Рішення № 80793137, 22.03.2019, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/6810/16-ц

2/212/313/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2019 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Ваврушак Н.М., з участю секретаря судового засідання Нестеренко В.В., представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кривому Розі Дніпропетровської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до приватного акціонерного товариства «Суха Балка» про стягнення недоплаченої заробітної плати при звільненні та стягнення середньої заробітної плати за час затримки виплати заробітної плати, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2016 року позивач звернувся до Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області із позовною заявою до приватного акціонерного товариства «Євраз ОСОБА_4», правонаступником якого є приватне акціонерне товариство «Суха Балка» (далі – ПрАТ «Суха Балка») про стягнення заборгованості по заробітній платі. В обґрунтування позову зазначив, що він з 28 лютого 1994 року по 30 квітня 2007 року та з 17 грудня 2007 року по 11 травня 2015 року працював на підприємстві відповідача за різними посадами. Наказом по підприємству від 11.08.2018 № 150-ок позивач був звільнений з підприємства за власним бажанням у зв’язку із виходом на пенсію. Вважає, що йому роботодавець не виплатив при звільнені вихідну допомогу у розмірі трьохмісячної середньої заробітної плати, як працівникові, що має стаж роботи на підприємстві більше 15 років. У зв’язку з чим просить суд стягнути з відповідача 3000,00 грн. недоплаченої вихідної одноразової допомоги при звільненні, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені. Під час судового розгляду позивач неодноразово уточнював позовні вимоги та остаточно він просить суд стягнути на його користь з відповідача 29700,96 грн. в рахунок заробітної плати недоплаченої у вигляді одноразової допомоги, належної при звільнені з роботи без утримання податку з доходів фізичних осіб; 111896,64 грн. в рахунок середнього заробітку за час затримки виплати зарплати у вигляді одноразової допомоги за період з 12 серпня 2015 року по 31 березня 2016 року без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб.

Ухвалою суду від 17.11.2016 позовну заяву залишено без руху у зв’язку з несплатою судового збору.

Ухвалою суду від 01.12.2016 було відкрито провадження по справі з призначенням до розгляду по суті без проведення попереднього судового засідання.

Представник відповідача надав до суду письмовий відзив на позовну заяву, згідно якого зазначив, що безперервний стаж роботи ОСОБА_3 на підприємстві становить 7 років 7 місяців, а тому при звільнені роботодавцем було дотримано умов Колективного договору з виплати одноразової матеріальної допомоги в розмірі одного середньомісячного заробітку, як працівнику зі безперервним стажем роботи від 2,5 до 10 років. Оскільки трудовий стаж ОСОБА_3 на підприємстві переривався, тому останній не має безперервного стажу роботи 20 років 10 місяців.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити з підстав викладених в позовній заяві. Додатково пояснив суду, що роботодавець повинен безумовно додержуватись умов Галузевої Угоди в частині соціальних гарантій працівників, що є підставою для задоволення вимог позову.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог у повному обсязі з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали цивільної справи, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Оскільки між сторонами по справі склались трудові правовідносини, тому судом застосовані положення КЗпП України, як спеціального акту законодавства, який регулює трудові правовідносини.

Так, у відповідності до п. 1 ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно записів у трудовій книжці ОСОБА_3, останній з 28.02.1994 по 26.04.1999 працював підземним гірничим майстром шахти «Ювілейна» руднику «Суха Балка», з 27.04.1999 по 16.09.2002 працював підземним заступником начальника дільниці шахти «Ювілейна» ВАТ «Суха Балка», з 17.09.2002 по 30.04.2007 підземним начальником дільниці шахти «Ювілейна» ВАТ «Суха Балка», з 17.12.2007 по 18.07.2011 підземним начальником дільниці шахти «Ювілейна» ВАТ «Суха Балка», з 19.07.2011 по 23.12.2012 підземним гірничим майстром шахти «Ювілейна» ПАТ «Євраз ОСОБА_4», з 24.12.2012 по 11.08.2015 підземним начальником дільниці шахти «Ювілейна» ПАТ «Євраз ОСОБА_4».

Як вбачається із запису за № 36 у трудовій книжці ОСОБА_3, позивач був звільнений з підприємства за власним бажанням по виходу на пенсію за віком ст. 38 КЗпП України. (т. 1 а.с.5-6)

Довідкою МСЕК від 03.11.2015 за № 014818 ОСОБА_3 було встановлено при первинному огляді 25% стійкої втрати працездатності за професійним захворюванням ХОЗЛ, з подальшим переоглядом, без встановлення групи інвалідності. (т.1 а.с. 15)

Довідкою МСЕК від 18.10.2016 за № ОСОБА_5 було встановлено при переогляді 25% стійкої втрати працездатності за професійним захворюванням ХОЗЛ, з подальшим переоглядом, без встановлення групи інвалідності. (т.1 а.с. 15 зворотній бік)

Даній спір виник між сторонами з приводу права позивача на отримання одноразової допомоги при його фактичному виході на пенсію.

