Рішення № 80780004, 19.03.2019, Красилівський районний суд Хмельницької області

Красилівський районний суд Хмельницької області

Справа № 683/1633/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.03.2019 м.Красилів

Красилівський районний суд Хмельницької області

в складі головуючого – судді Вознюка Р.В.,

за участі секретаря судового засідання Басистої Т.В.,

справа №683/1633/16-ц,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1,

відповідачі – ОСОБА_2 міська рада Хмельницької області, ОСОБА_3,

вимоги позивача – визнання недійсним рішення сесії ОСОБА_2 міської ради Хмельницької області про передачу земельної ділянки у приватну власність та державного акта на право власності на земельну ділянку,

представники учасників справи:

представники позивача – ОСОБА_4, ОСОБА_5,

представники відповідачів – ОСОБА_6, ОСОБА_7,

розглянувши справу у відкритому судовому засіданні в залі суду, в порядку загального позовного провадження,

«ОСОБА_8 виклад позиції позивача та заперечень відповідача»

13.02.2018 до Красилівського районного суду Хмельницької області на розгляд передана Старокостянтинівським районним судом Хмельницької області цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради Хмельницької області, ОСОБА_3 про визнання недійсними рішення сесії ОСОБА_2 міської ради Хмельницької області про передачу земельної ділянки у приватну власність та Державного акта на право власності на земельну ділянку.

Позивач у позові від 24.06.2016 зазначила, що вона є власником земельної ділянки та розташованого на ній незавершеного будівництвом житлового будинку із вбудованим магазином за адресою: вул. Миру, 1/77, м. Старокостянтинів Хмельницької області, яка передана їй у власність рішенням ОСОБА_2 міської ради від 25.06.2007 за № 26 п.21 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та будівель. На підставі даного рішення 03.09.2007 вона отримала Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 005689.

При виділенні вказаної земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку з магазином ОСОБА_2 міською радою їй було повідомлено, що на земельній ділянці, яка розташована перед її земельною ділянкою, генеральним планом передбачено облаштування квітника, газону, стоянки для автотранспорту, під’їзд до магазину, що відображено в плані забудови її земельної ділянки.

В травні 2016 року їй стало відомо, що суміжна земельна ділянка, яка розташована за адресою вул. Миру, 26/2, в м. Старокостянтинові, рішенням ОСОБА_2 міської ради від 17.02.2012 за № 21 п. 6 передана у приватну власність ОСОБА_3 для будівництва та на підставі вказаного рішення видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯК № 667463 від 22.03.2012.

Таке рішення міської ради вважає незаконним з таких підстав. Приймаючи рішення про передачу у приватну власність ОСОБА_3 земельної ділянки для будівництва ОСОБА_2 міська рада не врахувала той факт, що зазначена земельна ділянка відноситься до земель загального користування і будівництво на ній житлового будинку чи іншої споруди порушує її право землекористувача та власника будівлі з магазином. Зокрема, згідно проекту будівництва вона побудувала житловий будинок з магазином фасадом на вул. Миру, оскільки суміжна земельна ділянка мала використовуватися для улаштування під’їздів, під’їзного майданчика, автостоянки, а також на облаштування клумби, газону, тротуару. Крім того через зазначену земельну ділянку прокладені лінії міської діючої каналізації, загального водопроводу та газопроводу, тому проведення будь-яких будівельних робіт може призвести до пошкодження зазначених ліній, чим буде спричинено їй шкоду, як суміжному землекористувачу та члену територіальної громади міста.

Таким чином, надавши у власність ОСОБА_3 спірну земельну ділянку для будівництва житлового будинку, ОСОБА_2 міська рада не виконала передбачені чинним законодавством вимоги, оскільки не переконалася у відсутності порушень прав та законних інтересів позивачки, як суміжного землекористувача.

Оскаржуваним рішенням міської ради порушується право власності та користування належним позивачці нерухомим майном - житловим будинком та земельної ділянкою. На підставі рішення ОСОБА_2 міської ради від 17.02.2012 № 21 п. 6 ОСОБА_3 видано Державний акт серія ЯК № 667463, який також вважає незаконним, оскільки є незаконним вищевказане рішення сесії міської ради.

Позивач та її представники у судових засіданнях позовні вимоги підтримали. Позивач у суді стверджує, що ОСОБА_2 міська ради приймаючи оскаржуване рішення діяла в супереч вимогам ст. 5 Закону України «Про основи містобудування», оскільки до його прийняття не з’ясувати у не чи бажає вона отримати у власність спірну ділянку, чим порушено її право суміжного землекористувача. Стверджує, що міська рада не врахувала майнових та приватних інтересів позивачки при наданні земельної ділянки ОСОБА_9, чим порушила вимог ст. 59 Закону України «Про землеустрій». При цьому позивач пояснила, що вона не зверталася до ОСОБА_2 міської ради із заявою про передачу їй земельної ділянки по вул. Миру, 26/2, в м. Старокостянтинові.

Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯК № 667463 від 22.03.2012 просить визнати недійсним з підстав, передбачених ст. 391 ЦК України.

Представник відповідача ОСОБА_2 міської ради Хмельницької області 13.03.2018 надіслав відзив на позов, у якому позовні вимоги не визнав і просить суд відмовити в їх задоволені. Представник посилається на те, ОСОБА_2 міська рада при прийнятті рішення 20 сесії від 17.02.2012 №21 п. 6 «Про передачу у приватну власність» ОСОБА_10 земельної ділянки, розташованої по вул. Миру, 26/2 в м. Старокостянтинів, Хмельницької області, діяла в законному порядку і керувалася п. 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування» та п. 1 ст. 122 Земельного Кодексу України, а тому це рішення відповідає чинному законодавству у зв’язку з чим відсутні підстави для визнання його недійсним та визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯК №667463, виданого 22.03.2012 на ім’я ОСОБА_3.

Земельна ділянка позивачки, за адресою вул. Миру, 1/77, м. Старокостянтинів, п. 21 рішенням № 26 17 сесії ОСОБА_2 міської ради від 25.06.2007, надана їй для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, а також згідно п. 2 даного рішення зобов’язано ОСОБА_1А використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням із дотриманням земельного законодавства, будівельних норм, протипожежних та санітарних вимог. Відповідно до п. «б» ст. 19 ЗКУ «Категорія земель» та плану зонування території м. Старокостянтинова, який був затверджений рішенням 20 сесії ОСОБА_2 міської ради від 14.07.2017 № 9, земельна ділянка позивачки відноситься до категорії земель житлової забудови, тобто, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. Отже, вказана земельна ділянка позивачці під магазин не виділялася.

Із заявою, відповідно до ст. 20 Земельного Кодексу України, про зміну цільового призначення (виду) земельної ділянки приватної власності, позивачка до міської ради не зверталася. Таким чином законі інтереси ОСОБА_1 не порушені, її забезпечено вільний доступ для користування своєю земельною ділянкою. На підставі викладеного, просить відмовити в позові.

В судовому засіданні представник відповідачка ОСОБА_3 позовні вимоги не визнав, пояснив, що оскаржуваним рішенням міської ради та Державним актом ОСОБА_9 на спірну земельну ділянку права та інтереси позивача не порушені, тому просить в позові відмовити.

«ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи»

13.03.2018 представник позивача ОСОБА_4 подав до суду заяву про надання можливості для ознайомлення з матеріалами справи.

05.04.2018 позивач подала до суду заяву про приєднання до матеріалів справи копії платіжних доручень про відправлення відповіді на відзив ОСОБА_2 міської ради Хмельницької області іншим учасникам справи.

Позивач надіслала 16.04.2018 до суду заяву, в якій просила судовий розгляд справи призначений на 16.04.2018 відкласти у зв’язку з її перебуванням на лікарняному.

13.07.2018 представником позивача ОСОБА_5 заявлено клопотання про оголошення перерви для ознайомлення з матеріалами справи та визнання явки представника відповідача ОСОБА_2 міської ради, обов’язковою.

Позивач надіслала 10.10.2018 до суду заяву, в якій просила судовий розгляд справи призначений на 11.10.2018 відкласти у зв’язку із неможливістю прибуття в судове засідання її представника ОСОБА_5, через перебування представника на лікуванні.

10.10.2018 позивачем заявлено клопотання про долучення до матеріалів справи копії завірених документів, згідно переліку визначеного у поданій позовній заяві.

Представником позивача ОСОБА_5 подано клопотання про залучення ОСОБА_11, як третьої особи до участі у справі

«ІІІ. Процесуальні дії у справі»

24.06.2016 ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області відкрито провадження у справі.

14.02.2018 ухвалою Красилівського районного суду справу прийнято до розгляду.

13.03.2018 ухвалою Красилівського районного суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

23.03.2018 представника позивача ОСОБА_4 ознайомлено з матеріалами справи.

05.04.2018 судом задоволено заяву позивача про приєднання до матеріалів справи копії платіжних доручень про відправлення відповіді на відзив ОСОБА_2 міської ради Хмельницької області іншим учасникам справи.

Судом задоволено 23.07.2018 клопотання представника позивача ОСОБА_5 та оголошено перерву для ознайомлення з матеріалами справи.

Судом задоволено 10.10.2018 заяву позивача та долучено до матеріалів справи копії завірених документів, згідно переліку визначеного у поданій позовній заяві.

19.03.2019 ухвалою Красилівського районного суду відмовлено у клопотанні представника позивача про залучення третьої особи до участі у справі, у зв’язку з порушенням порядку заявлення клопотання.

