Рішення № 80784917, 25.03.2019, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/4199/18

Провадження № 2/219/151/2019

25 березня 2019 року м. Бахмут

Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі

головуючого судді Погрібної Н.М.,

за участю секретаря судового засідання Мирошниченко О.Л.,

без участі сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмут цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі ОСОБА_2 філії «Донецька залізниця» про стягнення заборгованості по заробітній платі,

встановив :

26.04.2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з первісним позовом до ДП «Донецька залізниця», ліквідатора ДП «Донецька залізниця» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати. В огрунтування позовних вимог зазначив, що в період часу з 2010 року по 2017 рік він працював помічником машиніста на Дебальцевській дистанції ДП «Донецька залізниця». З 2014 року відповідач по справі припинив виплачувати заробітну плату. Станом на 17 липня 2017 року відповідачем була нарахована, але не виплачена заробітна плата за період часу з 01 березня 2017 року по 17 липня 2017 року в розмірі 29 326 гривні 35 копійки (за вирахуванням податків та інших обов’язкових платежів до виплати належить 23 384 гривні 63 копійки). Позивач просить стягнути з ОСОБА_2 філії «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця» на його користь нараховану, але не виплачену заробітну плату за період часу з 01 березня 2017 року по 17 липня 2017 року в розмірі 23 384 гривні 63 копійки.

Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 27.04.2018 року провадження у справі відкрито та призначено до підготовчого судового засідання.

04.06.2018 року позивач ОСОБА_1 уточнив позовні вимоги в частині заміни відповідача, а саме просив замінити відповідачів ДП «Донецька залізниця», ліквідатора ДП «Донецька залізниця» на належного відповідача ОСОБА_2 філію «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця».

Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 15.06.2018 року замінено відповідача ДП «Донецька залізниця», ліквідатора ДП «Донецька залізниця» у справі за позовом ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по заробітній платі, належним відповідачем – ОСОБА_2 філія «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця».

Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 05.09.2018 року підготовче провадження по справі закрито, справу призначено до судового розгляду.

В судове засідання позивач та його представник не з’явилися, подали заяву про розгляд справи у їх відсутність, на задоволенні позову наполягали, не заперечували проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлявся відповідно до вимог чинного законодавства, про причини неявки суд не повідомив, заперечень не надав.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін, на підставі наявних у справі письмових доказів. Позивач не заперечував проти ухвалення заочного рішення по справі, що не суперечить положенням ст.280 ЦПК України.

У відповідності до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для справи.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебував у трудових правовідносинах із відповідачем по справі, обіймав посаду помічника машиніста електровозу підрозділу «Дебальцевське пасажирське локомотивне депо» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», що підтверджується відповідними записами у трудовій книжці.

З трудової книжки ОСОБА_1 вбачається, що «Державне підприємство Донецька залізниця» реорганізовано шляхом злиття у регіональну філію «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця».

17 липня 2017 року ОСОБА_1 було звільнено на підставі п.1ст.40 КЗпП України у зв’язку із скороченням штату, згідно наказу від 10.07.2017 року за № 9443.

На підтвердження розміру нарахованої, але не виплаченої заробітної плати позивачем надана довідка від 17 липня 2017 року, підписана головним інженером ОСОБА_3 та головним бухгалтером ОСОБА_4, згідно якої сума нарахованої заробітної плати з березня 2017 року по липень 2017 року складає 29 326, 35 грн., в тому числі за березень 2017 року – 5 413,12 грн., квітень 2017 року – 2 774, 68 грн., травень 2017 року – 2 447,12 грн., червень 2017 року – 2 003, 94 грн., липень 2017 року – 16 687,49 грн.;

Згідно вказаної довідки від 17 липня 2017 року, сума до виплати з березня 2017 року по липень 2017 року складає 23 384, 63 грн., у тому числі за березень 2017 року – 4 308,42 грн., квітень 2017 року – 2 206,37 грн., травень 2017 року – 1 945,91 грн., червень 2017 року – 1 593,50 грн., липень 2017 року – 13 330,43 грн.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про оплату праці», ст.94 Кодексу законів про працю України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оплату праці», працівник має право на оплату своєї праці, відповідно до актів законодавства і колективного договору, на підставі укладеного трудового договору, а згідно зі ст. 22 цього Закону, суб'єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.

Відповідно до ч.1 ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Згідно правового висновку, який викладено у постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 18.01.2017 року у справі № 6-2912цс16, всі суми (заробітна плата, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день звільнення цього працівника.

Відповідно до Закону України «Про оплату праці», Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» обов'язок здійснювати нарахування та виплату заробітної плати, інших виплат, належних працівникові, вести бухгалтерський, податковий облік законом покладено саме на працедавця, а не на працівника.

Таким чином, з огляду на те, що право людини на заробітну плату гарантоване Конституцією України, нормами КЗпП, Законом України «Про оплату праці», а позивач знаходився з ОСОБА_2 філією "Донецька залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в трудових відносинах до 17 липня 2017 року, виконував свої трудові обов'язки в повному обсязі, а також при звільненні не отримав усі належні йому платежі, майнові вимоги позивача щодо їх отримання відповідають критеріям правомірних очікувань в розумінні практики Європейського Суду.

Відповідно до положень ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. ст.115,116 КЗпП України відсутність заборгованості перед позивачем має довести саме роботодавець.

На підтвердження заявлених позовних вимог позивачем надана довідка від 17 липня 2017 року про нараховану заробітну плату, яка досліджена судом і не спростована відповідачем по справі.

Отже, ПАТ «Українська залізниця» належними та допустимими доказами не спростувало зазначені в довідці від 17 липня 2017 року відомості про розмір нарахованої ОСОБА_1 заробітної плати за період часу з березня по липень 2017 року, не надало доказів, що відомості, які відображені в ній, є недостовірними.

Оскільки відомості, викладені в довідці від 17 липня 2017 року відповідачем не спростовані, а також з огляду на положення частини першої статті 76 ЦПК України, відповідно до якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, суд дійшов висновку про те, що позивач довів заявлені позовні вимоги.

Приймаючи до уваги наведене, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог відповідно до ст.13 ЦПК України, суд дійшов висновку про задоволення позову ОСОБА_1 та стягнення на його користь з відповідача заборгованості із заробітної плати в розмірі 23 384,63 грн.

Суд, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, вважає за необхідне зауважити, заборгованість по заробітній платі за період часу з березня по липень 2017 року у розмірі 23 384,63 грн. визначена з урахуванням відрахованих обов’язкових платежів та податків.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судові витрати слід покласти на відповідача по справі пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст.43 Конституції України, ст.ст. 94,116, КЗпП України, ст.ст.1, 2, 24 Закону України «Про оплату праці», керуючись ст.ст. ст.ст.4,19,259,263, 264, 265 ЦПК України, -

вирішив:

Позов ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2; РНОКПП НОМЕР_1) до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (місцезнаходження: м.Київ, вул.Тверська, 5, ЄДРПОУ 40075815) в особі ОСОБА_2 філії «Донецька залізниця» (місцезнаходження: Донецька область, м.Лиман, вул.. Привокзальна,22, ЄДРПОУ 40150216) про стягнення заборгованості по заробітній платі задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі ОСОБА_2 філії «Донецька залізниця» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 23 384 (двадцять три тисячі триста вісімдесят чотири) гривні 63 копійки.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі ОСОБА_2 філії «Донецька залізниця» в дохід держави судовий збір у розмірі 704,80 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.М.Погрібна