Рішення № 80791740, 26.03.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2019 р. Справа№200/192/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Чекменьова Г.А.,

за участю:

секретаря Прокопчук Я.М.,

позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання неправомірними дій та зобов’язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання неправомірними дії та зобов’язати вчинити певні дії.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що він знаходиться на обліку в Селидовському ОУ ПФУ Донецької області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах. Позивач звернувся з письмовою заявою до відповідача про перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», надавши необхідні документи. Відповідач повідомив, що дія вказаного Закону не розповсюджується на позивача через відсутність 15 років стажу роботи за пунктами «а», «б», «в» підрозділу 1 списку №1. Позивач не погоджується з діями відповідача, посилаючись на роботу повний робочий день на підземних роботах.

З наведених підстав позивач просив:

- визнати протиправними дії ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не зарахування періодів робіт 01.01.1992 по 08.03.1993, з 05.04.1993 по 25.12.1994, з 18.12.1995 по 15.09.1997, з 25.03.2003 по 02.07.2004, з 01.09.2004 по 18.10.2004 на підприємстві ДП «Шахта ім.. ОСОБА_3» за списком №1 на умовах, що дають право на особливості пенсійного забезпечення відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці»;

- зобов’язати Селидовське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву позивача від 17 липня 2018 року, зарахувавши до пільгового стажу з повним робочим днем під землею періоди робіт: з 01.01.1992 по 08.03.1993, з 05.04.1993 по 25.12.1994, з 18.12.1995 по 15.09.1997, з 25.03.2003 по 02.07.2004, з 01.09.2004 по 18.10.2004 на підприємстві ДП «Шахта ім. Д.С.Коротченка» на умовах, що дають право на особливості пенсійного забезпечення відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

На адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву де зазначено, що позивач перебуває на обліку в ОСОБА_2 об’єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах. Позивач звернувся до ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою №3396 від 13.07.2018 року про перерахунок пенсії згідно зі ст. 1 і 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці». Відповідно до наданих документів встановлено, що на час звернення із заявою страховий стаж позивача складає 36 років 08 місяців 19 днів, в тому числі за списком № 1 ? 17 років 09 місяців 07 днів, з яких список 1 шахтарі складає 10 років 01 місяць 17 днів. Через відсутність необхідних 15 років, передбачених Законом України «Про підвищення престижності шахтарської праці», у задоволенні заяви про перерахунок пенсії позивачу було відмовлено. Періоди робіт з 01.01.1992 по 08.03.1993, з 05.04.1993 по 25.12.1994, з 18.12.1995 по 15.09.1997, з 25.03.2003 по 02.07.2004, з 01.09.2004 по 18.10.2004 на підприємстві ДП «Шахта ім. Д.С.Коротченка» не зараховані до стажу на підземних роботах, оскільки у вказані періоди позивач працював на посадах, де працівники зайняті на підземних роботах 50 і більше відсотків робочого часу, а не повний робочий день.

З наведених підстав відповідач просив у задоволенні позову відмовити.

Сторони у судове засідання не з’явилися, про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належними чином.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З’ясовуючи, чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, судом встановлено таке.

Позивач знаходиться на обліку в ОСОБА_2 об’єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області. Пенсія призначена 03.08.2009 року довічно на пільгових умовах. 13.07.2018 року позивач звернувся з письмовою заявою до відповідача про перерахунок пенсії.

ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 05 листопада 2018 року (а.с.15) позивачу відмовлено в перерахунку пенсії через те, що дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», не розповсюджується на позивача через відсутність 15 років стажу роботи за пунктами «а», «б», «в» підрозділу 1 списку №1.

Сторонами не заперечується, що відповідно до записів в трудовій книжці серії БТ-І № 4507388 (а.с.145-152) ОСОБА_1 протягом періодів з 01.01.1992 по 08.03.1993, з 05.04.1993 по 25.12.1994, з 18.12.1995 по 15.09.1997, з 25.03.2003 по 02.07.2004, з 01.09.2004 по 18.10.2004 працював на підприємстві ДП «Шахта ім. Д.С.Коротченка» на посадах заступника головного інженера.

Проте суд зазначає, що у наданій позивачем засвідченій копії трудової книжки відсутній запис від 15.09.1997 року, на який посилається позивач у позовній заяві, зазначаючи про спірні періоди роботи. Крім того, запис від 25.03.2003 року не має порядкового номеру та вчинений шляхом виправлення пропущеного запису, що не передбачено Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом від 29.07.93 N 58, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 р. за N 110.

На підтвердження наявного пільгового стажу роботи на посадах заступника головного інженера з виробництва гірничих робіт у періодах з 01.01.1992 по 08.03.1993, з 05.04.1993 по 25.12.1994, з 18.12.1995 по 15.09.1997, з 25.03.2003 по 02.07.2004, з 01.09.2004 по 18.10.2004 підприємством ДП «Шахта ім. Д.С.Коротченка» видана уточнююча довідка від 19.06.2018 року (а.с.14).