«IV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин»

Пунктом 21 рішення № 26 17 сесії ОСОБА_2 міської ради Хмельницької області від 25.06.2007 ОСОБА_1 безкоштовно передана земельна ділянка площею 800 м.кв. по вул. Миру, 1/77, м. Старокостянтинів, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд та будівель, в тому числі: під забудову 200 м.кв., інші угіддя 600 м.кв..

07.05.2010 ДАБІ у Хмельницькій області ОСОБА_1 надано дозвіл на виконання будівельних робіт під будівництво житлового будинку з вбудованим магазином за вищевказаною адресою.

ОСОБА_1 не зверталася до ОСОБА_2 міської ради Хмельницької області із заявою про передачу їй земельної ділянки по вул. Миру, 26/2, в м. Старокостянтинові.

Пунктом 6 рішення № 21 20 сесії ОСОБА_2 міської ради Хмельницької області від 17.02.2012, затверджено проект землеустрою щодо відведення розташованої по вул. Миру, 26/2, земельної ділянки площею 0,1000 га для будівництва індивідуального житлового будинку та дану земельну ділянку передано безкоштовно у власність ОСОБА_3.

На підставі пункту 6 рішення № 21 сесії ОСОБА_2 міської ради Хмельницької області від 17.02.2012 видано 22.03.2012 Державний акт серії ЯК № 667463 на право власності на земельну ділянку ОСОБА_3, площею 0,1000 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд та будівель, розташованої по вул. Миру, 26/2, в м. Старокостянтинів, Хмельницької області.

26.04.2016 ОСОБА_3, згідно договору купівлі – продажу, посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького нотаріального округу ОСОБА_12, та зареєстрованому в реєстрі нотаріальних дій за № 681, відчужила ОСОБА_13 земельну ділянку площею 0,1000 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд та будівель, розташованої по вул. Миру, 26/2, в м. Старокостянтинів, Хмельницької області.

Копія вказаного договору купівлі-продажу була долучена до матеріалів справи 25.09.2017.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, посадові особи органів державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно приписів статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України, п. 34 ст. 26 та ст.46 Закону України «Про місцеве самоврядування», вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин відноситься до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад та здійснюється на сесіях цих рад шляхом прийняття рішень.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно положень статей 19, 30, 59 Закону України «Про землеустрій» до повноважень сільських, селищних, міських рад у сфері землеустрою на території сіл, селищ, міст належать зокрема організація і здійснення землеустрою; координація здійснення землеустрою та контролю за використанням і охороною земель комунальної власності. Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок. Погодження і затвердження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, цим Законом. Врахування приватних інтересів при здійсненні землеустрою на місцевому рівні полягає у забезпеченні фізичним та юридичним особам рівних можливостей набуття у власність або користування, у тому числі на умовах оренди, земельних ділянок і в захисті їхніх прав на землю.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Земельного Кодексу України зміна цільового призначення здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Відповідно до ст. 118 Земельного Кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Згідно до ч. 8 ст. 118 Земельного Кодексу України, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 186 Земельного Кодексу України проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються в порядку, встановленому цим Кодексом, і затверджуються Верховною ОСОБА_14 Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, встановлених цим Кодексом, розпоряджаються земельними ділянками або приймають рішення про зміну їх цільового призначення.

Згідно із частиною 1 статті 186-1 Земельного Кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про основи містобудування» при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені: розробка містобудівної документації, проектів конкретних об'єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням державних стандартів, норм і правил; розміщення і будівництво об'єктів відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об'єктів; раціональне використання земель та територій для містобудівних потреб, підвищення ефективності забудови та іншого використання земельних ділянок; охорона культурної спадщини, збереження традиційного характеру середовища населених пунктів; урахування державних та громадських інтересів при плануванні та забудові територій; урахування законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва; інформування через засоби масової інформації громадян про плани перспективного розвитку територій і населених пунктів, розміщення важливих містобудівних об'єктів; участь громадян, об'єднань громадян в обговоренні містобудівної документації, проектів окремих об'єктів і внесення відповідних пропозицій до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій; захист прав громадян та громадських організацій згідно із законодавством.

Згідно ст. 59 Закону України «Про землеустрій» врахування громадських інтересів при здійсненні землеустрою на місцевому рівні полягає в прогнозуванні та забезпеченні комплексного розвитку соціальної та інженерної інфраструктури території.

Врахування приватних інтересів при здійсненні землеустрою на місцевому рівні полягає у забезпеченні фізичним та юридичним особам рівних можливостей набуття у власність або користування, у тому числі на умовах оренди, земельних ділянок і в захисті їхніх прав на землю.

