держави або органу місцевого самоврядування.

Проте, відповідач зазначив про те, що Київська обласна державна адміністрація в силу вимог чинного законодавства не наділена повноваженнями на проведення службових розслідувань дій ОСОБА_2 соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області при розподілі путівок на санаторно-курортне лікування та надання позивачу путівки всупереч черги.

Також відповідач вказав, що Київська обласна державна адміністрація не відмовляла позивачу у наданні відповіді, відповідь була надана позивачу у порядку та терміни, передбачені Законом України «Про звернення громадян».

Крім того, відповідач вважає припущенням позивача його доводи про те, що надання йому санаторно-курортної путівки поза чергою було здійснено задля надання змоги іншій особі, ОСОБА_4 зареєструвати проект землеустрою в Держгеокадастрі м.Бровари та Броварському районі та набути у власність земельну ділянку, яку позивач мав намір отримати у власність.

Крім того, відповідач наголосив на тому, що ОСОБА_1 як інвалід війни, має право отримання санаторно-курортної путівки поза чергою.

Присутній у судових засіданнях 09.01.2019, 04.02.2019, 01.03.2019 та 20.03.2019 позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Присутні у судових засіданнях 09.01.2019, 04.02.2019, 01.03.2019 та 20.03.2019 відповідачі проти задоволення позову заперечували та просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Присутні у судовому засіданні учасники справи подали клопотання про здійснення розгляду справи у порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.3 ст.194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи клопотання учасників справи, протокольною ухвалою суду від 20.03.2019 року було постановлено здійснити подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянином України, про що свідчить паспорт серії СМ №081736, виданий Броварським МВГУМВС України в Київській області 07.07.1999 (том 1, а.с.23).

04.04.2007 ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення м.Бровари було видано позивачу посвідчення інваліда війни серії Б №526450, відповідно до якого позивач є інвалідом 2 групи та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни – інвалідів війни (том 1, а.с.9).

Судом встановлено, що позивач звернувся до Начальника управління соціального захисту населення Броварської міської ради із заявою від 11.01.2018, у якій просив відповідача надати йому санаторно-курортну путівку в санаторій (том 1, а.с.55).

Відповідно до довідки для одержання путівки на санаторно-курортне лікування від 18.05.2018 №325, виданої Броварським міським центром первинної медико-санітарної допомоги, рекомендоване місце лікування для ОСОБА_1 курорти: Перемога, Карпати та Одеса (том 1, а.с.56).

З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 у період з 28.05.2018 по 17.06.2018 перебував на лікуванні в Спеціалізованому клінічному санаторії «Перемога» на підставі путівки №001332, наданої позивачу ОСОБА_2 соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області, в період з 28.05.2018 по 17.06.2018, про що свідчить зворотній талон для путівки №001332 (том 1, а.с.55).

Відповідно до вказаної вище заяви, відповідач надав ОСОБА_1 відповідну путівку на санаторно-курортне лікування 18.05.2018.

Судом встановлено, що 06.08.2018 позивач звернувся до голови Київської обласної державної адміністрації ОСОБА_5 із заявою б/н від 06.08.2018 про проведення службової перевірки дій управління соціального захисту Броварської міської ради Київської області щодо зловживань при розподіленні санаторно-курортних путівок, наданих Київською обласною державною адміністрацією, департаментом соціального захисту населення, та зловживанням службовим становищем, на наявність шахрайських і корупційних дій і вчинення протиправних дій щодо заявника, у якій позивач просив:

- провести службову перевірку дій ОСОБА_2 соціального захисту Броварської міської ради Київської області щодо зловживань про розподіленні санаторно-курортних путівок, наданих Київською обласною державною адміністрацією, департаментом соціального захисту населення, зокрема, щодо путівки, наданої позивачу в санаторій «Жовтень» в обхід існуючій черзі з 28.05.2018 по 17.06.2018 та зловживання службовим становищем ОСОБА_3 в змові з іншими особами управління СЗН м.Бровари, при наданні ОСОБА_1 путівки на лікування, з метою усунути позивача з м.Бровари;

- притягнути до відповідальності винних осіб щодо зловживань при розподіленні санаторно-курортних путівок, наданих Київською обласною державною адміністрацією, департаментом соціального захисту населення, зокрема, щодо путівки, наданої позивачу в санаторій «Жовтень» в обхід існуючій черзі з 28.05.2018 по 17.06.2018 та зловживання службовим становищем ОСОБА_3 в змові з іншими особами управління СЗН м.Бровари, при наданні ОСОБА_1 путівки на лікування, з метою усунути позивача з м.Бровари;

- у зв’язку з тим, що діями соціального захисту Броварської міської ради Київської області щодо зловживань при розподіленні санаторно-курортних путівок, наданих Київською обласною державною адміністрацією, департаментом соціального захисту населення, зокрема, щодо путівки, наданої ОСОБА_1 в санаторій «Жовтень» в обхід існуючої черги з 28.05.2018 по 17.06.2018 та зловживанням службовим становищем ОСОБА_3 в змові з іншими особами управління СЗН м.Бровари, при наданні ОСОБА_1 путівки на лікування, з метою усунути позивача з м.Бровари, ОСОБА_1 було завдано матеріальні збитки, зокрема, не набута у власність земельна ділянка, та дану земельну ділянку набув у власність ОСОБА_4, чоловік ОСОБА_3, позивач просив відшкодувати йому ціну земельної ділянки в розмірі 1000000,00 грн., що включає інші завдані позивачу матеріальні збитки;

- у зв’язку з тим, що діями управління соціального захисту Броварської міської ради Київської області щодо зловживань при розподіленні санаторно-курортних путівок, наданих Київською обласною державною адміністрацією, департаментом соціального захисту населення, зокрема, щодо путівки, наданої ОСОБА_1 в санаторій «Жовтень» в обхід існуючої черги з 28.05.2018 по 17.06.2018 та зловживанням службовим становищем ОСОБА_3 в змові з іншими особами управління СЗН м.Бровари, при наданні ОСОБА_1 путівки на лікування, з метою усунути позивача з м.Бровари, ОСОБА_1 було завдано моральної шкоди, зокрема, орган влади, на якого покладено обов’язки захисту населення – позбавляє населення соціального захисту, тому позивач просив відшкодувати йому моральну шкоду у розмірі 200000,00 гривень.

