Ухвала суду № 80792742, 25.03.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у внесенні виправлень до виконавчого документа

25 березня 2019 року м. Житомир справа №806/1914/17

категорія 12.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Попової О. Г.,

секретар судового засідання Бойко Т.О.,

за участю:

заявника ОСОБА_1,

представника відповідача (боржника) ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про внесення виправлень у виконавчому документі в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області, Ліквідаційної комісії Житомирського міськвідділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області, Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

До відділу документального забезпечення суду надійшла заява ОСОБА_1 про внесення виправлень у виконавчому документі від 28 лютого 2018 року, відповідно до змісту якої позивач просить внести зміни до виконавчого листа №574/2019 від 21 лютого 2018 року (том ІІ, а.с. 230).

В обґрунтування вказаної заяви зазначає, що виконавчий документ було повернуто стягувачу із посиланням на його невідповідність вимогам статті 4 Закону України "Про виконавче провадження", а тому наявні необхідність та правові підстави для внесення виправлень у виконавчий документ. Судовий розгляд заяви було призначено на 13 березня 2019 року о 10:00.

В судове засідання, призначене на 13 березня 2019 року о 10:00 прибув представник Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області. Заявник в судове засідання не прибув, про причини неявки та їх поважність суду не повідомив. У зв'язку із неявкою заявника у судове засідання, відсутністю у суду відомостей про вручення заявнику судової повістки та належного повідомлення ОСОБА_1 про дату, час та місце судового розгляду заяви, судовий розгляд заяви було відкладено на 25 березня 2019 року о 09:30 (том ІІ, а.с. 246).

25 березня 2019 року представником Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області до відділу документального забезпечення суду подано письмові заперечення на заяву від 20 березня 2019 року про внесення виправлень у виконавчий документ (том ІІІ, а.с. 18-21).

В судове засідання, призначене на 25 березня 2019 року о 09:30 прибули заявник та представник Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області.

Заявник в судовому засіданні подану заяву підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у заяві про внесення виправлень у виконавчому документі від 28 лютого 2018 року та пояснив, що у виконавчий лист необхідно внести виправлення, а саме: зазначити боржником УМВС України в Житомирській області (том ІІ, а.с. 230).

Представник Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області в судовому засіданні щодо задоволення заяви заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях на заяву від 20 березня 2019 року про внесення виправлень у виконавчий документ (том ІІІ, а.с. 18-21).

У відповідності до положень частини третьої статті 243 КАС України та зважаючи на складність справи, складення ухвали у повному обсязі може бути відкладено на строк до п'яти днів.

Дослідивши заяву ОСОБА_1 про внесення виправлень у виконавчому документі від 28 лютого 2018 року та матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні з наступних підстав.

Так, ОСОБА_1 звертався до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Національної поліції в Житомирській області, Ліквідаційної комісії Житомирського міськвідділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області, Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області, в якому, з урахуванням ухвал Житомирського окружного адміністративного суду від 10 липня 2017 року (том І а.с. 4-5; том І а.с. 6-7; том І а.с. 8-9), заяви про зменшення позовних вимог від 17 серпня 2017 року (том І, а.с. 48), ухвали Житомирського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2017 року, ухвали Житомирського апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2017 року, ухвали Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2017 року, постанови Верховного Суду від 13 червня 2018 року (том І, а.с. 145-146), просив:

- визнати незаконним та скасувати наказ голови Ліквідаційної комісії УМВС України в Житомирській області №13 о/с від 22.06.2017 про звільнення з 22.06.2017 капітана міліції ОСОБА_1 з посади старшого слідчого відділення розслідування ДТП СВ Житомирського МВ УМВС України в Житомирській області у запас Збройних Сил за пунктом 64 "г" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС України;

- поновити ОСОБА_1 на публічній службі в органах внутрішніх справ України;

- зобов'язати Головне управління Національної поліції у Житомирській області розглянути рапорт від 16.06.2017 та прийняти ОСОБА_1 на службу в органи Національної поліції в Житомирській області за аналогічною посадою, що заміщується, у відповідності до п.9 "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про національну поліцію" (враховуючи невиконання рішення Житомирського апеляційного адміністративного суду №806/2073/15 від 07.03.2017 щодо поновлення ОСОБА_1 на публічній службі);

