Рішення № 8078134, 13.11.2009, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" листопада 2009 р.Справа № 12/211-09-4788 Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОКОМ"

Відповідач : приватне підприємство "ДАНАЯ-2002"

про стягнення 9903 грн.

Суддя Цісельський О.В.

за участю представників сторін:

від позивача Спічак В.О. –довіреність від 04.08.2009р.

від відповідача: не з’явився

          СУТЬ СПОРУ: Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОКОМ" (далі –ТОВ "АГРОКОМ"), звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з приватного підприємства "ДАНАЯ-2002" (далі –ПП "ДАНАЯ-2002") суму заборгованості за невиконання умов укладеного договору поставки товару № 11/04 від 11.04.2007 р., яка становить: 6037 грн. та 3455 –інфляційних, 411 грн. - 3 % річних, разом загальна сума заборгованості складає –9903 грн.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, а саме, за його юридичною адресою, підтвердженою даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 23.10.2009р. наданими суду позивачем, але у судове засідання не з’явився, поважності підстав неявки суду не надав, своє право на захист не використав.

Згідно п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8\1228 та п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8\123 до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

11.04.2007 р. між ТОВ "АГРОКОМ" - (Постачальник) та ПП "ДАНАЯ-2002" - (Покупець) було укладено договір поставки товару № 11/04 (далі –Договір).

          Даний Договір вступив в силу з моменту підписання його сторонами та діяв до 31.12.2007 р. (п.11.1. Договору).

          Згідно п. 11.2.Договору у разі, якщо жодна із сторін не заявить про свої наміри щодо розірвання договору або його зміни за один місяць до закінчення строку його дії, договір вважається пролонгованим на наступний рік.

          Відповідно до п. 2.1. Договору Постачальник зобов’язався постачати та передавати у власність товар Покупцю, а Покупець зобов’язався приймати товар та своєчасно проводити оплату.

          Згідно п. 3.1. Договору кількість та асортимент товару встановлюється сторонами в товаротранспортних документах.

Відповідно до п. 5.1. Договору відвантаження товару проводиться згідно заявки в дозвільній формі, зробленій Покупцем через торгового представника.

          Згідно п.7.1. Договору оплата за кожну поставлену партію здійснюється за згодою сторін в готівковому та безготівковому порядку.

          Відповідно до п.10.1 Договору у разі несвоєчасної оплати Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі 1 % від простроченої суми за кожен день прострочення.

          За період з 16.04.2007 р. по 26.12.2007 р. Позивачем було здійснено 75 поставок, та передано Відповідачу товару на загальну суму 126723.93 грн. Відповідно до акту звірки взаєморозрахунків між ТОВ "АГРОКОМ" та ПП "ДАНАЯ-2002" за період з 01.01.2007 р. по 31.01.2008 р., за наведені вище поставки товару Відповідачем було сплачено 109586,44 грн. внаслідок чого у ПП "ДАНАЯ-2002" виникла заборгованість по оплаті поставленого за період з 16.04.2007 р. по 26.12.2007 р. товару перед ТОВ "АГРОКОМ" у розмірі 17137,49 грн.

ПП "ДАНАЯ-2002" в рахунок погашення наявної заборгованості було сплачено ТОВ "АГРОКОМ" - 16.05.2008 року грошові кошти у розмірі 10000 грн., а 05.11.2008 р. грошові кошти у розмірі 1100 грн., внаслідок чого сума заборгованості ПП "ДАНАЯ-2002" перед ТОВ "АГРОКОМ" за поставлений з 16.04.2007 р. по 26.12.2007 р. товар зменшилась до 6037.49 грн., що підтверджується карткою рахунку 3.6.1. з 01.01.2007 р. по 24.03.2009 р.

Як зазначено Позивачем, та не спростовано Відповідачем, заборгованість у розмірі 6037.49 грн. досі не погашена, що і стало підставою для звернення ТОВ "АГРОКОМ" до суду з відповідним позовом.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав:

          Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

          Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

          Згідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

          Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 Цивільного кодексу України, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст.525, 526 Цивільного кодексу України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

          Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          Відповідно ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Відповідно до вищевикладеного Позивач нарахував 3455 грн. - інфляційних та 411грн. - 3 % річних.

Відповідно до п.4 ст. 631 Цивільного кодексу України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Відповідно до вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

          Відповідно до ч.2 ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов’язання.

          З огляду на вищевикладене, суд вважає позовні вимоги ТОВ "АГРОКОМ", щодо стягнення з Відповідача 6037 грн. заборгованості за невиконання умов договору поставки товару № 11/04 від 11.04.2007 р., підтвердженими матеріалами справи, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

          В частині позовних вимог Позивача, щодо стягнення із Відповідача 3455 грн. - інфляційних та 411грн. - 3 % річних, судом зроблено розрахунок, відповідно до якого сума інфляційних складає 3362,20 грн. та 3 % річних - 393,81 грн. Отже, цю частину вимог Позивача суд задовольнив частково.

Відповідно до ст. 84 ГПК України - в резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами.

Отже, господарський суд має в резолютивній частині рішення вирішити питання про покладення на відповідача фактично понесених позивачем судових витрат у справі пропорційно задоволеним позовним вимогам.

          Враховуючи те, що позовні вимоги позивача задоволені на 98,89% та згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з Відповідача на користь Позивача пропорційно задоволеним позовним вимогам витрати по сплаті держмита в сумі 100,86 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справ у судах в сумі 236 грн.

          Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства "ДАНАЯ-2002" (65089, м. Одеса, вул. Академіка Корольова, буд. 112, кв. 64, код ЄДРПОУ 32096673) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОКОМ" (67470, Одеська область, Роздільнянський район, с. Єгорівка, код ЄДРПОУ 22470373)- 6037 (шість тисяч тридцять сім) грн. –заборгованість за договором поставки товару, 3362 (три тисячі триста шістдесят дві) грн. 20 коп. –інфляційних, 393 (триста дев’яносто три) грн. 81 коп. –3 % річних, 100 (сто ) грн. 86 коп. –витрат на оплату державного мита; 236 (двісті тридцять шість) грн. –витрат на ІТЗ судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає чинності в порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України.

Рішення підписане 17.11.2009 р.

Суддя