Рішення № 80791531, 29.03.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2019 р. Справа№200/14924/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кошкош О.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справуза позовом ОСОБА_1 до Покровського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними, зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, 59589, Israel, BatYam, Giva`ti 21/12), звернувся до суду з позовною заявою до Покровського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код 42169323, 85323, Донецька обл., місто Мирноград, вулиця Центральна, будинок 13). Просив визнати протиправними дії щодо невиплати пенсії за віком, враховуючи підвищення та надбавки, як непрацюючому пенсіонеру та дитині війни, враховуючи вимоги Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з проведенням перерахунку, індексації пенсії та виплати компенсації втрати частини доходу, починаючи з 01.09.2014; зобов’язати провести перерахунок, індексацію та здійснити виплату пенсії з 01.09.2014 зі всіма надбавками та підвищенням, як непрацюючому пенсіонеру та дитині війни не менше прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, на момент фактичної виплати пенсії у відповідності до норм Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Закону від 01.10.2017 №2148-VIII з врахуванням змін у пенсійному законодавстві, з виплатою компенсації втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати, за період з 1 вересня 2014 року по 30 листопада 2018 року; зобов’язати відповідача здійснити виплату одним платежем в сумі 59238,79 грн., допустити негайне виконання рішення суду в частині виплати всієї суми заборгованості; покласти обов’язок щодо забезпечення виконання рішення на начальника управління; зобов’язати начальника управління подати звіт про виконання рішення суду; стягнути моральну шкоду у розмірі 32853,72 грн. Позов вмотивовано тим, що позивач з 16.08.1994 проживає в Ізраїлі, є громадянином України, не працює. На виконання ухвали Вищого адміністративного суду України від 09.10.2013 по справі №К/9991/18959/13 Управлінням Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька позивачу призначена пенсія за віком у розмірі 2195,27 грн. З 1 вересня 2014 виплата пенсії не здійснена. Постановою Печерського районного суду міста Києва від 21.05.2015 по справі №757/6541/15-а (http://reyestr.court.gov.ua/Review/44300498) зобов’язано Пенсійний фонд України поновити виплату пенсії за віком позивачу. Виплата пенсії розпочата 25.08.2018 у невідповідному розмірі як працюючому пенсіонеру без врахування надбавок та підвищення до пенсії, перерахунку, індексації пенсії, компенсації втрати частини доходів за затримку у виплаті пенсії. Відповідачем неправомірно утримано податок за період з 01.04.2015 по 01.09.2017 у розмірі 15%, як для працюючого пенсіонера; з 01.09.2014 не врахована надбавка у розмірі 6% мінімального розміру пенсії за віком за понаднормовий стаж 6 років; не виплачена надбавка як дитині війни за період з 01.09.2014 по 31.12.2015; у період з 01.01.2016 по 30.09.2017 розмір пенсії з урахуванням збільшення прожиткового мінімуму не підвищено; з 01.10.2017 при розрахунку суми пенсії протиправно не враховується розмір прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність. Зазначив, що розмір моральної шкоди це є сума пенсії за 12 місяців, з врахуванням тривалого та незаконного порушення конституційних прав позивача на забезпечення в старості, що відповідає розумності, справедливості та ступені страждань позивача.

2 січня 2019 року ухвалою Донецького окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

24 січня 2019 року ухвалою суду призначено розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін на 20 лютого 2019 року.

Позивачем надано клопотання про розгляд справи за його відсутністю.

31 січня 2019 року відповідачем надано відзив на адміністративний позов, в якому викладено заперечення поти задоволення позовних вимог. Зазначено, що за роз’ясненнями Департаменту пенсійного забезпечення пенсія поновлюється у розмірі, визначеному на дату припинення її виплати. На виконання постанови Печерського районного суду м. Києва від 21.05.2015 у справі №757/6541/15-а, залишеною в силі ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06.10.2015 №К/800/34673/15 ОСОБА_1 поновлено виплату пенсії з вересня 2014 року.