- надати результати службової перевірки по всім викладеним у заяві подіям (том 1, а.с.10-11).

Так, у вказаній заяві позивач повідомив про те, що 16.05.2018 йому було запропоновано санаторно-курортну путівку в санаторій «Жовтень» з 28.05.2018 по 17.06.2018, незважаючи на те, що декілька днів перед цим, позивачу в управлінні соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області повідомили, що ОСОБА_1 у черзі двадцятий та має право отримати путівку в кінці року або на початку наступного року, але позивачу повідомили, що всі двадцять людей в черзі відмовились від путівки.

У заяві позивач зазначив, що направлення його на лікування в санаторій було здійснено з метою усунення ОСОБА_1 з м.Бровари, щоб безперешкодно набути у власність земельну ділянку в м.Бровари за адресою: вул.Дорошенко Петра, 46, на яку позивачу було надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою та вже був виготовлений проект землеустрою.

У заяві позивач повідомив, що на його думку в управлінні соціального захисту Броварської міської ради існує організоване злочинне корупційне угрупування при розподілі путівок та зловживання службовим становищем, зокрема, працює головним спеціалістом відділу прийому громадян ОСОБА_3, дружина ОСОБА_4, яка в змові з іншими працівниками управління СЗН в м.Бровари надали позивачу санаторно-курортну путівку, щоб ОСОБА_4 мав змогу зареєструвати свій проект землеустрою в Держгеокадастрі м.Бровари та Броварському районі.

Позивач зазначив, що після повернення з лікування, йому стало відомо, що на черговій сесії міської ради 21.06.2018 було винесено проект рішення, яким затверджено проект землеустрою та передано у власність ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,1000 га, з них 0,0215 га землі обмеженого використання охоронна зона навколо (вздовж) об’єкта енергетичної системи для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по вул. Дорошенка Петра, кадастровий номер земельної ділянки: 3210600000:01:057:0056. У той же час позивачу було відмовлено в реєстрації проекту землеустрою, у зв’язку з тим, що земельна ділянка зареєстрована за іншою особою, а позивач, перебуваючи на лікуванні, не міг перешкодити цьому.

Крім того, у заяві позивач зазначив, що ОСОБА_4 отримав матеріальну допомогу, у той час як позивач як інвалід війни, жодної допомоги від ОСОБА_2 соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області не отримав. У вказаній заяві позивач просив відповідача повідомити йому про час та місце розгляду заяви.

Як вбачається з реєстраційно-контрольної картки вх.№Л29.2990.2 від 06.08.2018, вказана заява була передана для розгляду та надання відповіді Департаменту соціального захисту Київської обласної державної адміністрації (том 1, а.с.81).

Департамент соціального захисту Київської обласної державної адміністрації листом від 29.08.2018 №2232/02-59 «Про розгляд звернення ОСОБА_1П.» повідомив позивачу про те, що за інформацією, наданою ОСОБА_2 соціального захисту населення Броварської міської ради, ОСОБА_1 перебуває на обліку для забезпечення санаторно-курортного лікування, як особа з інвалідністю внаслідок війни 2 групи, з 11.01.2018, профіль захворювання – органи кровообігу. У листі зазначено, що управлінням було запропоновано позивачу пройти санаторно-курортне лікування у санаторії «Перемога», курорт «Київ» з 28.05.2018 по 17.06.2018 за профілем захворювання «кровообіг», путівка №001332. Позивач отримав путівку вищевказаного закладу 18.05.2018, де пройшов санаторно-курортне лікування, про що свідчить зворотній талон до путівки №0001332.

Також у вказаному листі відповідач зазначив, що ОСОБА_3 в управлінні соціального захисту населення Броварської міської ради перебуває на посаді головного спеціаліста відділу прийому громадян та видачею путівок не займається. Крім того, у вказаному листі зазначено, що інші питання, порушені у зверненні, до повноважень департаменту соціального захисту населення не належать (том 1, а.с.12).

Не погоджуючись з діями відповідачів, позивач звернувся з даним позовом до суду про визнання протиправними дій/бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди, з приводу чого суд зазначає таке.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України “Про звернення громадян” від 02.10.1996 №393/96-ВР (далі-Закон №393, в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних відносин) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Статтею 3 Закону №393 встановлено, що під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.

Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.

Частиною 1 ст.5 Закону №393 встановлено, що звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об’єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Звернення може бути подано окремою особою (індивідуальне) або групою осіб (колективне) (ч.2 ст.5 Закону №393).

Згідно із ч.3 ст.5 Закону №393 звернення може бути усним чи письмовим. Відповідно до ч.5 ст.5 Закону №393 письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку (електронне звернення).

Частиною 6 ст.5 Закону №393 передбачено, що у зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

Згідно із ч.1 ст.7 Закону №393 звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.

Відповідно до ч.1 ст.15 Закону №393 органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Частиною 3 ст.15 Закону №393 передбачено, що відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення (ч.4 ст.15 Закону №393). Згідно із ч.1 ст.18 Закону №393 громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право: особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви; знайомитися з матеріалами перевірки; подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу; бути присутнім при розгляді заяви чи скарги; користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку; одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги; висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги; вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.

Статтею 19 Закону №393 передбачено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи. У разі необхідності та за наявності можливостей розгляд звернень громадян покладається на посадову особу чи підрозділ службового апарату, спеціально уповноважені здійснювати цю роботу, в межах бюджетних асигнувань. Це положення не скасовує вимоги абзацу дев'ятого частини першої цієї статті.

Відповідно до ч.1 ст.20 Закону №393 звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів. Згідно із ч.2 ст.20 Закону №393 на обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну.

Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку (ч.3 ст.20 Закону №393). Статтею 21 Закону №393 встановлено, що органи державної влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, посадові особи розглядають звернення громадян, не стягуючи плати.

Отже, громадяни мають право звертатись до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із заявами (клопотаннями) та скаргами, викладеними в письмовій або усній формі.

В свою чергу, органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані надати особі, яка звернулась до них з відповідною заявою (клопотанням), розглянути таку заяву (клопотання) та надати на неї відповідь.