- стягнути з Ліквідаційної комісії УМВС України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 22.06.2017 по день ухвалення судового рішення;

- зобов'язати Головне управління Національної поліції надати ОСОБА_1 щорічну оплачувану відпустку за 2014, 2015, 2016, 2017 рік з виплатою матеріальної допомоги на оздоровлення (враховуючи невиконання відповідачами рішення Житомирського апеляційного адміністративного суду №806/2073/15 від 07.03.2017 щодо надання відпустки у відповідності до ст.115 КЗпП України, ст.10, ч.1 ст.21 Закону України "Про відпустки" та параграфу 2 ст.7 Конвенції про оплачувані відпустки №132).

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2018 року в адміністративній справі №806/1914/17 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ голови Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області №13 о/с від 22.06.2017 про звільнення з 22 червня 2017 року капітана поліції ОСОБА_1 з посади старшого слідчого відділення розслідування ДТП СВ Житомирського МВ УМВС України в Житомирській області. Поновлено ОСОБА_1 на попередню посаду старшого слідчого відділення розслідування ДТП СВ Житомирського МВ УМВС України в Житомирській області. Стягнуто з Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 22 червня 2017 року по день ухвалення судового рішення, 23 серпня 2018 року, в розмірі 25 026,80 грн (двадцять п'ять тисяч двадцять шість гривень вісімдесят копійок. В решті позовних вимог відмовлено. (том І, а.с. 118-135).

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2019 року апеляційні скарги ОСОБА_1, Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області залишено без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2018 року - без змін (том ІІ, а.с. 218-221).

Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2018 року набрало законної сили 15 січня 2019 року.

З метою примусового виконання рішення суду від 23 серпня 2018 року, позивачу було видано виконавчий лист №574/2019 від 21 лютого 2018 року (том ІІ, а.с. 232).

Головне управління Державної казначейської служби України у Житомирській області листом вих. №13-08/191-1282 від 25 лютого 2019 року повернуло виконавчий лист №574/2019 від 21 лютого 2018 року стягувачу з підстав його невідповідності вимогам частини першої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" (том ІІ, а.с. 231 та зворот).

Статтею 129-1 Конституції України проголошено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Частиною другою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402-VIII визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до частини першої статті 373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Частиною першою статті 374 КАС України визначено, що суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Надаючи оцінку доводам заявника про необхідність внесення виправлень до виконавчого документа, суд зазначає наступне.

Положеннями частини першої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VIII, у виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;

4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);

5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;

6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);

7) строк пред'явлення рішення до виконання.

У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв'язку та адреси електронної пошти.

Відповідно до положень частини четвертої та п'ятої статті 374 КАС України про виправлення помилки у виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу. Якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно з вирішенням вказаних питань на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом. Ухвалу суду за результатами розгляду заяви може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом.

Постановою Кабінету Міністрів України №730 від 16 вересня 2015 року "Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ" постановлено ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства внутрішніх справ за переліком згідно з додатком 2.

Згідно Переліку територіальних органів Міністерства внутрішніх справ, що ліквідуються затвердженому Додатком 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року №730, зокрема, ліквідується Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області.

Відповідно до інформації, розміщеній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області з 04 листопада 2015 року перебуває в стані припинення.

Положеннями частини першої статті 96 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003року №435-IV закріплено, що юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Частиною першою статті 104 Цивільного кодексу України встановлено, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.

Згідно з частиною четвертою статті 105 Цивільного кодексу України до комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства та наявних у матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку, що виконавчий лист №574/2019 від 21 лютого 2018 року відповідає вимогам частини першої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VIII.

Зазначення у виконавчому листі стягувачем ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області із кодом ЄДРПОУ 08592164 повністю відповідає змісту рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2018 року, постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2018 в адміністративній справі №806/1914/17.

Враховуючи вищевикладене, заява ОСОБА_1 про внесення виправлень у виконавчому документі від 28 лютого 2018 року є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 44, 204, 243, 248, 256, 374 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ухвалив:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про внесення виправлень у виконавчому документі - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду, у строк та за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу суду складено у повному обсязі: 30 березня 2019 року.

Суддя О.Г. Попова