За електронною пенсійною справою ОСОБА_1 «працює», заробіток для обчислення пенсії за період 01.11.1966 - 31.10.1971 – 5189,77 грн., коефіцієнт заробітку – 2,19098, коефіцієнт стажу – 0,31333; коефіцієнт стажу з урахуванням 1,35 – 0,42300; показник середнього заробітку за 2012 рік – 2368,70 грн. Розмір пенсії становить 2192,27 грн. = 5189,77 грн.*0,42300. Виплата пенсії за період з 01.09.2014 – 31.07.2018 в сумі 64737,33 грн. проведена у серпні 2018 року. Перерахунок пенсії та індексації, виплати пенсії довічно з усіма надбавками та підвищеннями, як непрацюючому пенсіонеру та «дитині війни» є неможлива, оскільки в електронній пенсійній справі позивача наявні лише протоколи та копії постанов та рішень судів для призначення пенсії, зазначено, що «пенсіонер працюючий», разом з цим відсутні копії паспорту, трудової книжки, свідоцтва про народження, навчання, про шлюб, довідки про заробіток, про підтвердження стажу роботи. У зв’язку із змінами внесеними Законом України від 02.03.2015 №213 з 01.04.2015 по 30.09.2017 пенсіонерам, у період роботи пенсія виплачується в розмірі 85% призначеного розміру. До надання пенсіонером відповідного повідомлення про те, що він не працює, відсутні підстави для проведення перерахунку пенсії відповідно до ч.3 ст.42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Порядком №22-1 передбачено, що у разі звільнення особа повідомляє орган, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії про дату звільнення шляхом подання заяви. На підставі зазначеного, управління не має правових підстав для зміни статусу «працюючий пенсіонер» без надання відповідних документів та особистої заяви пенсіонера. В електронній справі надбавка «дитині війни» відсутня, оскільки відсутня копія українського паспорту, а закордонний паспорт є простроченим (термін дії 19.06.2017). Просив відмовити у задоволені позовних вимог.

У судове засідання призначене на 20 лютого 2019 року представники сторін не з’явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

У судове засідання призначене на 20 лютого 2019 року представники сторін не з’явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

20 лютого 2019 року ухвалою суду зобов’язано ОСОБА_1 надати суду документи, що підтверджують статус не працюючого пенсіонера, пояснення та докази щодо повідомлення пенсійного органу про припинення трудових відносин; зобов’язано Покровське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області надати розпорядження про призначення пенсії, розрахунок стажу, заяву про призначення пенсії разом із доданими до неї документами що містяться в матеріалах пенсійної справи. Призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження в підготовчому засіданні 20 березня 2019 року.

20 березня 2019 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 28 березня 2019 року.

У судове засідання призначене на 28 березня 2019 року представники сторін не з’явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Позивач просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримав. Суд визнав за можливе розглянути справу на підставі наявних матеріалів в порядку письмового провадження.

Розглянувши заяви по суті суд встановив наступне.

Постановою Ворошиловського районного суду м. Донецька від 27 лютого 2013 року у справі № 2а/255/39/13 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/29664409), залишеною в силі ухвалою Вищого адміністративного суду України від 9 жовтня 2013 року (http://reyestr.court.gov.ua/Review/34148539), задоволено позов ОСОБА_1 про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька призначити і виплачувати пенсію за віком з 06.11.2012.

17 грудня 2013 року ОСОБА_1 видано пенсійне посвідчення.

21 травня 2015 року постановою Печерського районного суду м. Києва у справі №757/6541/15-а (http://reyestr.court.gov.ua/Review/44300498), залишеною в силі ухвалою Вищого адміністративного суду України від 6 жовтня 2015 року №К/800/34673/15 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/52194039) зокрема, визнано протиправною бездіяльність Пенсійного фонду України щодо забезпечення виплати пенсії за віком ОСОБА_1; зобов’язано Пенсійний фонд України поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 1 вересня 2014 року.

13 липня 2016 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області листом №8741/02-2 надана інформація до Пенсійного фонду України, в якій повідомлено про поновлення виплати пенсії з вересня 2014 року ОСОБА_1 на виконання постанови про відкриття виконавчого провадження від 21.03.2016 ВП №51470319.

У зв’язку із несвоєчасною виплатою пенсії ОСОБА_1 20 липня 2016 року та повторно 9 серпня 2016 року звернувся до ГУ ПФУ в Донецькій області, Красноармійського ОУПФУ в Донецькій області із заявою про виплату пенсії за віком, згідно рішення суду починаючи з 01.09.2014 у розмірі, передбаченому Законом України «Про загальнообов’язкове пенсійне державне страхування» з урахуванням матеріалів пенсійної справи, як не працюючому пенсіонеру, проводити індексацію, нарахування та виплату пенсії на вказані рахунку. До заяви додані: лист ГУ ПФУ в Донецькій області від 13.07.2016 №8741/02-2, заява про виплату пенсії на банківський рахунок.