У вказаній довідці за періоди з 01.01.1992 по 08.03.1993, з 05.04.1993 по 25.12.1994, з 18.12.1995 по 15.09.1997 міститься посилання на код професії КП «1010100в» розділу 1 підрозділу 1 списку 1.

За періоди роботи з 25.03.2003 по 02.07.2004 та з 01.09.2004 по 18.10.2004 уточнююча довідка містить посилання на код професії КП «1.1в» розділу 1 підрозділу 1 списку 1.

Також, позивачем надані архівні довідки про підземні виходи із зазначенням часу спусків в шахту та виїздів (а.с.16-29) та матеріали атестації робочих місць (а.с.30-36).

З приводу наданих позивачем доказів суд зазначає, що відповідно до Списку N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою КМ України від 11 березня 1994 р. N 162, посада заступника головного інженера передбачена за кодом професії 1010100г-20735 «Головні інженери шахтобудівних і прирівняних до них управлінь, їх заступники (помічники) по виробництву, підземному будівництву».

Тобто, посади, займані відповідачем, відносяться до пункту г) «Робітники, керівники, спеціалісти і службовці, зайняті на підземних роботах 50 процентів і більше робочого часу на рік (в обліковому періоді)».

Відповідно до Списку N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою КМ України від 16 січня 2003 р. N 36, посада заступника головного інженера передбачена за кодом професії 1.1г «головні інженери шахтобудівних і прирівняних до них управлінь, їх заступники з виробництва, підземного будівництва і охорони праці».

Отже, посади, займані відповідачем відповідно до Списку №1, затвердженому 16 січня 2003 р., також відносяться до пункту г): «працівники, зайняті на підземних роботах 50 і більше відсотків робочого часу на рік (в обліковому періоді)».

За таких обставин суд критично ставиться до відомостей уточнюючої довідки ДП «Шахта ім. Д.С.Коротченка» від 19.06.2018 року в частині віднесення посади позивача до підрозділу «в» Списку №1, оскільки посада заступника головного інженера з виробництва у період роботи позивача передбачала зайнятість на підземних роботах 50 і більше відсотків робочого часу, а не повний робочий день.

Архівні довідки про підземні виходи вказаного висновку не спростовують, оскільки не містять відомостей про знаходження позивача у підземних умовах роботи протягом повної робочої зміни.

З урахуванням встановлених у справі обставин, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов таких висновків.

Предметом спору у цій справі є питання, чи застосовуються норми Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» до періодів праці позивача на посадах заступника головного інженера шахти.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» № 345-VI від 2 вересня 2008 року (надалі ? Закон № 345-VI) його дія поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві та уранові руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.

Згідно зі статтею 8 Закону № 345-VI мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до пункту «а» підрозділу 1 «Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, геологорозвідці, на дренажних шахтах на будівництві шахт, рудників, копалень» розділу 1 «Гірничі роботи» Списку № 1, затвердженому 11 березня 1994 р., передбачена зайнятість повний робочий день на підземних роботах.

Як було зазначено вище, пунктом «г» підрозділу 1 розділу 1 списку № 1 передбачено, що посада заступника головного інженера з виробництва передбачає зайнятість на підземних роботах 50 і більше відсотків робочого часу на рік (в обліковому періоді).

Аналогічним чином посада заступника головного інженера з виробництва віднесена до пункту «г» підрозділу 1 розділу 1 списку № 1 Списку № 1, затвердженому 16 січня 2003 р.

Таким чином, до кола працівників, на яких поширюється дія Закону № 345-VI та встановлені цим Законом пільги, належать тільки працівники, зазначені у Списку № 1, які були зайняті на підземних роботах саме повний робочий день.

Оскільки, посада заступника головного інженера з виробництва на підземних роботах відноситься до пункту «г» підрозділу 1 розділу 1 списку № 1, яким передбачено зайнятість на підземних роботах 50 і більше відсотків робочого часу на рік (в обліковому періоді), то дія Закону № 345-VI на позивача не поширюється.

Зазначена правова позиція узгоджується з правовою позицією, висловленою, зокрема, в постановах Верховного Суду України від 28 січня 2014 року (справа № 21-455а13), від 24 червня 2014 року (справа № 21-236а14), від 20 січня 2016 року (справа № 459/6146/13-а).

Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З наведених підстав прийняте відповідачем рішення про відмову у задоволенні заяви про перерахунок пенсії позивачу відповідно до Закону № 345-VI відповідає приписам законодавства та встановленим фактичним обставинам, а заявлений адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до приписів ст. 139 КАС України, враховуючи відмову у задоволенні позову, сплачений позивачем судовий збір перерозподілу не підлягає.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 2, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1) до ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: Донецька область, м. Селидове, вул. П. Морозова, буд. 6) про визнання неправомірними дій та зобов’язання вчинити певні дії ? відмовити повністю.

Вступна та резолютивна частина рішення виготовлена та проголошена 26 березня 2019 року.

Рішення складено у повному обсязі 29 березня 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Чекменьов Г.А.