
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
29 березня 2019 року Справа 215/1348/19
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турлакова Н.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1, (50083, АДРЕСА_1) до Держави Україна в особі виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради (50079, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Короленка, 1а) про визнання бездіяльності протиправною, зобов’язання вчинити певні дії та притягнення до відповідальності, –
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області із позовом до Держави Україна в особі виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Держави України в особі виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради, яка виявилася у порушеннях механізму, порядку шаблону розгляду його заяви від 08.10.2018 року згідно порядку ст.ст. 18, 19 ЗУ «Про звернення громадян», ч.ч. 1, 2, 8 ст. 11 ЗУ «Про державну службу» і принципів ст. 3, ч. 2 ст. 19, ст. 28 Конституції України;
- зобов’язати Державу Україна в особі виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради протягом 15-ти днів вжити заходи нормативно-правовим актом для забезпечення права особи з інвалідністю на попередження за можливістю страждань і болю і ст. 3, ч. 2 ст. 28 Конституції України та усунути причини, які породжують подання заяви від 08.10.2018 року;
- притягти до адміністративної відповідальності за не забезпечення гарантій ст. 3, 28 Конституції України за протиправну бездіяльність Державу Україна в особі виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради, згідно п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України; захистити його права бути присутнім при розгляді заяви (запиту) від 08.10.2018 року та права викривати недоліки в роботі Держави Україна в особі виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради для впливу на поліпшення роботи установи, для відстоювання його прав і законних інтересів шляхом їх визнання окремим пунктом рішення.
Ухвалою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15.11.2018 року, матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради про визнання бездіяльності протиправною, зобов’язання вчинити певні дії та притягнення до відповідальності - передано на розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Вказана ухвала суду від 15.11.2018р. постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 11.03.2019р. залишена без змін.
На підставі положень частини другої статті 30 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана.
З матеріалів адміністративного позову вбачається, що провадження у справі не відкрито.
Згідно пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з’ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. ст. 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви, зокрема, з’ясовує, чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.
Відповідно до п.2 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в позовній заві зазначаються, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв’язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Однак, як вбачається зі змісту позовної заяви позивачем у позові не зазначено адресу електронної пошти позивача (або про її відсутність) в порушення вимог п.2 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з пунктом 9 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб’єктів владних повноважень у позовній заяві зазначається обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
У відповідності до пункту 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється, зокрема, на справи у публічно-правових спорах, зокрема, фізичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Статтею 4 Кодексу адміністративного судочинства України надано визначення терміну «суб’єкт владних повноважень», під яким законодавець розуміє орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, інший суб’єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Також, зазначеною нормою закону визначено, що відповідачем у справі виступає суб’єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Позивачем у позовній заяві відповідачем визначено «Державу Україна в особі виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради, що не відповідає наведеним вище положенням Кодексу адміністративного судочинства України.
Зокрема, держава Україна може бути відповідачем лише у разі, якщо відсутній орган державної влади, його посадова чи службова особа, які у спірних правовідносинах є суб’єктом владних повноважень та здійснюють владні управлінські функції щодо позивача.
Крім того, чинний Кодекс адміністративного судочинства України не передбачає такої форми залучення відповідача у справі, як відповідач в особі іншої особи.
Отже, позивачу необхідно визначитися з належним відповідачем у справі, зазначивши його у позовній заяві.
У відповідності до частини 2 статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України, здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов’язки належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними.
Позовну заяву подано від імені ОСОБА_1, проте, документів на підтвердження його адміністративної процесуальної дієздатності (копії паспорту), до матеріалів позовної заяви не долучено.
У відповідності до частини 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні у нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Так, до позовної заяви не надано доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги, зокрема не надано доказів звернення (направлення) із заявою (запитом) від 08.10.2018р. до відповідача та отримання останнім.
Таким чином, позовна заява не містить належного викладу обставин та суті спірних правовідносин з посиланням на докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Крім того, частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Разом з тим, до позовної зави долучено заяву про звільнення від сплати судового збору, в якій позивач посилається на тяжкий матеріальний стан.
Розглянувши вказану заяву про звільнення від сплати судового збору, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Суд також враховує позицію Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016р. “Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 р. № 3674-VI “Про судовий збір” у редакції Закону України від 22.05.2015 р. № 484- VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору”, яким рекомендовано суддям адміністративних судів враховувати під час ухвалення рішень у справах відповідної категорії ОСОБА_2 практики застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 р. № 3674-VI “Про судовий збір” у редакції Закону України від 22.05.2015 р. № 484- VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору”. Зокрема, у вказаному аналізі зазначено, що при зверненні до суду із заявою про відстрочення або розстрочення сплати судового збору особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження факту відсутності таких коштів для сплати судового збору.
Подаючи до суду клопотання про звільнення від сплати судового збору, позивач на підтвердження свого тяжкого матеріального стану надав довідку №9677 від 02.11.2018р. про отримання ним щомісячної компенсаційної виплати по догляду за інвалідом 1 групи ОСОБА_2, за період з листопада 2017 по жовтень 2018 року всього на суму 356,16грн.
При цьому надані позивачем відомості про розмір щомісячної компенсаційної виплати непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за інвалідом І групи, не можуть бути належним доказом на підтвердження розміру річного доходу позивача - фізичної особи саме за весь попередній календарний рік, оскільки така довідка не є достатнім доказом підтвердження такого майнового стану, за якого неможливо сплатити судовий збір, оскільки не містить відомостей про майновий стан заявника, який може мати інші джерела доходу (вклади, нерухоме та рухоме майно, грошові допомоги та компенсації, тощо). Доказів, що вказана виплата є єдиним доходом, а також інших доказів щодо тяжкого матеріального стану, заявником не надано.
