Вирок № 80790393, 29.03.2019, Мангушський районний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Першотравневий районний суд Донецької області)

241/271/18

1-кп/241/51/2019

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.03.2019 року Першотравневий районний суд Донецької області

у складі:

головуючого судді Демочко Д.О.

при секретарі Цукановій Л.П.

за участю прокурора Рубана М.О.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Мангуш кримінальне провадження № 12018050710000042 від 30.01.2018 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не працюючого, не одруженого, неповнолітніх дітей на утримані не має, який зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, в силу ст. 89 КК України не судимого,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, суд -

ВСТАНОВИВ:

03.10.2017 року обвинувачений ОСОБА_1, з метою таємного викрадення чужого майна, з території бази відпочинку «Меркурій» по пров. Маяковського, 16-б в смт. Ялта Мангушського району Донецької області, ввів в оману ОСОБА_2 та ОСОБА_3, щодо надання дозволу керівництвом Донецької торгово-промислової палати на демонтаж будинків для відпочиваючих, на території вказаної бази відпочинку.

Після чого, ОСОБА_1 з метою таємного викрадення чужого майна, разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які не усвідомлювали злочинність вчинюваних дій, прибули приблизно о 14 годині, 03.10.2017 на територію бази відпочинку «Меркурій» по пров. Маяковського, 16-б в смт. Ялта Мангушського району Донецької області. Далі, ОСОБА_1, спільно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 шляхом вільного доступу таємно викрав вхідні металеві двері, вагою 113 кг, вартістю 4,99 грн. за 1 кг, на загальну суму 563 грн. 87 коп. з будинку Е-1, відповідно до опису об'єктів Генерального плану бази відпочинку «Меркурій» за вказаною адресою.

Після чого, ОСОБА_1 з викраденим майном, з місця вчинення злочину зник, розпорядившись ним на власний розсуд, спричинивши Донецькій торгово-промисловій палаті, матеріальну шкоду на суму 563 грн. 87 коп.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, підтвердив викладені в обвинувальному акті обставини, крім цього суду пояснив, що він дійсно 03.10.2017 року сказав ОСОБА_2 та ОСОБА_3, що керівництво бази відпочинку дозволило зняти металеві двері з будинку для відпочиваючих і вони йому в цьому допомогли. Він викрав металеві двері одного з будинку на базі відпочинку в смт. Ялта та відвіз їх до себе додому. У скоєному щиро кається, просив суд його суворо не наказувати.

В судове засідання представник потерпілої особи – Донецької торгово-промислової палати президент ОСОБА_4, діючий на підставі наказу, не з’явився, надавши до суду клопотання про розгляд справи без участі представника потерпілого.

У зв’язку із безумовним та добровільним, тобто без будь - якого впливу із чиєї б то не було сторони, визнанням у повному обсязі обвинуваченим своєї вини в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, погодженням з кваліфікацією вчиненого ним діяння, підтвердженням ним його фактичних обставин, відсутності жодних заперечень щодо них з боку сторони обвинувачення, усвідомленням і правильним розумінням роз’ясненого судом положення ч.3 ст. 349 КПК України про те, що у випадку визнання ним змісту фактичних обставин, сторони кримінального провадження будуть позбавлені права оскаржувати їх в апеляційному порядку, відсутності заперечень, проти визнання недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, суд ухвалив дослідити докази, обмежившись показаннями обвинуваченого, а також дослідженням документів, що характеризують його особу.

Таким чином, оцінивши всі в сукупності зібрані та перевірені в судовому засіданні докази, суд вважає, що подія злочину мала місце, вина обвинуваченого доведена повністю, а його умисні дії, що виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), правильно кваліфіковані за ч.1 ст. 185 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, що воно відноситься до злочинів середньої тяжкості, особу обвинуваченого: в силу ст. 89 КК України не судимого, не працюючого, не одруженого, неповнолітніх дітей на утриманні не має, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку в наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває, а також наявність обставини, що пом'якшує покарання.

Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 є щире каяття у вчиненні кримінального правопорушення та активне сприяння в розкритті злочину.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 судом не встановлено.

Як встановлено в судовому засіданні, вироком Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 11 квітня 2018 року ОСОБА_1 було засуджено за ч.3 ст.15, ч.3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 3 років позбавлення волі з випробувальним терміном 1 рік.

Відповідно до п. 23 постанови Пленуму ВСУ від 24.10.2003 N 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» у разі визнання особи винною у вчиненні кількох злочинів рішення про її звільнення від відбування покарання з випробуванням приймається тільки після визначення на підставі частини 1 статті 70 КК остаточного покарання, виходячи з його виду й розміру. Коли особа, щодо якої було застосоване таке звільнення, вчинила до постановлення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається. За таких умов кожний вирок виконується самостійно.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_1 покарання не пов’язане з позбавленням волі - у вигляді громадських робіт, передбачене ст.185 ч.1 КК України, яке буде йому необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався і підстав для його обрання не вбачається.

Слід зазначити, що під час досудового розслідування у кримінальному провадженні, ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 22.01.2018 року, накладений арешт на металеві двері, вилучені під час огляду у ОСОБА_5, який за вимогами ст.174 КПК України слід скасувати, оскільки суд ухвалює у кримінальному провадженні судове рішення, яким закінчується судовий розгляд.

Питання речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Цивільний позов не заявлено.

На підставі ст. 124 КПК України, з ОСОБА_1 необхідно стягнути витрати за проведення судової товарознавчої експертизи.

Керуючись ст.ст.369-371, 373-376, 392-393, 395 КПК України, суд –

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.185 КК України і призначити йому покарання за ч. 1 ст.185 КК України у вигляді 120 (ста двадцяти) годин громадських робіт, які відбувати у вільний від роботи чи навчання час не більш як чотири години на день.

На підставі п. 23 постанови Пленуму ВСУ від 24.10.2003 N 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» покарання у вигляді 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік, призначене ОСОБА_1 за вироком Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 11 квітня 2018 року, та покарання за новим вироком виконувати самостійно.

Стягнути з ОСОБА_1 витрати на залучення експерта при проведенні судової товарознавчої експертизи: №1/20-62 від 14.02.2018 року, які складають 286 (двісті вісімдесят шість) гривень (Отримувач коштів Мангушське УК (Мангушський район) 24060300 ЄДРПОУ- 37870942, МФО – 899998, р/р 31118115005330, Банк отримувача - Казначейство України, призначення платежу: за висновок експерта №1/20-62 від 14.02.2018 року) на користь держави.

Заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна обрані 22.01.2018 року на підставі ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області – після набрання вироком законної сили скасувати.

Речові докази: вхідні металеві двері розміром 211Х96см, що знаходиться на зберіганні у камері схову речових доказів Мангушського ВП Центрального ВП ГУНП в Донецькій області, після набрання вироком законної сили – повернути потерпілій особі Донецькій торгово-промисловій палаті за належністю.

На вирок може бути подана апеляція до Донецького апеляційного суду через Першотравневий районний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Д.О. Демочко