Розгляд звернень має бут здійснений об’єктивно, всебічно та передбачає вчасну перевірку звернення.

При цьому, Законом №393 встановлені строки розгляду таких заяв (клопотань). Так, звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

Як зазначено вище, предметом розгляду у даній справі, серед іншого, є оскарження дій/ бездіяльності Київської обласної державної адміністрації, щодо відмови надати відповідь на звернення позивача відповідно до Закону України “Про звернення громадян”, за відмову запросити позивача на розгляд його заяви, за відмови надати порядок оскарження відповіді та підпис даної відповіді не вповноваженою особою, та відмову вчинити службову перевірку дій ОСОБА_2 соціального захисту населення Броварської міської ради, при розподілу путівок на санаторне лікування та надання путівки № 001332 ОСОБА_1 всупереч існуючої черги, за відмову перевірити правомірність набуття у власність працівником управління СЗН в м.Бровари ОСОБА_3 земельної ділянки, надання її чоловіку матеріальної допомоги та правомірність перебування її в квартирний черзі.

Так, у позовній заяві позивач зазначив про те, що відповідачем не було проведено службову перевірку дій ОСОБА_2 соціального захисту населення Броварської міської ради щодо розподілу путівок на санаторно-курортне лікування та надання путівки № 001332 ОСОБА_1 всупереч існуючої черги та щодо правомірності набуття у власність працівником управління СЗН в м.Бровари ОСОБА_3 земельної ділянки та надання її чоловіку матеріальної допомоги та правомірності перебування її в квартирний черзі.

Київська обласна державна адміністрація, заперечуючи проти позову в цій частині вимог, зазначила про те, що нормами чинного законодавства не передбачено проведення службових перевірок, натомість визначений порядок проведення службового розслідування щодо осіб, уповноважених на виконання функцій держави або органу місцевого самоврядування.

Відповідач зазначив про те, що Київська обласна державна адміністрація в силу вимог чинного законодавства не наділена повноваженнями на проведення службових розслідувань на предмет правомірності дій ОСОБА_2 соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області, у тому числі дій щодо розподілу путівок на санаторно-курортне лікування та надання позивачу путівки всупереч черги, а також питань щодо правомірності надання, з приводу чого суд зазначає таке.

Як встановлено судом, позивач на підставі заяви від 06.08.2018 просив Київську обласну державну адміністрацію провести службову перевірку правомірності надання йому ОСОБА_2 соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області путівки на санатарно-курортне лікування.

Так, з матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 у період з 28.05.2018 по 17.06.2018 перебував на лікуванні в Спеціалізованому клінічному санаторії «Перемога» на підставі путівки №001332, наданої позивачу ОСОБА_2 соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області, про що свідчить зворотній талон для путівки №001332.

Суд звертає увагу на те, що чинне законодавство не визначає поняття «службова перевірка», на проведенні якої наполягає позивач.

Натомість постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 №950 затверджено Порядок проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України "Про запобігання корупції" прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – Порядок №950).

Так, відповідно до п.1 Порядку №950 відповідно до цього Порядку стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України "Про запобігання корупції" (далі - Закон) прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може бути проведено службове розслідування: у разі невиконання або неналежного виконання ними службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну чи моральну шкоду громадянинові, державі, підприємству, установі, організації чи об'єднанню громадян; у разі недодержання посадовими особами місцевого самоврядування законодавства про службу в органах місцевого самоврядування, антикорупційного законодавства; на вимогу особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або особи, яка для цілей Закону прирівнюється до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, з метою зняття безпідставних, на її думку, звинувачень або підозри; з метою виявлення причин та умов, що призвели до вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення чи невиконання вимог Закону в інший спосіб, за поданням спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції або приписом Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) за рішенням керівника органу, підприємства, установи, організації, в якому працює особа, стосовно якої пропонується проведення службового розслідування, а у разі його відсутності - особи, яка виконує його обов'язки (далі - керівник органу).

Дія цього Порядку не поширюється на:

державних службовців, крім випадку, визначеного абзацом п'ятим цього пункту;

осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, права та обов'язки яких в частині додержання службової дисципліни, види заохочення та дисциплінарні стягнення і порядок їх застосування щодо яких встановлюються дисциплінарними статутами або іншими нормативними актами.

Пунктом 2 Порядку №950 передбачено, що рішення щодо проведення службового розслідування приймається керівником органу, в якому працює особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або особа, яка для цілей Закону прирівнюється до особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно якої планується проведення службового розслідування (далі - особа, стосовно якої проводиться службове розслідування).

Рішенням щодо проведення службового розслідування визначаються голова комісії з проведення службового розслідування, інші члени комісії, предмет і дата початку та закінчення службового розслідування. Строк службового розслідування не може перевищувати двох місяців (п.3 Порядку №950).

Отже, Порядком №950 передбачено проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України "Про запобігання корупції" прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

При цьому, ініціювання проведення службового розслідування здійснюється шляхом прийняття керівником органу, в якому працює особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, рішення щодо проведення службового розслідування.

Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі – Закон №280, в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних відносин) сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно з чч.1-2 ст.11 Закону №280 виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Відповідно до Положення про ОСОБА_2 соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області, затвердженого рішенням Броварської міської ради від 31.10.2018 №1099-47-07, ОСОБА_2 соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області є виконавчим органом Броварської міської ради Київської області, що утворюється міською радою, є підконтрольним та підзвітним міській раді, підпорядкованим її виконавчому комітету, міському голові. З питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади – підконтрольним Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації (том 1, а.с. 65-72).

Частинами 1-3 ст.1 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» від 09.04.1999 №586-XIV передбачено, що виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації.

Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади.

Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.

Відповідно до п.1.1 Положення про Департамент соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови Київської обласної державної адміністрації від 01.08.2017 №397, Департамент соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації є структурним підрозділом Київської обласної державної адміністрації, що утворюється головою облдержадміністрації, підпорядкований голові облдержадміністрації та підзвітний і підконтрольний Міністерству соціальної політики України.

Отже, з урахуванням вищенаведених вимог чинного законодавства, суд зазначає про те, що ОСОБА_2 соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області є виконавчим органом Броварської міської ради Київської області, який підконтрольний та підзвітний міській раді, підпорядкований її виконавчому комітету, міському голові, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади є підконтрольним Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації.