У відповідності до положень ч.1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

У відзиві відповідача від 05.03.2018 (т.1 а.с. 94-96) зазначено, що ОСОБА_3 при звільнені було проведено виплату одноразової допомоги у розмірі одного середньомісячного заробітку у сумі 14850,48 грн. Також у довідці роботодавця про середній заробіток ОСОБА_3 зазначено про виплату позивачу у серпні 2015 року допомоги на пенсію в розмірі 14850,48 грн. (т. 1 а.с. 49)

За вказаних обставин судом встановлено, що ОСОБА_3 при звільнені у зв’язку із виходом на пенсію було проведено роботодавцем виплату одноразової допомоги у розмірі одного середньомісячного заробітку у сумі 14850,48 грн.

Так, у відповідності до ст. 9-1 КЗпП України підприємства, установи, організації в межах своїх повноважень і за рахунок власних коштів можуть встановлювати додаткові порівняно з законодавством трудові і соціально-побутові пільги для працівників.

Згідно до ст. 10 КЗпП України колективний договір укладається на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов'язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів.

Відповідно до ст. 16 КЗпП України умови колективного договору, що погіршують порівняно з чинним законодавством і угодами становище працівників, є недійсними.

Так, пункт 5.16 Колективного договору ПАТ «Євраз ОСОБА_4» на 2013-2014 роки визначає, що при звільнені працівника у зв’язку з виходом на пенсію з ПАТ за віком та за вислугою років, сплачувати одноразову матеріальну допомогу при безперервному стажу роботи у ПАТ (підприємства, правонаступником яких є ПАТ) та в інших підприємствах, установах, організаціях, з яких працівник був запрошений на роботу в ПАТ в порядку переведення за погодженням між керівниками підприємств, установ, організацій та відсутності порушень трудової дисципліни (протягом останнього року роботи) в наступних розмірах, кратних середньомісячному заробітку для підземних працівників від 2,5 до 10 років – 1; від 10 до 15 років – 2; від 15 та більше років – 3. При цьому стаж роботи вважається безперервним, якщо працівник був звільнений з ПАТ у зв’язку з інвалідністю та згодом знову був прийнятий на роботу в ПАТ та за час перерви, який не враховується в стаж, не працював. (т. 1 а.с. 101-151)

У відповідності до ст. 2 Закону України «Про колективні договори і угоди» угода укладається на національному, галузевому, територіальному рівнях на двосторонній або тристоронній основі:на національному рівні - генеральна угода;на галузевому рівні - галузеві (міжгалузеві) угоди;на територіальному рівні - територіальні угоди.

Згідно до положень ст. 9 Закону України «Про колективні договори і угоди» положення генеральної, галузевої (міжгалузевої), територіальної угод діють безпосередньо і є обов'язковими для всіх суб'єктів, що перебувають у сфері дії сторін, які підписали угоду.

Пункт 6.1 Галузевої Угоди гірничо-металургійного комплексу України на 2011-2012 роки передбачає, що сторона власників зобов’язується виплачувати працівнику при фактичному виході на пенсію одноразову допомогу в розмірі, залежному від стажу його роботи на підприємстві, але не менше: при стажі від 7,5 до 15 років – середньомісячної заробітної плати; від 15 до 20 років – двомісячної середньої заробітної плати; від 20 і більше років – тримісячної заробітної плати. Додаткові умови виплат можуть встановлюватись у колективному договорі. (т.1 а.с. 7-9)

Так, пункт 6.1 Галузевої Угоди гірничо-металургійного комплексу України на 2011-2012 роки надає право сторонам колективного договору безпосередньо визначити у Колективному договорі підприємства додаткові умови виплати одноразову допомогупрацівнику при фактичному виході на пенсію. Таким правом трудовий колектив ПАТ «Євраз ОСОБА_4» скористався та визначив додаткову умову виплати одноразової допомоги працівнику при фактичному виході на пенсію, як безперервний стаж роботи працівника на підприємстві.

За таких обставин вбачається, що умови Галузевої Угоди гірничо-металургійного комплексу України на 2011-2012 роки в частині встановлення додаткових соціальних гарантій з виплати одноразової допомоги працівнику при фактичному виході на пенсію не суперечать умовам Колективного договору ПАТ «Євраз ОСОБА_4» на 2013-2014 роки щодо встановлення сторонами такого колективного договору додаткової умови її виплати - безперервного стажу роботи працівника на підприємстві.

Оскільки ОСОБА_3 має безперервний стаж роботи на підприємстві відповідача 7 років 7 місяців (з 17.12.2007 по 11.08.2015), тому роботодавцем було правомірно нараховано та виплаченого працівникові, на підставі п. 5.16 Колективного договору,одноразову допомогу при фактичному виході на пенсію в розмірі одного середньомісячного заробітку, у зв’язку з чим позовні вимоги позивача про стягнення недоплаченої одноразової допомоги при фактичному виході на пенсію є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Також, позовні вимоги ОСОБА_3 щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за положеннями ст. 117 КЗпП України є похідними від основних вимог про стягнення заборгованості із заробітної плати, а тому в їх задоволенні слід відмовити у зв’язку із відмовою у задоволенні основних вимог.

Керуючись ст.ст.8, 10, 15, 60, 88, 208, 212, 213, 214, 215,218, 367 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до приватного акціонерного товариства «Суха Балка» про стягнення недоплаченої заробітної плати при звільненні та стягнення середньої заробітної плати за час затримки виплати заробітної плати – відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається в Дніпровський апеляційний суд через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено та підписано 29 березня 2019 року.

Суддя: Н. М. Ваврушак