Рішення № 80792286, 29.03.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2019 року м. Житомир справа № 240/855/19

категорія 112010201

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Єфіменко О.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області про визнання дій неправомірними, зобов'язання визнати неправомірним протокольне рішення, -

встановив:

08.02.2019 до Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1, у якій вона просить:

- визнати неправомірними дії Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови визнання недійсним розпорядження про призначення пенсії по Закону України «Про державну службу»;

- зобов'язати Житомирське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області визнати неправомірним протокольне рішення управління №12997 від 05.01.2015 щодо призначення пенсії по Закону України «Про державну службу» строком на один день, а саме: 29.12.2014.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що звернулась до відповідача із заявами про призначення пенсії, а саме: за віком та пенсії згідно норм Закону України «Про державну службу». І хоча розмір пенсії за Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» був більшим від розміру пенсії по Закону України «Про державну службу», однак відповідач призначив їй з 29.12.2014 пенсію по Закону України «Про державну службу», а з 30.12.2014 - пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». На думку позивача, призначивши їй пенсії за Законом України «Про державну службу», відповідач порушив права позивача на більш вигідний розмір пенсії та позбавив позивача права на подальше звернення за призначенням пенсії за Законом України «Про державну службу» при збільшенні посадових окладів державним службовцям. Зважаючи на вказане, позивач звернулась до суду за захистом своїх прав з даним позовом.

Після усунення позивачем недоліків позовної заяви, ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 27.02.2019 відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

19.03.2019 за вих. №3557/07 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 56-58). В обґрунтування заперечень останній зазначив, що підстави для переведення позивача на інший вид пенсії відсутні, а дії Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у переході на інший вид пенсії є правомірними.

Відповідно до ч.5 ст.250 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Згідно з положеннями ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку про те, що позов не підлягає задоволенню із таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, при досягненні загальновстановленого пенсійного віку, 29.12.2014 звернулася до відповідача щодо призначення пенсії.

Оскільки, згідно тверджень позивача, вона мала 39 років загального страхового стажу, у тому числі 32 роки 3 місяці спеціального стажу державної служби, їй було рекомендовано спеціалістами пенсійного фонду написати дві заяви на призначення пенсії. Одна заява щодо призначення пенсії за Законом України «Про державну службу», інша за Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 49-50). Ці заяви були необхідні для більш вигідного вибору пенсії, тобто тієї, яка за розміром є більшою.

Відповідно до поданих документів, розмір пенсії за Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» був більшим від розміру пенсії по Закону України «Про державну службу», однак, відповідач призначив з 29.12.2014 ОСОБА_1 пенсію за Законом України «Про державну службу», а з 30.12.2014 - пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 52), чим порушив, на думку позивача, її права на більш вигідний розмір пенсії та позбавив її права на подальше звернення за призначенням пенсії за Законом України «Про державну службу» при збільшенні посадових окладів державним службовцям.

Враховуючи вищезазначене, ОСОБА_1 звернулась до відповідача з заявою щодо скасування рішення про призначення їй пенсії на один день 29.12.2014 за Законом України «Про державну службу», однак отримала лист-відмову від 01.02.2019 за №Б-1 (а.с. 53).

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернулась за захистом своїх прав до суду.

Надаючи правову оцінку вказаним правовідносинам, суд зазначає про таке.

ОСОБА_1 перебуває на обліку та отримувала пенсію за віком відповідно до Закону України від 16.12.1993 №3723-XII “Про державну службу” (далі – Закон України №3723-ХІІ) з 29.12.2014, а з 30.12.2014 - пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.

20.06.2018 позивач звернулася до об’єднаного управління із заявою про перехід на інший вид пенсії, а саме: за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» (далі — Закон України №889-VІII).

Відповідними листами позивача повідомлено про відсутність підстав для переведення на інший вид пенсії та дії управління щодо відмови у переході на інший вид пенсії є правомірними.

Так, згідно з ст.90 Закону України №889-VІІІ, який чинний з 01.05.2016, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.

Однак, згідно з пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України №889-VІІІ для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України №3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Відповідно до ст.37 Закону України №3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право, зокрема, жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, з урахуванням 20-річного стажу на посадах за категоріями посад державних службовців, якщо до набрання чинності Законом України №889-VІІІ їм не призначалася пенсія відповідно до Закону України №3723.

Відповідно до п.2 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 “Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб” (далі – Порядок №622), яка застосовується з 01.05.2016 згідно з пунктом 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України №889-VІІІ на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України №3723-ХІІ мають право особи, які на день набрання чинності Законом України №889-VІІІ мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України.

Згідно з п.3 Порядку право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України №3723-ХІІ за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням стажу державної служби, передбаченого пунктом 2 Порядку №622, якщо до набрання чинності Законом України №889-VІІІ не призначалася пенсія відповідно до Закону України №3723-ХІІ, мають.

У зв’язку з тим, що позивачу вже призначалася пенсія відповідно до Закону України №3723-ХІІ, а даним Законом не передбачено перерахунків пенсій, тому підстав для переведення на пенсію за віком згідно з Законом України №889-VІІІ не має.

Крім того, відповідно до ст.64 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" виконавча дирекція Пенсійного фонду зобов'язана письмово інформувати застрахованих осіб про набуття права на призначення пенсії і порядок її призначення, про призначення або відмову в призначенні пенсії, її розмір, порядок виплати, а також про можливість та умови переходу на інший вид пенсії та порядок оскарження рішень виконавчих органів Пенсійного фонду.

Суд звертає увагу позивача на той факт, що відповідно до наказу від 24.12.2017 №97-к позивача було звільнено 26.12.2014 з посади начальника відділу організаційно-кадрового, правового, адміністративно-господарського забезпечення, аграрної освіти та мобілізаційної підготовки за станом здоров’я та наявності медичного висновку про те, що продовження виконання службових обов’язків позивачу протипоказано.

Враховуючи зазначене, Житомирське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області не могло проінформувати позивача про набуття права на дострокове призначення пенсії за віком.

Згідно з заявою позивача від 29.12.2014 та поданих документів (а.с. 49), ОСОБА_1 призначено пенсію за віком згідно з Законом України “Про державну службу” за станом здоров’я з 29.12.2014 у розмірі 2024,15 грн.

Згідно з заявою позивача від 30.12.2014 та поданих документів (а.с. 50) позивача переведено на пенсію за віком згідно з Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” з 30.12.2014 у розмірі 2926,85 грн.

Відповідно до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

З викладеного слідує, що підстав для скасування заяви від 29.12.2014 на призначення пенсії за віком згідно з Законом України "Про державну службу" немає.

Розмір пенсії обчислено у відповідності до діючих норм пенсійного законодавства.

Також, суд зазначає, що при зверненні з заявою про переведення з виду на вид (про призначення пенсії, про поновлення пенсії, про перерахунок пенсії, про призначення щомісячного грошового утримання суддів тощо) застосуванню підлягає законодавство, що діє в момент подання відповідної заяви. Зазначений висновок повністю узгоджується з ст.22, 92 Конституції України, та випливає з ст.58 Основного Закону України щодо зворотної дії Закону в часі. Відповідач керується редакцією законодавства, що діє на момент прийняття рішення про переведення з виду на вид (призначення пенсії, поновлення, перерахунок тощо).

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач довів правомірність своїх дій щодо відмови у перерахунку у зв’язку з переведенням на інший вид пенсії ОСОБА_1, а тому суд відмовляє ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог за безпідставністю.

Зважаючи на відмову у задоволенні позовних вимог, відповідно до статті 139 КАС України питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250-251, 295, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 10020, РНОКПП НОМЕР_1) до Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Перемоги, 55, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 40380333) про визнання дій неправомірними, зобов'язання визнати неправомірним протокольне рішення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення виготовлено: 29 березня 2019 року.

Суддя О.В. Єфіменко