В свою чергу, Київська обласна державна адміністрація є місцевим органом державної виконавчої влади, що у межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці – Київської області, реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.

За таких обставин, враховуючи положення Порядку №950, суд дійшов висновку про те, що проведення службового розслідування щодо посадових осіб ОСОБА_2 соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області ініціюється рішенням керівника органу, в якому працюють відповідні особи, тобто рішенням голови Броварської міської ради Київської області.

У зв’язку з цим, суд вважає, що у Київської обласної державної адміністрації та, відповідно, Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації, в силу вимог чинного законодавства відсутні підстави для проведення службового розслідування щодо посадових осіб ОСОБА_2 соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області з будь-яких питань, у тому числі з питань дотримання законодавства під час надання громадянам санаторно-курортних путівок та порядку передачі у власність земельних ділянок.

А тому, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дій (бездіяльності) Київської обласної державної адміністрації щодо відмови вчинити службову перевірку дій ОСОБА_2 соціального захисту населення Броварської міської ради, при розподілу путівок на санаторне лікування та надання путівки № 001332 ОСОБА_1 всупереч існуючої черги, за відмову перевірити правомірність набуття у власність працівником управління СЗН в м. Бровари ОСОБА_3 земельної ділянки, надання її чоловіку матеріальної допомоги та правомірність перебування її в квартирний черзі.

У позовній заяві позивач зазначив про те, що відповідач відмовив позивачу у наданні відповіді на його звернення, з приводу чого суд зазначає таке.

Дослідивши відповідь Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації, оформлену листом від 29.08.2018 №2232/02-59, судом встановлено, що у вказаному листі відповідач повідомив про те, що за інформацією, наданою ОСОБА_2 соціального захисту населення Броварської міської ради, ОСОБА_1 перебуває на обліку для забезпечення санаторно-курортного лікування, як особа з інвалідністю внаслідок війни 2 групи, з 11.01.2018, профіль захворювання – органи кровообігу. У листі зазначено, що управлінням було запропоновано позивачу пройти санаторно-курортне лікування у санаторії «Перемога», курорт «Київ» з 28.05.2018 по 17.06.2018 за профілем захворювання «кровообіг», путівка №001332. Позивач отримав путівку вищевказаного закладу 18.05.2018, де пройшов санаторно-курортне лікування, про що свідчить зворотній талон до путівки №0001332.

Також у вказаному листі відповідач зазначив, що ОСОБА_3 в управлінні соціального захисту населення Броварської міської ради перебуває на посаді головного спеціаліста відділу прийому громадян та видачею путівок не займається. Крім того, у вказаному листі зазначено, що інші питання, порушені у зверненні, до повноважень департаменту соціального захисту населення не належать.

Отже, проаналізувавши зміст листа-звернення позивача від 06.08.2018 та надану йому Департаментом соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації відповідь, суд дійшов висновку про те, що відповідач надав ОСОБА_1 відповідь у повному обсязі та у межах його повноважень.

Щодо доводів позивача про те, що його не було запрошено на розгляд його заяви, то суд зазначає таке.

Згідно із ч.1 ст.18 Закону №393 громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право, зокрема, бути присутнім при розгляді заяви чи скарги.

В свою чергу, статтею 19 Закону №393 передбачено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, у заяві від 06.08.2018 позивач просив відповідача повідомити його про час та місце розгляду заяви.

Проте, у відповіді від 29.08.2018 №2232/02-59 Департамент соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації не зазначив про те, чи було здійснено розгляд звернення у присутності позивача.

Відповідачем під час розгляду справи не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження запрошення позивача до Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації для розгляду заяви позивача від 06.08.2018.

У зв’язку з цим, суд вважає, що Департаментом соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації не було дотримано свого обов’язку щодо забезпечення присутності заявника під час розгляду його заяви, що не відповідає вимогам Закону №393.

Суд зазначає, що дія – це форма поведінки, яка передбачає вчинення активних дій з боку органу державної влади.

Проте, у даному випадку відповідач не повідомив позивача про час, дату та місце розгляду його заяви, тобто не вчинив дій, здійснення яких покладено на нього в силу Закону №393.

У зв’язку з цим, суд вважає, що в даному випадку мала місце бездіяльність з боку Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації щодо неповідомлення ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду його заяви від 06.08.2018.

Також у позовній заяві позивач просить суд визнати протиправними дії/бездіяльність Київської обласної державної адміністрації щодо відмови надати порядок оскарження відповіді.

Суд наголошує на тому, що відповідно до ч.4 ст.15 Закону №393 рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Суд зазначає про те, що листом від 29.08.2018 №232/02-59 Департамент соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації надав позивачу повну відповідь на поставлені питання та у межах наданих відповідачу повноважень.

Тобто вказаний лист не містить відмови у задоволенні вимог позивача, а тому на думку суду, в даному випадку відсутність у листі відповідача інформації щодо способу оскарження не є порушенням вимог Закону №393 з боку відповідача.

У зв’язку з цим, суд не вбачає підстав для задоволення вказаної позовної вимоги.

Крім того, позивач просить суд визнати протиправними /дії/ бездіяльність Київської обласної державної адміністрації в частині того, що підпис відповіді проставлений не уповноваженою особою, з приводу чого суд зазначає таке.

Частиною 3 ст.15 Закону №393 передбачено, що відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.

Як вбачається з матеріалів справи, лист Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації від 29.08.2018 №2232/02-59 «Про розгляд звернення ОСОБА_1П.» підписаний директором департаменту ОСОБА_6

Згідно з п.5.31 Положення про Департамент соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови Київської обласної державної адміністрації від 01.08.2017 №397, Департамент відповідно до визначених повноважень виконує такі функції: у сфері соціальної підтримки населення, забезпечення державних соціальних гарантій окремим категоріям громадян, зокрема, забезпечує організацію, контроль та методичне керівництво щодо санаторно-курортного лікування осіб з інвалідністю, ветеранів війни та праці, жертв нацистських переслідувань, громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також виплати грошових компенсацій замість санаторно-курортної путівки та вартості самостійного санаторно-курортного лікування деяким категоріям громадян.