3 жовтня 2018 року Покровським об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області надана відповідь №10654/02/25 на звернення ОСОБА_1 в якій повідомлено про поновлення виплати пенсії з 01.09.2014 на рахунок відкритий в ПАТ КБ «Приватбанк» (а.с. 24)

7 жовтня 2018 року ОСОБА_1Г до Покровського ОУПФУ Донецької області подана заява щодо противоправних дій по виплаті пенсії за віком в невідповідному закону розмірі з проханням повідомити про розмір та складові пенсії, що призначені та виплачуються. Одночасно в цій заяві просив заново перерахувати розмір пенсії як непрацюючому пенсіонеру. (а.с.27-28)

23 жовтня 2018 року ОСОБА_1Г до Президента України, Прем’єр міністра України, представнику Комітету по питанням соціальної політики занятості та пенсійного забезпечення, Міністру соціальної політики України, Уповноваженому Верховної Ради України по правам людини, Пенсійного фонду України, ГУ ПФУ в Донецькій області, копія Покровському ОУПФУ Донецької області подано скаргу на протиправні дії начальника Покровського ОУПФУ Донецької області.

22 листопада 2018 року ГУ ПФУ у Донецькій області надано відповідь №5185-А-01, в якій повідомлено, що виплата пенсії позивачу поновлена, підстав для зміни статусу на «не працюючий пенсіонер» відсутні.

Спірним питанням є не здійснення відповідачем перерахунку пенсії як непрацюючому пенсіонеру, враховуючи підвищення та надбавки, в т.ч. надбавки як «дитині війни», враховуючи вимоги Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” з проведенням індексації пенсії та виплати компенсації втрати частини доходу, починаючи з 01.09.2014.

Відповідно до частини першої статті 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Покровським об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області до суду надані розпорядження про призначення та перерахунок пенсії ОСОБА_1, в яких визначено статус заявника «працює».

На виконання вимог ухвали суду від 20.02.2019 про підтвердження статусу пенсіонера як непрацюючого, позивачем надані копії: заяви про призначення пенсії від 05.11.2012, копії довідок на підтвердження трудового стажу з 07.07.1956 по 31.12.1990.

З вказаних документів вбачається, що на час звернення ОСОБА_1 із заявою на призначення пенсії позивач не працював.

Суд зауважує, що доказів на підтвердження перебування позивача у трудових відносин відповідачем не надано, отже твердження про неможливість визначення статусу позивача як пенсіонера, що не працює, є хибним.

З довідки про розмір пенсії від 02.10.2018 №10489/02/25 вбачається, що у період з 01.04.2015 до 01.10.2017 сума нарахованої пенсії складає 2195,27 грн. (щомісячно), а сума виплачених по 1865,98 грн. (з 01.04.2015 до 01.12.2016), по 1870,50 грн. (з 01.12.2016 до 01.05.2017), по 1968,00 грн. (з 01.05.2017 до 01.10.2017).

У відзиві відповідача зазначено про утримання податку з пенсії, з огляду на те, що в пенсійній справі визначено статус пенсіонера «працює».

Суд не погоджується з викладеним, та зазначає, що утримання податку є похідним від визначення статусу позивача як працюючого пенсіонера, що не відповідає дійсності. Отже, утримання податку з нарахованої пенсії є протиправним.

Щодо перерахунку пенсії починаючи з 01.10.2017 з урахуванням внесених змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій»від 03.10.2017 №2148-VІІ та за сверхнормовий стаж,суд зазначає наступне.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій»від 03.10.2017 №2148-VІІ, зокрема внесені зміни до Розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до п.4-3 Розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.

При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 1 грудня 2017 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», збільшений на 79 гривень.

Оскільки позивачу з 2012 року призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», враховуючи вимоги п.4-3 Розділу XV Закону він має право на здійснення відповідного перерахунку раніше призначеної пенсії із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.

Також безпідставним є не врахування надбавки, визначеної вимогами до ст. 19 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за понаднормовий стаж, оскільки згідно наданого розрахунку стаж ОСОБА_1 складає 31 рік 4 міс 29 днів.

