Рішення № 80793022, 11.03.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11 березня 2019 року Справа № 280/62/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікової Н.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом заступника керівника Запорізької місцевої прокуратури №3 в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах: Правобережного об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Інженерно-будівельне підприємство “ФОРТ”

про стягнення витрат на виплату та доставку пенсії,

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Запорізької місцевої прокуратури №3 в інтересах держави в особі органів, уповноважених державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Правобережного об’єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя (далі – позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Інженерно-будівельне підприємство “ФОРТ” (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

-стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій призначених за Списком №2 за грудень 2017 – листопад 2018 року у розмірі 128428,46 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що колишнім працівникам Товариства з обмеженою відповідальністю “Інженерно-будівельне підприємство “ФОРТ”, які зазначені у позові, виплачується пенсія на пільгових умовах на підставі п.п. “б”-“з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”. Підприємство відповідача є платником збору на обов’язкове державне пенсійне страхування. За період з грудня 2017 року по листопад 2018 року включно позивачем нараховано до відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №2 у сумі 128 428, 46 грн. Однак, в добровільному порядку відповідачем не відшкодовуються вказані витрати. Просить стягнути з відповідача вказану заборгованість.

Ухвалою суду від 09.01.2019 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін на 05.02.2019.

30 січня 2019 року на адресу суду надійшло клопотання відповідача (вх. 3867), яким просить відкласти розгляд справи у зв’язку з пізнім отриманням копії позовної заяви. Проте станом на день розгляду справи відзив на позовну заяву не наданий відповідачем.

06 лютого 2019 року на адресу суду від Запорізької місцевої прокуратури №3 надійшла відповідь на відзив відповідача (вх. №4823), відповідно до якого зазначає, що відповідно до інформації Правобережного ОУПФУ м.Запоріжжя боржником у рахунок заборгованості кошти не сплачувалися.

У відповідності до п.3 ч.6 ст.12 КАС України дана справа є справою незначної складності, та згідно ст.ст.257, 263 розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Статтею 258 КАС України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Отже, відповідно до вищевказаних приписів КАС України, справу розглянуто судом в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у межах строку, встановленого ст. 258 КАС України.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Відповідач зареєстрований як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та відшкодовує фактичні суми по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів “б” - “з” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” та інших платежів в Правобережному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України м. Запоріжжя.

Відповідно до виданих відповідачем довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній та на підставі п.п. “б” - “з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) громадянам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 призначена пільгова пенсія.

Згідно копії картки особового рахунку та докладного розрахунку загальна заборгованість відповідача по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за Списком № 2 по вказаним громадянам за період з грудня 2017 по листопад 2018 року (включно) становить 128428,46 грн.

За вказаний період у рахунок погашення боргу сплата не здійснювалась.

Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій направлялись позивачем на адресу відповідача, проте сума заборгованості відповідачем сплачена не була.

Враховуючи несплату відповідачем суми заборгованості у добровільному порядку позивач звернувся до суду.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Законами України “Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1992 №1788-ХІІ (далі – Закон України №1788-ХІІ), “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058-IV (далі – Закон України №1058-IV), “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” від 26.06.1997 №400/97-ВР (далі – Закон України №400/97-ВР), Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду від 19.12.2003 № 21-1.

Відповідно до п. 2. Прикінцевих положень Закону України №1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Статтею 1 Закону України №400/97-ВР визначено, що платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування є суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об’єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об’єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Статтями 2, 4 Закону України №400/97-ВР визначені об'єкти оподаткування та ставки збору.

Відповідно до ст. 3 вищезазначеного Закону збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України в порядку, визначеному законодавством України.

Порядок та процедуру відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою Правління Пенсійного фонду від 19.12.2003 № 21-1.

Відповідно до пп.6.1 п.6 Інструкції №21-1, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України №1058-IV в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень цього Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Згідно з пп.6.4 - пп.6.8 п.6 Інструкції №21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України № 1058-IV, які надсилаються підприємствам до 20-го січня, та щомісячно до 25-го числа підприємства вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах, що призначені в минулих роках.

Судом встановлено, що відповідачу своєчасно надсилалися розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пільгової пенсії пенсіонерам, що мають право на пільгову пенсію на підприємстві відповідача.

Вищевказаними Розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій підтверджується наявність у відповідача зобов’язання з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій по пенсіонерам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 за період з грудня 2017 року по листопад 2018 року включно, яке не було виконано, невідшкодованою залишається сума заборгованості у розмірі 128 428,46 грн.

ОСОБА_8 того, судом досліджено довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії, видані відповідачем вищезазначеним пенсіонерам, які працювали на роботах за Списком №2. Також, судом досліджено протоколи призначення пенсії, розрахунки стажу вищевказаних пенсіонерів, яким призначено пенсії за віком на пільгових умовах.

Факт понесення Пенсійним фондом витрат на виплату пільгової пенсії за Списком №2 за період з грудня 2017 по листопад 2018 року включно вказаним громадянам підтверджується карткою особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №2.

Проте, у встановлені законодавством строки сума заборгованості відповідачем сплачена не була, у зв’язку із чим позивач звернувся із позовом до суду.

Відповідач до суду не надав будь-яких платіжних документів, які б свідчили про повне або часткове відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.

При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу на застосування строку звернення до суду з відповідним позовом в межах заявленого періоду.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Пунктом 6 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) визначено, що недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами ПФУ у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини п'ятнадцятої статті 106 Закону № 1058-IV строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Таким чином, в разі звернення до суду із позовом про стягнення заборгованості (недоїмки), яка виникла через несвоєчасне нарахування та/або сплату суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, до відносин щодо стягнення такої заборгованості (недоїмки) застосовуються положення частини п'ятнадцятої статті 106 Закону № 1058-IV. Водночас строки звернення до суду із позовом про стягнення цієї заборгованості (недоїмки), передбачені статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства, не застосовуються.

Аналогічний правовий висновок щодо застосування вказаних норм матеріального права у спорах цієї ж категорії, міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 20 березня 2018 року у справі № 804/18891/14, від 26 червня 2018 року по справі №804/8277/14.

Враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

За наведених обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Частиною 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб’єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб’єкта владних повноважень пов’язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 143, 243-246 КАС України, суд, –

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов заступника керівника Запорізької місцевої прокуратури №3 в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах: Правобережного об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (69076, м. Запоріжжя, вул. Запорізького козацтва, 25-а, код ЄДРПОУ 41248943) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Інженерно-будівельне підприємство “ФОРТ” (69015, м.Запоріжжя, вул. Таганська, 16, код ЄДРПОУ 13615921) про стягнення витрат на виплату та доставку пільгових пенсій задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Інженерно-будівельне підприємство “ФОРТ” (69015, м.Запоріжжя, вул. Таганська, 16, код ЄДРПОУ 13615921) на користь Правобережного об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (69076, м. Запоріжжя, вул. Запорізького козацтва, 25-а, код ЄДРПОУ 41248943) заборгованість у розмірі 128 428,46 (сто двадцять вісім тисяч чотириста двадцять вісім гривень 46 коп.) по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій призначених відповідно до пунктів “б” - “з” ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” за період з грудня 2017 року по листопад 2018 (включно) на розрахунковий рахунок: код ЄДРПОУ 41248943, р/р 25607301001062, МФО 313957, банк: філія ЗОУ АТ “Державний ощадний банк України”.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.255 КАС України.

Рішення суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.292, 295, 297 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано 11.03.2019.

Суддя Н.В. Стрельнікова