З огляду на те, що забезпечення організації, контролю та методичного керівництва щодо санаторно-курортного лікування осіб з інвалідністю, ветеранів війни та праці належить до функцій Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації, суд дійшов висновку про те, що надання відповіді на звернення позивача саме Департаментом є правомірним та обґрунтованим.

Таким чином, враховуючи положення ст.15 Закону №393, суд дійшов висновку про те, що лист 29.08.2018 №2232/02-59 «Про розгляд звернення ОСОБА_1П.» був підписаний уповноваженою особою, що свідчить про відсутність в діях відповідача будь-яких порушень в цій частині.

У зв’язку з цим, суд відмовляє позивачу у задоволенні вимоги про визнання протиправними дій/бездіяльності Київської обласної державної адміністрації в частині того, що підпис на відповіді проставлений не уповноваженою особою.

Щодо вимоги позивача про зобов’язання Київської обласної державної адміністрації надати відповідь на звернення позивача відповідно до Закону України “Про звернення громадян”, та запросити позивача на розгляд його заяви, та повідомити порядок оскарження відповіді з підписом відповіді керівником державного органу або В.О. керівника державного органу та провести службову перевірку дій ОСОБА_2 соціального захисту населення Броварської міської ради, при розподілу путівок на санаторне лікування, та надання путівки № 001332 ОСОБА_1 всупереч існуючої черги, та перевірити правомірність набуття у власність працівником управляння СЗН в м. Бровари ОСОБА_3 земельної ділянки, надання її чоловіку матеріальної допомоги та правомірність перебування її в квартирний черзі та надати результати перевірки до суду та позивачу, то суд не вбачає підстав для її задоволення, оскільки як встановлено судом вище, відповідь Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації була надана позивачу у повному обсязі, а відмова відповідача в частині проведення службового розслідування правомірна, з огляду на відсутність у Київської обласної державної адміністрації та Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації повноважень на проведення таких службових розслідувань.

Також у позовній заяві позивач просить суд визнати протиправними дії, бездіяльність ОСОБА_2 соціального захисту населення Броварської міської ради за надання ОСОБА_1 путівки на санаторне лікування № 001332, з 28.05.2018 року по 17.06.2018 року всупереч існуючої черги, діючи умисно на користь ОСОБА_3 для набуття останньої у власність земельної ділянки в м.Бровари, вул. Дорошенко Петра 46, за порушення прав десятків громадян пільгових категорій, які перебували в черзі на санаторне лікування, та мали всі права на отримання путівки відповідно існуючої черговості.

Так, обґрунтовуючи позовні вимоги в цій частині позивач зазначив про те, що направлення його відповідачем на лікування в санаторій у період з 28.05.2018 по 17.06.2018 поза чергою було здійснено з метою усунення ОСОБА_1 з м.Бровари, за для створення умов для безперешкодного набуття ОСОБА_4, який є чоловіком працівника ОСОБА_2 соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області ОСОБА_3, права власності на земельну ділянку, яка розташована за адресою: м.Бровари, вул.Дорошенко Петра, 46, на яку позивачу було надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою та вже був виготовлений проект землеустрою.

У позовній заяві позивач повідомив, що на його думку, в ОСОБА_2 соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області існує організоване злочинне корупційне угрупування при розподілі путівок та зловживання службовим становищем, зокрема, працює головним спеціалістом відділу прийому громадян ОСОБА_3, дружина ОСОБА_4, яка в змові з іншими працівниками управління СЗН в м.Бровари надали позивачу санаторно-курортну путівку, щоб ОСОБА_4 мав змогу зареєструвати свій проект землеустрою в Держгеокадастрі м.Бровари та Броварському районі.

Позивач наголосив на тому, що по черзі перед ним на отримання путівки перебувало ще 20 осіб, а тому надання йому позачергово путівки на санаторно-курортне лікування в даному випадку є протиправним.

В свою чергу, відповідачі, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначили про те, що позивач як особа, яка має інвалідність, має право на отримання путівки на санатарно-курортне лікування позачергово.

Як зазначено вище, ОСОБА_1 у період з 28.05.2018 по 17.06.2018 перебував на лікуванні в Спеціалізованому клінічному санаторії «Перемога» на підставі путівки №001332, наданої позивачу ОСОБА_2 соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області, про що свідчить зворотній талон для путівки №001332 та зворотній бік заяви позивача про надання путівки від 11.01.2018 (а.с.55).

Відповідно до ст.4 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.2013 №3551-XII ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав.

До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни. Пунктом 3 ст.13 вказаного Закону визначено, що особам з інвалідністю внаслідок війни та прирівняним до них особам надаються такі пільги: безплатне позачергове щорічне забезпечення санаторно-курортним лікуванням з компенсацією вартості проїзду до санаторно-курортного закладу і назад.

Особи з інвалідністю внаслідок війни з числа осіб, які брали безпосередню участь у бойових діях під час Другої світової війни, безплатно забезпечуються санаторно-курортним лікуванням першочергово із числа позачерговиків.

Порядок надання путівок, розмір та порядок виплати компенсації визначаються Кабінетом Міністрів України.

Особи з інвалідністю внаслідок війни забезпечуються путівками відповідно Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, центральними органами виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах охорони здоров'я, соціального захисту населення, захисту державного кордону, та іншими органами за місцем перебування особи з інвалідністю на обліку або за місцем її роботи.

Згідно з ч.6 ст.38 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 №875-XII особи з інвалідністю і діти з інвалідністю за наявності медичних показань мають право на безплатне забезпечення санаторно-курортними путівками. Відповідно до ч.8 ст.38 вказаного Закону порядок та умови забезпечення осіб з інвалідністю і дітей з інвалідністю лікарськими, технічними та іншими засобами реабілітації, виробами медичного призначення, санаторно-курортними путівками, автомобілями, а також переліки технічних та інших засобів реабілітації і виробів медичного призначення визначає Кабінет Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2006 №187 затверджено Порядок забезпечення санаторно-курортними путівками деяких категорій громадян структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчими органами міських рад (далі Порядок №187, в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних відносин).