Посилання відповідача на те, що постановою Ворошиловського районного суду м. Донецька від 27.02.2013 у справі № 2а/255/39/13 не покладено такий обов'язок здійснювати перерахунок призначеної пенсії, суд вважає безпідставним, та зазначає, що позивач має право на отримання пенсії, не на підставі судового рішення, а на підставі вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки є громадянином України, досяг визначного віку, необхідного для призначення пенсії.

Постановою Ворошиловського районного суду м. Донецька від 27.02.2013 р. у справі № 2а/255/39/13 лише захищено право позивача на отримання пенсії за віком, у виплаті якої протиправно відмовлено. Крім того, в рішенні Печерського районного суду міста Києва від 31.10.2018 по справі №757/6541/15-а зазначено про необхідність відновити виплату пенсії, при цьому, жодним рішенням не обмежено право позивача на її підвищення відповідно до законодавства.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що у позивача наявне право на перерахунок пенсії, у зв’язку з цим, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо здійснення доплати як «дитині війни» суд зазначає наступне.

Правовий статус дітей війни і основи їх соціального захисту та гарантії їх соціальної захищеності шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки визначені Законом України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року N2195-IV.

Статтями 1, 2 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визначено, що дитина війни - особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років. Державні соціальні гарантії дітям війни встановлюються з метою: визнання на державному рівні важкого життєвого шляху громадян України, чиє дитинство збіглося з роками Другої світової війни; надання дітям війни соціальної підтримки.

Згідно із ст.3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» законодавство України про соціальний захист дітей війни складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів України. Державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Так, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") визначено, що до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Водночас, п.4 постанови Кабінету Міністрів від 28 грудня 2011 р. №1381 «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення, встановлене».

Суд не приймає посилання відповідача на відсутність підстав для встановлення надбавки як «дитині війни» у зв’язку із відсутністю документів з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянином України, що підтверджується зокрема наданим паспортом PU325237 (строк дії 29.11.2028), який міститься в матеріалах справи, та на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) йому виповнилось 9 років, у зв’язку з чим суд дійшов висновку, що відмова у встановлені надбавки «дитина війни» є протиправною, отже позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про нарахуванням компенсації втрати частини доходів разом із сумою індексації відповідно до вимог ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суд зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 46 Закону № 1058-IV передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року N 2050-III (далі - Закон № 2050-III) Законом № 2050-ІІІ та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159 (далі - Порядок).

Згідно із ст. 1, 2 Закону № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (ст. 4 Закону № 2050-III).

Відповідно до п. 1 Порядку його дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

За змістом п. 2, 3 Порядку компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01 січня 2001 року. Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема, пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).

У п. 4 Порядку закріплено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Використане у ст. 3 Закону № 2050-ІІІ та п. 4 Порядку формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Отже, основною умовою для виплати громадянину передбаченої ст. 46 Закону № 1058-IV, ст. 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). Водночас компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення.

Водночас, первинною умовою нарахування компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати є наявність вини відповідача.

Вищий адміністративний суд в ухвалі від 06.10.2015 (к/800/34673/15) зазначив, що відсутність вирішення питання щодо виплати пенсій громадянам України, які постійно проживають за кордоном та яким пенсія виплачувалась за місцем останнього проживання в Україні на тимчасово окупованій території України або району проведення антитерористичної операції, за практикою Європейського Суду з прав людини породжує дискримінацію громадян. Право позивача на отримання пенсії за віком є безперечним і забезпечення цього права становить суть взятих на себе державою зобов'язань. У зв’язку з цим зобов’язано Пенсійний фонд України поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 1 вересня 2014 року.

Частиною 3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 р. № 280 визначені основними завданнями Пенсійного фонду України, а саме: реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню; внесення пропозицій Міністрові соціальної політики щодо забезпечення формування державної політики із зазначених питань; виконання інших завдань, визначених законом.

Згідно підпункту 6 пункту 4 цього Положення Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань організовує, координує та контролює роботу територіальних органів щодо: здійснення контролю за додержанням вимог законодавства про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески) та інших платежів, за достовірністю документів, поданих для призначення пенсії, та відомостей про осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню, призначенням (перерахунком) і виплатою пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та іншими виплатами, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, інших джерел, визначених законодавством; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством;

13 липня 2016 року ГУ ПФУ в Донецькій області листом №8741/02-2 повідомлено Пенсійний фонд України про те, що функції територіального управління Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м.Донецька щодо вивантаження та обслуговування електронних справ здійснює Красноармійське об’єднане Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (на теперішній час Покровське об’єднане Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області).

