Ухвала суду № 80792408, 29.03.2019, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/2285/17-к

Провадження № 1-кп/175/151/17

Ухвала

Іменем України

29 березня 2019 року

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Бровченка В.В.,

при секретарі Мельнику Д.П.,

за участю сторін: прокурора Мікуліної Н.А.,

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представників потерпілих ОСОБА_3,

ОСОБА_4,

потерпілої ОСОБА_5,

обвинуваченого ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське кримінальне провадження № 12016040000000904 відносно

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у м. Дніпропетровськ, громадянина України,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.286 КК України,

встановив:

При виконанні вимог ст.363 КПК України захисник ОСОБА_2 заявив письмові клопотання: 1) про зобов’язання сторони обвинувачення в особі прокурора здійснити дії згідно з вимогами п.3 ч.1 ст.169 КПК України у зв’язку з припиненням тимчасового вилучення майна та повернути автомобіль НОМЕР_1 ОСОБА_6 як володільцю та особі, у якої він вилучений, оскільки ні слідчий ані прокурор не зверталися до слідчого судді з клопотанням про арешт цього транспортного засобу; 2) про проведення повторного слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_7 з метою встановлення на місці пригоди в умовах обстановки та освітленості, наближеної до обставин ДТП із застосуванням аналогічних транспортних засобів як при ДТП, наступних параметрів:

-розташування автомобілів «VOLVO FN 12-4X2T» з напівпричепом

«KOGEL S24» і «NISSAN PRIMASTAR» відносно меж проїзної частини безпосередньо перед ДТП, як це бачив свідок;

-з урахуванням установлених параметрів розташування

транспортних засобів на проїзній частині встановити видимість автомобіля «VOLVO FN 12-4X2T» з напівпричепом «KOGEL S24» з робочого місця водія автомобіля «NISSAN PRIMASTAR»;

-видимість автомобіля «VOLVO FN 12-4X2T» з напівпричепом

«KOGEL S24» визначити як з включеним світлом габаритних вогнів останніх, так і з вимкненим, так як досудовим розслідуванням, крім показів водія ОСОБА_7, дані освітленості його транспортних засобів не перевірялась. Клопотання в цій частині обґрунтовує тим, що слідчий експеримент проведений в період часу з 13.40 години до 14.30 години, тобто у світлу пору доби, тоді як ДТП сталася у темну пору доби о 05.00 годині.

Захисник ОСОБА_1 і обвинувачений підтримали клопотання.

Прокурор, представники потерпілих і потерпіла заперечували проти задоволення обох клопотань.

Обсудивши клопотання у нарадчій кімнаті, суд приходить до наступного.

Згідно з ч.1 ст.84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів (ч.2 ст.84 КПК України).

За приписом ч.1 ст.94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

У частині другій цієї статті зазначено, що жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Частина 3 статті 333 КПК України передбачає, що у разі, якщо під час судового розгляду виникне необхідність у встановленні обставин або перевірці обставин, які мають істотне значення для кримінального провадження, і вони не можуть бути встановлені або перевірені іншим шляхом, суд за клопотанням сторони кримінального провадження має право доручити органу досудового розслідування провести певні слідчі (розшукові) дії.

За приписом ч.4 ст.333 КПК України під час розгляду клопотання суд враховує значення обставин, про встановлення або перевірку яких просить особа, яка звернулася з ним, можливість їх встановлення або перевірки шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та причини, з яких не були здійснені належні дії для їх встановлення чи перевірки на стадії досудового розслідування.

Виходячи з вимог наведених процесуальних норм і обґрунтування клопотання, у якому захисник виклав свою оцінку зазначеним у клопотанні та дослідженим у суді доказам, не даючи на даній стадії процесу оцінки їм, які за приписом ч.2 ст.84 КПК України є одними із доказів, суд не вбачає підстав для дачі судового доручення для проведення зазначених захисником слідчих дій зі свідком ОСОБА_7, які, з урахуванням часу дорожньо-транспортної події, що відбулася 29.11.2016 року, призведуть до затягування розгляду справи та прийняття кінцевого судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Згідно зі ст.169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: 1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; 2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; 3) у випадках, передбачених частиною п’ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу; 4) у разі скасування арешту.

Частиною п’ятою ст.171 КПК України передбачено, що клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Згідно з ч.1 ст.16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Судом установлено, що 29 листопада 2016 року у ОСОБА_6 було вилучено приналежний на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу СХО 091090 ОСОБА_8 автомобіль НОМЕР_1. Обвинувачений є володільцем зазначеного транспортного засобу.

Відповідно до постанови старшого слідчого в ОВС відділу слідчого управління ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_9 від 29 листопада 2016 року автомобіль НОМЕР_1 визнаний речовим доказом та згідно акту прийому передачі № 95 від того ж числа зберігається на території майданчика тимчасового утримання транспортних засобів ПП «Автоклуб» по вул. Дніпросталівській, 22К-1 у м. Дніпрі (т.1,а.к.п.46-47,48).

Таким чином, автомобіль НОМЕР_1 має статус тимчасово вилученого майна, арешт на який, у встановленому КПК України порядку, не накладений, власнику (законному володільцю) не повернутий, а тому суд приходить до висновку про обґрунтованість клопотання та необхідним його задоволення.

Факт визнання цього транспортного засобу речовим доказом не є перешкодою для відновлення порушеного права.

З огляду на викладене заперечення прокурора, представників потерпілих і потерпілої суд залишає поза увагою.

Керуючись ст.ст.84, 94, 333, 363, 369 КПК України, суд -

ухвалив:

Клопотання захисника ОСОБА_2 – задовольнити частково.

Зобов'язати сторону обвинувачення у кримінальному провадженні № 12016040000000904 в особі прокурора прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_10 повернути ОСОБА_6, як володільцю транспортного засобу, автомобіль НОМЕР_1, вилучений 29 листопада 2016 року.

Клопотання захисника ОСОБА_2 про дачу судового доручення на проведення повторного слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_7 – залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Бровченко