Пунктом 2 Порядку №187 передбачено, що структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчі органи міських рад забезпечують за рахунок коштів державного бюджету безплатними путівками до санаторно-курортних закладів: інвалідів усіх категорій за рахунок коштів, передбачених Мінсоцполітики; ветеранів війни, осіб, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань", за рахунок коштів місцевих бюджетів; ветеранів війни, осіб, на яких поширюється чинність Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", та інвалідів у санаторіях, що належать до сфери управління Мінсоцполітики.

Відповідно до абз.1 п.5 Порядку №187 путівки видаються особам, зазначеним у пункті 2 цього Порядку, відповідно до медичних рекомендацій з урахуванням пільг, передбачених законодавством для конкретної категорії осіб, в порядку черговості. Для одержання путівки подається заява та медична довідка закладу охорони здоров’я за формою № 070/о.

Інваліди війни та інваліди, зазначені у статті 6-2 Закону України "Про жертви нацистських переслідувань", забезпечуються путівками строком на 18-21 день позачергово щороку (із січня по грудень) (п.6 Порядку №187).

Згідно з абз.4 п.14 Порядку №187 у разі відмови особи від путівки складається відповідний акт за формою, затвердженою Мінсоцполітики, а зазначеною путівкою забезпечується інша особа у порядку черговості.

Абзацом 1 п.11 Порядку №187 визначено, що путівками без лікування забезпечуються особи, що супроводжують виключно тих інвалідів I групи, яким шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, установлено інвалідність (за винятком інвалідів з наслідками травм і захворюваннями хребта та спинного мозку, які забезпечуються путівками до санаторіїв (відділень) спинального профілю з лікуванням строком на 35 днів).

Отже, інваліди війни забезпечуються позачергово путівками строком на 18-21 день щороку (із січня по грудень).

Крім того, суд звертає увагу на те, що Порядком №187 передбачено надання путівок без лікування особам, які супроводжують інвалідів війни І групи, яким шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, установлено інвалідність (за винятком інвалідів з наслідками травм і захворюваннями хребта та спинного мозку, які забезпечуються путівками до санаторіїв (відділень) спинального профілю з лікуванням строком на 35 днів).

Як зазначено вище, 04.04.2007 ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення м.Бровари було видано позивачу посвідчення інваліда війни серії Б №526450, відповідно до якого позивач є інвалідом 2 групи та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни – інвалідів війни.

Під час розгляду справи ОСОБА_2 соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області зазначило про те, що особи, які як і позивач мали право на позачергове отримання путівки на санатарно-курортне лікування та які перебували перед позивачем у відповідній черзі, відмовились від отримання путівки.

У зв’язку з цим, відповідач наголосив на тому, що ним було дотримано порядок надання відповідної путівки, передбачений вимогами чинного законодавства.

Так, відповідно до видаткового ордеру на відправку санаторно-курортних путівок УСЗН м.Бровари від 30.03.2018 №62 (а.с.189) та Розподілу санаторно-курортних путівок для ветеранів війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про жертви нацистських переслідувань» та інвалідів на квітень-червень 2018 року (том 1, а.с.192-193) ОСОБА_2 соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області були видані путівки на такі курорти:

- санаторій «Перемога», путівка №1331, строк путівки з 28.05.2018 до 17.06.2018;

- санаторій «Перемога», путівка №1332, строк путівки з 28.05.2018 до 17.06.2018;

- санаторій «Батьківщина», путівка №2224, строк путівки з 09.06.2018 до 29.06.2018;

- санаторій «Батьківщина», путівка №2225, строк путівки з 09.06.2018 до 29.06.2018;

- санаторій «Батьківщина», путівка №2226, строк путівки з 09.06.2018 до 29.06.2018;

- санаторій «Батьківщина», путівка №2227, строк путівки з 09.06.2018 до 29.06.2018;

- санаторій «Батьківщина», путівка №2228, строк путівки з 09.06.2018 до 29.06.2018;

- санаторій «Слава», путівка №1451, строк путівки з 30.05.2018 до 19.06.2018;

- санаторій «Салют», путівка №1389, строк путівки з 02.05.2018 до 22.05.2018;

- санаторій «Салют», путівка №1390, строк путівки з 02.05.2018 до 22.05.2018 (а.с.189).

Відповідно до Журналу обліку інвалідів війни для забезпечення путівкою на санаторно-курортне лікування в ОСОБА_2 соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області (том 1, а.с.57-65), до переліку осіб, які прийняті на облік для отримання путівок на санаторно-курортне лікування, належать наступні особи:

1. ОСОБА_7 (інвалід війни І групи), рекомендовані курорти: Одеса, профіль лікування: опорно-рухова система;

2. ОСОБА_8 (інвалід війни І групи), рекомендовані курорти: Перемога, профіль лікування: кровообіг;

3. ОСОБА_9 (інвалід війни ІІ групи), рекомендовані курорти: Авангард, Немирів, Червона калина, профіль лікування: опорно-рухова система;

4. ОСОБА_10 (інвалід війни І групи), рекомендовані курорти: Ворзель, профіль лікування: кровообіг;

5. ОСОБА_11 (інвалід війни ІІІ групи), рекомендовані курорти: Одеса, профіль лікування: опорно-рухова система;

6. ОСОБА_12 (інвалід війни ІІІ групи), рекомендовані курорти: Одеса, Ворзель, профіль лікування: кровообіг;

7. ОСОБА_13 (інвалід війни ІІ групи), рекомендовані курорти: Свалява, Моршин, профіль: органи травлення та опорно-рухова система;

8. ОСОБА_14 (інвалід війни ІІІ групи), рекомендовані курорти: Ворзель, Перемога, Одеса, профіль лікування: кровообіг;

9. ОСОБА_15 (інвалід Великої вітчизняної війни ІІ групи), рекомендовані курорти: Моршин, Ворзель, профіль лікування: органи дихання;

10. ОСОБА_16 (інвалід війни ІІ групи), рекомендовані курорти: Пуща водиця, Ірпінь, Вінниця, Одеса, профіль лікування: неврологія;

11. ОСОБА_17 (інвалід війни ІІ групи), рекомендовані курорти: Ворзель, Пуща Водиця, профіль лікування: кровообіг;

12. ОСОБА_18 (інвалід війни І групи), рекомендовані курорти: Ворзель, пуща Водиця, Конча Заспа, профіль лікування: кровообіг;