За викладених обставин, на даний час відсутні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору за подання до суду адміністративного позову, у зв’язку з чим, клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Відповідно до частини 4 статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2018 рік” № 2246-VIII від 07.12.2017 р., прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2018 року становить – 1 762 гривні.
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, – у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (704,80грн.).
Частиною 3 статті 6 Закону України “Про судовий збір” визначено, що у разі, коли у позовній заяві об’єднано дві і більше вимоги немайнового характеру, судовий збір сплачується окремо за кожну вимогу немайнового характеру.
Таким чином, позивачу слід сплатити та надати до суду докази сплатити судового збору із заявлених ним трьох вимог немайнового характеру, у розмірі 2114,40грн., сплаченого на реквізити: одержувач - УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код за ЄДРПОУ 37989253, розрахунковий рахунок 34316206084014, МФО 899998, код класифікації доходів бюджету - 22030101.
Поряд з цим, позивач наділений правом зміни позовних вимог та обрання способу захисту порушеного права. В такому випадку позивачу належить самостійно визначити суму судового збору згідно змісту позовних вимог, що заявлятимуться.
Також ч.1 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи.
Однак, як вбачається із доданих до позову документів, позивачем до адміністративного позову не додано копій всіх документів, які додаються до позовної заяви відповідно до кількості учасників справи (не надано копій документів, які додаються до позову, для відповідача) в порушення вимог ч.1 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною 1, пунктами 4, 5 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
В позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб’єкта владних повноважень протиправними та зобов’язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень протиправною та зобов’язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб’єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб’єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень (частина 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України).
В прохальній частині позову позивач просить про зобов'язання відповідача вчинити певні дії, проте таке формулювання не відповідає вимогам частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки не містить предмету спору, що оскаржується: рішення, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, якими порушені права та інтереси позивача, відновлення яких має бути здійснено шляхом зобов’язання відповідача вчинити певні дії.
Також в порушення зазначених вимог, позовна заява не містить належного викладу обставин та суті спірних правовідносин з посиланням на докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
У зв’язку з чим, позивачу необхідно, шляхом складання уточненої позовної заяви з належним викладенням позовних вимог, відповідно до частини першої статті 5, частини першої, пунктів 4, 5 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим КАС України, а тому згідно з ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
Позивачем також була заявлена вимога про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності згідно п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України
Так, згідно п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні:
1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Зазначаючи вимогу про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності згідно п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України, позивач помилково вважає, що дана норма регулює питання притягнення суб'єкта владних повноважень до адміністративної відповідальності. Слід зазначити, що дана норма регулює питання оскарження рішень (дій чи бездіяльності) суб'єктів владних повноважень в разі притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Виходячи з того, що матеріали справи не місять будь-якого рішення суб'єкта владних повноважень про притягнення особи до адміністративної відповідальності, суд приходить до висновку, що позивач не оскаржує рішення суб'єкта владних повноважень про притягнення особи до адміністративної відповідальності в порядку п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України.
Крім того, в постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 11.03.2019р. зазначено, що п.3 ч.2 ст.19 КАС України чітко визначено, що юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи про накладення адміністративних стягнень, крім випадків, визначених цим Кодексом.
З урахуванням зазначеного позивачу необхідно уточнити позовні вимоги відповідно до ст.5 КАС України, у т.ч. вказати коли саме відбулась бездіяльність відповідача.
Відповідно до п.8 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначаються перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Проте, не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.
Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим КАС України, а тому вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.160, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору – відмовити.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Держави Україна в особі виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради про визнання бездіяльності протиправною, зобов’язання вчинити певні дії та притягнення до відповідальності, – залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, шляхом надання виправленого позову у відповідній кількості а саме:
- визначитись з учасниками адміністративного процесу із уточненням суб'єктного складу сторін, зокрема відносно визначення належного відповідача;
- надати до суду оригінал документа про сплату судового збору в розмірі 2114,40грн. (відповідно до заявлених позовних вимог) або обґрунтоване клопотання про звільнення чи відстрочення його сплати із надання підтверджуючих доказів (довідка податкового органу з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, також інші докази на підтвердження скрутного матеріального стану станом на момент подання позову: довідка про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, документів про нарахування субсидій, документів про надання соціальної допомоги тощо);
- адміністративного позову (та її копії у відповідності до кількості учасників справи) оформленого відповідно до вимог ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: із зазначенням у ньому адреси електронної пошти позивача (або про її відсутність) у відповідності до вимог п.2 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України;
- надати у відповідній кількості докази завірені належним чином, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (у т.ч. докази направлення заяви (запиту) від 08.10.18р. до відповідача та отримання останнім);
- надати належним чином завірені копії додатків для відповідача;
- надати копію паспорта громадянина України на підтвердження адміністративної процесуальної дієздатності позивача;
- викласти вимоги щодо предмету спору та навести їх обґрунтування, а також зазначити докази, що підтверджують вказані обставини, згідно ч.5 ст.160 КАС України (та надати їх копії для суду та відповідача у справі) у т.ч. зазначити коли саме відбулась бездіяльність відповідача;
- відповідно до п.8 ч.5 ст.169 КАС України зазначити щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.
Роз’яснити, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачу, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя ОСОБА_3
Судове рішення № 80791193, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 29.03.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 215/1348/19. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: