Рішення № 80792683, 15.03.2019, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/3987/17

Провадження № 2/175/1522/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2019 року смт. Слобожанське

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді Реброва С.О.

при секретарі Ратушній Л.В.

за участю:

позивача – ОСОБА_1

представника позивача – ОСОБА_2

представника відповідача – ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа: Громадська організація «Зарічче» про захист честі, ділової репутації та визнання поширеної інформації недостовірною, -

встановив:

В жовтні 2017 року позивач звернулась в суд з позовом про захист честі, ділової репутації та визнання поширеної інформації недостовірною, посилаючись на те що вона працює на посаді голови правління Громадського Товариства «Зарічче» товариство має статут і діє згідно до законів України.

Громадське Товариство є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку. Головною метою Організації є об'єднання власників жилих будинків для захисту законних прав споживачів природного газу, водопостачання та інших комунальних послуг, благоустрою доріг, прилеглих територій, а згідно з п. 3.2.1 основними напрямками діяльності Організації є об'єднання коштів громадян для забезпечення їх газом, водою, участь в прокладенні нових ліний, удосконалення діючих.

Відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 15 березня 2017 року звернулися до голови Підгородненської міської ради ОСОБА_7 з заявою про проведення розслідування фактів шахрайства з боку позивача. Вважає, що ця заява, що підписана відповідачами, є доказом розповсюдження ними інформації, достовірність якої оспорюється позивачем. При цьому звернення до правоохоронних органів з заявою про злочин не відбулося.

Також до вказаної заяви було додано список підписів осіб, які нібито підтримують обвинувачення в шахрайстві, але вже потім до позивача, як до голови ГО «Зарічче» надішли заяви від гр. ОСОБА_8 про відкликання свого підпису, від гр. ОСОБА_9А про відкликання свого підпису та від гр. ОСОБА_10 про те, що його підпис було підроблено.

Крім того, 18 грудня 2016 року на загальних зборах жителів вул. Річна, Весінна, Осіння, Майська, Донська та Польова у м. Підгородньому, відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 публічно звинуватили позивача у шахрайстві. На всі вимоги позивача довести свої звинувачення документально, або звернутися до правоохоронних органів, вони уникали відповіді.

Позивач просить суд визнати недостовірною та такою, що порочить честь та ділову репутацію ОСОБА_1 розповсюджену ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 інформацію про шахрайські дії голови Громадської Організації «Зарічче», інформацію про те, що ОСОБА_1 збирає та витрачає кошти на свій розсуд, а саме кошти отримані від мешканців домоволодіння по вул. Донська, №5 - 800 доларів США, за воду, і 800 доларів США за газ, від мешканців вул. Донська, №18 - 600 доларів США за газ, від вул. Донська, №16 відповідно 400 доларів США за воду, вул. Донська, №35 - 1900 доларів США за воду та газ, що у 2008 році Громадське Товариство «Заріччя» не була перереєстрована як неприбуткова, але гроші збиралися і звіти до податкової не здавалися, що при перереєстрації 17 жовтня 2016 року були порушені права членів Громадського Товариства «Заріччя».

В судовому засіданні позивач та її представник позов підтримали, просили суд його задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечувала щодо задоволення позовних вимог з підстав їх необґрунтованості та недоведеності, також посилаючись на наявний в матеріалах справи відзив (а.с.50).

Відповідач ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в судове засідання не з’явились, надавши відзиви на позовну заяву (а.с. 93), (а.с.96).

Представник третьої особи ГО «Зарічче» до суду не з’явився, причини неявки суду не повідомив.

Суд заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб визначений законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року N 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N2, 4, 7 та 11 до Конвенції", кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

За змістом ст. 277 ЦК України, ч. 4 ст. 32 Конституції України, ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, кожному гарантується право на захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації особою, яка поширила таку інформацію.

Відповідно до ч.1 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Право кожного на повагу до його гідності також визначено вст. 38 Конституції України.

В абзаці 1 п. 6постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» № 1 від 27 лютого 2009 року зазначено, що позови про захист гідності, честі чи ділової репутації вправі пред'явити фізична особа у разі поширення про неї недостовірної інформації, яка порушує її особисті немайнові права, а також інші заінтересовані особи (зокрема, члени її сім'ї, родичі), якщо така інформація прямо чи опосередковано порушує їхні особисті немайнові права.

Як зазначено у цій Постанові чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об'єктів судового захисту. Зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихологічної цінності, з честю пов'язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло.

Згідно з ч. 3 ст. 277 ЦК України негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Відповідно до п. 15 Постанови юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист честі, гідності, ділової репутації, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Також, поширенням інформації є вивішування (демонстрація) в громадських місцях плакатів, гасел, інших творів, а також розповсюдження серед людей листівок, що за своїм змістом або формою порочать гідність, честь фізичної особи або ділової репутації фізичної та юридичної особи.

Таким чином, згідно з положеннями статті 277 ЦК і статті 12 ЦПК позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено саме його особисті немайнові права. Суб'єктивна думка про характер цих відомостей (впевненість у тому, що вони відповідають дійсності) виключає відповідальність за їх поширення.

Звертаючись до суду з наведеним позовом, ОСОБА_1, як на доказ викладеного в позовній заяві, посилається на заяви ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, які надійшли на наступний день після проведених зборів. В цих заявах вказані громадяни, як члени товариства вимагали з'ясування від правління ГО «Зарічче» чи відповідає дійсності звинувачення ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 дійсності.

Із направленої відповідачами заяви на адресу голови Підгородненської міської ради та розповсюдженої ними публічно на загальних зборах жителів м. Підгородне від 18 грудня 2016 року, виходить, що позивач, як голова товариства, зокрема: починаючи «з 1998 року і по сьогоднішній день збирає та витрачає кошти на свій розсуд», а саме кошти отримані від мешканців домоволодіння по вул. Донська №5 - 800 доларів США, за воду, і 800 доларів США за газ, від мешканців вул. Донська №18 - 600 доларів США за газ, від вул. Донська №16 відповідно 400 доларів США за воду, вул. Донська №35 - 1900 доларів США за воду та газ.

Що у 2008 році Громадське Товариство «Заріччя» не була перереєстрована як неприбуткова, але гроші збиралися і звіти до податкової не здавалися.

При перереєстрації 17 жовтня 2016 року були порушені права членів Громадської Організації «Зарічче».

Аналізуючи наведені покази суд зазначає, що відомості, які порочать честь, гідність чи ділову репутацію повинні містити інформацію щодо конкретних фактів поведінки певної особи або конкретних обставин її життя; стосуватися певної сфери життя чи діяльності громадянина або організації, а саме інтимної сфери, професійної діяльності; містити загальну оцінку поведінки особи або конкретних обставин такої поведінки.

Одним із елементів юридичного складу правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист честі, гідності, ділової репутації, крім інших є поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Як встановлено в судовому засіданні, позивач продовжує роботу на посаді голови правління Громадського Товариства «Зарічче». Тобто без перешкод продовжує здійснювати своє особисте немайнове право на працю. З такого суд вважає, що вказаний елемент юридичного складу правопорушення відсутній, а тому відсутній і сам юридичний склад.

Таким чином, твердження позивача та її представника не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи, є необґрунтованими та безпідставними, за таких обставин, з урахуванням всього вищевказаного, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає необхідним відмовити позивачу у задоволенні її позовних вимог.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судові витрати залишити за позивачем.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 141, 263, 265, 268 ЦПК України, суд, -

вирішив:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа: Громадська організація «Зарічче» про захист честі, ділової репутації та визнання поширеної інформації недостовірною – відмовити.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Суддя С.О. Ребров