13. ОСОБА_19 (інвалід війни ІІ групи), рекомендовані курорти: Одеса, профіль лікування: опорно-руховий апарат;

14. ОСОБА_20 (інвалід війни ІІ групи), рекомендовані курорти: Закарпаття, Бердянськ, Одеса, профіль лікування: органи дихання;

15. ОСОБА_21 (інвалід війни І групи), рекомендовані курорти: Одеса, профіль лікування: опорно-рухова система;

16. ОСОБА_22 (інвалід війни ІІ групи), рекомендовані курорти: Ворзель, Пуща Водиця, Конча Заспа, профіль лікування: кровообіг;

17. ОСОБА_23 (інвалід війн ІІ групи), рекомендовані курорти: Трускавець, Морщин, Ворзель, профіль лікування: органи травлення;

18. ОСОБА_4 (інвалід війни ІІ групи), рекомендовані курорти: Моршин, профіль лікування: органи травлення;

19. ОСОБА_24 (інвалід війни ІІ групи), рекомендовані курорти: Трускавець, профіль лікування: органи травлення;

20. ОСОБА_1 (інвалід війни ІІ групи), рекомендовані курорти: Перемога, профіль лікування: органи кровообігу.

Отже, відповідно до вказаного переліку право на отримання путівки на санаторно-курортне лікування за профілем лікування «кровообіг» за чергою мають такі особи в наступній черговості:

- ОСОБА_8;

- ОСОБА_10 (інвалід І групи);

- ОСОБА_12;

- ОСОБА_14;

- ОСОБА_17;

- ОСОБА_18 (інвалід І групи);

- ОСОБА_22;

- ОСОБА_1.

При цьому, з Журналу обліку інвалідів війни для забезпечення путівкою на санаторно-курортне лікування в ОСОБА_2 соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області вбачається, що лікування ОСОБА_10 та ОСОБА_18 у санаторії, які є інвалідами І групи, передбачає наявність особи, що буде супроводжувати інваліда І групи.

У письмових поясненнях по справі ОСОБА_2 соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області зазначило про те, що у Розподілі санаторно-курортних путівок для ветеранів війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про жертви нацистських переслідувань» та інвалідів на квітень-червень 2018 року не було передбачено виділення у 2018 році путівок із супроводом, а тому ОСОБА_10 та ОСОБА_18 надані на розподіл путівки не пропонувались, адже вони не підходили за профілем лікування.

Судом встановлено, що курорт «Перемога» рекомендований для відвідування лише ОСОБА_8, ОСОБА_14 та ОСОБА_1.

Відповідно до актів про відмову від санаторно-курортного лікування (путівки) / ненадання згоди на санаторно-курортне лікування (путівку) від отримання путівок відмовились такі особи:

- ОСОБА_12 (акт від 16.05.2018 №6) (том 1, а.с.160);

- ОСОБА_14 (акт від 16.05.2018 №7) (том 1, а.с.157);

- ОСОБА_17 (акт від 16.05.2018 №8) (том 1, а.с.158);

- ОСОБА_22 (акт від 16.05.2018 №9) (том 1, а.с.157).

Отже, враховуючи відмову ОСОБА_14, який був п’ятим у загальній черзі на отримання путівки та, відповідно, другим у черзі на отримання путівки на лікування до рекомендованого курорту «Перемога» (після ОСОБА_8 та перед ОСОБА_1), а також виділення ОСОБА_2 соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області двох путівок №1331 та №1332 в санаторій «Перемога», суд дійшов висновку про те, що надання позивачу путівки №1332 до санаторію «Перемога» є правомірним та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Щодо посилань позивача на те, що надання позивачу путівки в санаторій «Перемога» було здійснено з метою усунення ОСОБА_1 з м.Бровари, за для створення умов для безперешкодного набуття ОСОБА_4, який є чоловіком працівника ОСОБА_2 соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області ОСОБА_3, права власності на земельну ділянку, яка розташована за адресою: м.Бровари, вул.Дорошенко Петра, 46, на яку позивачу було надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою та вже був виготовлений проект землеустрою, то суд не приймає до уваги ці доводи позивача, з огляду на таке.

Відповідно до довідки ОСОБА_2 соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області від 02.01.2019 №0112/18 станом на 28.05.2018 ОСОБА_3 обіймала посаду головного спеціаліста відділу прийому громадян ОСОБА_2 соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області (том 1, а.с.51).

Судом встановлено, що рішенням Броварської міської ради Київської області «Про затвердження документації із землеустрою щодо передачі земельних ділянок громадянам у власність, зміну цільового призначення земельної ділянки, надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, відмову у наданні земельної ділянки у власність» від 21.06.2018 №972-41-07 затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передано у власність, зокрема, ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,1000 га, з них 0,0215 га – землі обмеженого використання – охоронна зона навколо (вздовж) об’єкта енергетичної системи для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по вул.Дорошенка Петра, кадастровий номер земельної ділянки 3210600000:01:057:0056 (том 1, а.с.225).

Як вбачається з Журналу реєстрації осіб, бажаючих бути присутніми на засіданні 41-ї чергової сесії Броварської міської ради VII скликання 21.06.2018 та витягу з протоколу №4 сорок першої чергової сесії Броварської міської ради сьомого скликання від 21.08.2018 на засіданні сесії, на якому було прийняте рішення від 21.06.2018 №972-41-07, позивач був присутній на засіданні ради, що не заперечувалось позивачем у судовому засіданні (том 1, а.с.236-240).

Крім того, з вказаного витягу з протоколу сесії вбачається, що ОСОБА_1 виступав під час обговорення питання щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки та передачі її у власність ОСОБА_4. Таким чином, матеріали справи спростовують пояснення позивача про те, що він був відсутній під час прийняття рішення Броварської міської ради Київської області від 21.06.2018 №972-41-07.

Щодо посилань позивача на надання ОСОБА_4 матеріальної допомоги та надання йому пільг на отримання житла, то судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області від 31.01.2017 №61 було встановлено виділити в бюджеті міста на 2017 рік кошти на надання матеріальної допомоги, у т.ч. ОСОБА_4 (том 1, а.с.209).