В силу ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В силу ч. 4, 5 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування, відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України, не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частина 2 ст. 76 ЦПК України встановлює вичерпний перелік засобів доказування у цивільному процесі. До них належить: письмові докази, речові докази, електронні докази, показання свідків та висновки експертів.

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

«V. Оцінка суду»

Посилання позивача, що ОСОБА_2 міська рада Хмельницької області при прийнятті оскаржуваного рішення діяла з порушенням вимог ст. 5 Закону України «Про основи містобудування», оскільки не з’ясувала у неї чи бажає вона отримати земельну ділянку, розташовану по вул. Миру, 26/2, в м. Старокостянтинів, Хмельницької області, у власність, а також те, що міська рада при прийнятті вказаного рішення діяла з порушенням вимог ст. 59 Закону України «Про землеустрій», оскільки не врахувала майнових та приватних інтересів позивача, не ґрунтуються на законі.

В судовому засіданні не встановлено будь яких перешкод у здійсненні позивачем права користування та розпоряджання своїм майном, а тому посилання позивача на положення ст. 391 Цивільного кодексу України, як на підставу для визнання недійсним Державного акта серії ЯК № 667463, виданого 22.03.2012, на право власності на земельну ділянку ОСОБА_3, площею 0,1000 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд та будівель, розташованої по вул. Миру, 26/2, в м. Старокостянтинів, Хмельницької області, є необґрунтованими.

Надані суду позивачем як письмові докази: робочий проект індивідуального житлового будинку з вбудованим магазином по вул. Миру 1/77, рішення ОСОБА_2 міської ради від 15.10.2004 № 10 п. 1, акт вибору ділянки для будівництва житлового будинку з вбудованим магазином від 27.10.2004, план розміщення земельної ділянки проектуємої для будівництва житлового будинку з вбудованим магазином по вул. Миру 1/77, архітектурно-планувальне завдання № 57 від 26.11.2004, план розміщення земельної ділянки проектуємої для будівництва житлового будинку з вбудованим магазином по вул. Миру 1/77 від 04.11.2004, висновок № 67 щодо вибору (відведення) земельної ділянки під забудову від 15.11.2004, пропозиція «Про видачу технічних умов СДПЧ-13» від 05.11.2004, технічні умови на телефонізацію житлового будинку по вул. Миру, 1/77, від 11.11.2004, технічні умови № 167 на електропостачання житлового будинку по вул. Миру, 1/77, від 15.11.2004, технічні умови № 38 на підключення до водопроводу та каналізації житлового будинку по вул. Миру, 1/77, від 10.11.2004, технічні умови № 280 від 15.11.2004 на газопостачання житлового будинку по вул. Миру, 1/77, протоколом встановлення та (погодження) меж земельної ділянки в натурі від 28.10.2004, кадастровий план земельної ділянки ОСОБА_1, не вказують на неправомірність оскаржуваних рішення міської ради та державного акта.

Заслухавши учасників процесу, та дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що позивачем в судовому засіданні не було надано достатніх та беззаперечних доказів на підтвердження факту неправомірності дій ОСОБА_2 міської ради Хмельницької області при ухваленні пункту 6 рішення № 21 від 17.02.2012 про передачу земельної ділянки у приватну власність, а тому вимоги ОСОБА_1 щодо визнання цього рішення неправомірним задоволенню не підлягають.

Оскільки в судовому засіданні не встановлено неправомірності дій ОСОБА_2 міської ради Хмельницької області при ухваленні пункту 6 рішення № 21 від 17.02.2012, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог про визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯК №667463, виданого 22.03.2012 на ім’я ОСОБА_3.

«VI. Розподіл судових витрат між сторонами»

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Оскільки позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, судовий збір покладається на неї.

Інші судові витрати по справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 19, 144 Конституції України, ст. ст.ст. 12, 118, 122, 186, 186-1 Земельного кодексу України, ст. ст. 19, 26, 30, 46, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування», ст. 76-78, 81, 141, 264-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради Хмельницької області, ОСОБА_3 про визнання недійсним рішення сесії ОСОБА_2 міської ради Хмельницької області про передачу земельної ділянки у приватну власність та державного акта на право власності на земельну ділянку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду через Красилівський районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач – ОСОБА_1, 04.12.1962 народження, зареєстроване місце проживання: 31100, Хмельницька область, м. Старокостянтинів, вул. Рудяка, 9А, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.

Відповідач – ОСОБА_2 міська рада Хмельницької області, місцезнаходження: 31100, Хмельницька область, м. Старокостянтинів, вул. Острозького, 41; код ЄДРПОУ 36027760.

Відповідач – ОСОБА_3, 05.12.1978 народження, зареєстроване місце проживання: 31101, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2.

Повний текст рішення складено 28.03.2019.

Суддя ОСОБА_14