Ухвала суду № 80790728, 29.03.2019, Селидівський міський суд Донецької області

Справа № 242/6700/18

Провадження № 1-кп/242/432/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2019 року м. Селидове

Селидівского міського суду Донецької області у складі: головуючого судді Хацько Н.О., за участю секретаря судового засідання Дурової Н.Г., прокурора Клименко О.А., обвинуваченого ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні Селидівського міського суду Донецької області кримінальне провадження № 12018050500001126 від 21.10.2018 року за обвинувальним актом відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, неповнолітніх дітей на утриманні немає, не працюючого, раніше судимого: 1) 11 січня 2016 року Селидівським міським судом Донецької області за ч. 1 ст. 186 КК України до 200 годин громадських робіт; 2) 26 лютого 2016 року Селидівським міським судом Донецької області за ч. 2 ст. 186, ст. 71 КК України до 4 років 10 днів позбавлення волі, звільнившись з місць позбавлення волі відповідно до ухвали Дзержинського міського суду Донецької області від 17.09.2018 року умовно-достроково на 1 рік 3 місяці 5 днів; який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України,

В С Т А Н О В И В:

26.12.2018 року до Селидівського міського суду Донецької області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018050500001126 від 21.10.2018 року відносно ОСОБА_1

Обвинувальний акт, який надійшов на розгляд, складений відповідно до вимог діючого КПК України та підсудний місцевому суду. На час проведення підготовчого провадження підстав для прийняття рішень, передбачених п. п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, у суду не має, тому суд приходить до висновку про необхідність призначення судового розгляду по кримінальному провадженні за обвинувальним актом відносно ОСОБА_1 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

Угод про визнання винуватості чи про примирення у порядку ст. ст. 468-475 КПК України до суду не надійшло.

Підстав для закриття кримінального провадження не вбачається. Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінально-процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону.

Підстав для направлення обвинувального акту для визначення підсудності не встановлено.

Судове засідання з урахуванням принципу гласності та відкритості слід проводити відкритим, оскільки обмеження щодо цього, передбачені ст. 27 ч. 2 КПК України (2012 р.), відсутні.

З'ясовуючи питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді суд, враховує матеріали кримінального провадження та вважає за необхідне затвердити коло осіб: прокурор, обвинувачений, захисник, потерпілий.

В судовому засіданні прокурор надав письмове клопотання про обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб, оскільки відносно останнього у даному кримінальному провадженню обирався запобіжний захід у вигляді домашнього арешту від 21.12.2018 року, строк закінчення 15.02.2019 року. Проте всупереч належного виконання процесуальних обов'язків, передбачених ухвалою Селидівського міського суду від 21.12.2018 року ОСОБА_1 17.01.2019 року, 28.01.2019 року, 07.02.2019 року, 25.02.2019 року не з’являвся на судові засідання, будучи належним чином повідомленим про дату та час судових процесів. 28.01.2019 Селидівським міським судом винесено ухвалу про застосування приводу до обвинуваченого ОСОБА_1 та наданою відповіддю Селидівського ВП встановлено, що останній виїхав за межі Донецької області, тим самим порушив обраний відносно нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Приймаючи до уваги вищевказане, а також те, що обвинувачений ОСОБА_1 не виконує покладені на нього обов'язки як особи, що перебуває в процесуальному статусі обвинуваченого, свідчить про його негативну репутацію, небажання стати на шлях виправлення, тому жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник ОСОБА_2 заперечували проти задоволення клопотання прокурора, просять застосувати до обвинуваченому більш м’який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Також обвинувачений зазначив, що дійсно виїжджав за межі м. Селидове без повідомлення.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Як вбачається з вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжних заходів повинно містити посилання на один або кілька ризиків, передбачених ст. ст. 177, 194 КПК України.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину; цій особі повідомлено про вчинення іншого злочину.

Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Хайредінов проти України», ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі Конвенція) гарантує основоположне право на свободу та недоторканність, яке є найважливішим у «демократичному суспільстві» у розумінні Конвенції. Кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим або не мати продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбувалось за умов, встановлених у п.1 ст.5 Конвенції. Цей перелік винятків є вичерпним і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідає цілям цього положення, а саме гарантувати, що нікого не буде свавільно позбавлено свободи. Для того, щоб позбавлення свободи не вважалось свавільним, додержання національного закону при його застосуванні є недостатнім. Такий захід має бути необхідним за конкретних обставин. Таким чином, тримання під вартою у відповідності до підпункту (c) пункту 1 статті 5 Конвенції має задовольняти вимогу пропорційності. Тобто, суд повинен розглядати питання, чи взяття особи під варту конче необхідним та чи можуть інші, менш суворі заходи бути достатніми для досягнення цієї цілі.

Європейський суд з прав людини підкреслює, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

При вирішення клопотання, суд враховує міру покарання, яка загрожує обвинувачується у разі визнання винуватим у скоєнні цього кримінального правопорушення, що обвинувачений офіційно ніде не працює, немає стійких соціальних зв’язків, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення в період умовно-дострокового звільнення, порушив обраний відносно нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, на протязі тривалого часу не з’являвся до суду за викликами.

Вищевказані обставини, свідчать про небажання обвинуваченого стати на шлях виправлення та на наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, з огляду на вірогідність переховування обвинуваченого від слідства та суду, а також можливість вчиненням ним інших кримінальних правопорушень, тому на думку суду клопотання прокурора є обґрунтованим, у зв’язку з чим, слід застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою

Підстав для застосування менш суворих запобіжних заходів в судовому засіданні не встановлено та їх застосування, на думку суду, не забезпечить належної поведінки обвинуваченого.

Відповідно до ст. 183 КПК України з урахуванням обставин вчиненого кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, майнового та сімейного стану обвинуваченого, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, визначає заставу достатню для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України – в розмірі 20 (двадцяти) мінімальних заробітних плат в сумі, що відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2019 рік» дорівнює 37 060 грн. 00 коп. (1853 грн. 00 коп. * 20).

Керуючись ст. ст. 22, 28, 115, 179, 181, 193, 194, 196, 197, 199, 206, 277, 278, 295, 309, 314, 331, 372, 395 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Кримінальне провадження № 12018050500001162 від 01.11.2018 року за обвинувальним актом відносно ОСОБА_1 про обвинувачення в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України призначити до судового розгляду у складі судді одноособово у відкритому судовому засіданні в приміщенні Селидівського міського суду Донецької області на 08 квітня 2019 року о 15 годині 30 хвилин.

Клопотання прокурора про застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу тримання під вартою – задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№ 6)» на строк до 60 діб, тобто – 23 травня 2019 року включно, взявши його під варту в залі суду негайно.

Визначити суму застави у розмірі 37 060 (тридцять сім тисяч шістдесят) грн. 00 коп., які необхідно внести на рахунок: 31217205026001, Отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030200, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998,ЄДРПОУ: 22030200, до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з-під варти – звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, наступні обов'язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Строк дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, - до 23 травня 2019 року, який може бути продовжений.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз'яснити обвинуваченому, що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, застава буде звернена в дохід держави, а також буде вирішено питання про застосування більш суворого запобіжного заходу.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Красноармійської місцевої прокуратури Донецької області ОСОБА_3

Копію ухвали вручити обвинуваченому негайно після її проголошення.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя Н.О. Хацько