Ухвала суду № 80792759, 30.03.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

30 березня 2019 року м. Житомир справа №806/1966/16

категорія 12.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова О. Г., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Атестаційної комісії №11 Головного управління Національної поліції в Житомирській області, Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання незаконними та скасування наказу, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом, в якому, з урахуванням ухвали суду про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог від 03 листопада 2016 року, просить скасувати наказ №213 о/с від 12.09.2016 року про його звільнення та поновлення на посаді інспектора Малинського відділення поліції Коростишівського відділу поліції ГУНП у Житомирській області та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

В судове засідання, призначене на 28 березня 2019 року об 11:00 сторони та учасники не прибули.

Керуючись приписами частини третьої статті 194, частини дев'ятої статті 205, частини четвертої статті 229 КАС України, суд вважає за можливе провести розгляд справи у порядку письмового провадження за наявними у матеріалах справи доказами.

У відповідності до частини четвертою статті 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з частиною п'ятою статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, чуд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з частиною другою статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Приписами частини п'ятої статті 44 КАС України регламентовано, що учасники справи, зокрема, зобов'язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою. виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.

Положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року №3477-IV, рішення Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 10 липня 1984 року у справі "Гінчо проти Португалії" передбачив, що держави-учасниці Ради Європи зобов'язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання положень пункту 1 статті 6 Конвенції та вимог щодо судового розгляду упродовж розумного строку. При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа ОСОБА_2 проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Встановлено, що в судові засідання, призначені на 12 березня 2019 року о 12:00 та на 28 березня 2019 року об 11:00 позивач не прибув, про причини неявки на їх поважність суду не повідомив.

Судові повістки направлялись позивачу за адресою, вказаній у позовній заяві (вул. Чехова, 28-а, Малин, Житомирська область, 11600), й у позовній заяві (вул. В.Житомирська, 11, Радомишль, Житомирська область, 12200), однак, поштове повідомлення повернулося до відділу документального забезпечення суду із відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання" із незалежних від суду причин.

Згідно Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року №270, поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі неможливості їх вручення, у тому числі, у разі закінчення встановленого терміну зберігання.

Враховуючи вищевикладене, судові повістки були належним чином направлені позивачу за адресою, зазначеною у позовній заяві та у відповідності до частини шостої статті 7, статті 126 КАС України вважаються врученими належним чином.

Пунктом четвертим частини першої статті 240 КАС України встановлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до положень частини третьої та четвертої статті 240 КАС України про залишення позову без розгляду суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про залишення позову без розгляду може бути оскаржена. Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Враховуючи вищевикладене та зважаючи на повторну неявку позивача в судове засідання, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись статтями 2, 6, 7, 44, 126, 194, 205, 229, 240, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 (вул. Чехова, 28-а, м. Малин, Житомирська область, 11600. РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_1) до Атестаційної комісії №11 Головного управління Національної поліції в Житомирській області (вул. Старий бульвар, 5/37, м. Житомир, 10008. РНОКПП/ЄДРПОУ: відомості відсутні) , Головного управління Національної поліції в Житомирській області (Старий Бульвар, 5/37, м. Житомир, 10008. РНОКПП/ЄДРПОУ: 40108625) про визнання незаконними та скасування наказу, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишити без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду, у строк та за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу суду складено у повному обсязі: 30 березня 2019 року.

Суддя О.Г. Попова