Рішення № 8079195, 26.11.2009, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" листопада 2009 р.Справа № 7/411-09-5175 За позовом: ПП „Легіон”, м.Хмельницький

до відповідача: ТОВ „Торговий дім Аурум”, м.Одеса

про стягнення 17852,40 грн.

Суддя Лепеха Г.А.

Представники сторін:

Від позивача –Заєнц А.Т., за довіреністю.

Від відповідача –не з’явився.

Позивачем подано клопотання про нездійснення технічної фіксації судового процесу.

Клопотання судом прийнято та задоволено.

Суть спору: Приватне підприємство „Легіон” (далі –Позивач) звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім Аурум” (далі –Відповідач) заборгованості у сумі 17852,40 грн. з урахуванням штрафних санкцій.

Представник відповідача, повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи, двічі свого представника у судові засідання не направив, відзив на позов не надав, позовні вимоги по суті не заперечив.

Керуючись ст.75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір без участі відповідача і без відзиву на позов за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи та заслухавши представника позивача у відкритому судовому засіданні, суд встановив:

06.05.2008р. між Позивачем та Відповідачем був укладений Договір №1505 на організацію об’єктової служби охорони та безпеки на об’єкті (далі –Договір).

Відповідно до умов Договору Позивачем надавалися послуги по організації об’єктової служби охорони та безпеки на об’єкті, що знаходиться за адресою: м.Хмельницький, вул. Свободи, 55, магазин „Восторг”.

За період дії Договору зі сторони Позивача всі умови виконувалися вчасно та у повному обсязі, без зауважень Відповідача.

Згідно акту звіряння розрахунків між Позивачем та Відповідачем, не підписаного представниками відповідача, за період з 01.01.2009р. по 31.05.2009р. виявлено заборгованість по розрахункам за надані послуги в розмірі 12312,00, що є порушенням п.3.2 Договору, де вказано, що оплата за виконання згідно з цим Договором заходів охорони здійснюється замовником шляхом проведення попередньої оплати у розмірі ста відсотків, належної до сплати суми на розрахунковий рахунок охорони, до 10-го числа поточного місяця.

В п.3.4. Договору зазначено, що остаточний розрахунок за проведення заходів охорони згідно з цим Договором проводиться на протязі десяти банківських днів, починаючи з наступного дня підписання актів про надання послуг охорони.

Виходячи з п.6.2.1 Договору, де обумовлено, що у разі затримки оплати послуг охорони на термін більше 30-ти днів з дня отримання послуг від охорони та підписання Акту, замовник сплачує охороні неустойку в розмірі 10% від суми простроченого платежу за кожен місяць заборгованості.

Враховуючи зазначене, Позивачем нарахована неустойка, яка згідно до бухгалтерської довідки про нарахування пені станом на 01.09.2009р. складає 5540,40 грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем станом на 01.09.2009р. становить 17852,40 грн.

Згідно ст.ст. 509, 525 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У відповідності до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В статті 901 Цивільного кодексу України зазначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч.1 ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються наступні господарські санкції: відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно господарські санкції (ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов’язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов’язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов’язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов’язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно з п. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов’язання встановлена неустойка (пеня, штраф), то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

За ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин суд доходить до висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, не заперечуються відповідачем, а тому підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та послуг з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу слід покласти на відповідача згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Аурум” (м.Одеса, вул. Преображенська, 9, корп. А. Код ЄДРПОУ 33933081. П/р 26004309997000 в ТОВ КБ „СКБ”, м.Одеса, МФО 388313) на користь приватного підприємства „Легіон” (юридична адреса: Хмельницький район, с. Ружичанка, вул. Леніна, 29. Фактична адреса: м.Хмельницький, вул. Нижня Берегова, 5/1. Код ЄДРПОУ 32166991. Р/р 26006011906000 в відділенні №55 АКІБ „Укрсиббанк”, МФО 351005) 17852 /сімнадцять тисяч вісімсот п’ятдесят дві/ грн. 40 коп. боргу, 178 /сто сімдесят вісім/ грн. 52 коп. державного мита, 236 /двісті тридцять шість/ грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку

з дня його прийняття.

Наказ видати після прийняття рішенням законної сили.

Суддя