Рішення № 80783795, 11.03.2019, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2-а/754/85/19

Справа №754/82/17

РІШЕННЯ

Іменем України

11 березня 2019 року м. Київ

Деснянський районний суд м. Києва в складі

головуючого судді Клочко І.В.,

за участю

секретаря судового засідання Шевчук М.В.

представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2

представника відповідача Дахно В.Б.

третьої особи ОСОБА_4

представника третьої особи ОСОБА_4 ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Богданівської сільської ради Броварського району Київської області, треті особи: Громадська організація "Садівниче товариство "Заліське", ОСОБА_4, про зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась з позовом про зобов'язання вчинити певні дії.

Свої вимоги мотивує тим, що 01 серпня 2016 року позивач направила рекомендованим листом до Головного управління Держгеокадастру у Київській області клопотання від 30 липня 2016 р. в порядку ст. ст. 119, 122 ЗК України з проханням надати (виділити) у власність земельні ділянки в адміністративних межах Богданівської сільської ради Броварського району Київської області в Садівничому товаристві «Заліське» площею 0,06 га, по АДРЕСА_1.

За даними з сайту УДППЗ «Укрпошта» рекомендований лист був отриманий Богданівською сільською радою 03.08.2016 р.

Відповідно до ст. 119 ЗК України, громадяни, які добросовісно, відкрито і безперервно користуються земельною ділянкою протягом 15 років, але не мають документів, які б свідчили про наявність у них прав на цю земельну ділянку, можуть звернутися до органу державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу її у власність або надання у користування. Розмір цієї земельної ділянки встановлюється у межах норм, визначених цим Кодексом.

Передача земельної ділянки у власність або у користування громадян на підставі набувальної давності здійснюється в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно до положень п. 6 ст. 118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

П. 7 ст. 118 ЗК України, Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Головне управління Держгеокадастру у Київській області повинно було розглянути клопотання позивача в строк до 03.09.2016 року та надати або дозвіл на розробку проекту землеустрою, або мотивовану відмову у його наданні. Однак до теперішнього часу не виконала свого обов'язку.

Вважає дії відповідача неправомірними і просить зобов'язати відповідача розглянути клопотання позивача від 30.07.2016 р.

11.01.2017 року відкрито провадження по вищевказаній справі. (а.с. 10).

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, та пояснив що 30 липня 2016 р. позивач звернулася з заявою про видачу земельної ділянки, відповідач не розглянула у відповідний строк дану заяву.

Норма права для вирішення адміністративний позов писався до набрання чинності КАСУ, в якому зараз передбачені способи захисту, ч. 1 п. 4 ст. 6 КАСУ, ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом.

Більше з заявами до відповідача відповідно до ст. 118 ЗК України не зверталась.

Представник відповідача позов не визнав, в письмових поясненнях зазначив, що стосовно земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 в садовому товаристві «Заліське» наявна судова тяганина, крім того у провадженні Броварського міськрайонного суду Київської області судді Петришин Н.М. слухається справа № 361/4642/16-ц за позовом ОСОБА_4 до Богданівської сільської ради Броварського району Київської області, треті особи: ОСОБА_1 та управління Держгеокадастру у Броварському районі Київської області, про визнання недійсним рішення. (Рішення Богданівської сільської ради «Про надання дозволу на розробку технічної документації» від 19.11.2013 р. ХХVІ сесії VІ скликання в частині надання дозволу ОСОБА_1 на розроблення технічної документації землеустрою, щодо відновлення меж земельної ділянки для ведення садівництва площею 0,0600 га в межах Богданівської сільської ради Броварського району Київської області СТ «Заліське» по АДРЕСА_1.

Стосовно земельної ділянки за адресою: Київська область, Броварський район, с. Богданівка, громадська організація садове товариство «Заліське» вул. Дачна, 33 то передати дану земельну ділянку у приватну власність неможливо, оскільки на даній земельній ділянці знаходиться копанка (пожежна водойма), про що позивачу відповідачем неодноразово повідомлялося.

Ухвалою суду від 09.08.2017р. СТ "Заліське" та ОСОБА_4 залучено в якості третіх осіб без самостійних вимог на стороні відповідача (а.с.108-110).

Представник третьої особи ОСОБА_4, пояснив що позивач безпідставно звернулася з позовом, оскільки сільська рада відмовила їй у відповіді, заявниця не довела своє право на земельну ділянку.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. ст. 12, 13 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може грунтуватися на припущеннях.

Заслухавши пояснення представника позивача, представників відповідача та третіх осіб, дослідивши в матеріалах справи докази,судом встановлено наступне.

01 серпня 2016 року позивач направила рекомендованим листом до Головного управління Держгеокадастру у Київській області клопотання від 30 липня 2016 р. в порядку ст. ст. 119, 122 ЗК України з проханням надати (виділити) їй у власність земельні ділянки в адміністративних межах Богданівської сільської ради Броварського району Київської області в Садівничому товаристві «Заліське» площею 0,06 га, по АДРЕСА_1.

За даними з сайту УДППЗ «Укрпошта» рекомендований лист був отриманий Богданівською сільською радою 03.08.2016 р.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту «б» частини першої статті 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Частиною шостою статті 118 ЗК України визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

На підставі частини сьомої цієї статті відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Конституційний Суд України в Рішенні від 01 квітня 2010 року № 10-рп/2010 у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України, пунктів «а», «б», «в», «г» статті 12 ЗК України, пункту 1 частини першої статті 17 КАС України вирішив, що положення пунктів «а», «б», «в», «г» статті 12 ЗК України в частині повноважень сільських, селищних, міських рад відповідно до цього Кодексу вирішувати питання розпорядження землями територіальних громад, передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності треба розуміти так, що при вирішенні таких питань ці ради діють як суб'єкти владних повноважень.

Згідно з практикою Великої Палати Верховного Суду отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного вирішення питання про надання її у власність, а тому не створює правових наслідків, крім тих, що пов'язані з неправомірністю прийняття рішення органом місцевого самоврядування (постанова від 28 листопада 2018 року у справі № 826/5735/16 (провадження 11-986апп18)).

Рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою є стадією процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку. Однак отримання такого дозволу не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття такого права, оскільки сам по собі дозвіл не є правовстановлюючим актом. Відтак правовідносини, пов'язані з прийняттям та реалізацією такого рішення, не підпадають під визначення приватноправових, оскільки не породжують особистих майнових прав та зобов'язань осіб (постанова від 17 жовтня 2018 року у справі № 380/624/16-ц (провадження № 14-301цс18)).

З огляду на викладене, відповідач повинен був розглянути клопотання позивача в строк та надати або дозвіл на розробку проекту землеустрою, або мотивовану відмову у його наданні.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи наведене, та керуючись ст. ст. 118, 119, 122 ЗК України, ст.ст. 6,8,9,70,71,94, 158-163,167 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Задовольнити адміністративний позов ОСОБА_1 до Богданівської сільської ради Броварського району Київської області про зобов'язання вчинити дії - повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Богданівської сільської ради Броварського району Київської області щодо ненадання відповіді ОСОБА_1 на клопотання датоване 30 липня 2016 року, відповідно до частини 7 статті 118 Земельного Кодексу України.

Зобов'язати Богданівську сільську раду розглянути клопотання ОСОБА_1 від 30 липня 2016 року, відповідно до вимог частини 7 статті 118 Земельного Кодексу України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст постанови буде складено до 25 березня 2019 року.

Суддя