Рішення № 8078380, 18.11.2009, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" листопада 2009 р.Справа № 22/186-09-5018

За позовом Приватного підприємства "ТРАКТ-КОНТАКТ";

до відповідача Спільного підприємства "Аттіс-Т" у формі товариства з обмеженою відповідальністю;

про стягнення 5114,41грн.

Суддя Торчинська Л.О. Представники:

Від позивача: Савадазі О.Я. - за довіреністю №37 від 02.11.2009р,; Від відповідача: Фурман Н.В. - за довіреністю № 49 від 04.03.2009р.;

СУТЬ СПОРУ: позивач Приватне підприємство "ТРАКТ-КОНТАКТ" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Спільного підприємства "Аттіс-Т" у формі товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення заборгованості у розмірі 5114,41 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позивні вимоги підтримав та просив суд стягнути з відповідача 4300грн. - основного боргу, 814,41 грн. - пеню та неустойку, з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, відзив на позов надав, у відповідності до якого не заперечує проти позовних вимог ПП "ТРАКТ-КОНТАКТ" та визнав їх в повному обсязі. Крім того, відповідач звернувся із заявою про розстрочення виконання рішення, підставою для розстрочки виконання рішення відповідач вважає те, що на сьогоднішній день Спільне підприємство "Аттіс-Т" у формі товариства з обмеженою відповідальністю знаходиться у скрутному матеріальному становищі, яке виникло внаслідок нестабільної фінансової ситуації в країні. Спільне підприємство "Аттіс-Т" у формі товариства з обмеженою відповідальністю в повній мірі позбавлено вести свою господарсько-фінансову діяльність та одержувати прибуток, що звичайно ускладнює виконання рішення. Тому відповідач просить суд надати розстрочку платежу боргу в сумі 5452,41грн. на чотири тижні за наступним графіком: 23.1 1.2009 - 1363,10 грн., 30.1 1.2009 - 1363,10 грн., 07.12.2009 - 1363,10 грн., 14.12.2009 - 1363,10 грн.

Позивач проти надання розстрочки виконання рішення не заперечував.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд встановив, що позовні вимоги підлягають задоволенню, при цьому суд виходив з наступного:

12.02.2008 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання експедиційних послуг № 12/02/08/02, згідно умов якого відповідач-експедитор прийняв на себе зобов'язання своїм автомобільним транспортом доставити ввірений йому позивачем-замовником вантаж в пункт призначення або від свого імені та за рахунок замовника укласти одну або декілька угод про перевезення вантажів автомобільним транспортом та його супроводження до передачі вантажу вантажоодержувачу (транспортно-експедиційне обслуговування), по території України та за її межами, тим самим організовуючи та забезпечуючи транспортування вантажів замовника у відповідності із його письмовими вказівками, а замовник у свою чергу зобов'язався сплатити експедитору винагороду за виконання вищевказаного доручення.

На підставі заявки №1 від 25.12.2008р. позивачем було здійснено перевезення вантажу за маршрутом м. Балта - м. Чернівці - м. Львів, вартість перевезення складає 5800грн. Між сторонами по справі було підписано акт прийому виконаних робіт по договору про надання транспортно-експедиційних послуг заявки №1 від 25.12.2008р.

У відповідності до п. 3.1 договору, рахунки здійснюються у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача, протягом 15-ти банківських днів після отримання відповідачем оригіналів рахунка - фактури, податкової накладної та товарно-транспортної накладної з відміткою вантажоодержувача про отримання вантажу та підписання акту виконаних робіт.

Відповідач умови договору виконав частково, згідно платіжного доручення №811 від 12.05.2009р. на суму 1000 грн. та платіжного доручення №5 від 20.05.2009р. на суму 500 грн. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем складає 4300 грн.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

У відповідності до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

У відповідності зі ст.204 ЦК України договори укладені між сторонами по справі, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов'язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Відповідно до п. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, Цивільного кодексу України та інших правових актів.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розмір пені складає 614 грн., розмір індексу інфляції складає 100,33 грн. та 2% річних складає 100.08 грн. (згідно наданого розрахунку).

При вказаних обставинах суд вважає що вимоги позивача документально обгрунтовані та підлягають задоволенню.

Розглянувши клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення господарського суду, суд дійшов висновку про його задоволення та вважає за доцільне розстрочити виконання рішення строком на чотири тижні.

Відповідно до правил ст.44,49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та ІТЗ судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Спільного підприємства "Аттіс-Т" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (с. Білине, Балтський район, Одеська область, 66161, р/р № 26002312572 в АБ "Південний" м. Одеса, МФО 328209, код ЄДРПОУ 30080064) на користь Приватного підприємства "ТРАКТ-КОНТАКТ" (вул. Скрипника, 9/105, м. Львів, 79049, р/р № 26006010109 в ДЛФ ВАТ "Кредобанк", МФО 385372, код ЄДРПОУ 35009976) 4300/ чотири тисячі триста грн./ - основного боргу; 614/шістьсот чотирнадцять грн./ - пені; 100,08/сто грн. 08коп./ - 3% річних; 100,33/сто грн. 33коп./ - встановлений індекс інфляції, а також витраті по сплаті держмита 102/сто дві грн./ та витрати на ІТЗ судового процесу 236 грн. /двісті тридцять шість гривень/.

3. Надати розстрочку платежу боргу в сумі 5452,41 грн. на чотири тижні за наступним графіком:

1. 23.11.2009 - 1363,10 грн.,

2. 30.11.2009 - 1363,10 грн.,

3. 07.12.2009 - 1363,10 грн.,

4. 14.12.2009 - 1363,10 грн.

Рішення суду набуває законної сили в порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК.

Рішення підписано 23.11.2009р.

Суддя