Крім того, рішенням виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області від 05.06.2018 №375 «Про взяття на квартоблік у виконкомі міської ради» було вирішено включити до складу сім’ї гр.ОСОБА_4, перебуваючого на квартобліку з включенням в список для одержання житла у першу чергу як учасника бойових дій та як інваліда війни з 26.01.2005, дружину гр.ОСОБА_3 (том 1, а.с.210).

Суд наголошує на тому, що правомірність прийняття вказаних рішень не є предметом даного позову, а тому суд в даному випадку не може надавати оцінку правомірності їх прийняття.

Отже, матеріали справи свідчать про те, що ОСОБА_2 соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області правомірно було надано позивачу путівку на санаторно-курортне лікування у санаторії «Перемога» з дотриманням вимог чинного законодавства, у тому числі правил черговості, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позовної вимоги про визнання протиправними /дій/ бездіяльності ОСОБА_2 соціального захисту населення Броварської міської ради, за надання ОСОБА_1 путівки на санаторне лікування № 001332, з 28.05.2018 року по 17.06.2018 року всупереч існуючої черги, діючи умисно на користь ОСОБА_3 для набуття останньої у власність земельної ділянки в м. Бровари, вул. Дорошенко Петра 46, за порушення прав десятків громадян пільгових категорій, які перебували в черзі на санаторне лікування, та мали всі права на отримання путівки відповідно існуючої черговості.

Крім того, враховуючи відсутність будь-яких порушень вимог чинного законодавства з боку ОСОБА_2 соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога про зобов’язання ОСОБА_2 соціального захисту населення Броварської міської ради усунути корупційні зловживання при розподілі санаторно-курортних путівок, усунути службові зловживання працівниками ОСОБА_3 при використанні службового положення для набуття у власність земельної ділянки в м. Бровари, вул. Дорошенко Петра 46, компенсувати особам, які не отримали в черговому порядку путівки на санаторне лікування, є необґрунтованою та безпідставною, а отже такою, що не підлягає задоволенню.

У позовній заяві позивач просить суд зобов’язати Київську обласну державну адміністрацію та ОСОБА_2 соціального захисту населення Броварської міської ради відшкодувати позивачу матеріальні збитки в розмірі 2000000 гривень пропорційно по 1000000 з кожного, та стягнути з кожного відповідача на користь ОСОБА_1 по 1000000 гривень матеріальних збитків, з приводу чого суд зазначає таке.

Відповідно до ст.56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно із ч.ч.1-2 ст.23 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Суд зазначає про те, що позивачем не було надано до суду жодних доказів, які підтверджують завдання йому матеріальної шкоди діями та бездіяльністю відповідача та не було доведено причинно-наслідкового зв'язку отримання матеріальних збитків і протиправним діянням заподіювача.

У зв’язку з цим, суд не вбачає підстав для задоволення вказаної позовної вимоги.

Також у позовній заяві позивач просить суд зобов’язати Київську обласну державну адміністрацію та ОСОБА_2 соціального захисту населення Броварської міської ради компенсувати позивачу моральну шкоду в розмірі 2000000 гривень пропорційно по 1000000 з кожного, та стягнути з кожного відповідача на користь ОСОБА_1 по 1000000 гривень моральної шкоди, з приводу чого суд зазначає таке.

Відповідно до статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав; моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно із ст.1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.

Згідно із ч.2 ст.25 Закону №393 громадянину на його вимогу і в порядку, встановленому чинним законодавством, можуть бути відшкодовані моральні збитки, завдані неправомірними діями або рішеннями органу чи посадової особи при розгляді скарги. Розмір відшкодування моральних (немайнових) збитків у грошовому виразі визначається судом.

Відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” від 31 березня 1995 року № 4, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

За приписами пункту 5 вищезазначеної Постанови Пленуму Верховного Суду України при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди з'ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинового зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача, вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України визначено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров’я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що позивачем не надано жодних доказів спричинення йому моральної шкоди, не зазначено та не доведено, в чому вона полягає, не доведено причинного зв’язку між неправомірними діями чи бездіяльністю відповідача та настанням будь-яких негативних наслідків для позивача.

У зв’язку з цим, суд не вбачає підстав для задоволення вказаної позовної вимоги.

Відтак, з урахуванням зазначеного, на підставі встановлених судом фактів та обставин, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

У позовній заяві позивач просить суд відшкодувати за рахунок відповідача судові витрати позивачу за складання даного позову, на підготовку до розгляду справи, перебування у судовому засіданні та витрат, пов’язаних з розглядом справи в розмірі 50000,00 грн., з приводу чого суд зазначає таке.

Суд зазначає, що позивач самостійно здійснював підготовку та подання до суду позовної заяви та представляв свої інтереси в судових засіданнях по справі, які відбулись 09.01.2019, 04.02.2019, 01.03.2019 та 20.03.2019, професійною правничою допомогою не користувався.

Відповідно до ч.1 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи.

Згідно із ч.3 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов’язані із прибуттям до суду; 3) пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов’язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов’язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Статтею 135 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що витрати, пов’язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони. Стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб’єктом владних повноважень, та її законному представнику сплачується іншою стороною компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно до розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно до розміру мінімальної заробітної плати. Граничний розмір компенсації за судовим рішенням витрат сторін та їхніх законних представників, що пов’язані із прибуттям до суду, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Суд звертає увагу позивача на те, що КАС України не передбачено стягнення за рахунок відповідача, у разі задоволення позову, витрат позивача за самостійне складання позовної заяви та самостійну підготовку до розгляду справи.

Щодо витрат позивача, пов’язаних із перебуванням у судових засіданнях, суд зазначає таке.

Кодексом адміністративного судочинства України не передбачений такий вид судових витрат як витрати позивача, пов’язані із перебуванням у судових засіданнях.

Оскільки позивач не користувався професійною правничою допомогою під час розгляду даної справи, суд вважає відсутніми підстави для стягнення на користь позивача витрат, пов’язаних із перебуванням позивача у судових засіданнях.

Отже, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат за складання даного позову, за підготовку до розгляду справи, перебування у судових засіданнях та витрат, пов’язаних з розглядом справи в розмірі 50000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації щодо неповідомлення ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду його заяви від 06.08.2018.

3. В решті позовних вимог - у задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Дата складення повного тексту рішення – 27.03.2019 р.

Суддя Кушнова А.О.