Виплата пенсії за період з 01.09.2014 – 31.07.2018 проведена 25.08.2018.

З огляду на те, що виплата пенсії ОСОБА_1 зупинена у вересні 2014 року, при цьому судовим рішенням встановлена протиправна бездіяльність Пенсійного фонду України щодо забезпечення виплати пенсії позивачу, суд вважає що наявна вина пенсійного органу.

Отже, враховуючи те що, пенсія за період з 01.09.2014 по 31.07.2018 (включно) виплачена у 25.08.2018 року, тобто із затримкою на один і більше календарних місяців, позовні вимоги щодо нарахування компенсації втрати частини доходів разом із сумою індексації за цей період є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З доданого до позовної заяви розрахунку вбачається, що позивач, крім вищезазначеного, просить нарахувати компенсацію на ще не виплачені суми доходу, які повинні бути донараховані за цим судовим рішенням. Фактично вимоги позивача з цього приводу заявлені передчасно, а тому не підлягають задоволенню.

Суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні докази звернення до відповідача із вимогою про нарахування та виплату компенсації та відмови у нарахуванні та виплаті такої на донараховані суми.

При визначенні дати, з якої повинен здійснюватися перерахунок пенсії, суд враховує, що позивач про порушення прав (неналежний розмір виплаченої пенсії) дізнався лише в серпні 2018 року (тобто після отримання виплати пенсії за період починаючи з 01.09.2014), а позовну заяву здав до поштового відділення для направлення до суду 19 грудня 2018 року, тобто у встановлений шестимісячний строк. З огляду на викладене, суд вважає за необхідне зобов’язати відповідача здійснити перерахунок призначеної пенсії саме з 01.09.2014.

Позовні вимоги в частині зобов’язання відповідача виплатити борг по пенсії у розмірі 59238,79 грн. задоволенню не підлягають, оскільки суд не наділений повноваженнями перебирати на себе функцію здійснення розрахунку та нарахування коштів замість органу, на який покладено такі повноваження.

Аналогічна позиція висловлена в Постанові Верховного Суду від 06.02.2018 по справі №681/423/15-а (К/9901/5192/18) (http://reyestr.court.gov.ua/Review/72088956).

Водночас, суд зазначає, що позовна вимога про зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплачувати пенсію зі всіма надбавками й в подальшому є безпідставною, оскільки встановлювати обов'язки на майбутнє без врахування змін чинного законодавства, яке може мати місце та без наявності спірних правовідносин неможливо. Рішення суду не може прийматися як застереження від будь-яких порушень і також не може бути умовним. Розглядати справу та приймати рішення на майбутнє, приймаючи за наявності неіснуючих порушень суперечить вимогам закону, а тому в цій частині вимоги позивача є необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про постановлення окремої ухвали про визнання незаконними дій посадових осіб відповідача у виплаті пенсії у невідповідному розмірі; повідомлення Міністерства соціальної політики України про виявлені порушення законодавства з боку начальника Пенсійного фонду України, Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області для відповідного реагування і усунення зазначених порушень, з метою забезпечення чіткого дотримання приписів чинного законодавства, вжиття заходів щодо усунення причин і умов, що сприяють порушенню закону; зобов'язання начальника відповідача повідомити суду про вжиті заходи, не пізніше 14 днів після отримання окремої ухвали суду у справі; направлення окремої ухвали в Слідче управління Головного управління Національної поліції в Донецькій області для проведення досудового розслідування за ознаками кримінального злочину, передбаченого статтями 175, 356, 366, 367, 382 КК України суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 249 КАС України передбачено, що суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб’єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Суд зазначає, що окрема ухвала є формою реагування суду на порушення норм права, причини та умови, що спричинили (зумовили) ці порушення, з метою їх усунення та запобігання таким порушенням у майбутньому. Слід наголосити, що суд має право, але не зобов'язаний постановляти окрему ухвалу. На даний час матеріали справи не містять доказів на підтвердження існування підстав для необхідності винесення у цій справі окремої ухвали.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача 32853,72 грн. моральної шкоди, в порядку негайного виконання рішення, одним платежем суд зазначає наступне.

ОСОБА_1 стверджує що спричинена йому моральна шкода виражалась в моральних переживаннях у зв’язку з постійним довготривалим порушенням його прав на соціальний захист.

Розмір моральної шкоди визначений як сума пенсії за дванадцять місяців.

Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

У постанові пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди» зазначено, що при поданні позовів про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Суд зазначає, що підставою для звернення до суду є виплата пенсії на виконання постанови Печерського районного суду м.Києва від 21.05.2015, залишеною в силі ухвалою Вищого адміністративного суду України від 6 жовтня 2015 року №К/800/34673/15 у невідповідному розмірі, тобто без врахування змін у пенсійному законодавстві.

При розгляді справи, суд не знайшов доказів в підтвердження факту заподіяння ОСОБА_1 моральних страждань та їх зв’язку з діями управління щодо здійснення перерахунку пенсії, у зв’язку з чим вказана вимога задоволенню не підлягає.

Щодо позовної вимоги про допущення рішення суду у межах виконання пункту 3 вимог позовної заяви до негайного виконання, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Як слідує з матеріалів справи, позивач отримує пенсію, проте в неналежному розмірі. Таким чином, спір у даній справі стосується саме перерахунку пенсії, а не її присудження, у зв’язку з чим суд відмовляє у задоволенні позовної вимоги щодо негайного виконання рішення суду.

Щодо встановлення судового контролю суд зазначає, що в силу положень ч.1 ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов’язати суб’єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Отже, у викладеній нормі йдеться про право, а не обов’язок суду щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення. Водночас з цим, позивачем не наведено, і матеріали справи також не містять обставин, які б свідчили про те, що відповідач буде ухилятись від виконання судового рішення.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб’єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Фактично позовні вимоги немайнового характеру задоволені, оскільки не здійснення виплати пенсії у належному розмірі визнано протиправним, а задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача вчинити певні дії є похідними від першої вимоги, отже при поданні позову підлягав сплаті судовий збір у розмірі 704,80 грн. за позовну вимогу немайнового характеру.

З огляду на те, що ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 02.01.2019 відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення у справі, суд дійшов висновку щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень судових витрат у розмірі 704,80 грн.

Крім того, позивачем заявлена вимога майнового характеру про стягнення моральної шкоди у розмірі 32853,72 грн., у задоволені якої відмовлено.

За подання цієї вимоги ставка судового збору складає 1762,00 грн.

Отже, присудженню за рахунок позивача на користь державного бюджету підлягає судовий збір у розмірі 1762,00 грн.

Керуючись ст.ст.9,77,78,242-246,250,255,262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, 59589, Israel, BatYam, Giva`ti 21/12) до Покровського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код 42169323, 85323, Донецька обл., місто Мирноград, вулиця Центральна, будинок 13) про визнання дій протиправними, зобов’язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Покровського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо нездійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 1 вересня 2014 року як не працюючому пенсіонеру, з урахуванням підвищень та надбавок відповідно до вимог п.4-3 Розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», не врахування надбавки як «дитині війни», не виплати компенсації втрати частини доходів разом із сумою індексації.

Зобов’язати Покровське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код 42169323, 85323, Донецька обл., місто Мирноград, вулиця Центральна, будинок 13) здійснити з 1 вересня 2014 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, 59589, Israel, BatYam, Giva`ti 21/12) як непрацюючому пенсіонеру, з урахуванням вимог п.4-3Розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 19 Закону України «Про пенсійне забезпечення», надбавки як «дитині війни»; виплатити недоотриману суму пенсії, що виникла після перерахунку з 01.09.2014; здійснити виплату компенсацію втрати частини доходів разом із сумою індексації за несвоєчасно отриману пенсію за період 01.09.2014-31.07.2018 (включно) відповідно до вимог ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» шляхом перерахування на банківський рахунок відкритий в ПАО КБ «Приватбанк» в м.Дніпро.

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Покровського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код 42169323, 85323, Донецька обл., місто Мирноград, вулиця Центральна, будинок 13) судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. на користь спеціального фонду Державного бюджету України.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, 59589, Israel, BatYam, Giva`ti 21/12) судовий збір у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. на користь спеціального фонду Державного бюджету України.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Донецького апеляційного

Суддя Кошкош О.О.